Справа № 2-73/09
м. Ковель 03 лютого 2009 року Ковельський міськрайонний суд Волинської області
в складі : головуючого-судді Бондара В.М.,
з участю:секретаря Рижко О.М., Шокот С.Т.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача ОСОБА_2 ,
відповідача ОСОБА_3 ,
представника відповідача ОСОБА_4 ,
представника відповідача ОСОБА_5 ,
розглянувши у судовому засіданні в м. Ковелі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 та Ковельського управління по газопостачанню та газифікації (далі Ковельське УГГ) про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,-
ОСОБА_1 звернувся з позовною заявою до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди. На обгрунтування своїх вимог вказав, що він має на праві приватної власності половину житлового будинку в м.Ковелі по АДРЕСА_1 , в якому проживає його син. В 2004 році відповідачка газифікувала свою половину будинку і без його згоди поставила стояк на стіні його квартири та провела трубу вздовж стіни його квартири. В 2007 році він почав виготовляти документи на газифікацію своєї квартири та отримав усну згоду відповідачки на підключення до існуючого стояка, запропонувавши їй 400 гривень компенсації. Вона відмовилась від вказаної суми, мотивуючи тим, що вона понесла більші затрати. Тим часом працівниками газового господарства було проведено приєднання його газопроводу до газопроводу відповідачки, але остання заборонила подавати газ в його квартиру до повного розрахунку за понесені нею затрати по підведенню нею газопроводу до будинку. В травні 2008 року він запропонував відповідачці компенсувати 737.62 гривень, але вона відмовилася, тоді працівниками газового господарства був проведений газ до його половини будинку. Дізнавшись про це, відповідачка сокирою пошкодила металевий ящик, газовий лічильник та трубу газопроводу до його будинку, висловлювала погрози в адресу його та рідних. На відновлення пошкодженого майна він витратив 477.52 гривень. Крім цього, у зв'язку з відсутністю газу в квартирі, він витратив 580 гривень на закупівлю торфобрикету для опалення, 780 гривень на купівлю 6 балонів газу для приготування їжі. Всього йому заподіяно матеріальну шкоду на суму 1837.52 гривень. Поряд з цим, відповідачка йому заподіяла моральну шкоду на суму в 10 000 гривень, за нанесені нею страждання. Просить стягнути з ОСОБА_3 в його користь 1837.52 гривень матеріальної шкоди та 10 000 гривень моральної шкоди. В процесі судового розгляду справи, позивач ОСОБА_1 висунув додаткові вимоги: 1) про визнання технічної документації на газообладнання будинку АДРЕСА_2 у м.Ковелі за замовленням НОМЕР_4 від ІНФОРМАЦІЯ_6 року ОСОБА_6 недійсним; 2) зобов'язати відповідачку ОСОБА_3 у місячний термін демонтувати газовий стояк і газові труби з стіни його приватної квартири. Судові витрати просить покласти на відповідачку.
Відповідачка ОСОБА_3 подала суду зустрічний позов до ОСОБА_1 та Ковельського управління по газопостачанню та газифікації з якого слідує, що вона в 2004 році звернулася до ОСОБА_1 з пропозицією про спільне прокладення газопроводу і газифікації будинку, проте він відмовився, мотивуючи відсутністю коштів. В цьому ж році нею самостійно було закуплено газові труби, обладнання, виконані земельні роботи і здійснено підвід природного газу до будинку, в раніше обумовленому з сусідом місці. В червні 2007 року Ковельське управління по газопостачанню та газифікації, без її дозволу і без відшкодування їй половини вартості затрат, здійснило підключення газового обладнання ОСОБА_1 до її існуючої труби газопроводу. На її вимогу в той же день приєднану трубу було відключено. 17 травня 2008 року до неї прийшов представник Ковельського УГГ з сином відповідача та пропонували їй 500 гривень за те, щоб вона дозволила підключитися до газопроводу і при цьому погрожували, що якщо вона не погодиться, то їй відключать подачу газу до будинку. Вона не погодилась на вказану пропозицію, оскільки вартість робіт з проведення газопроводу на той час коштувала 2 949.96 гривень. 03 липня 2008 року працівниками Ковельського УГГ без її дозволу і без відшкодування їй половини вартості витрат, здійснили підключення газового обладнання відповідача до її існуючої труби газопроводу. З цього часу відповідач користується природним газом не сплативши їй половину витрат на будівництво газопроводу. За захистом свого порушеного права вона вимушена була звертатися до місцевих органів влади, правоохоронних органів, витрачати час на відстоювання свого права, нести матеріальні витрати, тим самим відволікатися від вирішення своїх побутових питань. Вартість прокладеного газопроводу до будинку на 19.12.2008 року складає 4 153.60 гривень. Просить стягнути з ОСОБА_1 в її користь 2 076.80 гривень вартості газопроводу підводу природного газу до будинку. Стягнути з Ковельського управління по газопостачанню та газифікації 1 600 гривень моральної шкоди, а також стягнути з відповідачів понесені нею судові витрати.
В судовому розгляді позивач ОСОБА_1 та його представник заявлені позовні вимоги підтримали повністю та просять їх задовольнити з викладених підстав, відмовляються від вимоги щодо прибирання у місячний термін з його труби лінії електропередач та електрощита. Зустрічні позовні вимоги ОСОБА_3 не визнали та просять відмовити в їх задоволенні. Позивач ОСОБА_1 пояснив, що ОСОБА_3 без його відому та дозволу провела газопровід до кута його квартири в спільному будинку. Він пропонував їй частково відшкодувати понесені нею витрати на проведення газопроводу з метою підключення його газової мережі, однак відповідачка не погоджується на отримання запропонованих ним грошей та не надає дозволу на користування її газопроводом. Вважає, що йому слід їй оплатити половину вартості проведеного нею газопроводу на період червня 2007 року, оскільки тоді було проведено перше підключення до її газопроводу і ним були виготовлені проектні документи на газифікацію своєї квартири. Влітку 2007 року, на вимогу ОСОБА_3 , працівниками газового господарства було відразу від'єднано його газопровід від газопроводу ОСОБА_3 . З метою опалення квартири та приготування їжі ним було закуплено дрова та торфобрикет, на які він витратив 1360 гривень, які просить стягнути з відповідачки, через неправомірні дії якої він і члени його сім'ї не змогли користуватися газовим опаленням. Влітку 2008 року працівниками газового господарства було повторно проведено підключення його газопроводу до газопроводу ОСОБА_3 , однак остання з допомогою сокири пошкодила газовий лічильник, ящик для його та газову трубу, чим заподіяла йому шкоду в сумі 477.52 гривень, які просить стягнути з відповідачки в його користь. Він вважає, що газопровід ОСОБА_3 був проведений до будинку без погодження з ним, тому технічну документацію на газообладнання будинку АДРЕСА_3 в м.Ковелі за замовленням ОСОБА_6 слід визнати недійсним. Також, просить зобов'язати відповідачку у місячний термін демонтувати газовий стояк і газові труби з стіни його приватної квартири, оскільки вони обмежують його право користуватися його власністю. Моральна шкода йому заподіяна тим, що конфлікти з ОСОБА_3 викликали в його переживання та погіршення стану здоров'я, тому він просить стягнути з відповідачки ОСОБА_3 в його користь 10 000 гривень моральної шкоди. Всі судові витрати покласти на ОСОБА_3
Відповідач ОСОБА_3 та її представник позов ОСОБА_1 не визнали, свій зустрічний позов підтримали повністю та просять його задовольнити з викладених підстав. Відповідачка ОСОБА_3 пояснила, що ОСОБА_1 ніколи не був проти того, щоб підвідна труба газопроводу проходила по куту будинку з його сторони. Таке розміщення труби було зроблено з дозволу ОСОБА_1 , він ніколи не вимагав перенести вказану трубу, тому вона просить суд не звертати увагу на доводи останнього про те, що він не давав дозволу на таке розміщення труби та в даному випадку застосувати позовну давність. Спочатку вона пропонувала спільно займатися прокладенням газопроводу до будинку, однак останній відмовився, мотивуючи відсутністю коштів. В 2007 році ОСОБА_1 почав проводити внутрішні роботи по газифікації своєї квартири. Вона попередила спеціаліста з газифікації, щоб він не підключався до її газопроводу, однак він не послухав її і приєднав газопровід ОСОБА_1 до її газопроводу. По її скарзі, в той же день, газопровід ОСОБА_1 був від'єднаний. До травня 2008 року ОСОБА_1 не намагався з нею улагодити спірні питання, а з травня почав на неї тиснути за допомогою працівників газового господарства, щоб вона погодилась від його отримати певну суму грошей, як компенсацію за проведений газопровід, однак ця сума була значно нижче, ніж ціни на момент пропозицій, тому вона не хотіла приймати цих грошей до документального підтвердження цієї суми. Влітку 2008 року працівниками газового господарства, без погодження з нею та без виплати їй половини понесених витрат, було повторно проведено підключення газопроводу ОСОБА_1 до її газопроводу. Вона, будучи у відчаї, що відносно неї поступають незаконно, з допомогою сокири пошкодила ящик і газовий лічильник ОСОБА_1 , усвідомлює, що вчинила неправильно та згідна на відшкодування ОСОБА_1 заподіяної нею шкоди. Сокирою і словесно вона не погрожувала ОСОБА_1 та членам його родини, тому не могла заподіяти моральної шкоди їм. Вважає, що ОСОБА_1 повинен їй відшкодувати половину вартості газопроводу на момент фактичного підключення, тобто 2076.80 гривень, оскільки загальна вартість складає 4 153.60 гривень. Судові витрати просить покласти на ОСОБА_1
Представник відповідача Ковельського УГГ ОСОБА_5 позов не визнав та пояснив, що ніяких дій, які б порушували права чи інтереси ОСОБА_3 з його сторони не допущено, тому підстав для відшкодування останній моральної шкоди не має. Просить в позові ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди в її користь в сумі 1600 гривень відмовити.
Суд, заслухавши пояснення сторін, свідків та дослідивши матеріали цивільної справи приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 та зустрічні позовні вимоги ОСОБА_3 підлягають до часткового задоволення кожна.
Відповідно до ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Положеннями абзацу 2 ч.3 ст. 23 ЦК України встановлено, що розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Згідно ст. 331 ч. 1 ЦК України право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі.
У відповідності до ч. 7 ст. 319 ЦК України діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов'язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Пунктом 5 ст. 4 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачають право споживача на відшкодування моральної шкоди лише у випадках, коли така заподіяна небезпечною для життя і здоров'я людей продукцією.
Положеннями ст. 1166 ЦК України встановлено, що майнова шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Статтею 1192 ЦК України визначено, що розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Копією свідоцтва про право на спадщину за законом від ІНФОРМАЦІЯ_1 року стверджується, що на підставі заповіту, посвідченого Ковельською державною нотаріальною конторою ІНФОРМАЦІЯ_2 року та зареєстрованого в реєстрі НОМЕР_1 , спадкоємцем квартири АДРЕСА_1 після ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 року, є ОСОБА_1 .
(а.с.8)
Копією Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно серії НОМЕР_2 стверджується, що ОСОБА_1 на праві приватної власності належить квартира АДРЕСА_1 в м.Ковелі.
(а.с.9)
Копією Акту від ІНФОРМАЦІЯ_4 року стверджується, що ОСОБА_3 відмовилася прийняти від ОСОБА_1 737.62 гривень за дозвіл врізки останніх в її газопровід.
(а.с.10)
Копією Договору (без номера) від 24.07.2008 року стверджується, що між Ковельським УГГ та ОСОБА_1 укладено договір на газопостачання до квартири АДРЕСА_1 в м.Ковелі.
(а.с.21-22)
Копією Плану газопроводів та газообладнання квартири АДРЕСА_2 в м.Ковелі стверджується, що він виготовлений та затверджений головним інженером Ковельського УГГ ІНФОРМАЦІЯ_6 року.
(а.с.43)
Копією відповіді ОСОБА_3 на її запит підписаного в.о. начальника Ковельського УГГ стверджується, що вартість будівництва газопроводу - вводу до будинку АДРЕСА_3 в м.Ковелі на момент виконання підприємством робіт, становила 937.94 гривень. Вартість робіт з будівництва такого газопроводу станом на 05.06.2008 року з врахуванням витрат, робіт, матеріалів, згідно з Актами виконаних робіт на момент забудови газопроводу, склала б 2 949.96 гривень.
(а.с.48)
Копією розрахунку Договірної ціни на будівництво газового вводу до житлового будинку по АДРЕСА_3 , станом на 19.12.2008 року, складає 4 153.60 гривень.
(а.с.50)
Копією Договору НОМЕР_3 ІНФОРМАЦІЯ_5 року стверджується, що між Ковельським УГГ та ОСОБА_6 укладено договір на газопостачання до квартири АДРЕСА_2 в м.Ковелі.
(а.с.87-90)
Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні показав, що він з дружиною та дитиною фактично проживають в квартирі АДРЕСА_1 , 51 в м.Ковелі. З сусідкою ОСОБА_3 вони відносин не підтримують. В 2007 році він підключився до газопроводу останньої, але працівниками газового господарства їх газопровід був від'єднаний. Він пропонував ОСОБА_3 гроші за прокладений нею газопровід до будинку, однак вона брати їх не хоче і не дає користуватися газопроводом. На холодний період 2007-08 років він особисто купував торфобрикет для опалення та газові балони для приготування їжі. У 2008 році з участю працівників газового господарства знову пропонували гроші ОСОБА_3 , але вона знову відмовилась, тому в липні 2008 року було приєднано їх газопровід до газопроводу ОСОБА_3 , яка побачивши це з допомогою сокири пошкодила ящик і газовий лічильник, які в подальшому довелось замінити. Своїми діями вона налякала його і членів його сім'ї, створила загрозу витоку газу та можливість вибуху газового балону, який стояв в приміщенні за стіною.
Опитана свідок ОСОБА_8 надала суду покази, аналогічні з показами свідка ОСОБА_9 .
В судовому засіданні свідок ОСОБА_10 показала, що вона приходила в гості до ОСОБА_1 та ОСОБА_8 і допомагала останнім носити торфобрикет.
Свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні показав, що він був свідком того, як влітку 2008 року біля будинку АДРЕСА_3 в м.Ковелі, з участю юриста газового господарства ОСОБА_5 , пропонувались гроші ОСОБА_3 , за підведений нею газопровід до будинку, однак вона відмовилась.
Опитаний свідок ОСОБА_12 показав, що в 2004 році його дружина ОСОБА_3 за свої кошти провела газопровід до будинку АДРЕСА_3 в м.Ковелі. В 2007 році сусід ОСОБА_1 самовільно підключився до їх газопроводу, але по їх скарзі газопровід останнього був відразу від'єднаний. До літа 2008 року ніхто до його не підходив і не вів мови про можливість підключення до їх газопроводу, однак в липні 2008 року ОСОБА_1 знову самовільно підключився до їх газопроводу, не сплативши ОСОБА_3 половини витрат за проведений до будинку газопровід.
Судом встановлено, що відповідачка ОСОБА_3 , після смерті своєї матері ОСОБА_6 в 2008 році, продовжила проживати в квартирі АДРЕСА_2 в м.Ковелі, тобто фактично прийняла спадкове майно, стала його власником, хоча юридично цього не оформила. Суд оцінює, що ОСОБА_3 на законних підставах набула право на квартиру АДРЕСА_2 , тому вказівки позивача і його представника про те, що ОСОБА_3 незаконно користується квартирою і газопроводом є безпідставними. В той же час, позивач ОСОБА_1 ставить свої вимоги саме до ОСОБА_3 , саме ОСОБА_3 він пропонував часткове відшкодування вартості газопроводу, чим фактично визнає її право на оспорюване майно.
Суд вважає, що відповідач ОСОБА_3 , провівши газопровід до будинку за свої власні кошти, фактично стала власником даного газопроводу, що відповідає положенням ст. 331 ЦК України, а тому будь яке порушення права приватної власності є недопустимим, в тому числі і самовільне підключення до даного газопроводу інших осіб без дозволу власниці. Таким чином, суд оцінює, що позивачем ОСОБА_1 було порушено право власності відповідачки, який без домовленості з останньою та відшкодування понесених нею витрат, самовільно підключив свій газопровід до газопроводу відповідачки ОСОБА_3 , чим фактично спровокував неправомірні дії останньої.
В судовому засіданні встановлено, що відповідачка ОСОБА_3 не заперечувала проти того, щоб ОСОБА_1 підключився до раніше прокладеного нею газопроводу, однак ставила єдину вимогу про те, щоб він сплатив половину вартості газопроводу на момент підключення. Суд оцінює, що такі вимоги ОСОБА_3 є законними та справедливими. Пропозиції ОСОБА_1 чи його сина на часткове відшкодування ОСОБА_3 затрат та по цінах, які існували на час прокладення газопроводу не грунтуються на законі та є несправедливими.
Доводи ОСОБА_1 про те, що він погоджується сплатити половину вартості газопроводу ОСОБА_3 по цінах, які існували на час його першого підключення в червні 2007 року, суд вважає безпідставними, оскільки на час даного підключення ОСОБА_1 не мав всіх необхідних документів на газифікацію, не уклав договору з газовим господарством та саме підключення відбулося без відому та дозволу управління газового господарства міста, яке дізнавшись про даний факт, негайно провели від'єднання газопроводу ОСОБА_1 від газопроводу ОСОБА_3 . Таким чином, суд оцінює, що сума відшкодування вартості газопроводу проведеного ОСОБА_3 до будинку АДРЕСА_3 в м.Ковелі, повинна проводитись по цінах, які існували на час фактичного підключення в липні 2008 року, оскільки на той час роботи проводились уповноваженою організацією, у відповідності із затвердженими документами та на підставі укладеного договору на газопостачання в квартиру ОСОБА_1 .
Судом встановлено, що відповідачка ОСОБА_3 , після того, як без її дозволу ОСОБА_1 підключився до її газопроводу, дійсно пошкодила трубу, газовий лічильник та металевий ящик ОСОБА_1 , чим спричинила матеріальні збитки останньому на загальну суму 477.52 гривень, а тому вона, у відповідності з положеннями чинного законодавства України, повинна відшкодувати заподіяну шкоду. Вказану суму заподіяної матеріальної шкоди відповідачка визнає частково та згідна її відшкодувати. Позовні вимоги ОСОБА_1 щодо відшкодування йому витрат, які він поніс на придбання 6 балонів газу для приготування їжі на загальну суму 780 гривень та 580 гривень витрачених на придбання торфобрикету для опалення квартири задоволенню не підлягають, оскільки у ОСОБА_1 не було укладено договору з Ковельським УГГ на постачання газу до його квартири, а тому він не міг отримувати газ та відповідно, повинен був нести витрати на придбання палива для обігріву квартири і приготування їжі. Таким чином суд оцінює, що правам та інтересам ОСОБА_1 не було заподіяно будь-яку шкоду з боку ОСОБА_3 , тому вона не може нести матеріальну відповідальність за грошові витрати на придбання палива і газові балони. Крім того, в судовому засіданні свідки ОСОБА_7 та ОСОБА_8 вказали, що вони фактично проживають у вказаній квартирі і самі купували торфобрикет та газові балони.
Заявлені, в процесі судового розгляду справи, позивачем ОСОБА_1 додаткові вимоги: 1) про визнання технічної документації на газообладнання будинку АДРЕСА_2 у м.Ковелі за замовленням НОМЕР_4 від ІНФОРМАЦІЯ_6 року ОСОБА_6 недійсним; 2) зобов'язати відповідачку ОСОБА_3 у місячний термін демонтувати газовий стояк і газові труби з стіни його приватної квартири, задоволенню не підлягають, у зв'язку з їх безпідставністю та за пропущенням строків позовної давності. Крім того, на думку суду, є недоцільним демонтаж прокладеного ОСОБА_3 газопроводу до спільного будинку, оскільки з липня 2008 року ОСОБА_3 та сім'я ОСОБА_1 спільно користується даним газопроводом, його прокладення до будинку проведено по найбільш оптимальному шляху, обидві сторони зацікавлені в існуванні газопроводу до будинку, тому його демонтаж негативно вплине на умови проживання в цих квартирах.
Заявлена позивачем ОСОБА_1 сума моральної шкоди задоволенню не підлягає, оскільки позивачем не обгрунтовано та не доведено в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно саме йому, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.
Заявлений ОСОБА_3 зустрічний позов підлягає до часткового задоволення, зокрема: вимоги до ОСОБА_1 підлягають до повного задоволення, а до Ковельського УГГ задоволенню не підлягають.
Заявлена ОСОБА_3 позовна вимога до Ковельського УГГ про відшкодування 1600 гривень моральної шкоди не грунтується на доказах та нормах чинного законодавства, відсутня вина Управління чи її працівників. Відповідно до п. 5 ст. 4 Закону України «Про захист прав споживачів», які поширюються на спірні правовідносини, передбачено право споживача на відшкодування моральної шкоди лише у випадках, коли така заподіяна небезпечною для життя і здоров'я людей продукцією.
Вимога ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про відшкодування половини вартості прокладеного нею газопроводу по цінах на час фактичного підключення газопроводу останнього, суд оцінює правомірними і справедливими.
Суд вважає, що проведений монтажною дільницею Ковельського УГГ розрахунок вартості газового вводу до житлового будинку АДРЕСА_3 в м.Ковелі на 2008 рік, відповідає фактичним витратам ОСОБА_3 на газифікацію будинку, тому ця сума судом приймається для стягнення її половини з ОСОБА_1
Таким чином, виходячи із засад справедливості, добросовісності та розумності, ОСОБА_3 повинна відшкодувати визначену ОСОБА_1 суму в 477.52 гривень за пошкоджене майно, а ОСОБА_1 повинен відшкодувати ОСОБА_3 половину вартості понесених витрат ОСОБА_3 за підведений газопровід до будинку, по цінах, які існували на час фактичного підключення в 2008 році, тобто в сумі 2 076.80 гривень.
Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України понесені судові витрати сторонами при подачі позовних заяв слід залишити за ними. Крім того, з позивача ОСОБА_1 слід додатково стягнути недоплачену суму судового збору: 21 гривню по сумі заявленого матеріального позову, та 500 гривень - виходячи з заявленої суми моральної шкоди.
На підставі ст.ст. 23, 319, 331, 1166, 1192 ЦК України, п. 5 ст. 4 Закону України «Про захист прав споживачів», керуючись ст.ст. 88, 212-215 ЦПК України, С У Д ,-
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3 в користь ОСОБА_1 477 (чотириста сімдесят сім) гривень 52 копійки на відшкодування заподіяних збитків.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Зустрічний позов ОСОБА_3 задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 в користь ОСОБА_3 2076 (дві тисячі сімдесят шість) гривень 80 копійок половини витрат за підведення газопроводу до будинку АДРЕСА_3 в м.Ковелі.
В іншій частині зустрічних позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 в користь держави 521 (п'ятсот двадцять одну) гривню судового збору.
Понесені судові витрати залишити за сторонами.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Волинської області через Ковельський міськрайонний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня його проголошення та подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або шляхом подачі апеляційної скарги без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження - протягом строку, встановленого для подання заяви про апеляційне оскарження, із одночасною подачею копії апеляційної скарги суду апеляційної інстанції.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження подано не було.
ГОЛОВУЮЧИЙ: В.М.БОНДАР