04 березня 2009 р.
№ 8/324
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Гончарука П.А.(головуючого),
Вовка І.В.,
Малетича М.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" на постанову Луганського апеляційного господарського суду від 18.12.2008 року щодо заяви Ленінського відділу Державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції про заміну вибулої сторони у виконавчому провадженні у справі № 8/324 за позовом Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" до Міського комунального підприємства "Теплозабезпечення" про стягнення заборгованості,
На виконання рішення господарського суду Луганської області від 01.10.2002 року, яким було стягнуто з боржника на користь стягувача заборгованість в сумі 1 114 698,49 грн., пені в сумі 1 000 грн., витрати на держмито 1 643,14 грн. і на послуги ІТЗ судового процесу в сумі 113,13 грн., було видано наказ від 11.10.2002 року.
У жовтні 2008 року Ленінський відділ Державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції звернувся до господарського суду Луганської області з заявою про заміну вибулої сторони у виконавчому провадженні у зв'язку з тим, що Луганське міське комунальне підприємство "Теплокомуненерго" є правонаступником боржника.
Ухвалою господарського суду Луганської області від 17.11.2008 року в задоволенні заяви відмовлено.
Постановою Луганського апеляційного господарського суду від 18.12.2008 року зазначену ухвалу суду першої інстанції залишено без змін.
У касаційній скарзі стягувач вважає, що судом порушено і неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права, і тому просить прийняті ним рішення скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Відзиви на касаційну скаргу від боржника та Ленінського відділу Державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції до суду не надходили.
Заслухавши пояснення представника стягувача, дослідивши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи і прийняті в ній судові рішення, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням господарського суду Луганської області від 01.10.2002 року позов стягувача було задоволено частково та стягнуто з боржника на його користь заборгованість в сумі 1 114 698,49 грн., пеню в сумі 1 000 грн., витрати на держмито 1 643,14 грн. і на послуги ІТЗ судового процесу в сумі 113,13 грн.
На примусове виконання зазначеного судового рішення місцевим господарським судом 11.10.2002 року було видано наказ, на виконання якого Відділом державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції 18.11.2002 року було відкрито виконавче провадження про примусове виконання рішення суду.
27.07.2004 року Луганською міською радою прийнято рішення № 22/5 про реорганізацію Міського комунального підприємства "Теплозабезпечення" шляхом приєднання його до Луганського міського комунального підприємства "Теплокомуненерго" та встановлений строк реорганізації у 3 місяці з моменту набрання чинності даного рішення ( з 01.01.2005 року).
Рішенням Луганської міської ради від 30.07.2008 року № 37/12 внесено зміни до рішення міськради від 27.07.2004 року № 22/5, і строк реорганізації боржника продовжено до 01.01.2009 року.
Згідно ч. 4 ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження" у разі вибуття однієї з сторін державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду з заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, обов'язкові тією мірою, в якій вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
За вимогами ч. 2 ст. 104 ЦК України юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.
Судом першої інстанції встановлено, що державною виконавчою службою не доведено обставин, які б свідчили про вибуття боржника у встановленому рішенням господарського суду правовідношенні внаслідок реорганізації та про наявність підстав для заміни його правонаступником, і це підтверджено матеріалами справи та обґрунтовано вимогами закону.
Отже, місцевий господарський суд, з яким погодився апеляційний господарський суд, дійшов правильного висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви державної виконавчої служби про заміну вибулої сторони у виконавчому провадженні за недоведеністю обставин правонаступництва, й обґрунтовано відмовив в її задоволенні.
Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду.
За таких обставин, оскаржені судові рішення відповідають вимогам закону та обставинам справи, і тому підлягають залишенню без змін, а касаційна скарга - без задоволення.
З огляду на викладене та керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" залишити без задоволення, а постанову Луганського апеляційного господарського суду від 18.12.2008 року - без змін.
Головуючий суддя П. Гончарук
Судді І. Вовк
М. Малетич