79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
24.02.09 Справа № 10/153
м. Львів
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії: головуючого -судді Зварич О.В.
суддів Юрченка Я.О.
Якімець Г.Г.
розглянувши апеляційну скаргу Приватного підприємства «Фарт-Сервіс»№ 16 від 23.01.2009 р.
на рішення Господарського суду Рівненської області від 13.01.2009 року
у справі № 10/153
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю (далі ТзОВ) «Торговий дім заводу «Прогрес», м. Київ
до відповідача: Приватного підприємства «Фарт-Сервіс», м. Рівне
про стягнення 48012,65 грн. заборгованості по розрахунках та пені
за участю представників сторін:
від позивача: Щербина О.В. -довіреність 37/08 від 23.07.2008 р.
від відповідача: не з»явився
встановив:
Рішенням Господарського суду Рівненської області від 13.01.2009 р. у справі № 10/153 (суддя Павлюк І.Ю.) позов задоволено -стягнуто з Приватного підприємства «Фарт-Сервіс»на користь ТзОВ «Торговий дім заводу «Прогрес»41968,92 грн. заборгованості по розрахунках за отриманий товар, 5543,73 грн. пені за період з 23.04.2007 р. по 12.10.2007 р., 475, 13 коп. витрат по сплаті державного мита та 118 грн. плати за послуги по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу.
Суд першої інстанції, вирішуючи позовні вимоги, керувався ст.ст. 509, 526, 549, 692, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 193, 230, 232 Господарського кодексу України та виходив з того, що вимоги позивача про стягнення 41968,92 грн. основного боргу та 5543,73 грн. пені стверджуються договором, накладною, розрахунком, банківськими виписками, іншими матеріалами справи.
Відповідач, не погоджуючись з вказаним рішенням суду, подав апеляційну скаргу, в якій стверджує, що: суд першої інстанції необґрунтовано відхилив клопотання відповідача про відкладення розгляду справи; відповідач не забезпечив явку уповноваженого представника у зв»язку з його тимчасовою непрацездатністю. Апелянт посилається на Інструкцію про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затверджену наказом Міністерства охорони здоров»я України від 13.11.2001 р. № 455 та зазначає, що листок непрацездатності представника Фейштер Р.М. був оформлений і виданий на руки після закриття лікарняного, просить скасувати рішення від 13.01.2009 р., передати справу № 10/153 на розгляд Господарського суду Рівненської області в іншому складі суду.
Позивач, у відзиві на апеляційну скаргу, стверджує, що: відповідачу було надано можливість в розумні терміни довести до відома суду свої доводи та міркування стосовно позовних вимог, згідно зі ст.ст. 22, 33-34 Господарського процесуального кодексу України, відповідач не виконав вимоги суду, викладені в ухвалах від 11.12.2008 року та 23.12.2008 року, не надав витребувані документи, вважає рішення Господарського суду Рівненської області від 13.01.2009 р. у справі № 10/153 законним, просить залишити його в силі.
Представник відповідача в судове засідання не з»явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення № 3925563.
Дослідивши матеріали справи, апеляційну скаргу, заслухавши представника позивача, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду прийшла до висновку, що рішення Господарського суду Рівненської області від 13.01.2009 року у справі № 10/153 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення з огляду на наступне:
За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов»язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов»язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов»язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов»язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Аналогічно статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
Якщо у зобов»язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) /ст. 530 Цивільного кодексу України/.
18.01.2007 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім заводу «Прогрес»(далі продавець) та Приватною фірмою «Фарт-Сервіс»(далі покупець) укладено договір № 51/к, за умовами якого продавець зобов»язується передати у власність покупця апарати опалювальні (далі продукція, товар) згідно специфікації, яка виконується як невід»ємна частина договору, а покупець прийняти і оплатити їх на умовах даного договору.
В додатку до договору № 51/К сторонами договору узгоджено специфікацію товарів (а.с. 12)
Відповідно до п.2.3. договору № 51/К від 18.01.2007 р. приймання продукції здійснюється за відповідними накладними, які оформляються згідно з вимогами чинного в Україні законодавства.
У договорі № 51/К від 18.01.2007 року передбачено, що фінансові розрахунки між сторонами виконуються у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок продавця з відкладальною умовою платежу 90 банківських днів з дати поставки продукції (п.4.1). Покупець зобов»язався оплатити 20 % від суми переданої продукції в строки 30 календарних днів з моменту її поставки, до 50 % в строки 60 календарних днів, до 100% - 90 календарних днів (п.4.2).
Згідно видаткової накладної № 7/к від 22.01.2007 р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім заводу «Прогрес»передало Приватній фірмі «Фарт-Сервіс»товар сімнадцяти найменувань на суму 71679,04 грн. з ПДВ. (а.с. 13).
Відповідач не заперечує, що він отримав продукцію, зазначену у даній накладній.
Приватна фірма «Фарт-Сервіс»належним чином свої зобов»язання за договором не виконала. З матеріалів справи вбачається, що відповідач розрахувався за поставлені опалювальні апарати частково в сумі 29710,12 грн. (з врахуванням погашення боргу в розмірі 500 грн. під час розгляду справи в суді) (а.с. 14-26, 63). Заборгованість становить 41968,92 грн.
Суд першої інстанції обґрунтовано стягнув з відповідача на користь позивача суму основного боргу (41968,92 грн.).
Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов»язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов»язання (неналежне виконання).
Стаття 611 Цивільного кодексу України встановлює такий правовий наслідок порушення зобов»язання як сплата неустойки.
Частина 3 статті 549 Цивільного кодексу України визначає, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов»язання за кожен день прострочення виконання.
Сплату покупцем пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за прострочення оплати продукції передбачено у пункті 6.3 договору № 51/К від 18.01.2007 р..
Враховуючи прострочення оплати за апарати опалювальні, місцевий господарський суд, у відповідності до вимог чинного законодавства та умов договору, правомірно стягнув з Приватної фірми «Фарт-Сервіс»пеню в сумі 5543,73 грн.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідач доказів сплати заборгованості на вказану суму не надав, вимог позивача не спростував.
Апелянт не заперечує встановлені місцевим господарським судом обставини справи, посилається на неможливість явки в судове засідання його уповноваженого представника, однак, не зазначає які докази чи заперечення могли бути ним подані, що б вплинуло на вирішення справи по суті. Відповідач є юридичною особою, отже не позбавлений можливості видати довіреність на представництво іншій особі. Враховуючи встановлений ст. 69 Господарського процесуального кодексу України строк вирішення спору, відкладення розгляду справи в судовому засіданні 23.12.2008 року, суд першої інстанції обґрунтовано відхилив клопотання ПП «Фарт-Сервіс»№ 4 від 12.01.2009 р.
Суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для скасування рішення Господарського суду Рівненської області від 13.01.2009 р. у справі № 10/153.
Оскаржуване рішення є законним та обґрунтованим, його слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Керуючись ст.ст. 526, 530, 549, 610, 611 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 33, 43, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України,
Львівський апеляційний господарський суд
Рішення Господарського суду Рівненської області від 13.01.2009 р. у справі № 10/153 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.
Головуючий - суддя Зварич О.В.
суддя Юрченко Я.О.
суддя Якімець Г.Г.