04 березня 2009 р.
№ 38/211
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді
Кравчука Г.А.,
суддів:
Мачульського Г.М.,
Шаргала В.І.
за участю представників сторін:
позивача
не з'явився
відповідача
Хілової І.М. дов. б/н від 04.03.2009 р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргу
Державної екологічної інспекції у Київській області
на постанову
Київського апеляційного господарського суду від 19.11.2008 р.
у справі
№38/211 господарського суду м. Києва
за позовом
Державної екологічної інспекції у Київській області
до
Підприємства з іноземними інвестиціями Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро Фінанс Лтд"
третя особа
Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Київській області
про
стягнення 59 935 грн. шкоди
Державна екологічна інспекція у Київській області звернулась до господарського суду м. Києва з позовом до Підприємства з іноземними інвестиціями Товариства з обмеженою відповідальністю (надалі ТОВ) "Євро Фінанс Лтд" про стягнення 59 935 грн. шкоди, заподіяної внаслідок незаконної вирубки зелених насаджень.
Рішенням господарського суду м. Києва від 02.09.2008 року (суддя Власов Ю.Л.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.11.2008 року (судді: Пантелієнко В.О., Іваненко Я.Л., Гарник Л.Л.), в позові відмовлено з тих підстав, що відповідач провів вирубку зелених насаджень на належній йому на праві власності земельній ділянці з дотриманням норм природоохоронного законодавства, а саме: отримав необхідний дозвіл на вирубку та сплатив кошти на відтворення зелених насаджень.
Не погоджуючись з прийнятими у справі рішенням та постановою, Державна екологічна інспекція у Київській області звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст. ст. 69, 105 Лісового кодексу України, просить їх скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції. Скаржник звертає увагу касаційної інстанції на те, що відповідач провів вирубку зелених насаджень за відсутності належно оформленого лісорубного квитка.
Заслухавши в судовому пояснення представника відповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія Вищого господарського суду вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що ТОВ "Євро Фінанс Лтд" є власником земельних ділянок площею 11,6946 га та 23,9718 га на території Шкарівської сільської ради Білоцерківського району Київської області, що посвідчується державними актами на право власності на земельну ділянку ЯД №713383 від 22.02.07 та ЯД №713399 від 22.02.07. Цільове призначення названих земельних ділянок -будівництво та обслуговування об'єктів промисловості.
На підставі рішення сьомої сесії п'ятого скликання Шкарівської сільської ради "Про лісопатологічне обстеження деревних насаджень з приводу призначення окремих дерев на вирубку" від 31.07. 2007 року створена комісія для обстеження та призначення окремих дерев на вирубку, що росли на вказаних земельних ділянках. До складу комісії включений спеціаліст спеціалізованого лісозахисного підприємства. За результатами роботи комісії складені акт та відомість з визначенням дерев лісозахисної смуги, що підлягають вирубці на ділянці забудови площею 0,375 га.
Листом №06.27.2395 від 26.10.2007 року Білоцерківська райдержадміністрація повідомила ТОВ "Євро Фінанс Лтд" про те, що не заперечує проти проведення вказаної вирубки.
Листом від 05.11.2007 року №04-09/11139 Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Київській області погодило вирубку намічених 541 дерев, на площі 0,375 га, які потрапляють в зону забудови сталепрокатного заводу на території Шкарівської сільської ради за умови укладення відповідного договору з спеціалізованим підприємством на створення компенсаційних насаджень.
16.11.2007 року між ТОВ "Євро Фінанс Лтд" та спеціалізованим підприємством ДП "Білоцерківське лісове господарство" укладений договір на відтворення зелених насаджень на території Білоцерківського району площею 1,125 га. Загальна сума договору становить 30 000 грн. (з урахуванням ПДВ). Зазначені кошти повністю сплачені товариством.
На підставі лісорубного квитка №01 від 21.11.2007 року відповідно до отриманих дозволів товариством проведена суцільна рубка зелених насаджень на земельній ділянці площею 0,375 га.
18.03.2008 року Державною екологічною інспекцією у Київській області складений акт перевірки вимог природоохоронного законодавства, яким встановлено проведення вказаної вирубки згідно з вищезазначеним лісорубним квитком. Порушення вимог природоохоронного законодавства у в цьому акті не зафіксовано.
Статтею 373 Цивільного кодексу України встановлено, що право власності на земельну ділянку поширюється на поверхневий (грунтовий) шар у межах цієї ділянки, на водні об'єкти, ліси, багаторічні насадження, які на ній знаходяться, а також на простір, що є над і під поверхнею ділянки, висотою та глибиною, які необхідні для зведення житлових, виробничих та інших будівель і споруд. Власник земельної ділянки має право використовувати її на свій розсуд відповідно до її цільового призначення. Власник земельної ділянки може використовувати на свій розсуд все, що знаходиться над і під поверхнею цієї ділянки, якщо інше не встановлено законом та якщо це не порушує прав інших осіб.
У відповідності з нормами Лісового кодексу України лісозахисні смуги входять до лісового фонду України.
Згідно зі ст. 10 цього Кодексу ліси можуть перебувати у приватній власності юридичних осіб.
Правилами ст. 58 Лісового кодексу України передбачено, що у разі зміни цільового призначення земельних лісових ділянок з метою їх використання в цілях, не пов'язаних з веденням лісового господарства, органи, що приймають таке рішення, одночасно вирішують питання про збереження або вирубування дерев і чагарників та про порядок використання одержаної при цьому деревини.
Статтею 69 Лісового кодексу України передбачено, що спеціальне використання лісових ресурсів на виділеній лісовій ділянці проводиться за спеціальним дозволом (лісорубний квиток, ордер, лісовий квиток). Спеціальний дозвіл на заготівлю деревини в порядку рубок головного користування видається органом виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, територіальними органами центрального органу виконавчої влади з питань лісового господарства. Спеціальний дозвіл на інші види спеціального використання лісових ресурсів видається власниками лісів або постійними лісокористувачами. На виділених лісових ділянках можуть використовуватися лише ті лісові ресурси і лише для цілей, що передбачені виданим спеціальним дозволом. Спеціальний дозвіл видається власниками лісів або постійними лісокористувачами у встановленому порядку також на проведення інших рубок та робіт, пов'язаних і не пов'язаних із веденням лісового господарства.
З встановлених судовими інстанціями обставин справи вбачається, що ТОВ "Євро Фінанс Лтд" придбані у власність земельні лісові ділянки (з лісозахисними смугами) зі зміною їх цільового використання, а саме -для ведення промислового будівництва, про що вказано в державних актах на право власності на земельні ділянки, при цьому відповідними владними органами вирішено питання про вирубування дерев на частині цих земельних ділянок, товариством як власником лісової ділянки проведені вирубки на підставі лісорубного квитка, оформленого у порядку ст. 69 Лісового кодексу України, при цьому суди також встановили , що шкоди інтересам територіальної громади не завдано, а відтак, з урахуванням норм вищенаведеного законодавства, суди правомірно відмовили в задоволенні позову.
Згідно зі ст.1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази. Тому доводи касаційної скарги щодо неправильної оцінки та недостатньої перевірки судами попередніх інстанцій доказів у справі, не входять до повноважень суду касаційної інстанції і не можуть бути підставою для скасування прийнятих у справі судових рішень.
З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи судами попередніх інстанцій фактичні обставини справи встановлено на основі повного і об'єктивного дослідження матеріалів справи, висновки судів відповідають цим обставинам і їм надана правильна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, тому у касаційної інстанції відсутні підстави для скасування прийнятих у справі рішень.
Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
Касаційну скаргу Державної екологічної інспекції у Київській області залишити без задоволення.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.11.2008 р. у справі №38/211 залишити без змін.
Головуючий суддя
Кравчук Г.А.
Суддя
Мачульський Г.М.
Суддя
Шаргало В.І.