03 березня 2009 р.
№ 14/110
Вищий господарський суд України у складі колегії: головуючого, судді Васищака І.М., суддів Грека Б.М., Палій В.М., за участю представників сторін А.Попова (дов. від 6.11.08), С. Паньшина (дов. від 3.02.09), розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Торгова гільдія» на рішення господарського суду Рівненської області від 17 грудня 2008 року у справі № 14/110 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Торгова гільдія» до товариства з обмеженою відповідальністю “Рівнеспецбудінвест» про стягнення 362 992 грн. 88 коп. та за зустрічним позовом про розірвання договору та стягнення 82 815 грн. 96 коп.,
У жовтні 2008 року товариство з обмеженою відповідальністю “Торгова гільдія» звернулося до господарського суду Рівненської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю “Рівнеспецбудінвест» про стягнення (з урахуванням уточнених позовних вимог) 241 560 грн. боргу; 50 920 грн. 85 коп. пені; 5 6041 грн. 92 коп. збитків від інфляції та 7 286 грн. 51 коп. річних з підстав неналежного виконання умов договору.
Відповідач позов не визнав і подав зустрічний позов (з урахуванням уточнених вимог) про розірвання договору від 26 червня 2007 року № 26061-1-К про надання послуг та стягнення 82 815 грн. 96 коп. збитків з підстав неналежного виконання умов договору.
Рішенням господарського суду Рівненської області від 17 грудня 2008 року (суддя В. Марач) в задоволенні первісного позову відмовлено; зустрічний позов задоволено.
Товариство з обмеженою відповідальністю “Торгова гільдія» просить рішення скасувати з підстав неправильного застосування господарським судом статей 526, 611, 651, 1212 Цивільного кодексу України, статей 30-33 Господарського процесуального кодексу України та ухвалити нове рішення, яким первісний позов задовольнити і в задоволенні зустрічного позову відмовити.
Товариство з обмеженою відповідальністю “Рівнеспецбудінвест» проти доводів касаційної скарги заперечує і в її задоволенні просить відмовити.
Колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково.
Господарським судом встановлено, що 26 червня 2007 року товариство з обмеженою відповідальністю “Торгова гільдія» (виконавець) та товариство з обмеженою відповідальністю “Рівнеспецбудінвест» (замовник) уклали договір №26061-1-К про надання інформації щодо створення торгівельного центру (далі-договір).
Виконавець стверджує, що зобов'язання виконав і, як результат, передав замовнику Концепцію торгівельного центру, підтвердженням чого є лист від 6 листопада 2007 року № 160, а відтак відповідач зобов'язаний оплатити вартість наданих послуг.
Заперечуючи проти позову, товариство з обмеженою відповідальністю “Рівнеспецбудінвест» стверджує про відступ виконавцем від умов договору та дійсного замовлення, що зумовлює розірвання договору та відшкодування збитків.
Відмовляючи в задоволенні первісного позову, господарський суд виходив з того, що позивач не довів фактів отримання від замовника технічного завдання щодо предмету договору та прийняття замовником послуги шляхом підписання акта приймання-передачі першої частини Концепції торгівельного центру, а відтак неправомірності розробки виконавцем другої її частини.
Задовольняючи зустрічний позов, господарський суд виходив з того, що товариство з обмеженою відповідальністю “Торгова гільдія» істотно порушило умови договору, а тому на підставі пункту 5 статті 653 та статті 1212 Цивільного кодексу України має повернути замовнику суму попередньої оплати.
Колегія суддів вважає, що таких висновків господарський суд дійшов без встановлення всіх обставин справи.
Відповідно до статті 907 Цивільного кодексу України договір про надання послуг може бути розірваний, у тому числі шляхом односторонньої відмови від договору, в порядку та на підставах, встановлених цим Кодексом, іншим законом або за домовленістю сторін.
Частиною 1 статті 206 Господарського кодексу України встановлено, що господарське зобов'язання може бути розірвано сторонами відповідно до правил, встановлених статтею 188 цього Кодексу - сторона договору, яка вважає за необхідне розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором і у разі якщо сторонни не досягли згоди щодо розірвання договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення господарського суду.
Водночас докази надсилання товариством з обмеженою відповідальністю “Рівнеспецбудінвест» цієї пропозиції контрагенту в матеріалах справи відсутні.
Застосовуючи правові наслідки розірвання договору, господарський суд не звернув уваги на те, що правила статті 653 Цивільного кодексу України застосовуються до правовідносин, які виникли з договору, а правило статті 1212 Цивільного кодексу України застосовується до позадоговірних зобов'язань.
Крім того, застосування до спірних правовідносин правила частини 5 статті 653 Цивільного кодексу України зумовлюється істотним порушенням однією із сторін умов договору (частина 2 статті 651 цього Кодексу) і за таких обставин до предмету доказування в даній справі належить встановлення змісту та обсягів інформації, яку розраховував отримати замовник при укладанні договору.
Розподіл тягаря доказування визначається предметом спору і, враховуючи предмети первісного і зустрічного позовів, господарському суду слід правильно застосувати правило статті 33 Господарського процесуального кодексу України щодо обов'язку з доказування обставин справи, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень.
Також господарським судом не надано правової оцінки порушення товариством з обмеженою відповідальністю “Рівнеспецбудінвест» статті 22 Господарського процесуального кодексу України, яка не надає право стороні одночасно змінювати предмет і підставу позову.
Враховуючи, що застосування норм матеріального права цілковито залежить від повноти та правильності встановлення обставин справи, судове рішення не можна визнати законним та обґрунтованим, у зв'язку з чим воно підлягає скасуванню, а справа передачі на новий розгляд.
При новому розгляді справи суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, і в залежності від установлених обставин вирішити спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.
Керуючись статтями 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд
Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Торгова гільдія» задовольнити частково.
Рішення господарського суду Рівненської області від 17 грудня 2008 року у справі № 14/110 скасувати, справу передати на новий розгляд до господарського суду Рівненської області.
Головуючий, суддя
І. М. Васищак
Суддя
Б.М. Грек
Суддя
В. М. Палій