21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua
03 березня 2009 р. Справа 12/25-09
за позовом: Приватного підприємства "Хімагромаркетинг 2000" (02160, м. Київ, пр-т Возз"єднання, 15, ідент.код 30369454)
до: Приватної агрофірми "Колос" (23063, Вінницька обл., Барський р-н, с.Червоне, ідент.код 25496829)
про стягнення 304 568,09 грн.
Головуючий суддя Кожухар М.С.
Cекретар судового засідання Семенько Д.А.
Представники
позивача : Гоц Н.О.- за дорученням
відповідача : Гурба М.В.- за дорученням
Подано позов про стягнення з відповідача 304568,09 грн., в тому рахунку: 233047,50 грн. основного боргу, 11799,23 грн. пені, 43957,13 грн. -15% штрафу від суми зобов'язання за договором, 8389,71 грн. втрат від інфляції та 7374,52 грн. -15% річних.
Ухвалою суду від 02.02.09р. порушено провадження у справі з призначенням судового засідання на 03.03.09р.
В судове засідання 03.03.09р. з"явився представник позивача, який позовні вимоги підтримав у повному об"ємі.
Представник відповідача проти позову заперечив у частині стягнення пені та штрафу з підстав, викладених у відзиві від 27.02.09р., де зокрема зазначає, що відповідач не виконав вчасно взяті по договору поставки зобов"язання з незалежних від нього обставин (наявність форс-мажорних обставин, низькі ціни на врожай, що призвело відповідача до збитків). Окрім того зазначає, що заявлена позивачем вимога про стягнення пені та штрафу свідчить про намагання позивача застосувати до відповідача подвійну цивільно-правову відповідальність одного і того ж виду за одне і те ж порушення договірного зобов"язання, що суперечить вимогам законодавства. Також зазначає, що розмір штрафу може визначатись лише в залежності від розміру невиконаного чи неналежно виконаного зобов"язання, а не від ціни договору.
З пояснень представників сторін та наданих матеріалів суд вбачає таке.
Згідно з договором поставки № Х2-02-0044 від 05.03.2008 р. по видаткових накладних ПП «Хімагромаркетинг 2000» (Продавець за договором) передало Приватній агрофірмі "Колос" (Покупець за договором) засоби захисту рослин на загальну суму 293047,50 грн.
Відповідно до умов договору (п. 2.1.) боржник мав оплатити одержаний ним товар не пізніше 15 листопада 2008 року.
Боржник здійснив частковий розрахунок у сумі 60000,00 грн., що підтверджується копіями банківських виписок.
Таким чином сума боргу боржника за основним договором склала 233047,50 грн.
Станом день подання позову та розгляду справи 233047,50 грн. боргу боржником не сплачено.
Наведене стверджується:
- договором поставки № Х2-02-0044 від 05.03.2008 р. з додатками;
- видатковими накладними;
- довіреностями;
- виписками банку;
- розрахунком ціни позову;
- відзивом відповідача на позов;
- іншими матеріалами справи.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши і оцінивши надані докази по справі, суд дійшов такого висновку.
Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України (далі -ГК України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (далі -ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 655 ЦК України одна сторона - продавець передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення суми основного боргу підлягають задоволенню в сумі 233047,50 грн.
Частиною 2 ст.193 ГК України встановлено, що порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених ГК України, іншими законами або договором.
Частиною 2 ст. 217 ГК України передбачено такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції, оперативно-господарські санкції.
Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, якщо інше не встановлено законом або договором.
Пунктом 5.2 договору поставки № Х2-02-0044 від 05.03.2008р. встановлено, що Покупець (ПА "Колос") відповідає за несвоєчасну оплату товару відповідно до діючого законодавства України й сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу. Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання припиняється через три роки від дня, коли це зобов'язання повинне було бути виконане (п. 5.3 договору).
Відповідно до ч. 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Пунктом 5.4 договору сторони передбачили, що у випадку прострочення виконання зобов'язань, передбачених пунктом 2.1 договору, більше ніж 30 днів Покупець додатково сплачує Продавцеві штраф у розмірі 15% від ціни договору.
Відповідно до наданого розрахунку позивач нарахував 15 % штрафу від ціни договору, що відповідає законодавству (зокрема ч. 4 ст. 231 ГК України) та умовам договору поставки.
Згідно зі ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
У пункті 5.5 договору № Х2-02-0044 від 05.03.2008р. зазначено, що сторони прийшли до угоди про зміну розміру процентної ставки, передбаченої ч. 2 ст. 625 ЦК України, та встановили її у розмірі 15 відсотків.
Наведений позивачем розрахунок 15% річних відповідає законодавству та умовам договору.
В силу ст. ст. 4-3, 33 ГПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Відповідно до ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню в сумі 233047,50 грн. основного боргу, 11799,23 грн. пені, 43957,13 грн. -15% штрафу від суми зобов'язання, 8389,71 грн. втрат від інфляції та 7374,52 грн. -15% річних, з віднесенням на відповідачів понесених позивачем судових витрат на оплату держмита та за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу пропорційно задоволеним вимогам, відповідно до ст. 49 ГПК України.
Доводи відповідача, викладені у відзиві на позов, судом не приймаються.
П. 3 ч. 1 ст. 3 ЦК України визначено, що загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, свобода договору.
Ст. 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Частиною 2 ст.193 ГК України встановлено, що порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених ГК України, іншими законами або договором.
Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Таким чином нарахування за порушення зобов'язання одночасно штрафу і пені не суперечить законодавству.
Відповідно до ч. 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Пунктом 5.4 договору сторони передбачили, що у випадку прострочення виконання зобов'язань, передбачених пунктом 2.1 договору, більше ніж 30 днів Покупець додатково сплачує Продавцеві штраф у розмірі 15% від ціни договору. А тому розмір штрафу від ціни договору визначено позивачем правомірно.
Розділом 6 договору визначено, що форс-мажор є підставою для відкладення виконання зобов'язань за договором на термін дії форс-мажорних обставин, про які зацікавлена сторона повинна повідомити іншу сторону у строк не більше 2-х днів з моменту їх настання і закінчення.
Пунктом 6.3 договору № Х2-02-0044 від 05.03.2008р. сторони передбачили, що недотримання строків повідомлення (не більше 2 днів з моменту настання й закінчення дії форс-мажору), зазначених у пункті 6.1 договору, позбавляють сторін права посилатися надалі на форс-мажорні обставини (дії непереборної сили) як на причину невиконання або неналежного виконання своїх зобов"язань. Доказів повідомлення позивача про настання форс-мажорних обставин відповідачем не надано.
Керуючись ст.ст. 4-3,33,43,47,49,82,84,115,116 ГПК України,-
Позов задовільнити.
Стягнути з Приватної агрофірми "Колос" (23063, Вінницька обл., Барський р-н, с. Червоне, ідент.код 25496829) на користь Приватного підприємства "Хімагромаркетинг 2000" (02160, м. Київ, пр-т Возз"єднання, 15, ідент.код 30369454) - 233047,50 грн. боргу, 43957,13 грн. штрафу, 11799,23 грн. пені, 7374,52 грн. річних, 8389,71 грн. втрат від інфляції, 3045,68 грн. витрат на сплату держмита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Повернути Приватному підприємству "Хімагромаркетинг 2000" (02160, м. Київ, пр-т Возз"єднання, 15, ідент.код 30369454) з державного бюджету України (через відповідний теріторіальний орган державного казначейства України) 629,04 грн. державного мита, зайво сплаченого по платіжному дорученню № 1872 від 29.12.2008 р. (оригінал платіжного доручення - у матеріалах господарської справи № 12/25-09).
Рішення суду, завірене печаткою суду, є підставою повернення державного мита позивачу у встановленому рішенням суду розмірі.
Суддя Кожухар М.С.
Повний текст рішення суду оформлено і підписано
відповідно до вимог ст.84 ГПК України 10 березня 2009 р.
віддрук. прим.:
1 - до справи
2 - позивачу
3 - відповідачу