83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
03.03.09 р. Справа № 15/41
Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Богатиря К.В.
при секретарі судового засідання Щитовій Л.М.,
розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Аромасервіс» м. Донецьк (код ЄДРПОУ 31420265)
до відповідача державного підприємства “Торезантрацит» м. Торез (код ЄДРПОУ 32366906)
про стягнення заборгованості в сумі 25500,00 грн., інфляції в сумі 12010,50 грн., штрафних санкцій у розмірі 765,00 грн.
за участю представників сторін:
від позивача: Юренко Г.В. за довіреністю б/н від 02.03.2009 р.
від відповідача: не з'явився
До господарського суду Донецької області надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю “Аромасервіс» м. Донецьк до державного підприємства “Торезантрацит» м. Торез про стягнення заборгованості в сумі 25500,00 грн., інфляції в сумі 12010,50 грн., штрафних санкцій у розмірі 765,00 грн.
Ухвалою суду від 06.02.2009 р. позовна заява була прийнята до розгляду та порушено провадження у справі № 15/41, сторони зобов'язані надати документи та виконати певні дії.
02.03.2009 року від відповідача надійшла заява про розгляд справи без участі представника відповідача за наявними у справі документами.
У судовому засіданні представником позивача було заявлено клопотання про ведення судового засідання без здійснення технічної фіксації, у зв'язку з чим відповідно до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України судом не здійснювалося фіксування судового процесу. Судом, відповідно до вимог статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази та заслухавши у судовому засіданні пояснення представника позивача, господарський суд -
На підставі договору купівлі-продажу № АТ-2905 від 29.05.2006 р. позивач (продавець) передав відповідачу (покупцю) згідно накладної № 68 від 06.06.2006 р. через Гордієнко Р.І. за довіреністю ЯЛХ № 913435 від 05.06.2006 р. товар на суму 25500 грн. (з ПДВ). Вказаний договір, специфікація № 1 до цього договору, вказана накладна, довіреність на представника відповідача у завірених належним чином копіях додані до справи.
Оплата за товар згідно п.п. 2.1, 2.2 договору здійснюється покупцем протягом 20 днів після отримання товару та переходу права власності на товар. Товар вважається переданим у власність з моменту підписання товарної накладної.
Актом звірки взаємних розрахунків станом на 12.02.2009 р. відповідач підтвердив наявність заборгованості перед позивачем за цим договором на суму 25500 грн. Акт звірки в завіреній копії доданий до справи.
Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають зокрема з договору або іншого правочину.
Відповідно до ст. 526 того ж Кодексу зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.
Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Таким чином суд дійшов висновку про те, що відповідач не виконав зобов'язання оплатити вартість отриманого від позивача товару у встановлений строк на суму 25500 грн., тому позовні вимоги щодо стягнення основного боргу підлягають задоволенню.
Відповідач надав до суду відзив на позов (лист № 4-04/01-283 від 19.02.2009 р.), яким суму основного боргу визнає, щодо стягнення інфляції та штрафних санкцій заперечує, тому як це не було передбачено умовами договору купівлі-продажу.
Як передбачено ст. 78 ГПК України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб. Дії відповідача по визнанню позовних вимог щодо основного боргу не порушують законні інтереси інших осіб та не суперечать закону, тому в цій частині вимоги позивача підлягають задоволенню.
Позивач згідно ст. 625 ЦК України у зв'язку з простроченням виконання відповідачем грошового зобов'язання на умовах договору нарахував на суму основного боргу інфляцію на суму 12010,50 грн. та 3% річних на суму 765,00 грн., при цьому 3% річних помилково називав штрафними санкціями. З розрахунку суми позову та з тексту позовної заяви, з письмових пояснень позивача від 19.02.2009 р. суд вбачає намір позивача про стягнення саме 3% річних. Відповідні розрахунки позивача додані до позову.
Згідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Іншого розміру процентів умовами договору або законом для даних правовідносин сторін не встановлено.
Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Заперечення відповідача щодо безпідставності нарахування на суму боргу інфляції та 3% річних судом не приймається до уваги, тому як вказане нарахування передбачено прямою нормою закону, застосовується незалежно від наявності або відсутності умов договору в цій частині між сторонами.
За таких обставин позовні вимоги щодо стягнення інфляції на суму 12010,50 грн. та 3% річних на суму 765,00 грн. підлягають задоволенню.
Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати у зв'язку із задоволенням позовних вимог покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 32-34; 36; 43; 49; 82-85; 115; 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позовні вимоги задовольнити.
Стягнути з державного підприємства “Торезантрацит» (юридична адреса: 86600, м. Торез, вул. Енгельса, 88; код ЄДРПОУ 32366906; розрахунковий рахунок 26001309461602 у філії ПІБ м. Торез, МФО 334282) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Аромасервіс» (юридична адреса: 83048, м. Донецьк, вул. Артема, 157, к. 238; фактична адреса: 83027, м. Донецьк, вул. Савченка, 1А; код ЄДРПОУ 31420265; розрахунковий рахунок 26007301750910 в філії “ГУ Промінвестбанка в Донецькій області», МФО 334635) суму 38275,50 грн. (а саме: основний борг - 25500,00 грн., 3% річних - 765,00 грн., інфляційні нарахування - 12010,50 грн.), витрати на оплату державного мита в сумі 382,76 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн.
В судовому засіданні 03.03.2009 р. оголошено рішення суду.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття судом.
У разі подання апеляційної скарги або внесення апеляційного подання рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя Богатир К.В.