01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
19.02.2009 № 35/21
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Отрюха Б.В.
суддів: Тищенко А.І.
Верховця А.А.
при секретарі:
За участю представників:
від позивача - Бонтлаб В.В. - адв.
від відповідача - Донцова Т.В. - юр.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Лакігрейн"
на рішення Господарського суду м.Києва від 23.12.2008
у справі № 35/21 (Літвінова М.Є.)
за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Тридента Агро"
до Товариство з обмеженою відповідальністю "Лакігрейн"
про розірвання договору та стягнення 6240383,39 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Тридента Агро» (позивач) звернувся до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лакігрейн» (відповідач) з позовом про розірвання Договору купівлі-продажу №450-07-2008 від 25.07.2008р. та стягнення заборгованості в розмірі 6 240 383,39 грн. за вказаним договором, а також стягнення судових витрат.
При зверненні до суду із позовною заявою позивач відповідно до ст..66 ГПК України просив суд вжити заходи до забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача в межах суми заявлених позовних вимог, а саме в розмірі 6 360 383,39 грн., які становлять 6 240 383,39 грн. - сума основного боргу та 120 000,00 грн. - оплата послуг адвоката.
Клопотання позивача було мотивовано тим, що відповідач всупереч взятим на себе Договірним зобов'язанням не провів оплату товару (мінеральні добрива), ані шляхом передачі простих векселів, як того вимагають умови Договору, ані шляхом перерахування коштів, що становлять вартість отриманого товару.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 23.12.2008 року заяву позивача про вжиття заходів до забезпечення позову було задоволено в частині накладення арешту на кошти відповідача в межах суми заявлених позовних вимог, а саме на суму 6 240 383,39 грн. Щодо суми витрат в розмірі 120 000 грн., які становлять вартість послуг адвоката, в застосуванні заходів до забезпечення позову було відмовлено.
Не погоджуючись з ухвалою суду від 23.12.2008р. відповідач звернувся з апеляційною скаргою та просить її скасувати, оскільки вважає, що вона була прийнята з порушенням вимог чинного законодавства.
Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, колегією встановлено наступне:
Як свідчать матеріали справи, предметом позовних вимог позивача є стягнення заборгованості відповідача перед позивачем, яка виникла у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов Договору купівлі - продажу №450-07-2008 від 25.07.2008 року в розмірі 6 240 383,39 грн.
Відповідно до ст. 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Перелік заходів до забезпечення позову передбачений ст. 67 ГПК України, відповідно до якої позов забезпечується накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору.
Відповідно до п.6.1 Роз'яснення ВАСУ «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» від 23.08.2004 року №02-5/611, вказано, що у позовному провадженні при накладанні арешту на грошові суми відповідача слід обмежувати піддані арешту кошти розміром суми позову та можливих судових витрат.
Таким чином із вказаних статей 66, 67 ГПК України випливає, що заходи до забезпечення позову повинні відповідати заявленим вимогам, тобто бути безпосередньо пов'язаними з предметом спору, співрозмірними заявленим вимогам та необхідними до забезпечення виконання судового рішення.
Враховуючи те, що предметом розгляду у даній справі є стягнення заборгованості відповідача у сумі 6 240 383,39 грн., то колегія вважає, що винесення судом ухвали від 23.12.2008р. про забезпечення позову шляхом накладення арешту на кошти відповідача в межах суми заявлених позовних вимог є правомірним та відповідає чинному законодавству, оскільки такий спосіб забезпечення позову повністю відповідає змісту та розміру заявлених позовних вимог.
Колегія також вважає, що оскільки заборгованість відповідача по оплаті товару є значною, а період заборгованості тривалим, а також виходячи із предмету спору та його підстав, не вжиття таких заходів забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду.
Заперечуючи проти ухвали суду від 23.12.2008р. відповідач у своїй апеляційній скарзі зазначає, що свої зобов'язання за договором купівлі-продажу №450-07-2008 від 25.07.2008 року виконав у повному обсязі, шляхом перерахування коштів та передачі векселів, в тому числі авальованих банком та простих, емітованих скаржником.
Відповідач також зазначає, що 11 жовтня 2008 року відповідачем було емітовано сім простих векселів на загальну суму 6 240 383, 39 гривень, а тому позов взагалі подано безпідставно, оскільки заборгованості за договором фактично не існує, відповідно і обставини, які б могли утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду та є підставами для вжиття заходів, передбачених ст.67 ГПК України - відсутні.
Проте, таке твердження відповідача колегія не може прийняти до уваги, оскільки матеріали справи не містять доказів передачі вказаних відповідачем семи простих векселів на загальну суму 6 240 383, 39 гривень позивачу.
Крім того, відповідно до ст.101 ГПК України в апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Тобто вимоги, які судом першої інстанції не розглядалися, не приймаються і не розглядаються апеляційним господарським судом.
Враховуючи те, що рішення по суті заявлених позовних вимог господарським судом ще прийнято не було, та вимоги позивача про стягнення заборгованості в сумі 6 240 383, 39 гривень судом першої інстанції не розглядались, у колегії не має підстав для вирішення під час апеляційного провадження питання наявності або відсутності заборгованості відповідача перед позивачем, оскільки це є повноваженням суду першої інстанції при розгляді справи по суті.
Встановлення апеляційним господарським судом факту виконання чи невиконання відповідачем своїх обов'язків за договором є вирішенням наперед питання про те, яке має бути прийнято рішення за наслідками розгляду позовної заяви позивача судом першої інстанції.
Таким чином, враховуючи те, що предметом апеляційного перегляду є ухвала про вжиття заходів до забезпечення позову, предметом розгляду у даному випадку є законність, обґрунтованість та адекватність застосованих судом першої інстанції заходів забезпечення позову предмету позовних вимог.
Крім того у апеляційній скарзі відповідач наголошує на тому, що винесена ухвала може завдати йому шкоди, що має свій прояв у загрозі невиконання зобов'язань ТОВ «Лакігрейн» перед контрагентами та працівниками підприємства, а також може паралізувати нормальну роботу підприємства, призвести до негативних наслідків, проте не наводить жодних доказів на підтвердження даної думки.
Так до апеляційної скарги не подано конкретних договорів із контрагентами, які підтверджували порушення Відповідачем взятих на себе зобов'язань; не подано доказів, що фінансової спроможності (або неспроможності) Відповідача здійснювати виплату необхідних зборів та платежів - довідки із банківських установ, що засвідчують розмір та суму коштів, які містяться на арештованих рахунках, поданих в передбаченому процесуальному порядку; інше.
Заходи щодо забезпечення позову ніяким чином не паралізують нормальну роботу юридичної особи, в тому числі й Відповідача, адже вжиття заходів до забезпечення позову - це реальна гарантія виконання судового рішення та задоволення законних вимог Позивача, виходячи з розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову і забезпечення збалансованості інтересів сторін.
Враховуючи викладене, колегія приходить до висновку про те, що ухвала Господарського суду м. Києва від 23.12.2008р. є обґрунтованою та відповідає чинному законодавству, а вжиті заходи до забезпечення позову є адекватними предмету позовних вимог, тому підстав для задоволення апеляційної скарги ТОВ «Лакігрейн» немає.
Керуючись ст.ст. 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд -
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Лакігрейн» залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду м. Києва від 23.12.2008р. у справі №35/21 залишити без змін.
3. Матеріали справи №35/21 повернути до Господарського суду м. Києва.
Головуючий суддя Отрюх Б.В.
Судді Тищенко А.І.
Верховець А.А.