30 травня 2013 року /11:30/Справа № 808/2993/13-а м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Нестеренко Л.О., при секретарі Чорній В.С., за участю представника позивача Шайтанова А.С., представника відповідача 1 Гревцевої О.О., розглянувши у місті Запоріжжі у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за заявою Публічного акціонерного товариства «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат»
до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжя
до Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя
про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
Публічне акціонерне товариство «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» звернулось з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжя, Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя, в якому позивач просить:
- визнати протиправними дії Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі щодо нарахування пені за період з 31.01.2009 р. по 31.12.2010 р. в розмірі 130 687,40 грн.;
- визнати протиправними дії Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі щодо зарахування суми пені в розмірі 130 687,40 грн. в рахунок суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість;
- зобов'язати Державну податкову інспекцію у Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя протягом 5-ти днів з дня набрання законної сили рішенням у справі внести до картки особового рахунку Публічного акціонерного товариства «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» запис про збільшення на 130 687,40 грн. позитивного сальдо з нарахованого до відшкодування податку на додану вартість;
- зобов'язати СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжя та Державну податкову інспекцію у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя протягом 10 днів з дня набрання законної сили рішенням у справі подати до суду звіт про виконання судового рішення.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжя неправомірно нарахувало підприємству позивача пеню за несплату зобов'язання з ПДВ, нарахованого за результатами перевірки в 2009 році податковим повідомленням-рішенням від 06.05.2009 року №0000090808/0 та яке було узгоджене лише 13.12.2012 року, починаючи з 31.01.2009 року по 31.12.2010 року в сумі 130687,40 грн. за нормами Податкового кодексу України, тобто своїми діями податковий орган здійснив зворотну дію норм Податкового кодексу України щодо нарахування пені. Зазначено, що нарахування пені в період до 1 січня 2011 року не здійснювалось, оскільки чинний на той час Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» №2181 передбачав, що у випадках апеляційного узгодження суми податкового зобов'язання платник податків зобов'язаний був самостійно погасити її узгоджену суму та штрафні санкції за їх наявності протягом десяти календарних днів, наступних за днем такого узгодження (п. 5.3.2.). Таким чином, за правилами Закону № 2181 пеня нараховувалась лише на суму податкового боргу, тобто у випадку несплати податкових зобов'язань та штрафних санкцій протягом 10 днів після закінчення узгодження в адміністративному чи судовому порядку. Враховуючи, що процедуру узгодження податкового повідомлення-рішення №0000090808/0 було завершено 13.12.2012 р., тобто вже після втрати законної сили Законом № 2181, пеня за цим законом не нараховувалась.
Також відповідач 1 без погодження з позивачем фактично провів взаємозалік сум нарахованої ним пені з частиною належного позивачу бюджетного відшкодування з ПДВ. Зазначено, що виключне право на розпорядження сумою бюджетного відшкодування закріплено лише за платником податку, якому таке відшкодування належить. Враховуючи те, що податковий борг разом з донарахованим зобов'язанням, зокрема, включає також й пеню, а ПК України передбачає можливість погашення податкового боргу з відповідного платежу за рахунок надміру сплачених сум такого платежу, податковий орган наділений правом самостійно здійснити залік сум боргу та надміру сплаченого податку. Однак, суми бюджетного відшкодування з ПДВ не є надміру сплаченим податком, оскільки податок на додану вартість є непрямим податком та суми податку, що підлягають відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), виникають не внаслідок надмірної сплати, а внаслідок формування податкового кредиту за операціями з покупцями.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві та додаткових поясненнях, просив суд задовольнити їх у повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечувала, з підстав викладених в письмових запереченнях, наданих до матеріалів справи. Обґрунтовуючи свої заперечення, зазначила, що податковим кодексом не встановлено винятків щодо порядку або строків сплати для податкових зобов'язань, які були занижені до набрання чинності таким кодексом та узгоджені в період його дії. Отже, не нарахування пені можливе виключно до тих податкових відносин, що існували до набрання ним чинності, а пеня не підлягала б нарахуванню лише у випадку сплати податкового зобов'язання до 01.01.2011 року. Зазначила, що оскільки бюджетне відшкодування за своєю суттю є надмірно сплаченими сумами податку, то дії податкового органу по зарахуванню пені в розмірі 130687,40 грн. в рахунок суми бюджетного відшкодування є законними та такими, що відповідають діючому законодавству. Просить у задоволені позовних вимог відмовити у повному обсязі.
Представник відповідача 2 в судове засідання не з'явився, проти задоволення адміністративного позову заперечував у повному обсязі з підстав, викладених в письмових запереченнях, в яких, зокрема, зазначив, що до Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя, на обліку якої з 2013 року перебуває позивач, не надходило жодного рішення (судового чи вищестоящого контролюючого органу), яке набрало законної сили, у якому визнано дії відповідача 1 протиправними, отже у відповідача 2 наразі відсутні підстави для внесення змін до особового рахунку позивача шляхом внесення запису про збільшення на 130687,40 грн. позитивного сальдо з нарахованого до відшкодування податку на додану вартість.
Вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач є платником податку на додану вартість, що підтверджується Свідоцтвом № 200101925, і до 31.12.2012 р. був зареєстрований в якості платника податків у СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжя, з 01.01.2013 року Публічне акціонерне товариство «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя.
З 02.03.2009 р. по 13.04.2009 р. СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжя була проведена планова виїзна перевірка Позивача за результатами якої встановлено порушення податкового законодавства, внаслідок чого занижено ПДВ в сумі 471 875,00 грн.
06.05.2009 р. Відповідачем 1 прийнято податкове повідомлення-рішення №0000090808/0, яким Позивачу нараховано 707 812,50 грн. податку на додану вартість (471 875, 00 грн. - за основним платежем, 235 937,50 грн. - за штрафними санкціями).
За результатами адміністративного оскарження вказане податкове повідомлення - рішення не змінювалося. Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 21.12.2009 р., залишеною в силі Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13.12.2012 р., позовну заяву Позивача про скасування обумовленого податкового повідомлення-рішення залишено без задоволення.
Таким чином, 13.12.2012 зобов'язання Позивача зі сплати ПДВ за рішенням №0000090808/0 було узгоджено, граничний термін сплати - 23.12.2012 року.
17.12.2012 р. Позивач листом за вих. № 011-926 від 17.12.2012 р. повідомив Відповідача 1 про згоду на зарахування податкового зобов'язання з ПДВ за грудень 2008р. у сумі 471 875,00 грн. (визначеного податковим повідомленням рішенням №0000090808/0) в рахунок сум ПДВ попередніх звітних періодів, що підлягають бюджетному відшкодуванню, та які задекларовано у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ.
20.12.2012 р. платіжними дорученнями №9309 та №9310 Позивачем сплачено вказані в рішенні №0000090808/0 штрафні санкції в розмірі 235 937,50 грн., а також перераховано суму пені в розмірі 134 224,52 грн., розраховану позивачем самостійно за період з 01.01.2011 року по 20.12.2012 року, тобто починаючи із дня вступу Податкового кодексу в законну силу.
23.12.2012 року СДПІ по роботі з великими платниками податків в м. Запоріжжя було нараховано позивачу пеню в розмірі 264911,92 грн. за весь період заниження податкових зобов'язань (по податковому повідомленню-рішенню №0000090808/0) - з 31.01.2009 року по 23.12.2012 року.
Судом встановлено, що податковий орган при нарахуванні зазначеної пені по Податковому кодексу України частково за період до введення його в дію, виходив з того, що Податковим кодексом не встановлено винятків щодо порядку або строків сплати для податкових зобов'язань, які були занижені до набрання чинності таким кодексом та узгоджені в період його дії. Отже, не нарахування пені можливе виключно до тих податкових відносин, що існували до набрання ним чинності, а пеня не підлягала б нарахуванню лише у випадку сплати податкового зобов'язання до 01.01.2011 року.
Таким чином, відповідачем у відповідності із ст. 129 Податкового кодексу України позивачеві нараховано пеню за весь період несплати донарахованого зобов'язання з ПДВ, включаючи 2010 рік.
З зазначеною позицією відповідача 1 суд не погоджується, та вважає її неправомірною, на підставі наступного.
Відповідно до п.129.1.2 ст.129 Податкового кодексу України, який вступив у дію з 01.01.2011 року, пеня нараховується у день настання строку погашення податкового зобов'язання, нарахованого контролюючим органом або платником податків у разі виявлення його заниження на суму такого заниження та за весь період заниження (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).
За пунктом 129.4 Податкового кодексу України пеня, визначена підпунктом 129.1.2 пункту 129.1 цієї статті, нараховується із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день заниження.
У період до 01.01.2011 року порядок нарахування пені визначався Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000р. №2181-ІІІ (далі - Закон №2181).
Відповідно до приписів ст. 16 Закону №2181-ІІІ після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.
За пп. 16.1.2. ст. 16 Закону № 2181-ІІІ нарахування пені розпочинається: а) при самостійному нарахуванні суми податкового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання, визначеного цим Законом; б) при нарахуванні суми податкового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні згідно з нормами цього Закону.
У випадках апеляційного узгодження суми податкового зобов'язання платник податків зобов'язаний був самостійно погасити її узгоджену суму та штрафні санкції за їх наявності протягом десяти календарних днів, наступних за днем такого узгодження (п. 5.3.2.).
Таким чином, за правилами Закону № 2181 пеня нараховувалась лише на суму податкового боргу, тобто у випадку несплати податкових зобов'язань та штрафних санкцій протягом 10 днів після закінчення узгодження в адміністративному чи судовому порядку.
Враховуючи, що процедуру узгодження податкового повідомлення-рішення №0000090808/0 було завершено 13.12.2012 р. (дата винесення Ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду), тобто вже після втрати законної сили Законом № 2181, пеня за цим законом не нараховувалась.
З огляду на це, 20.12.2012 р. Позивач самостійно, відповідно до правил ПК України, розрахував пеню за період з 01.01.2011 р. по 20.12.2013 р. та сплатив її платіжним дорученням за №9310.
Відповідно до частини першої статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Як випливає з Рішення Конституційного Суду України від 9 лютого 1999 року N 1/99-рп, частину першу статті 58 Конституції України щодо дії нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
Відповідно до частини другої статті 58 Конституції України ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення. Саме тому суд вважає, що у 2012 році позивач не несе відповідальність за несвоєчасно сплачені зобов'язання з податку на додану вартість, які не були ним узгоджені до 01.01.2011 року та додатково визначені податковим органом під час перевірки у 2009 році.
Таким чином суд приходить до висновку, що відповідач неправомірно нарахував пеню за несвоєчасну сплату ПДВ за період до 01.01.2011 року в сумі 130687,40 грн.
Стосовно зарахування суми пені в розмірі 130 687,40 грн. в рахунок суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, судом встановлено наступне.
В січні 2013 року Позивач отримав від Відповідача Акт звірення розрахунків з бюджетом за період з 01.01.2012 р. по 31.12.2012 р., з якого було встановлено, що суму належного Позивачу бюджетного відшкодування з ПДВ зменшено на 130 687,40 грн. за рахунок зарахування даної суми в погашення пені, яка також була нарахована податковим органом за період з 31.01.2009 року по 31.12.2010 року.
Відповідно до п. 200.6. ст. 200 Податкового кодексу України (надалі - ПК України), платник податку може самостійно прийняти рішення про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов'язань з цього податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів.
Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за результатами звітного (податкового) періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. У разі прийняття такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних звітних (податкових) періодів.
Отже, суд погоджується з висновком позивача з приводу того, що виключне право на розпорядження сумою бюджетного відшкодування закріплено лише за платником податку, якому таке відшкодування належить.
Суд критично оцінює доводи представника відповідача 1 стосовно тлумачення суті бюджетного відшкодування як надмірно сплаченої суми податку, вважає їх необґрунтованими та недоведеними. В свою чергу суд вважає за необхідне зазначити, що податок на додану вартість є непрямим податком та суми податку, що підлягають відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), виникають не внаслідок надмірної сплати, а внаслідок формування податкового кредиту за операціями з покупцями.
Механізм повернення помилково або надмірно зарахованих до бюджету податків, зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів бюджетів визначається Порядком повернення коштів, помилкового або надмірно зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затверджених наказом Державного казначейства України від 10.12.2002, №226 (далі - Порядок №226).
Відповідно до абз. 2 п.2 гл.1 Порядку №226, дія Порядку не поширюється на операції з відшкодування податку на додану вартість, що в свою чергу також підтверджує думку суду щодо відсутності підстав ототожнювати суми бюджетного відшкодування з надміру сплаченими податками.
Частина 2 ст. 19 Конституції України проголошує, що органи державної влади, в тому числі органи податкової служби, та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Однак, здійснюючи залік нарахованої пені в сумі 130 687,40 грн. та суми належного Позивачу бюджетного відшкодування, Відповідач 1 вийшов за рамки дозволенних ПК України механізмів погашення податкового боргу, що є неправомірним.
Суд також зазначає, що для забезпечення відновлення порушеного права Публічного акціонерного товариства «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» необхідно, визнавши протиправними дії Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі щодо зарахування суми пені в розмірі 130 687,40 грн. в рахунок суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, одночасно з цим зобов'язати відповідача 2 ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби відобразити в картці особового рахунку Публічного акціонерного товариства «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» збільшення на 130 687,40 грн. позитивного сальдо з нарахованого до відшкодування податку на додану вартість, так як позивач об'єктивно має матеріальний інтерес в тому, щоб відомості зазначеного особового рахунку відображали дійсний і правильний стан його розрахунків з Державою з податку на додану вартість.
Частиною 2 ст.71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
При таких обставинах позовні вимоги обґрунтовані та підлягаю задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 ст. 267 КАС України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Згідно п. 4 ч. 1 ст. 163, п. 4 ч. 1 ст. 207 КАС України, у резолютивній частині постанови суду першої чи апеляційної інстанцій зазначається встановлений судом строк для подання суб'єктом владних повноважень - відповідачем до суду першої інстанції звіту про виконання постанови, якщо вона вимагає вчинення певних дій.
Отже, встановити судовий контроль за виконанням рішення суб'єктом владних повноважень - відповідачем у справі суд першої чи апеляційної інстанції може під час прийняття постанови у справі.
Такий контроль здійснюється судом першої інстанції шляхом зобов'язання надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту на виконання постанови суду першої, апеляційної чи касаційної інстанцій, а в разі неподання такого звіту - встановленням нового строку для подання звіту та накладенням штрафу.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає необхідним встановити судовий контроль за виконанням судового рішення по справі №808/2993/13-а ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби та зобов'язати ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби надати звіт про виконання судового рішення протягом місяця з моменту набрання чинності рішенням по справі №808/2993/13-а.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11, 17, 71, 94, 160, 163 КАС України, суд, -
Позов задовольнити.
Визнати протиправними дії Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі щодо нарахування пені за період з 31.01.2009 р. по 31.12.2010 р. в розмірі 130 687,40 грн.
Визнати протиправними дії Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі щодо зарахування суми пені в розмірі 130 687,40 грн. в рахунок суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.
Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя внести до картки особового рахунку Публічного акціонерного товариства «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» запис про збільшення на 130 687,40 грн. позитивного сальдо з нарахованого до відшкодування податку на додану вартість.
Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя протягом одного місяця з дня набрання законної сили рішенням у справі подати до суду звіт про виконання судового рішення.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» судовий збір в розмірі 1341 грн. 29 коп. (одна тисяча триста сорок одна грн. 29 коп.).
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя Л.О.Нестеренко