Справа № 2-а/487/200/13
23.05.2013 року Заводський районний суд м.Миколаєва у складі:
головуючого-судді Агєєвої Л.І.
розглянувши у скороченому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Заводському районі м. Миколаєва про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги по Закону України "Про соціальний захист дітей війни", -
У квітні 2013 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного Фонду України в Заводському районі м. Миколаєва (далі - УПФУ в Заводському районі м. Миколаєва) про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги по Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
В своїй позовній заяві позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що згідно зі ст. 1 Закону України №2195-IV від 18.11.04р. "Про соціальний захист дітей війни" має статус "дитина війни". У зв'язку з цим згідно цього Закону йому повинні виплачувати підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Однак, доплата до пенсії проводиться не в повному обсязі, тому просить суд зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити недоплачену допомогу за період з 01.07.2012р. по 01.04.2013р.
Відповідач надав письмові заперечення на позов, в яких посилався на відсутність законодавчого визначення мінімального розміру пенсії за віком для громадян, яким пенсію слід підвищувати відповідно до Закону України "Про соціальний захист дітей війни", відсутність законодавчо визначеного механізму нарахування та виплати цієї соціальної допомоги, просив суд в задоволені позову відмовити повністю. Також при розгляді справи просив застосувати наслідки пропуску позивачем шестимісячного строку для зверненняч до суду з позовом.
Суд, керуючись статтею 183-2 КАС України, розглянув справу в скороченому провадженні без виклику сторін на підставі наявних у справі доказів.
Дослідивши обставини справи та перевіривши їх письмовими доказами, суд приходить до наступного висновку:
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.3 ст.46 Конституції України пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого Законом.
Згідно до ч.1 ст.1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" №2195 від 18.11.2004р. (далі - Закон №2195 ) позивач ОСОБА_1 має статус дитини війни та перебуває на обліку в УПФУ в Заводському районі м. Миколаєва, отримує пенсію за віком та має правовий статус «дитини війни», що надає йому право на отримання пільг та державної соціальної підтримки, встановлені Законом №2195.
Відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" від 18.11.2004 року, що набрав чинності 01.01.2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком.
За положеннями чинного законодавства України, розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ч. 1 ст. 28 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058 -IV, іншого нормативно-правового акту, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає. Згідно ч. 1 ст. 28 ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач виплачував щомісячно позивачу, як дитині війни, підвищення до пенсії на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530 «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», яка є підзаконним нормативним актом і не повинна застосовуватись відповідачем, як така, що суперечить Закону №2195, який має вищу юридичну силу.
Пенсійний фонд України діє у відповідності до Положення Про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01.03.2002 року за №121/2001 і здійснює свої повноваження на підставі п.15 зазначеного положення через створені в установленому порядку його територіальні управління. Відповідно до ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" рішення про призначення та перерахунок пенсій приймаються районними управліннями Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів.
Таким чином, обов'язок по нарахуванню та виплаті доплати до пенсії позивачу, передбаченої ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" покладено на УПФУ в Заводському районі м. Миколаєва за місцем проживання позивача.
Враховуючи, що відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний суд може лише визнавати дії суб'єктів владних повноважень незаконними та покласти обов'язок на відповідача провести нарахування та виплату належних сум відповідно до закону, і не є уповноваженим органом провадити розрахунок суми заборгованості по виплатам підвищення пенсії як дитині війни.
01 січня 2012 року набув чинності Закон України від 22.12.11р. №4282-УІ „Про Державний бюджет України на 2012 рік".
Згідно п. 3 „Прикінцевих положень" Закону України від 22.12.11р. №4282-УІ „Про Державний бюджет України на 2012 рік" у 2012 році норми і положення статей 5 та 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету Пенсійного фонду України на 2012 рік.
Відповідно до п. 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.12.11р. №1381 „Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення" дітям війни підвищення, встановлене ст. б Закону України „Про соціальний захист дітей війни", провадиться у розмірі 7 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого законом, для осіб, які втратили працездатність. Вищеназвана постанова, станом на 20.05.2013р. є чинною.
Крім того, Законом України «Про державний бюджет України на 2013 рік» №5515-УІ від 06.12.2012р. встановлено, що у 2013 році норми і положення статей 5 та 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету Пенсійного фонду України на 2013 рік.
Згідно чинного законодавства, УПФУ проводило виплату позивачу підвищення як „дитині війни" з 01.07.12р. по 30.09.12р. - 59,08 грн., з 01.10.12р. по 30.11.12р. - 59.92 грн., з 01.12.12р. по 31.12.12р. - 61,88 грн. з 01.01.13р. - 62,58 грн., що підтверджується витягом з особового рахунку № 161808 позивача. Тому твердження позивача стосовно не виплати надбавки як «дитині війни» в передбаченому законом розмірі є необгрунтованим.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що в задоволенні позову позивачу слід відмовити, оскільки вимоги про нарахування відповідачем доплати до пенсії у визначеному позивачем розмірі не підлягають задоволенню, оскільки такі виплати не були йому нараховані, а суд не може перебирати на себе функцію здійснення перерахунку та нарахування пенсії замість органу, якому надані такі повноваження.
На підставі викладеного, керуючись ст. 22 Конституції України, ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", ст. 28 Закону України "Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування", ст.ст. 11, 69-71, 99, 100, 160, 183-2 КАС УКраїни, суд-
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Заводському районі м. Миколаєва про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги по Закону України "Про соціальний захист дітей війни"- відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду в строки, передбачені ст. 186 КАС України через Заводський районний суд м. Миколаєва і набирає чинності через 10 днів після її проголошення, якщо в цей термін не буде подано заяви про апеляційне оскарження чи апеляційної скарги.
Суддя Л.І.Агєєва