Вирок від 04.06.2013 по справі 113/589/13-к

Справа № 113/589/13-к

ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2013 року Первомайський районний суд Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого, судді - Климової Г.М.,

за участю секретаря Лисенко С.С.,

прокурора Фазилова С.Ш., захисника ОСОБА_1, обвинувачених ОСОБА_2, ОСОБА_3, законних представників неповнолітніх обвинувачених - ОСОБА_4, ОСОБА_5, представника служби у справах дітей Первомайської районної державної адміністрації Кочнєва В.В., представника кримінальної міліції у справах дітей Ушакова О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Первомайське, Первомайського району, АРК, кримінальне провадження №12012130330000017, за обвинуваченням:

1) ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, АРК, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого:

- 15.06.2012 року Первомайським районним судом АРК за ст.. 185 ч. 3 КК України до 03 років позбавлення волі, на підставі ст.ст. 75, 104 КК України з випробуванням строком на 01 рік,

в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченного частиною 2 статті 289 Кримінального кодексу України;

2) ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, АРК, громадянина України, з неповною середньою освітою, учня 9-го класу Правдівської загальноосвітньої школи 1-ІІІ ступеню Первомайського району АРК, не одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимого,

в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченного частиною 2 статті 289 Кримінального кодексу України, суд -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2, 23.11.2012 року, о 22 годині, за попередньою змовою і спільно з ОСОБА_3 та іншими особами, діючи з прямим умислом, спрямованим на незаконне заволодіння транспортним засобом, переслідуючи корисливий мотив, відчинив ворота проникли у двір будинку АДРЕСА_3, де мешкає ОСОБА_8, звідки всупереч волі останнього і скориставшись його відсутністю, зі двору руками виштовхали на вулицю легковий автомобіль марки ВАЗ 21063, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, 1987 року випуску, після чого, доштовхав вказаний автомобіль до магазину ПП «ОСОБА_9», розташованого по АДРЕСА_4, де за допомогою наявних в замку запалювання ключів завели двигун автомобіля та з місця скоєння злочину зникли, спричинивши тим самим потерпілому ОСОБА_8 матеріальну шкоду на суму 10000 грн.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 провину визнав повністю, щиросердно розкаявся, від давання показань відмовився.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 провину визнав повністю, щиросердно розкаявся, від давання показань відмовився.

На підставі ч.3 ст. 349 КПК України, враховуючи думку учасників судового розгляду, суд вирішив визнати недоцільним дослідження інших доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються.

Суд приходить до висновку, що обвинувачений ОСОБА_2 має бути визнаний винним у вчиненні інкримінованого йому злочину, і кваліфікує дії ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 289 КК України, як незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, з проникненням в інше сховище.

Суд приходить до висновку, що обвинувачений ОСОБА_3 має бути визнаний винним у вчиненні інкримінованого йому злочину, і кваліфікує дії ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 289 КК України, як незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене за попередньою змовою групою осіб, з проникненням в інше сховище.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_2 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

ОСОБА_2 вчинив тяжкий злочин у період іспитового строку, встановленого йому вироком Первомайського районного суду АР Крим від 15.06.2012 року, на час скоєння злочину проживав з матір'ю, за місцем проживання характеризується задовільно, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, не працевлаштований.

Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_2, суд вважає повне визнання ним вини та щире каяття, скоєння злочину у неповнолітньому віці. Обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено.

Приймаючи до уваги обставини вчиненого злочину та особу винного, який вчинив новий тяжкий злочин у період іспитового строку, суд вважає, що ОСОБА_2 становить певну суспільну небезпеку, у зв'язку з чим його виправлення без ізоляції від суспільства неможливо і йому слід призначити покарання у виді реального позбавлення волі, як за ч.2 ст. 289 КК України, так і за сукупністю вироків на підставі ст.. 71 КК України. Суд вважає, що саме така міра покарання відповідно до ч.2 ст. 50 та ч.2 ст.65 КК України є не тільки карою за вчинений злочин, а буде необхідною та достатньою для виправлення ОСОБА_2, буде сприяти запобіганню вчинення нових злочинів як обвинуваченим, так і іншими особами.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

ОСОБА_3 винний у вчиненні тяжкого злочину, навчається в 9 класі Правдівської загальноосвітньої школи Первомайського району АРК, на час скоєння злочину проживав з матір'ю, за місцем проживання характеризується задовільно, умови життя його задовільні, вперше притягується до кримінальної відповідальності.

Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_3, суд вважає повне визнання ним вини та щире каяття, скоєння злочину у неповнолітньому віці. Обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено.

Приймаючи до уваги обставини вчиненого злочину та особу винного, суд вважає, що ОСОБА_3 не становить суспільної небезпеки, вперше притягується до кримінальної відповідальності, провину визнав та щиро покаявся у вчиненому, у зв'язку з чим його виправлення можливо без ізоляції від суспільства з призначенням покарання у виді позбавлення волі із застосуванням ст.ст. 75, 104 та 76 КК України. При цьому, на думку суду, звільнення ОСОБА_3 від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, з покладенням на нього обов'язків, що передбачені ст. 76 КК України, та контролем за його поведінкою органами кримінально-виконавчої інспекції в більшої мірі буде сприяти виправленню обвинуваченого, чім відбування ним реального покарання, передбаченого санкцією ч.2 ст. 289 КК України. Суд вважає, що саме така міра покарання відповідно до ч.2 ст. 50 та ч.2 ст.65 КК України є не тільки карою за вчинений злочин, а буде необхідною та достатньою для виправлення ОСОБА_3 і буде сприяти запобіганню вчинення нових злочинів як обвинуваченим, так і іншими особами.

Питання про речові докази суд вирішує відповідно до статті 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ч.3 ст. 349, ст. 368, ч.2 ст. 371, ст. 374 КПК України, суд -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_2 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого частиною 2 статті 289 КК України та призначити йому покарання за вказаною статтею у вигляді п'яти років позбавлення волі, без конфіскації майна.

На підставі ст. 71 КК України, до призначеного покарання, частково приєднати не відбуте покарання за вироком Первомайського районного суду АРК від 15.06.2012 року остаточно призначити покарання ОСОБА_2 у вигляді п'яти років шести місяців позбавлення волі, без конфіскації майна.

Строк покарання рахувати з 23.05.2013 року.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_2 до вступу вироку в законну силу залишити без змін - тримання під вартою.

ОСОБА_3 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого частиною 2 статті 289 КК України та призначити йому покарання за вказаною статтею у вигляді п'яти років позбавлення волі, без конфіскації майна.

У відповідності зі ст.ст. 75, 104 КК України, звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням.

Іспитовий строк встановити строком на два роки.

У відповідності зі ст. 76 КК України, покласти на ОСОБА_3 обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання; періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

Речові докази - легковий автомобіль марки «ВАЗ 21063», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 - залишити у власника ОСОБА_8

Відповідно до ст.. 119 КПК України, витрати пов'язані з проведенням судово-дактилоскопичної експертизи № 6/185 від 08.01.2013 року компенсувати за рахунок коштів Державного бюджету України, у зв'язку з відсутністю майна у засуджених ОСОБА_2, ОСОБА_3

Долучені до матеріалів справи у ході судового розгляду висновок експерта, документи, які характеризують особу обвинувачених - зберігати в матеріалах справи.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через Первомайський районний суд Автономної Республіки Крим протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченим та прокурору.

Суддя:

Попередній документ
31602422
Наступний документ
31602424
Інформація про рішення:
№ рішення: 31602423
№ справи: 113/589/13-к
Дата рішення: 04.06.2013
Дата публікації: 18.06.2013
Форма документу: Вирок
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Первомайський районний суд Автономної Республіки Крим
Категорія справи: Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту; Незаконне заволодіння транпортним засобом