Справа № 11/793/441/13 Головуючий по 1 інстанції
Категорія: ст. 185 ч.3, 263 ч.1, 289 ч.2, 70, 71 КК України Олійник М.Ф.
Доповідач в апеляційній інстанції Суходольський М.І.
"04" червня 2013 р. Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючого Суходольського М.І.
суддів Неділька М.І., Тапала Г.К.
з участю прокурора Ємельянової О.В.
розглянувши кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_3 на вирок Христинівського районного суду від 11 лютого 2013 року, яким
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1,
раніше судимий Гайворонським районним судом
Кіровоградської області 13.08.2009 року за ст.ст. 185
ч.2,3, 289 ч.2, 70, 69 КК України до 3 років
позбавлення волі, постановою Первомайського
районного суду Харківської області 28.09.2011 року
умовно-достроково звільнений від покарання на 9 міс.
і 20 днів
визнаний винним у вчиненні злочинів, передбачених ст. ст. 185 ч.3, 263 ч.1, 289 ч.2 КК України і йому призначено покарання
- за ст. 185 ч.3 КК України - 3 роки і 6 місяців позбавлення волі;
- за ст. 263 ч.1 КК України - 3 роки позбавлення волі;
- за ст. 289 ч. 2 КК України - 5 років і 3 місяці позбавлення волі з конфіскацією ? частини належного йому майна.
На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначено покарання ОСОБА_3 5 років і 3 місяці позбавлення волі з конфіскацією ? частини належного йому майна.
Відповідно до ст. 71 КК України за сукупністю вироків, частково приєднано не відбуте покарання призначене Гайворонським районним судом Кіровоградської області від 13.08.2009 року і остаточно призначено покарання ОСОБА_3 у виді 5 років і 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією ? частини належного йому майна.
Стягнуто із засудженого ОСОБА_3 на користь потерпілого ОСОБА_4 7893 грн.69 коп. матеріальної шкоди заподіяної злочином.
В решті позовних вимог ОСОБА_4 відмовлено.
Цивільний позов потерпілої ОСОБА_5 залишено без розгляду.
Стягнуто із ОСОБА_3 1324 грн.08 коп. судових витрат на користь держави за проведення експертиз.
Вирішена доля речових доказів, колегія суддів, -
Згідно вироку суду ОСОБА_3 визнаний винним та засуджений за те, що на початку травня 2012 року в смт. Верхнячці Христинівського району Черкаської області, перебуваючи в лісі біля вказаного населеного пункту, незаконно придбав, знайшовши снаряд, порошок, який виділив із останнього і переніс у газетному згортку в будинок по АДРЕСА_1 і зберігав без передбаченого законом дозволу.
27 вересня 2012 року працівниками міліції було виявлено та вилучено газетний згорток з порошком.
Згідно висновку експерта вказаний порошок є сумішевою вибуховою речовиною на основі гексогену і порошкоподібного алюмінію та відноситься до бризантної вибухової речовини підвищеної потужності масою 160 грм., яку ОСОБА_3 незаконно придбав та зберігав без передбаченого законом дозволу.
Він же на початку липня 2012 року в проміжку часу від 8 до 9 год., маючи вільний доступ, таємно, умисно, з корисливих мотивів зайшов в будинок належний жителю села смт. Верхнячка Христинівського району Черкаської області ОСОБА_4 звідки викрав гроші в сумі 907 грн., чим заподіяв потерпілому ОСОБА_4 матеріальну шкоду на вказану суму.
Він же 27.07.2012 року близько 7 год.30 хвилин в місті Гайворон Кіровоградської області, маючи умисел на заволодіння транспортним засобом, шляхом вільного доступу таємно, умисно, повторно заволодів мопедом марки «Viper r3 PACE 50» 2008 рлку випуску з робочим об'ємом двигуна 49,9 куб.см., заподіявши матеріальну шкоду потерпілому ОСОБА_6 на загальну суму 3 375 гривень.
Він же, 20.09.2012 року близько 0 год. 30 хв. в смт. Верхнячка Христинівського району, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння зайшов у двір домоволодіння, розташоване по АДРЕСА_2, звідки таємно, умисно, повторно незаконно взяв автомобіль марки «Renault Master», д/н НОМЕР_1 вартістю 112 566 грн. 48 коп., при керуванні ним заподіяв механічні пошкодження автомобілю, вартість відновлюваного ремонту, якого становить 7893 грн.69 коп., чим заподіяв потерпілому ОСОБА_4 матеріальної шкоди на вказану суму.
Він же, 20.09.2012 року близько 2 год. в смт. Верхнячка Христинівського району Черкаської області, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, зайшов у двір домоволодіння по АДРЕСА_3, де таємно, умисно, повторно незаконно заволодів автомобілем ВАЗ-2105, д/н НОМЕР_2, вартістю 12784 грн., чим заподіяв матеріальної шкоди потерпілий ОСОБА_5 на вказану суму.
На вирок суду засуджений подав апеляційну скаргу із змісту, якої вбачається, що засуджений оспорює фактичні обставини справи по епізоду незаконного придбання та зберігання вибухової речовини, посилаючись, що його вина за ст. 263 ч. 1 не доведена, а отже неправильно застосована ст. 71 КК України, оскільки інші злочини він вчинив після закінчення умовно-дострокового терміну відбування покарання та просить пом'якшити призначене покарання, посилаюсь на те, що суд не в повній мірі врахував пом'якшуючі обставини покарання, зокрема те, що на його утриманні знаходиться неповнолітня дитина.
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора про залишення апеляційної скарги засудженого без задоволення, а вироку суду без змін, перевіривши та обговоривши матеріали кримінальної справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга засудженого ОСОБА_3 задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав.
Висновок суду щодо винності ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованих йому злочинів ґрунтується на зібраних в справі доказах, які були досліджені в судовому засіданні відповідно до ч. 3 ст. 299 КПК України і їм дана вірна юридична оцінка.
В судовому засіданні засуджений ОСОБА_3 визнав себе винним повністю по всіх епізодах своєї злочинної діяльності, погодився на спрощений порядок дослідження доказів, наслідки застосування вимог ст. 299 КПК України йому були роз'ясненні, в тому числі і те, що він буде позбавлений права оспорювати фактичні обставин справи в апеляційному порядку.
У зв'язку з цим, колегія суддів відхиляє апеляційні вимоги засудженого в частині оспорювання ним вчинення злочину, передбаченого ст. 263 ч. 1 КК України, оскільки він визнав себе винним, дав послідовні пояснення щодо обставин події, як під час досудового розслідування так і під час судового розгляду і відповідно до вимог ч.3 ст. 299 КПК України він позбавлений права оспорювати фактичні обставини справи.
Перевіривши підстави застосування до засудженого вимог ст. 71 КК України, колегія суддів вважає, що вказана норма закону застосована місцевим судом правильно, оскільки ОСОБА_3 вчинив злочин, передбачений ст. 263 ч. 1 КК України в період умовно-дострокового відбування покарання.
Так, встановлено, що постановою Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 28.07.2011 року ОСОБА_3 був умовно-достроково звільнений від відбування покарання і не відбута частина його складана 9 місяців і 20 днів.
Строк умовно-дострокового відбування покарання закінчувався 18 травня 2012 року.
Органами досудового слідства встановлено, що ОСОБА_3 незаконно придбав та зберігав вибухову речовину на початку травня 2012 року. Про те, що вибухову речовину ОСОБА_3 придбав у перших числах травня свідчать його пояснення дані при допиті його в якості підозрюваного (а.с.152-153 т.1), при допиті його в якості обвинуваченого (а.с.65-68 т.2) та його пояснення в суді, де він ще уточнив, що це були травневі свята.
Дані обставини свідчать, що ОСОБА_3 вчинив злочин в період відбуття умовно-достроково відбування покарання і суд законно та обґрунтовано призначив остаточне покарання за правилами ст..71 КК України.
Колегія суддів вважає, що безпідставне оспорювання події злочину, передбаченого ст. 263 ч.1 КК України та нібито неправильне обчисленню строку умовно-дострокового відбування засудженим покарання направлене на ухилення його від покарання за вчинені злочини.
Призначаючи покарання суд врахував тяжкість вчинених злочинів, особу засудженого, обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання та вірно дійшов висновку про можливість перевиховання засуджено лише за умови ізоляції від суспільства.
Колегія суддів відхиляє апеляційні вимоги засудженого про нібито неврахування в повній мірі пом'якшуючих обставин покарання та пом'якшення йому покарання, оскільки місцевий суд і так призначив мінімальне покарання особі, яка вчинила ряд злочинів (два з них тяжких і в стані алкогольного сп'яніння) в період відбування умовно-дострокового покарання.
Будь-яких підстав для пом'якшення призначеного покарання колегія суддів не вбачає.
Призначене покарання відповідає вимогам ст. ст. 65, 70, 71 КК України, знаходиться в межах санкцій статей Особливої частини Кодексу і є достатнім для перевиховання засудженого та недопущення ним вчинення нових злочинів.
Таким чином апеляційну скаргу засудженого слід залишити без задоволення, а вирок суду без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 362,366 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 на вирок Христинівського районного суду від 11.02.2013 року, яким ОСОБА_3 визнаний винним та засуджений за ст. ст. 185 ч.3, 263 ч.1, 289 ч.2, 70, 71 КК України до остаточної міри покарання у виді 5 років і 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією ? частини належного йому майна, залишити без задоволення, а вирок суду без змін.
Головуючий
Судді