Справа № 2315/6974/2012
2/703/83/13
.
30.05.2013 Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:
головуючого-судді Гудзюка І.В.
при секретарі Федоровій І.В.,
з участю представника
відповідачки ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Сміла цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права власності на земельну ділянку,-
встановив:
Згідно свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів № 703 від 5 жовтня 2012 року посвідченого приватним нотаріусом Смілянського міського нотаріального округу позивачці належить на праві власності майно, що складається з житлового будинку з надвірними спорудами, за адресою: АДРЕСА_1 що раніше належало відповідачці.
Вказане домоволодіння розташоване на присадибній земельній ділянці площею 0,1000 га за зазначеною адресою.
За даними статистичною звітністю за формою 6-зем управління Держземагенства у Смілянському районі земельна ділянка рахується за батьком відповідачки - ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року, на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ №619274, реєстраційний номер 010777800254 від 20 вересня 2007 року, площею 0, 1000 га з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд.
В подальшому на підставі ухвали Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 17 червня 2008 року за позивачкою визнано право власності на цю земельну ділянку в порядку спадкування за законом. Проте, право власності на земельну ділянку відповідачка відповідно до вимог ст.ст. 125, 126 ЗК України не оформила і на сьогоднішній день.
ОСОБА_2 звернулася в суд із позовом до ОСОБА_3 про визнання права власності на зазначену земельну ділянку, вважаючи, що згідно із положеннями ч. 1 ст. 377 ЦК України, до неї, як до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором.
Представник відповідачки ОСОБА_1, яка є матір'ю відповідачки, позов не визнала та пояснила, що земельна ділянка належить її дочці на підставі ухвали Смілянського міськрайонного суду від 17 червня 2008 року, а тому дочка згідна продати спірну земельну ділянку позивачці, проте позивачка з питання придбання земельної ділянки ні до неї, ні до дочки з цього приводу не зверталася.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 120 ЗК України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.
Пленум Верховного Суду України у п. 181 постанови від 16 квітня 2004 року № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» роз'яснив, що при вирішенні вимог про визначення розміру земельної ділянки, необхідної для обслуговування житлового будинку, будівлі або споруди, право власності на які при їх відчуженні перейшло до набувача без визначення в договорі права на земельну ділянку, суд має з'ясовувати, зокрема, чи не свідчить реальна можливість використання всієї земельної ділянки за цільовим призначенням саме про той розмір земельної ділянки для обслуговування житлового будинку, будівлі або споруди, який існував до їх відчуження.
Розмір земельної ділянки, необхідної для обслуговування житлового будинку, будівлі або споруди, визначається шляхом проведення за клопотанням сторін експертизи з врахуванням чинних нормативних документів у галузі будівництва, санітарних норм та правил тощо.
В зв'язку із цим у судовому засіданні позивачка заявила клопотання про призначення по справі будівельно-технічної експертизи, на вирішення якої судом поставлені два запитання:
- яку частину земельної ділянки площею 0, 1000 га з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1 займають житловий будинок, господарські будівлі та споруди, а також яка частина цієї земельної ділянки необхідна для обслуговування розташованих на ній об'єктів нерухомості?
- чи не свідчить реальна можливість використання всієї земельної ділянки площею 0, 1000 га за цільовим призначенням для будівництва та обслуговування об'єктів нерухомості (житлового будинку та надвірних споруд), враховуючи їх хаотичне та некомпактне розташування?
Згідно висновків №15-БТ судової будівельно-технічної експертизи від 06 травня 2013 року по першому питанню: площа житлового будинку «А-1» з прибудовами «А1-1», «а1», «а2», господарських будівель і споруд, що знаходяться на земельній ділянці в АДРЕСА_1 складає 209 м2. Земельна ділянка, яка необхідна для обслуговування розташованих на ній об'єктів нерухомості (відповідно до державного акту) становить 0, 0800 га і проходить в межах, зазначених в додатку 1.
По другому питанню: відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯЕ №619274 від 20 вересня 2007 року, житловий будинок з прибудовами, господарські будівлі та споруди розташовані на земельній ділянці компактно, не хаотично. Для обслуговування об'єктів нерухомості - житлового будинку та надвірних будівель та споруд по вулиці АДРЕСА_1 необхідно 0, 08 га, решта 0, 02 га використовується під город.
Таким чином, відповідно до положень ч.1 ст. 120 ЗК України за позивачкою слід визнати право власності на земельну ділянку площею 0, 0800 га, розташовану по АДРЕСА_1 області для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, реєстраційний номер 010777800254.
Згідно положень ст. 88 ЦПК України із відповідачки на користь позивачки підлягають стягненню судові витрати в сумі 3727 грн. 09 коп., що складаються із судового збору 214 грн. 60 коп. та витрат на проведення експертизи - 3512 грн. 49 коп.
На підставі наведеного ст. 120 ЗК України, керуючись роз'ясненнями Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», ст.ст. 10, 60, 88, 213, 218 ЦПК України, суд, -
вирішив:
Позов задовольнити частково.
Визнати за ОСОБА_2 право власності на земельну ділянку площею 0, 0800 га, розташовану по АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, реєстраційний номер 010777800254.
Стягнути із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 3727 грн. 09 коп. судових витрат.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Черкаської області через Смілянський міськрайонний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня його проголошення апеляційної скарги.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження, а в разі його оскарження -після розгляду справи апеляційним судом, якщо воно не буде скасовано.
Головуючий: І. В. Гудзюк