04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"23" травня 2013 р. Справа№ 5011-10/16507-2012
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Скрипки І.М.
суддів: Мальченко А.О.
Синиці О.Ф.
за участю представників сторін:
від позивача: Ковальчук В.Ф. - дов. № 303 від 18.04.2013р.
від відповідача: не з'явилися
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім - «Фрегат» на рішення господарського суду міста Києва від 26.02.2013р.
у справі № 5011-10/16507-2012 (суддя Котков О. В.)
за позовом Приватного акціонерного товариства «Київський завод
безалкогольних напоїв «Росинка»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім -
«Фрегат»
про стягнення грошових коштів
В судовому засіданні 23.05.2013р. відповідно до ст. ст. 85, 99 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частину постанови.
В листопаді 2012р. Приватне акціонерне товариство «Київський завод безалкогольних напоїв «Росинка» звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім -«Фрегат» про стягнення 34 597, 79 грн. заборгованості.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання за договором поставки № 7/10 від 15 січня 2010р., зокрема, щодо своєчасної та повної оплати поставленої продукції, а тому позивач просив суд стягнути з відповідача 34 597, 79 грн. заборгованості.
Рішенням господарського суду міста Києва від 26.02.2013р. у справі № 5011-10/16507-2012 позов задоволено повністю.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім - «Фрегат» на користь Приватного акціонерного товариства «Київський завод безалкогольних напоїв «Росинка» 34 597, 79 грн. та 1 609, 50 грн. судового збору.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Апеляційна скарга обґрунтована порушенням судом норм матеріального права, рішення прийнято з неправильним з'ясуванням фактичних обставин справи, оскільки, на думку відповідача, продукція була поставлена після закінчення строку дії договору, а тому строк оплати у відповідності до ст. 530 Цивільного кодексу України не настав.
Розпорядженням Заступника Голови Київського апеляційного господарського суду від 08.04.2013р. для розгляду справи № 5011-10/16507-2012 сформовано колегію суддів у складі: головуючий-суддя Скрипка І.М., судді - Остапенко О.М., Мальченко А.О.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 08.04.2013р., колегією суддів в зазначеному складі, прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено до розгляду на 23.05.2013р.
16.04.2013р. до відділу документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від представника відповідача клопотанням вих. №16/04/13-2с. від 16.04.2013р. (вх. № 09-11/6685) надійшли документи, на виконання вимог ухвали суду.
07.05.2013р. до відділу документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від представника позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу № 337 від 29.04.2013р. (вх. № 09-11/7492).
Розпорядженням Секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 23.05.2013р., у зв'язку перебуванням судді Остапенка О.М. у відпустці, сформовано судову колегію у складі: головуючий суддя - Скрипка І.М., судді - Мальченко А.О., Синиця О.Ф.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.05.2013р., колегією суддів в зазначеному складі, прийнято апеляційну скаргу до провадження.
Представник позивача в судовому засіданні апеляційної інстанції 23.05.2013р. заперечував проти доводів відповідача, викладених в апеляційній скарзі, просив суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а оскаржуване рішення залишити без змін.
Представник відповідача в судове засідання апеляційної інстанції 23.05.2013р. не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином (а. с. 132).
Оскільки явка в судове засідання представника відповідача обов'язковою не визнавалась, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу у його відсутність за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до ч. 1 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.
Частиною 2 статті 101 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Згідно зі ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.
Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення підлягає залишенню без змін виходячи з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що 15.01.2010р. між Відкритим акціонерним товариством «Київський завод безалкогольних напоїв «Росинка», яке в подальшому перейменоване на Приватне акціонерне товариство «Київський завод безалкогольних напоїв «Росинка», (позивач, постачальник за договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім - «Фрегат» (відповідач, покупець за договором) укладено договір поставки № 7/10, відповідно до п. 1.1. якого постачальник зобов'язується виготовляти та систематично відпускати і передавати у власність покупцю продукцію власного виробництва (далі по тексту товар), а покупець зобов'язується приймати і реалізовувати цей товар та вчасно здійснювати його оплату на умовах договору.
Згідно п. 2.1. договору кількість товару, що поставляється, асортимент, ціна за одиницю та загальна вартість кожної партії поставленого товару зазначаються в товарно-транспортних накладних, складених на підставі заявок покупця, які повинні бути подані останнім у письмовій формі через факс, поштою або через представника покупця та погоджені з постачальником. Допускається подання заявки по телефону з зазначенням посади особи, яка відправила заявку.
Право власності на товар, що поставляється переходить від постачальника до покупця з моменту фактичної поставки товару. Датою поставки товару (тобто момент фактичної поставки товару) є дата підписання товарно-транспортної накладної (п. 2.5. договору).
Пунктами 5.1., 5.2. договору сторони погодили, що загальна сума договору складає загальну вартість поставленого протягом дії даного договору товару, зазначену в товарно-транспортних накладних. Відвантаження товару покупцю проводиться згідно з узгодженою сторонами заявкою і по договірним цінам, які узгоджуються сторонами перед поставкою відповідної партії та зазначаються в товарно-транспортних накладних. Покупець зобов'язаний здійснити оплату за поставлений товар у гривнях на рахунок постачальника, зазначений в п. 11 даного договору, на умовах відстрочення платежів в кількості не більше 30 днів з моменту відвантаження товару та дотримання покупцем розміру ліміту дебіторської заборгованості.
Даний договір, згідно п. 6.1., набуває сили з моменту його підписання сторонами та діє до 31 грудня 2010 року включно, в частині взаєморозрахунків до повного виконання сторонами своїх зобов'язань. Якщо сторони не повідомляють одна одну про розірвання договору за 30 днів до закінчення його дії, то строк дії договору продовжується на наступний рік на тих же умовах.
23.08.2010р. між сторонами укладено додаткову угоду до договору № 7/10 від 15.01.2010р., пунктом 4 якої сторони погодили викласти зміст пункту 6.1. договору, де зазначено, що він «діє до 31 грудня 2010 року» в новій редакції, а саме «діє до 31 грудня 2011 року».
Дана додаткова угода, згідно п. 5, набуває чинності з моменту підписання і є невід'ємною частиною договору.
З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов договору поставки № 7/10 від 15.01.2010р. Приватне акціонерне товариство «Київський завод безалкогольних напоїв «Росинка» поставило, а Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім - «Фрегат» отримало товар на загальну суму 45 497, 86 грн.
Даний факт підтверджується товарно-транспортними накладними № 560819058 від 19.08.2011р. на суму 11 663, 04 грн., № 560819053 від 19.08.2011р. на суму 16 320, 26 грн., № 640819015 від 19.08.2011р. на суму 9 739, 20 грн., № 640819013 від 19.08.2011р. на суму 7 775, 36 грн., які підписані уповноваженими представниками та скріплені печатками сторін, належним чином завірені копії яких наявні в матеріалах справи.
З вищенаведеного вбачається, що Приватне акціонерне товариство «Київський завод безалкогольних напоїв «Росинка» поставило, а Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім - «Фрегат» отримало товар на загальну суму 45 497, 86 грн. без будь-яких зауважень щодо кількості, якості чи інших умов поставки.
Дослідивши матеріали справи та проаналізувавши умови договору, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що позивачем було належним чином виконано взяті на себе зобов'язання за договором щодо поставки товару.
Про належне виконання позивачем своїх зобов'язань за договором свідчить також відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення продавцем умов договору.
Позивач зазначає, що всупереч умовам договору, відповідач за поставлений товар розрахунок належним чином не провів, лише частково оплатив отриманий товар, що підтверджується випискою з банківського рахунку, згідно якої відповідачем після поставки за спірними товарно-транспортними накладними було сплачено 5 000, 00 грн. 24.10.2011р, 5 000, 00 грн. - 01.11.2011р. та 2 000, 00 грн. 25.11.2011р., всього 12 000, 00 грн.
З письмових пояснень позивача вбачається, що відповідач сплачував цілими сумами по договору, а не по конкретним накладним, тому позивачем були зараховані кошти в рахунок оплати накладних по черзі. Таким чином, з суми 5 000, 00 грн., сплаченої 24.10.2011р., 1 099, 93 грн. були зараховані в оплату попередньої накладної, яка не увійшла в перелік накладних в позовній заяві, решта, тобто 10 900, 07 грн. були зараховані в погашення заборгованості по спірних накладних.
Доказів протилежного, або належних заперечень щодо визначення порядку зарахування сплачених сум, відповідачем не надано.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Зі змісту укладеного між сторонами договору вбачається, що за своєю правовою природою вказаний договір є договором поставки.
В силу вимог ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товари у власність покупця для виконання його підприємницької діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар та сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
До обов'язків покупця ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України відносить обов'язок оплати товару після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до п. 5.2. договору покупець зобов'язаний здійснити оплату за поставлений товар у гривнях на рахунок постачальника, зазначений в п. 11 даного договору, на умовах відстрочення платежів в кількості не більше 30 днів з моменту відвантаження товару та дотримання покупцем розміру ліміту дебіторської заборгованості.
Доводи відповідача щодо ненастання строку оплати товару, у зв'язку з поставкою продукції за спірними товарно-транспортними накладними після закінчення строку дії договору, не заслуговують на увагу, оскільки додатковою угодою б/н від 23.08.2010р., яка підписана уповноваженими особами та скріплена печатками сторін, сторони продовжили строк дії договору поставки № 7/10 від 15.01.2010р. до 31.12.2011р, а тому продукція за спірними товарно-транспортними накладними була поставлена позивачем та отримана відповідачем 19.08.2011р., тобто в межах дії договору поставки № 7/10 від 15.01.2010р.
Отже, виходячи зі змісту п. 5.2 договору, строк виконання грошового зобов'язання по оплаті товару за зазначеними накладними на момент звернення позивача з позовом до суду настав.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за договором поставки № 7/10 від 15.01.2010р. у розмірі 34 597, 79 грн. є обґрунтованими, доведеними позивачем належними та допустимими доказами, відповідачем не спростованими, а тому такими, що підлягають задоволенню.
При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що апелянтом не надано жодних належних та допустимих доказів на спростування вимог позивача.
Згідно ст. ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь - які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що скаржником зроблено не було.
Таким чином, застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права відповідає встановленим обставинам справи, з наданням належної оцінки доказам по справі, що свідчить про відсутність підстав для скасування або зміни оскаржуваного рішення від 26.02.2013р.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 85, 99, 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім - «Фрегат» на рішення господарського суду міста Києва від 26.02.2013р. у справі № 5011-10/16507-2012 залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду міста Києва від 26.02.2013р. у справі № 5011-10/16507-2012 залишити без змін.
3. Матеріали справи № 5011-10/16507-2012 повернути до господарського суду міста Києва.
4. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.
Повний текст постанови підписано 28.05.2013р.
Головуючий суддя Скрипка І.М.
Судді Мальченко А.О.
Синиця О.Ф.