Справа 22ц/775/669/13 Головуючий у 1 інстанції Любченко С.Д.
Категорія 32 Доповідач Лоленко А.В.
21 січня 2013 року Апеляційний суд Донецької області у складі:
головуючого: Лоленко А.В.
суддів: Солодовник О.Ф., Супрун М.Ю.
при секретарі Бакунець Я.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_1 на рішення Совєтського районного суду м. Макіївки Донецької області від 05 грудня 2012 року по справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_1 до Управління Державної казначейської служби України у м. Макіївка Донецької області про стягнення матеріальної та моральної шкоди ,-
Рішенням Совєтського районного суду м. Макіївки Донецької області від 05 грудня 2012 року у задоволені позовних вимог ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_1 до Управління Державної казначейської служби України у м. Макіївка Донецької області про стягнення матеріальної та моральної шкоди - відмовлено.
В судовому засіданні встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3, що підтверджено копією свідоцтва про смерть.
Той факт, що ОСОБА_3 померла в результаті ДТП підтверджено копією постанови від 18.02. 2012 року про зупинення кримінальної справи, згідно якої ІНФОРМАЦІЯ_1 приблизно о 16:00 годині гр. ОСОБА_4, знаходячись у стані тяжкого алкогольного отруєння, керував належним йому транспортним засобом Дача - Логан державний номер НОМЕР_1, на автодорозі сполученням с. Ханженково - м. Макіївка в Совєтському районі м. Макіївки, не вибрав безпечну швидкість, рухався зі швидкістю вище 100 км/г, через що не впорався з керуванням, виїхав на зустрічну полосу руху та скоїв зіткнення з автомобілем НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_1 В результаті зіткнення ОСОБА_5 та ОСОБА_3 отримали тілесні ушкодження від яких померли на місці, ОСОБА_1 з тілесними ушкодженнями був госпіталізований в Рудничну лікарню м. Макіївки.
19.12.2011 року за фактом ДТП була порушена кримінальна справа, передбачена ст. 286 ч. 3 КК України.
18.02.2012 року вищевказана справа була закрита у зв'язку зі смертю винуватця ДТП ОСОБА_4
Позивачі просять стягнути з відповідача моральну шкоду, яка була спричинена ним втратою близької людини матері та дружини, родинний зв'язок позивачів з померлою підтверджений копіями свідоцтв про народження та одруження.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_1 ставиться питання про скасування рішення суду за тих підстав, що воно не відповідає вимогам матеріального та процесуального закону.
Заслухавши доповідача, пояснення ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_1 та їх представника ОСОБА_6, які підтримали доводи апеляційної скарги, просили рішення суду скасувати, позовні вимоги задовольнити, заперечення прокурора Гайфуліна О.О., який просив відхилити апеляційну скаргу, а рішення суду залишити без зміни, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає за таких підстав.
Відповідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала якщо шкоди завдано каліцтво, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок джерела підвищеної небезпеки.
П. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27.03.92 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» визначено, що джерелом підвищеної небезпеки належить визнавати будь-яку діяльність, здійснення якої створює підвищену імовірність заподіяння шкоди через неможливість контролю за нею людини, а також діяльність по використанню, транспортуванню, зберіганню предметів, речовин і інших об'єктів виробничого, господарського чи іншого призначення, які мають такі ж властивості.
Під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору, оренди, довіреності тощо).
Суд дійшов правильного висновку, що Управління Державної казначейської служби України в даному випадку не являється володільцем джерела підвищеної небезпеки, а тому не може нести відповідальність за ст.. 1167 ЦК України.
Згідно ст. 1207 ЦК України шкода, завдана каліцтвом, іншим ушкодження здоров'я або смертю внаслідок злочину, відшкодовується потерпілому або особам, визначеним статтею 1200 цього Кодексу, державою, якщо не встановлено особу, яка вчинила злочин, або якщо вона є неплатоспроможна.
Як вбачається з матеріалів справи, 18.02.12 року старшим слідчим по ОВС відділу з розслідування ДТП СУ ГУМВС України в Донецькій області винесено постанову про закриття кримінальної справи по факту дорожньо-транспортної пригоди на підставі ст. 6 КПК України у зв'язку зі смертю.
Таким чином, особу винного у ДТП при провадженні досудового розслідування встановлено, ним являвся ОСОБА_4
Крім того, згідно із п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи. ІНФОРМАЦІЯ_1 винна у ДТП особа - ОСОБА_4 померла.
Згідно з ч.1 ст.. 1177 ЦК України майнова шкода, завдана майну фізичної особи внаслідок злочину, відшкодовується державою, якщо не встановлено особу, яка вчинила злочин, або якщо вона є неплатоспроможною. Частина 2 ст. 1177 передбачає, що умови та порядок відшкодування майнової шкоди, завданої майну фізичної особи, яка потерпіла від злочину, встановлюється законом.
Статті 1177, 1207 ЦК України передбачають прийняття спеціального Закону, який до наступного часу ще не прийнятий.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку, що підстав для відшкодування управлінням Державної казначейської служби України і м. Макіївка шкоди завданої ОСОБА_4 не вбачається, а тому і даний позов задоволенню не підлягає.
Підстав для скасування рішення суду апеляційний суд не вбачає.
Керуючись ст. ст. 303, 308, 313-315 ЦПК України, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Совєтського районного суду м. Макіївки Донецької області від 05 грудня 2012 року залишити без зміни.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили ухвалою апеляційного суду.
Головуючий:
Судді: