11.12.06р.
Справа № А34/377-06
За позовом Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, м. Дніпропетровськ
до Закритого акціонерного товариства "Теплогенерація", м. Нікополь, Дніпропетровська область
про стягнення 49795, 00 грн.
Суддя Примак С.А.
Секретар судового засідання
Полторацька О.В.
Представники сторін:
від позивача -Іващенко С.Г., предст., дов. №03-06/22 від 11.01.06 р. від відповідача - Єгорова Є.Є., предст., дов. №1 від 09.02.06 р.
Концева М.В., предст., дов. №10 від 27.09.06 р.
Позов заявлений про стягнення 49 795, 00 грн. адміністративно-господарських санкцій.
Відповідач надав заперечення проти позову, де просить суд відмовити в позові повністю.
На підставі ст. 128 КАС України, суд убачає можливим вирішити справу за наявними в ній доказами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, дослідивши подані докази, суд, -
Згідно зі звітом відповідача «Про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2005 рік» середньооблікова кількість працюючих чоловік на підприємстві склала 200 осіб; фонд оплати праці -1991, 8 тис. грн..; середньорічна заробітна плата штатного працівника -9959 грн., чисельність інвалідів -штатних працівників, які повинні працювати на підприємстві відповідно до 4%-го нормативу -8 осіб; середньооблікова кількість штатних працівників-інвалідів облікового складу - 3 особи.
Господарський суд вважає необхідним відмовити в адміністративному позові з огляду наступне:
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» в редакції, що була чинною у 2005 р. (надалі також - Закон), для підприємств (об'єднань), установ і організацій незалежно від форми власності і господарювання встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків від загальної чисельності працюючих, а якщо працює від 15 до 25 чоловік - у кількості одного робочого місця.
Відповідно до ст. 20 зазначеного Закону підприємства (об'єднання), установи і організації незалежно від форми власності і господарювання, де кількість працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим частиною першою статті 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду України соціального захисту інвалідів штрафні санкції, сума яких визначається у розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві (в об'єднанні), в установі, організації за кожне робоче місце, не зайняте інвалідом.
Законом не передбачено інформування Фонду про наявність на підприємстві робочих місць, які належать виключенню з загального числа робітників відповідно до Закону України "Про електроенергетику" по вищезазначеній формі звітності (Форма №10-ПІ).
Згідно з ч.8 ст. 21 даного Закону створення робочих місць для працевлаштування інвалідів провадиться підприємствами електроенергетики в розмірі чотирьох відсотків від чисельності працівників, зайнятих у непромисловому виробництві.
У даному випадку на підприємстві відповідача 140 працівників забезпечують виробничі процеси в електроенергетиці, 62 - забезпечують невиробничі процеси.
Тобто, на підприємстві працювало 140 осіб, які не підлягають врахуванню для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків на підставі даного Закону.
Таким чином, загальна кількість посад, які виключаються з розрахункового загального числа працівників підприємства відповідача Форми №10-П1 складає 140 осіб.
Середньооблікова кількість робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків на підприємстві відповідача складає 62 особи.
Тобто, виходячи з вищевказаного, відповідач мав працевлаштувати 3 інваліда (62х4%=2,48).
Враховуючи усе вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню.
Керуючись Законами України « Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», "Про електроенергетику", ст.ст. 94, 162, 163 КАС України, суд, -
Відмовити в задоволенні адміністративного позову повністю.
Постанова набирає законної сили відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена у порядку та строки, встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя
С.А. Примак
Постанова підписана 15.12.06 р.