справа № 22-ц/774/5326/13 Головуючий в 1-шій інстанції
Категорія:32 Боженко Л.В.
Доповідач - Рудь В.В.
30 травня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
Головуючого судді: Рудь В.В.
Суддів: Ткаченко І.Ю.,Повєткіна В.В. .
При секретарі: Солод О.В.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 18 березня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» про відшкодування моральної шкоди, -
У лютому 2013 року ОСОБА_2 звернувся з позовом до Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» про відшкодування моральної шкоди(а.с.1-3).
Позивач зазначав, що з 01.10.1982 року по 21.05.2012 року працював в небезпечних шкідливих умовах у ВСП «Шахта ім.Героїв Космосу» ВАТ «Павлоградвугілля», правонаступником якої є ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля».
За час роботи в підземних умовах захворів на професійні захворювання.
21.05.2012 року звільнений з роботи за п.2 ст.40 КЗпП України у зв'язку з невідповідністю займаній посаді за станом здоров'я.
30.08.2012 року санітарно-епідеміологічною станцією проведено розслідування випадку хронічного професійного захворювання, за висновками якої складено акт за формою П-4.
Висновком МСЕК від 15.10.2012 року 2008 році встановлено третю групу інвалідності та 55% втрати професійної працездатності.
У зв'язку з професійним захворюванням просив стягнути з відповідача 10 000 грн. на відшкодування моральної шкоди.
Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 18 березня 2013 року позов задоволено частково. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» на користь позивача на відшкодування моральної шкоди 5500 гривень, судовий збір у розмірі 114,70 грн. на користь держави (а.с.21).
В апеляційній скарзі ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову позивачу в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права(а.с.23-25).
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.
В п.13 Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995р., із змінами, внесесними згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду України №5 від 25.05.2001року "Про судову практику в справах про відшкодування моральної(немайнової) шкоди" роз'яснено, що судам необхідно враховувати, що відповідно до ст.237-1 КЗпП України(набрала чинності 13 січня 2000року) за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин(незаконного звільнення або переведення, невиплати належних йому грошових сум, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров'я умовах тощо), яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов'язок по відшкодуванню моральної(немайнової)шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.
По справі встановлено, що позивач тривалий час працював на шахтах відповідача в небезпечних та шкідливих умовах праці, що підтверджується записами у трудовій книжці(а.с.4-5).
Факт наявності шкідливих та небепечних виробничих факторів за місцем роботи та наявність у позивача професійного захворювання підтверджується актом розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання від 30 серпня 2012 року(а.с.6).
Згідно висновку МСЕК від 15.10.2012 року при первинному огляді позивачу встановлено 55% втрати професійної працездатності та третю групу інвалідності(а.с.7).
Встановивши вказані обставини та докази в їх підтвердження, суд прийшов до правильного висновку, що ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» як роботодавець, який не створив безпечних умов праці, в той час як відповідно до ч.1 ст.153 КЗпП України саме власник або уповноважений ним орган зобов'язаний створити небезпечні і нешкідливі умови праці, в результаті чого позивач отримав професійне захворювання, повинен відповідно до вимог ст.237-1 КЗпП України відшкодувати останньому моральну шкоду.
Розмір вказаної шкоди суд визначив з урахуванням конкретних обставин, наслідків завданої шкоди здоров'ю та у відповідності до зазначених норм закону.
Доводи апеляційної скарги про недоведеність спричинення позивачу моральної шкоди та відсутність доказів її спричинення не можуть бути взяті до уваги, оскільки факт спричинення моральної шкоди та моральних страждань, завданих останньому у зв'язку з нещасним випадком, що стався при виконанні ним трудових обов'язків, підтверджується встановленими доказами, яким суд дав оцінку відповідно до вимог ст.212 ЦПК України.
Посилання на те, що суд не прийняв до уваги особливості небезпечних та шкідливих умов праці позивача, не можуть бути взяті до уваги, оскільки саме ці обставини враховані судом при ухваленні рішення, як і право позивача на вибір праці, який відповідає ст.43 Конституції України, в якій закріплено право особи на належні, безпечні і здорові умови праці та не звільняє роботодавця від зобов'язання їх забезпечувати.
Доводи скарги про пропуск позивачем строку на пред'явлення позову безпідставні та протирічать діючому законодавству, що регулює правовідносини щодо відшкодування моральної шкоди, спричиненої ушкодженням здоров'я.
При розгляді справи суд повно та всебічно з'ясував обставини справи, права та обов'язки сторін і прийшов до правильного висновку про відшкодування позивачу моральної шкоди .
Рішення суду першої інстанції відповідає обставинам справи та вимогам закону, що регулює зазначені правовідносини, підстав для його скасування не встановлено.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» відхилити.
Рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 18 березня 2013 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді: