ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
24 травня 2013 року письмове провадження № 2а-643/11/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Арсірія Р.О. розглянувши адміністративну справу
за позовом Дочірньої компанїя "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"
до Окружної державної податкової служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби
про скасування повідомлення - рішення № 000363412/0 від 31.12.2010року
Дочірня компанії «Газ України» НАК «Нафтогаз України» звернулась до суду з позовом, в якому просила визнати недійсним податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків від 31.12.2010 р. № 0003634120/0.
Позовні вимоги мотивовані тим, що на думку позивача, відповідачем у порушення норм податкового законодавства України, було прийняте протиправне податкове повідомлення-рішення, яким позивачу неправомірно визначено до сплати суму податкового зобов'язання з податку на прибуток і застосовані штрафні (фінансові) санкції, що призвело до порушення його прав та законних інтересів.
Відповідач проти позову заперечував та просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог.
Постановою Кабінету Міністрів України від 18.09.2012 р. № 42 «Про утворення центрального офісу з обслуговування великих платників податків» прийнято рішення про припинення (реорганізацію) Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків шляхом перетворення у Окружну державну податкову службу - Центральний офіс з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби.
Таким чином, єдиним правонаступником Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків щодо всього майна, майнових та немайнових прав, права на рухоме та нерухоме майно, права на земельні ділянки, об'єкти соціально-побутового призначення, інших прав та обов'язків, стосовні всіх боржників та кредиторів є Окружна державна податкова служба - Центральний офіс з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби.
Відповідно до ст.52 Кодексу адміністративного судочинства України, суд першої інстанції, встановивши, що з адміністративним позовом звернулася не та особа, якій належить право вимоги, або не до тієї особи, яка повинна відповідати за адміністративним позовом, може за згодою позивача допустити заміну первинного позивача або відповідача належним позивачем або відповідачем, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може залучити цю особу як другого відповідача.
Враховуючи зазначене, суд ухвалив замінити первинного відповідача - Спеціалізовану державну податкову інспекцію у м. Києві по роботі з великими платниками податків на належного - Окружну державну податкову службу - Центральний офіс з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби.
У судовому засіданні 27.04.2011 р. було встановлено, що на розгляді в Окружному адміністративному суді міста Києва знаходиться справа № 2a-16384/09/2670 за позовом ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення.
Суд дійшов висновку, що справи № 2a-643/11/2670 та № 2a-16384/09/2670 пов'язані між собою, при цьому обставини, що будуть встановлені у судовому рішенні по другій справі можуть вплинути на результат розгляду даної справи.
Враховуючи зазначене, ухвалою суду від 27.04.2011 р. було зупинено провадження у справі до набрання законної сили рішенням в адміністративній справі № 2а-16384/09/2670.
Ухвалою суду від 28.03.2012 р., у зв'язку з примиренням сторін по справі № 2a-16384/09/2670 та закриттям провадження у справі № 2a-16384/09/2670, було поновлено провадження у справі та призначено судовий розгляд справи.
Ухвалою суду від 25.04.2012 р. провадження у справі зупинялось для примирення сторін до 28.05.2012 р. Ухвалою суду від 28.05.2012 р. провадження у справі було поновлено.
У судовому засіданні 28.05.2012 р. представником позивача було заявлено клопотання про призначення судово-економічної експертизи.
Ухвалою суду від 06.06.2012 р., за результатами розгляду зазначеного клопотання, судом була постановлена ухвала про призначення по справі судово-бухгалтерської експертизи та зупинення провадження у справі до отримання її результатів.
21.03.2013 p. на адресу суду надійшов висновок судово-економічної експертизи №7495/7496/12-45 у зв'язку з чим провадження у справі було поновлено ухвалою суду від 25.03.2013 р. та призначено до судового розгляду.
Судом також було встановлено, що у провадженні Окружного адміністративного суду м. Києва знаходиться судова справа № 2а-11394/12/2670 (2а-642/11/2670) за позовом ДК «Газ України» до СДПІ у м. Києві по роботі з великими платниками податків про скасування податкового повідомлення-рішення від 31.12.2010 року № 000362412/0, яке виписано також на підставі акта перевірки № 668/41-20/31301827 від 22.12.2010 р.
Відповідно до ст.116 Кодексу адміністративного судочинства України суд може своєю ухвалою об'єднати в одне провадження кілька однорідних позовних вимог за позовами одного и того ж позивача до того ж відповідача.
Враховуючи зазначене, у судовому засіданні 10.04.2013 р. суд ухвалив об'єднати справи № 2a-643/11/2670 та № 2a-11394/12/2670 (2а-642/11/2670) в одне провадження та присвоїти єдиний номер № 2a-643/11/2670.
10.04.2013 р. відповідач в судове засідання не з'явився, хоча й був належним чином повідомлений про лату, час та місце судового розгляду.
Відповідно до ч.6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи в судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомленні про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Враховуючи зазначене, суд ухвалив розглядати справу у порядку письмового провадження.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, він, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
У зв'язку з тим, що перевірка позивача проводилась за період до набрання чинності Податковим кодексом України (до 01.01.2011 р.), розгляд та вирішення адміністративної справи здійснюється з урахуванням норм податкового законодавства, яке діяло до 31.12.2010р.
За результатами розгляду документів і матеріалів поданих сторонами, Окружний адміністративний суд м. Києва, встановив:
Відповідачем було проведено планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2009 по 30.06.2010, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2009 по 30.06.2010.
Перевіркою повноти визначення скоригованого валового доходу за період з 01.07.2009р. по 30.06.2010р. встановлено його заниження за 3 квартали 2009 року у сумі 67 636 258,00 грн., за 2009 рік у сумі 244 089 337,00 грн.
В ході проведення перевірки, встановлено що згідно даних регістрів бухгалтерського обліку на рахунку 28 (товари) рахуються наступні залишки товарів: станом на 01.07.2009р. на загальну суму 176 492,60 грн., які утворилися внаслідок відсутності первинних документів, які підтверджують споживання газу у 1998-2007 pр.
Враховуючи те, що на дату проведення ДК «Газ України» інвентаризація основних засобів, матеріальних та нематеріальних активів, згідно наказу від 30.10.2009 р. № 191 ДК «і аз України» «Про проведення річної інвентаризації», закінчився термін позову до суду з метою недопущення прострочення терміну вимоги стягнення заборгованості за використаний природний газ, та згідно документів наданих до перевірки нерозподілений природний газу, спожитий без належного оформлення підприємствами та організаціями, що не встановлені, ДК «Газ України» занижено скориговані валові доходи на балансову вартість залишків, що обліковуються на рахунку 28 «Товари», у розмірі 176 455 005,00 грн. без наявності первинних документі, що засвідчують зберігання таких залишків.
Згідно пояснення заступника директора з фінансових питань ДК «Газ України» ОСОБА_1, наданого до СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП листом від 20.12.2010 р. №31/18-13838: відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для відображення у бухгалтерському обліку та фінансовій звітності господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Таким чином, за відсутності у позивача первинних документів, які свідчать про факти споживання природного газу у попередніх періодах (у 1999-2000, 2003, 2004, 2006 та 2007 роки), у позивача відсутні підстави для списання вартості вказаних запасів з балансу Компанії.
Перевіркою також було встановлено, що в порушення абз.4 п.5.9 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» позивачем за 3 квартали 2009 року занижено валовий дохід на суму 1 926,00 грн., в зв'язку заниженням суми приросту балансової вартості запасів, яка відображається в рядку 01.2 Декларації з податку на прибуток підприємства.
Перевіркою повноти визначення валових витрат за період з 01.07.2009 по 30.06.2010 встановлено їх завищення за 3 квартали 2009 року у сумі 380 472 453,00 грн., за 2009 рік у сумі 411 965 731,00 грн., за I квартал 2010 року у сумі 578 058 609,00 грн., за I півріччя 2010 року у сумі 578 096 735,00 грн. та їх заниження всього у сумі 176 455 006,00 грн., у тому числі за 2009 рік у сумі 176 455 006,00 грн.
На порушення вимог п.п.7.4.2 п.7.4. ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» встановлено, що потягом перевіряємого періоду позивачем (Покупець) придбано природний газ для потреб населення у НАК «Нафтогаз України» (Продавець) згідно умов договору №06/09-6 поставки природного газу для населення від 23.01.2009 р. та договору №06/09-2124 поставки природного газу для населення та релігійних організацій від 31.12.2009 р.
Оскільки НАК «Нафтогаз України» є єдиним засновником позивача, то придбання природного газу для потреб населення було здійснено у пов'язаної особи - НАК «Нафтогаз України».
Ціни придбання на природний газ встановлюються наказами НАК «Нафтогаз України» на підставі рішення правління НАК «Нафтогаз України». Наказом НАК «Нафтогаз України» від 26.02.2009 р.№ 85 «Про рівень цін реалізації природного газу для ДК «Газ України» установлено з 01 січня 2009 року оптові ціни реалізації природного газу НАК «Нафтогаз України» для ДК «Газ України» (грн.. за 1000 куб.м. без ПДВ) для подальшої реалізації населенню - 324,60 грн.; наказом НAK «Нафтогаз України» від 31.05.2010 р.№ 229 «Про рівень цін реалізації природного газу для ДК «Газ України» установлено з 01 травня 2010 року оптові ціни реалізації природного газу НАК «Нафтогаз України» для ДК «Газ України» (грн. за 1000 куб.м. без ПДВ) для подальшої реалізації населенню - 291,70 грн.
Таким чином, ДК «Газ України» повинна здійснювати реалізацію природного газу згідно з прейскурантами цін на природний газ ресурсів НАК «Нафтогаз України», затвердженими наказами Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» відповідно до постанов Національної комісії регулювання електроенергетики України.
В той же час, ціна реалізації природного газу для потреб населення ДК «Газ України» на користь відкритим акціонерним товариствам з постачання газу, усі складові якої відрегульовані державою, є меншою ціни придбання, яка є договірною та не регулюється державою. Таким чином, позивач у перевіряємому періоді отримав збитки від реалізації природного газу населенню в сумі 143 320 070,00 грн.
Проведеною перевіркою відображеного показника за період з 01.07.2009 по 30.06.2010 встановлено заниження задекларованих позивачем показників у рядку 04.2 Декларацій «убуток балансової вартості запасів» всього у сумі 176 455 006,00 грн., у тому числі за 2009 рік у сумі 176 455 006,00 грн.
Перевіркою повноти визначення податкових зобов'язань з ПДВ за період з 01.07.2009 по 30.06.2010 р. встановлено їх заниження в сумі 24 153 390,00 грн., в тому числі за листопад 2009 року у сумі 61 070,00 грн., за грудень 2009 року у сумі 24 092 320,00 грн.
В ході проведення перевірки встановлено, що згідно даних регістрів бухгалтерського обліку на рахунку 28 «Товари» обліковуються залишки товарів станом на 01.07.2009 р. на загальну суму 176 492,60 грн., період виникнення яких 1998-2000,2003,2004,2006 роки.
Враховуючи те, що на дату проведення позивачем інвентаризації основних засобів, матеріальних та нематеріальних активів, згідно наказу Компанії від 30.10.2009 р. №191 «Пpo проведення річної інвентаризації», закінчився граничний термін давності звернення з позовом до суду з вимогою про стягнення заборгованості за використаний природний газ, а також враховуючи те, що згідно документів наданих до перевірки нерозподілений природний газ є спожитим без належного оформлення підприємствами та організаціями, що не встановлені, позивачем занижено податкові зобов'язання з ПДВ, розраховані відповідно балансової вартості залишків, що обліковуються на рахунку 28 «Товари» без наявності первинних документів, які підтверджують зберігання залишків товарів.
Оскільки позивачем не надано до перевірки первинних документів щодо зберігання ТМЦ, які обліковуються на рахунку позивача28 «Товари», встановлено порушення пункту 4.1 статті 4 підпункту7.3.1. пункту 7.3 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість всього у сумі 24 092 320,00 грн., у тому числі за грудень 2009 року у сумі 24 092 320,00 грн.
За результатами перевірки відповідачем було складено акт від 22.12.2010 р. №668/41-20/31301827, яким зафіксовані виявлені під час перевірки порушення позивачем норм податкового законодавства України, а саме: пп.4.1.1. п.4.1. ст.4 , абз.4,5 п.5.9. ст.5, пп.7.4.2. п.7.4. ст.7 п.11.1. ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.1.5., п.2.1. Порядку складання декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженого наказом ДПА України від 29.03.2003 р. №143, в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток у сумі 91 398 995,00 грн., у тому числі за 3 квартали 2009 року в сумі 60 747 588,00 грн., за І квартал 2010 року в сумі 30 651 407,00 грн. та завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 1 півріччя 2010 року на загальну суму 578 096 735 грн.; п.4.1. ст.4, пп.7.3.1. п.7.3. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» в результаті чого занижено податок на додану вартість всього у сумі 27 240 725,00грн., у тому числі у вересні 2009 року в сумі 3 087 335,00 грн., у грудні 2009 року в сумі 23 452 774,00 грн., у січні 2010 року в сумі 700 616,00 грн.
Не погоджуючись з такими висновками акту перевірки, позивач, у порядку п.86.7. ст.86 Податкового кодексу України, подав заперечення та зауваження до акту перевірки, за результатами розгляду яких, висновки акту перевірки були залишені без змін, a заперечення - без задоволення.
На підставі акту перевірки від 22.12.2010 р. №668/41-20/31301827, відповідачем були винесені оскаржувані податкові повідомлення-рішення: від 31.12.2010 р. № 0003634120/0, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 91 398 995,00 грн. і застосовані штрафні (фінансові) санкції в сумі 91 398 995,00 грн.; від 31.12.2010 р. № 0003624120/0, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 27 240 725,00 грн. і застосовані штрафні (фінансові) санкції в сумі 26 890 418,00 грн.
Відповідно до Статуту позивача метою його діяльності є організація ефективної експлуатації, управління та розвитку енергогенеруючих потужностей різних форм власності та розподільних систем газопостачання; сприяння забезпеченню належної експлуатації розподільних систем газопостачання; реалізація природного та скрапленого газу населенню, бюджетним установам, організаціям і іншим споживачам та здійснення інших видів діяльності для отримання прибутку.
Відповідно до п.1.2. ст.1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або Законом або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.
Згідно пп.4.2.2. п.4.2. ст.4 зазначеного закону, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо, зокрема, дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.
В той же час, відповідно до пункту 23 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України норми статей 135, 159, 192 та пункту 5 підрозділу 4 розділу ХХ Податкового кодексу України не поширюються на заборгованість, до якої застосовується механізм списання на умовах, визначених Законом України «Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію».
Згідно пункту 20 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, на період дії процедури списання заборгованості згідно із Законом України «Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію» для учасників списання заборгованості, визначених цим законом, що є платниками податку на додану вартість відповідно до розділу V цього Кодексу, податок на додану вартість попередньо віднесений до складу податкового кредиту та податкових зобов'язань, не підлягає коригуванню і не змінює склад податкових зобов'язань та податкового кредиту звітного податкового періоду платників податку.
Закон України «Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію» від 08.07.2011 р. № 3682-VI поширюється на підприємства незалежно від їхніх форм власності, що виробляють, транспортують і постачають теплову та електричну енергію, надають послуги з диспетчерського управління об'єднаною енергетичною системою України, суб'єктів господарювання, що здійснюють постачання природного газу та електричної енергії за регульованим тарифом, НАК «Нафтогаз України» та її дочірні підприємства ДК «Газ України», ДК «Укртрансгаз», ДК «Укргазвидобування», ДАТ «Чорноморнафтогаз» та ДП «Енергоринок».
Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо питань оподаткування природного газу та електричної енергії» від 12.05.2011 р. № 3320-VІ підрозділ 4 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України було доповнено пунктом наступного змісту: списанню підлягають, зокрема, податковий борг станом на 01 січня 2011 року НАК «Нафтогаз України» (крім податкового боргу з податку на додану вартість при здійсненні митного оформлення природного газу, ввезеного на митну територію України у минулих періодах) та її дочірніх підприємств ДК «Газ України», ДК «Укртрансгаз», ДК «Укргазвидобування», ДАТ «Чорноморнафтогаз», суб'єктів господарювання, що здійснюють постачання природною газу за регульованим тарифом, перед бюджетом (у тому числі податковий борг, який виник у зв'язку із порушеннями податкового, валютного та митного законодавства), а також грошові зобов'язання, які виникнуть у зв'язку із застосуванням механізму списання відповідно до статті 2 Закону України «Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію»; визначені контролюючими органами станом на 01 січня 2011 року неузгоджені грошові зобов'язання та пені НАК «Нафтогаз України» (крім зобов'язань з податку на додану вартість при здійсненні митного оформлення природного газу, ввезеного на митну територію України у минулих періодах) та її дочірніх підприємств ДК «Газ України», ДК «Укртрансгаз», ДК «Укргазвидобування», ДАТ «Чорноморнафтогаз», за якими Тривають процедури адміністративного або судового оскарження; розстрочені НАК «Нафтогаз України» податкові зобов'язання (з урахуванням процентів нарахованих на такі розстрочені суми) з податку на прибуток та податку на додану вартість.
З матеріалів справи встановлено, що між позивачем та відповідачем була проведена звірка зобов'язань по податку на додану вартість та податку на прибуток, які знаходяться в стадії судового оскарження станом на 01.06.2011 р. та підпадають під дію Закону України від 12.05.2011р. №3320 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо питань оподаткування природного газу та електричної енергії», в тому числі і по оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням, про що складені відповідні акти звірки.
Враховуючи зазначене, рішеннями відповідача від 20.10.2011 р. № 8 та 24.10.2011 р. № 10, були списані визначені контролюючим органом станом на 01.01.2011р. неузгоджені грошові зобов'язання з податку на додану вартість та податку на прибуток і пені позивача за якими тривають процедури адміністративного та судового оскарження на загальну суму, відповідно, 365 117 107,41 грн. та 9 515 695,00 грн.
Таким чином, на час розгляду справи в суді порушення прав позивача відсутні. Будь-які зобов'язання перед бюджетом встановлені оспорюваними податковими повідомленнями-рішеннями не існують, а тому, суд дійшов висновку про безпідставність позову.
За таких обставин, Окружний адміністративний суд міста Києва за правилами, встановленими ст.86 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази, вважає заявлені позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
У позові Дочірньої компанії «Газ України» НАК «Нафтогаз України» відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.
Суддя Р.О. Арсірій