23.05.2013 Справа № 920/216/13-г
Господарський суд Сумської області, у складі судді Левченка П.І. при секретарі судового засідання Чижик С.Ю., розглянувши матеріали справи № 920/216/13-г
позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Балмолоко», м. Балаклія Балаклійського району Харківської області
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Союзпартнер-Північ», м. Суми
про стягнення 365 066,93 грн.,
представники сторін не з'явились.
Суть спору : позивач у своїй позовній заяві № 75 від 31.01.2013р. просить суд стягнути з відповідача на свою користь 365066,93 грн., у тому числі: основний борг за договором № 177 від 21.11.2011р. в сумі 329544,45 грн., пеню в сумі 30317,68 грн., борг за неповернуту та пошкоджену тару в сумі 5204,80 грн.
Позивач також просить суд стягнути з відповідача на свою користь витрати по сплаті ним судового збору в сумі 7301,32 грн.
Крім того, в позовній заяві міститься заява позивача про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та грошові кошти, які належать відповідачеві.
Відповідач відзиву на позовну заяву та доказів сплати боргу суду не подав, ухилившись від виконання вимог суду, викладених в ухвалах від 04.02.2013р., від 21.02.2013р., від 04.03.2013р., від 07.05.2013р. у даній справі.
Натомість відповідач після порушення провадження у даній справі в період з 04.02.2013р. по 23.05.2013р. подав суду: клопотання про відкладення розгляду справи від 20.02.2013р.; клопотання від 04.03.2013р. про зупинення провадження у справі та направлення справи Сумському міському відділу міліції у зв'язку з тим, що позовну заяву № 75 від 31.01.2013р. з додатками підписано не директором ТОВ «Балмолоко» Федота В.О.; клопотання від 04.03.2013р. про зупинення провадження у справі та призначення почеркознавчої судової експертизи, проведення якої доручити Чернігівському відділенню Київською НДІСЕ, щодо належності підписів на документах позивача та підпису у зазначених документах Тищенко Д.І. (директора ТОВ «Союзпартнер - Північ); заяву від 01.04.2013р. про відвід судді Зайцевої І.В., мотивовану сумнівами в її неупередженості; зустрічну позовну заяву у даній справі без дати та без номера (вх. № 1186 від 29.04.2013р.) про визнання розірваним договору № 177 від 21.11.2011р. та визнання припиненим забов'язаня позивача по договору № 177 від 21.11.2011р.; заяву від 22.05.2013р. про відвід судді Левченка П.І., мотивовану сумнівами в його неупередженості, неприязними стосунками між суддею та представником відповідача Ортіковим А.М., пов'язаними з розглядом справи № 5021/369/2011.
Розглянувши матеріали справи господарський суд встановив :
21.11.2011р. між сторонами укладено договір № 177 дистриб'юторський, (а.с. 13,14), предметом якого, згідно розділу 1 «Предмет договору», є дистриб'юція (здійснення поставок продукта) молочної продукції ТОВ «Балмолоко», отриманої від продавця (ТОВ «Балмолоко») дистриб'ютором (ТОВ «Союзпартнер-Північ»), на території дистриб'ютора в роздрібну торгівельну мережу, та оплата за продукт у встановлені строки ( згідно додаткової угоди до цього договору).
Пунктом 5.2 договору № 177 від 21.11.2011р. передбачено, що оплата дистриб'ютором (відповідачем) за продукт здійснюється на умовах, визначених у додатковій угоді до цього договору. Оплата здійснюється шляхом готівкового розрахунку та безготівкового перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця (позивача), реквізити якого зазначені у розділі 13 цього договору. При проведенні платежу зазначається номер договору, по якому здійснюється оплата. Фактом оплати є надходження грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця (позивача).
Пунктом 8.2 договору № 177 від 21.11.2011р. передбачено, що у разі затримки оплати за отриманий продукт дистриб'ютор сплачує продавцю пеню у розмірі 0,1 від суми заборгованості за кожний день прострочки.
Пунктом 2.3 додаткової угоди від 21.11.2011р. до договору № 177 від 21.11.2011р. ( а.с. 100-102) сторони встановили, що відповідач здійснює оплату за отриману продукцію на протязі 14 днів. Фактом оплати за отриману продукцію є надходження грошей на розрахунковий рахунок позивача.
На підтвердження фактів отримання відповідачем від позивача молочної продукції останнім надано суду засвідчені копії 21 видаткових накладних за період з 27.08.2012р. по 10.10.2012р., а також засвідчені копії 16 довіреностей, виданих у цей період відповідачем своєму директору Тищенку Дмитру Івановичу на отримання від позивача цінностей за договором № 177 від 21.11.2011р. Загальна вартість продукції, отриманої відповідачем від позивача по вищезгаданим видатковим накладним та довіреностям за договором № 177 від 21.11.2011р. складає 351754,08 грн. ( а.с. 65-85, 105-120)
Факт заборгованості відповідача перед позивачем станом на 31.10.2012р. року в сумі 454267,82 грн. з урахуванням сальдо ( залишку заборгованості) станом на 01.10.2012 року в сумі 550086,83 грн. підтверджується засвідченою директором позивача копією акту звірки взаємних розрахунків станом на 31.10.2012 року між відповідачем та позивачем ( а.с.16). Цей акт звірки зі сторони відповідача підписаний директором Тищенко Дмитром Івановичем та скріплений печаткою відповідача.
08.11.2012 року сторонами укладено угоду про затвердження графіку виплати заборгованості № 2, підписану директорами позивача та відповідача( Федота В.О. та Тищенко Д.І.) , які у цій угоді іменуються, відповідно, як кредитор і боржник ( а.с. 15)
Згідно пункту 1 угоди № 2 від 08.11.2012 року, дана угода укладена сторонами до дистриб'юторського договору № 177 від 21.11.2011р., відповідно до якого виникла заборгованість.
Згідно пункту 2 угоди № 2 від 08.11.2012 року, боржник (відповідач) визнає, що його заборгованість перед кредитором ( позивачем) за дистриб'юторським договором № 177 від 21.11.2011р. на момент укладення цієї угоди становить 428444,64 грн.
Пунктом 3 угоди № 2 від 08.11.2012р. сторони узгодили графік сплати відповідачем позивачеві суми заборгованості, вказаної у пункті 2 цієї угоди, тобто суми 428444,64 грн., згідно якого у строк до 30.04.2013 року відповідач мав здійснити позивачеві шість платежів по 50000,00 грн., а загалом до 30.04.02013 року відповідач мав сплатити позивачеві 300000,00 грн. заборгованості за договором № 177 від 21.11.2011р. на умовах, визначених в угоді № 2 від 08.11.2012р. про затвердження графіку виплати заборгованості.
Узгоджені сторонами строки сплати відповідачем позивачеві решти заборгованості в сумі 128444,64 грн. на даний час ще не настали (сьомий платіж у сумі 50000,00 грн. має бути здійснено у період з 21.05.2013р. по 31.05.2013р., восьмий платіж у сумі 50000,00 грн. - у період з 21.06.2013р. по 30.06.2013р., дев'ятий платіж у сумі 28444,00 грн. - у період з 21.07.2013р. по 30.07.2013 р.).
Зважаючи на те, що сторони в особі їх керівників ( директорів) у двосторонній угоді № 2 від 08.11.2012р. про затвердження графіку виплати заборгованості за дистриб'юторським договором № 177 від 21.11.2011 року узгодили загальну суму заборгованості за договором № 177 від 21.11.2011 року та графік сплати відповідачем позивачеві заборгованості за договором № 177 від 21.11.2011 року, то визначення суми простроченої заборгованості, яка виникла у відповідача перед позивачем за період до 08.11.2012 року, та визначення тієї частки заборгованості, яка підлягає стягненню з відповідача на користь відповідача на день прийняття рішення у даній справі (на 23.05.2013 року) має здійснюватися, виходячи з умов угоди № 2 від 08.11.2012р.
Договір № 177 від 21.11.2011р. та угода № 2 від 08.11.2012 року є правочинами (ст.202 ЦК України)
Згідно ст. 204 ЦК України , правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Вищезгадані правочини (договір № 177 від 21.11.2011р. та угода № 2 від 08.11.2012р.) не визнані судом недійсними і їх недійсність прямо не встановлена законом.
Згідно ст. 525 ЦК України,одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
У відповідності з вимогами ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у забов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України).
Оскільки станом на 23.05.2013р. відповідач за угодою № 2 від 08.11.2012 року, укладеної сторонами до договору № 177 від 21.11.2011р., зобов'язаний був сплатити позивачеві 300000,00 грн., але доказів сплати цієї суми на виконання умов згаданої угоди № 2 до договору № 177 суду не подав, то позовні вимоги позивача у даній справі щодо стягнення з відповідача основного боргу за договором № 177 від 21.11.2011 р. підлягають задоволенню частково і саме в сумі 300000,00 грн.
Згідно ч. 2 пункту 3 угоди № 2 від 08.11.2012р., відповідач при сплаті за вищезазначеним графіком заборгованості перед позивачем обов'язково зазначає у платіжному доручення наступне: «Оплата по графіку заборгованості перед ТОВ «Бал молоко» за дистриб'юторським договором № 177 від 21.11.2011р.
Відповідач не надав суду будь-яких доказів сплати ним заборгованості на виконання угоди № 2 від 08.11.2012р. до договору № 177 від 21.11.201р., ухилився від надання суду на його вимогу відзиву на позов по суті справи.
В задоволенні позовних вимог позивача щодо стягнення з відповідача основного боргу в сумі, яка перевищує суму 300000,00 грн., та яка за угодою № 2 від 08.11.2012р. до договору № 177 від 21.11.2011р. мала бути сплачена на сьогодні відповідачем, має бути відмовлено, оскільки строк сплати решти суми заборгованості ще не настав
Твердження представника відповідача в його клопотанні про зупинення провадження у справі, що договір № 177 і додаткова угода до договору та угоди про затвердження графіку виплати заборгованості зі сторони відповідача підписані невстановленою особою є безпідставним, необґрунтованим та спростовується матеріалами справи.
Зокрема матеріали справи свідчать про те, що договір № 177 від 21.11.2011р. та додаткової угоди до нього виконувалися обома сторонами ( відповідачем з порушенням строків, неналежним чином, але теж виконувалися), а відтак обидві сторони мали примірники договору та додаткової угоди і визнавали їх укладення та дійсність, тобто підписання належними повноважними особами з обох сторін. Факт здійснення часткових оплат відповідачем позивачеві за продукцію по договору № 177 від 21.11.2011р. підтверджується згаданим вище актом звірки взаємних розрахунків, випискою з рахунку позивача про платежі відповідача позивачеві згідно договору № 177 від 21.11.2011р. та згідно угоди про виплату заборгованості № 1 від 04.09.2012р. (а.с.64).
Факт укладення договору № 177 від 21.11.2011р. та отримання відповідачем від позивача продукції саме по договору № 177 від 21.11.2011р. підтверджується також довіреностями відповідача, виданими його директору Тищенку Д.І. на отримання від позивача цінностей за договором № 177 від 21.11.2011р.
Факт укладення та дійсності договору № 177 від 21.11.2011р., а відтак факт підписання договору саме директором відповідача Тищенком Д.І. підтверджується також змістом зустрічної позовної заяви відповідача у даній справі, яка подавалася відповідачем до суду 29.04.2013р. (вх.. № 1186 від 21.04.2013р.), але у прийнятті якої було відмовлено ухвалою суду від 30.04.2013р.
У зустрічній позовній заяві, підписаній директором ТОВ «Союзпартнер-Північ» Тищенком Д.І., зазначено, що 21.11.2011 року між позивачем та відповідачем був укладений дистриб'юторський договір № 177. У тексті зустрічної позовної заяви є посилання також на додаткову угоду до договору, укладення якої директор ТОВ «Союзпартнер-Північ» Тищенко Д.І. також визнає (а.с.91-102).
За таких обставин безпідставними є клопотання відповідача про зупинення провадження у справі та направлення справи до Сумського міського відділу міліції та до Чернігівського відділення Київського НДІСЕ.
Поряд з цим безпідставними та необґрунтованими є позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача на свою користь пені в сумі 30317.68 грн., нарахованої позивачем в розмірі 0,1% від суми основного боргу 329544,45 грн.( яка начебто була станом на 01.02.2013 року, але ця сума боргу станом на 01.02.2013 року не підтверджена позивачем належними та допустимими доказами, оскільки вона є лише в тексті позовної заяви), за 92 дні прострочки, але без зазначення періоду прострочки сплати саме цієї суми заборгованості - 329544,45 грн. (періоду, за який нараховано пеню, з якої дати якого місяця та року і до якого дня якого місяця і року), що свідчить про необґрунтованість розрахунку суми пені позивачем, а відтак про необґрунтованість вимог позивача щодо стягнення такої суми пені за невизначений період та з необгрунтовано та бездоказово зазначеної суми основного боргу. Крім того, обчислення суми пені за прострочення сплати грошових коштів для їх стягнення здійснено всупереч вимогам статті 3 Закону України « Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових забов'язань» у розмірі, який перевищує подвійну облікову ставку Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Безпідставною та необґрунтованою є позовна вимога позивача щодо стягнення з відповідача на свою користь 5204.80 грн. боргу за неповернуту та пошкоджену тару, оскільки ні у самій позовній заяві не зазначені обгрунтування та докази на підтвердження цієї позовної вимоги, ні окремо до матеріалів справи позивачем не додавалися будь-які докази та обґрунтування цієї позовної вимоги, розрахунку її суми.
Не підлягає задоволенню також заява позивача, яка міститься у позовній заяві, про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та грошові суми, які належать відповідачу. В обґрунтування цієї заяви в позовній заяві зазначено лише, що позивач вважає за необхідне вжити необхідних заходів для забезпечення позову, а саме накласти арешт на майно та грошові суми ТОВ «Союзпартнер-Північ», тому що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Згідно п.3 постанови пленуму Вищого господарського Суду України від 26.12.2011р. № 16 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову», умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення , що майно ( в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Заява позивача про забезпечення позову, що міститься у позовній заяві № 75 від 31.01.2013р. містить лише нічим не обґрунтоване припущення позивача про потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обгрунтування, підтвердженого доказами, наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
За подання до господарського суду заяви про забезпечення позову, згідно п.3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», позивач зобов'язаний був сплатити судовий збір у сумі 1720,50 грн. (1,5 розміри мінімальної заробітної плати), але не сплатив цієї суми судового збору.
Згідно п. 2.22 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу /I Господарського процесуального кодексу України», суд повинен розглянути заяву про забезпечення позову і за відсутності доказів сплати судового збору, а розподіл відповідних сум судового збору здійснити між сторонами згідно зі статтею 49 ГПК України в залежності від результатів розгляду заяви про забезпечення позову.
Про такий розподіл може бути зазначено в рішенні господарського суду, прийнятому за результатами розгляду справи.
Згідно ст. 49 ГПК України та п. 2.22 вищезгаданої постанови пленуму Вищого господарського суду України, у зв'язку з відмовою в задоволенні заяви позивача про забезпечення позову з позивача підлягає стягненню в доход державного бюджету України 1720,50 грн. судового збору.
За подання до суду позовної заяви позивач сплатив 7301,32 грн. судового збору. Згідно ст. 49 ГПК України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.
Оскільки спір, що є предметом розгляду у даній справі, виник внаслідок неправильних дій відповідача, витрати позивача по сплаті судового збору в сумі 7301,32 грн. покладаються на відповідача.
Згідно п.5 ст. 83 ГПК України, господарський суд, приймаючи рішення, має право стягувати в доход державного бюджету України з винної сторони штраф у розмірі до ста неоподаткованих мінімумів доходів громадян за ухилення від вчинення дій, покладених господарським судом на сторону.
За ухилення відповідача від виконання вимог ухвал суду від 04.02.2013р., від 21.02.2013р., від 04.03.2013р., від 07.05.2013р. щодо подання суду відзиву на позовну заяву, з відповідача підлягає стягненню, згідно п. 5 ст. 83 ГПК України, в доход державного бюджету України 1700,00 грн. штрафу.
На підставі всього вищевикладеного, керуючись ст.ст. 11,15,16,20,202,204,525,526,530, 629 ЦК України, ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ст.ст. 32-34,43,49,66,67,75,82-85 ГПК України, господарський суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Союзпартнер-Північ» ( 40007, м. Суми, вул. Миргородська, 6, ідентифікаційний код 36898438) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Балмолоко» ( 64200, Харківська область, Балаклійський район, м. Балаклія, вул. Тимірязева, буд. 6, ідентифікаційний код 37010632) основний борг у сумі 300000,00 грн., витрати по сплаті судового збору у сумі 7301,32 грн.
3. В іншій частині позову відмовити.
4. В задоволенні заяви позивача про забезпечення позову відмовити.
5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Балмолоко» ( 64200, Харківська область, Балаклійський район, м. Балаклія, вул. Тимірязева, буд. 6, ідентифікаційний код 37010632) в доход державного бюджету України (р/р 31218206783002, код бюджетної класифікації доходів 22030001,одержувач - УДКС у м. Суми (м. Суми), код ЄДРПОУ 37970593, банк одержувача - ГУ ДКСУ у Сумській області, МФО 837013) судовий збір у сумі 1720.50 грн.
6. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Союзпартнер-Північ» ( 40007, м. Суми, вул. Миргородська, 6, ідентифікаційний код 36898438) в доход державного бюджету України (р/р 31218206783002, код бюджетної класифікації доходів 22030001,одержувач - УДКС у м. Суми (м. Суми), код ЄДРПОУ 37970593, банк одержувача - ГУ ДКСУ у Сумській області, МФО 837013) штраф у сумі 1700,00 грн. згідно п.5 ст. 83 ГПК України за ухилення від вчинення дій, покладених Господарським судом Сумської області на ТОВ «Союзпартнер-Північ».
Повне рішення складено 28.05.2013р.
СУДДЯ П.І.ЛЕВЧЕНКО