ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
25 квітня 2013 року 11:00 № 826/1784/13-а
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Арсірія Р.О. при секретарі судового засідання Розсошко К.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Світ сучасних технологій"
до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 29.11.2012 №000212220 та №0002112220
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача з урахуванням уточнень до позовної заяви просить визнати дії ДПІ у Дніпровському районі м. Києва протиправними; прийняти рішення, яким повністю скасувати податкові повідомлення - рішення форми «Р» від 29.11.2012 № 000212220, від 29.11.2012 року № 000211220 ДПІ у Дніпровському районі м. Києва.
Позовні вимоги мотивовані тим, що на думку позивача, відповідачем винесені протиправні податкові повідомлення-рішення, якими позивачу збільшено суму з податку на додану вартість та з податку на прибуток підприємств.
Позивач вказує на реальність укладених угод з контрагентами та наявність усіх первинних документів, передбачених законодавством, які дають право на формування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування сум податку на додану вартість.
Свої позовні вимоги ТОВ "Світ сучасних технологій" обґрунтовує тим, що висновки акту перевірки, на підставі яких винесено оскаржувані податкові повідомлення - рішення, не відповідають дійсним обставинам справи та нормам чинного законодавства. Вказує, що податковий орган під час проведення перевірки не використав жодного первинного документу Позивача, а в тексті акту перевірки посилався на те, що їх не було надано, що також є не вірним, оскільки Позивач у відповідь на запит Відповідача надав всі первинні документи ще до проведення перевірки, що підтверджуеться листом з відміткою Відповідача про їх прийняття. Тому позивач вважає прийняті рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню.
Позивач зазначає, що первинні бухгалтерські документи, отримані від контрагентів відповідають вимогам закону та мають усі необхідні реквізити, у зв'язку із чим зазначені суми по податкових накладних ТОВ "Росаріо" та ТОВ "ТДК "Трейд" правомірно включені позивачем до валових витрат і податкового кредиту відповідних періодів.
На думку позивача, перевіряючий орган неправомірно кваліфікував правочини між позивачем та ТОВ "Росаріо", ТОВ "ТДК "Трейд", як нікчемні, так як ДПІ у Дніпровському районі м. Києва не надано жодного доказу наявності вини однієї зі сторін правочинів, який би підтверджувався вироком суду по кримінальній справі, а також перевіряючим не враховувалось те, що правочини жодним чином не спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина та на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави.
У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали повністю, просили суд позов задовольнити.
Відповідач проти позову заперечив, посилаючись на висновки актів перевірки. Вказував, що на момент перевірки позивачем первинна документація не надавалась, а надані позивачем документи на запит податкового органу, не співпадали, тому відповідачем вимагалися саме запитувані документи, яких позивач не надав з причин, що не є поважними. Просив суд у позові відмовити.
У зв'язку з тим, що спірні правовідносини частково виникли до набрання чинності Податковим кодексом України (до 01.01.2011 р.), розгляд та вирішення адміністративної справи здійснюється також з урахуванням норм податкового законодавства, яке діяло до 31.12.2010 р.
За результатами розгляду документів і матеріалів поданих сторонами, пояснень їхніх представників, Окружний адміністративний суд м. Києва, встановив:
ТОВ "Світ сучасних технологій" зареєстроване Дніпровською районною у м. Києві державною адміністрацією 12.10.2004р., № 10671020000000854 та взято на податковий облік в органах державної податкової служби 28.10.2004р. за № 09705. Код суб'єкта господарювання за ЄДРПОУ: 33055245.
На підставі направлення від 23.10.2012 № 2048, згідно з пп. 78.1.11, п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI працівниками ДПІ у Дніпровському районі м. Києва проведено позапланову документальну виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Світ сучасних технологій" з питань достовірності нарахування та сплати податку на додану вартість та податку на прибуток по взаємовідносинах з ТОВ "Росаріо" та ТОВ "ТДК "Трейд".
За результатами перевірки складено Акт № 4035/22-222-33055245 від 05.11.2012 року.
Згідно висновків, викладених в Акті перевірки, було виявлено порушення позивачем вимог п.п. 139.1.9 п. 139.1. ст. 139 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року, п. 5.1 п.п. 5.3.9 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств, що призвело до заниження податку на прибуток у сумі 624 844 грн.; п. 198.3. п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, п.п. 7.2.1. 7.2.3, 7.2.4 п.7.2. пп..7.4.1 та пп. 7.4.5 п. 7.4; , пп.7.5.1 п.7.5, пп..7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", що призвело до заниження податку на додану вартість всього на суму 511 628 грн.
Висновки акту перевірки обґрунтовані тим, що у періоді, який перевірявся, підприємство ТОВ "Світ сучасних технологій" перебувало у фінансово-господарських взаємовідносинах з ТОВ "Росаріо" та ТОВ "ТДК "Трейд".
Податковий орган дійшов висновку, що діяльність зазначених підприємств підпадає під ознаки фіктивної діяльності суб'єкта господарювання. Також, враховуючи обставини, які свідчать про відсутність у контрагентів адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань по укладенню угод та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань, а значить, і відсутність наміру реального створення правових наслідків, які обумовлювалися правочинами (ст. 234 ЦК України), а також той факт, що правочини не відповідають вимогам дійсності правочинів, які передбачені частинами 1, 3 та 5 ст. 203 ЦК України, та внаслідок того, що був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним, згідно до ч. 1 ст. 228 ЦК України вважається таким, що порушує публічний порядок.
На підставі висновків, викладених у Акті перевірки ДПІ у Дніпровському районі м. Києва винесено податкове повідомлення-рішення від 29.11.2012р. № 0002112220, яким встановлено грошове зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств у розмірі 624 844,00 грн. та нараховано штрафні санкції в сумі 53 939,00 грн. та податкове повідомлення-рішення від 29.11.2012р. № 0002122220, яким встановлено грошове зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 511 628,00 грн. та нараховано штрафні санкції у сумі 43 151,00 грн.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог та відсутність підстав для їх задоволення виходячи з наступного.
Судом встановлено, що первинні документи складені по взаємовідносинам з ТОВ "Росаріо" та ТОВ "ТДК "Трейд", під час проведення перевірки контролюючому органу позивачем не надавались.
Директору ТОВ "Світ сучасних технологій" під час проведення перевірки 24.10.2012р. вручено запит від 22.10.2012р. № 12695/10/22-211. про надання пояснень та їх документального підтвердження щодо взаємовідносин з ТОВ "Росаріо" та ТОВ "ТДК "Трейд".
Первинні документи позивачем на запит податкового органу не надано, про що складено акт від 05.11.2012р. №199/224216.
З цього приводу суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до п. 44.6 ст. 44 Податкового кодексу України, у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам органу державної податкової служби, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.
В підтвердження законності включення до складу валових витрат та податкового кредиту відповідних сум позивач надав суду копії первинних документів, зокрема, договори підряду№ 51 від 11.05.2011 року, № 58 від 02.06.2011 року, № ИЗУ 204-01-44-11 від 27.10.2010 року, № 01/12-2 від 01.12.2010 року, договори субпідряду на виконання монтажних робіт № 5-03 від 02.03.2011 року, № 6-03 від 02.03.2011 року, акти виконаних робіт, договори постачання № 12П-р від 02.12.2010 року, рахунки фактури, видаткові та податкові накладні та ін. документи
Позивач посилається на зазначені вище первинні документи як на підтвердження реальності господарських операцій з контрагентами, що в свою чергу є підставою для формування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування ПДВ, включення понесених витрат за даними угодами до валових витрат підприємства.
Суд звертає увагу на те, що підставою для виникнення права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування є не тільки наявність усіх передбачених законодавством для даного виду господарських відносин первинних документів, а реальність господарських операцій, добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті, а також реальність усіх даних, наведених у документах, що надають право на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування (Постанова Верховного Суду України від 8 вересня 2009 року, додаток до інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 22 квітня 2010 року № 568/11/13-10).
Відповідно до інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 року № 742/11/13-11 з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість належить з'ясовувати, зокрема, обставини щодо руху активів у процесі здійснення господарської операції, установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції, установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.
Дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо. Необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-от: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення або виробництва, приміщень для зберігання товарів тощо, якщо такі умови необхідні для здійснення певної операції; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.
Судам слід ураховувати, що наявність укладеного між учасниками господарської операції цивільно-правового договору або відсутність визнання такого договору недійсним або нікчемним сама собою не свідчить про реальність вчинення відповідної операції.
Про відсутність факту здійснення господарської операції можуть свідчити, зокрема, такі обставини: результати, відображені у даних податкового обліку будь-кого з учасників господарської операції, фактично не настали внаслідок відсутності відповідних дій будь-кого з учасників такої операції (наприклад, відображення отримання послуг без їх фактичного надання або в разі їх надання іншою особою, ніж та, що вказана у даних податкового обліку чи первинних документах; імітація купівлі товару в особи, яка ніколи його не продавала тощо).
Згідно правової позиції Верховного Суду України, викладеній в Постанові Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» від 6 листопада 2009 року № 9, правочин, який вчинено з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, водночас суперечить моральним засадам суспільства, а тому згідно з ч.1 ст.203, ч.2 ст.215 ЦК України є нікчемним, і визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Відповідно до Листа від 02.06.2011р. встановлення відсутності факту вчинення господарської операції не потребує з'ясування змісту умислу учасників такої операції. Відсутність реально вчиненої господарської операції та, як наслідок, юридична дефектність відповідних первинних документів за змістом пункту 44.1 Податкового кодексу України не дозволяє формувати дані податкового обліку незалежно від спрямованості умислу платників податку - учасників відповідної операції.
Пунктом 5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.94р. №334/94-ВР в редакції Закону від 22.05.1997 року № 283/97-ВР зі змінами та доповненнями встановлено, що валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь - яких витрат платника податку, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються таким платником податку для їх подальшого використання у власті господарській діяльності.
Згідно п. 5.2.1. 5.2.1. ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"до складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.
Відповідно до пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 вказаного Закону встановлено, що не належать де складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачені правилами ведення податкового обліку.
Аналогічні норми містяться також і в Податковому кодексі України, який вступив в силу 01.01.2011р.
Відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99р. № 996-ХІV (із змінами та доповненнями) встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Згідно з п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 р. №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 р. за № 168/704. первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити; назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.
Відповідно до п.2.15 та п.2.16 вищевказаного Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.
Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99р. № 996-ХІV (із змінами та доповненнями).
З матеріалів справи вбачається, що в провадженні слідчого відділення податкової міліції Бориспільської ОДПІ в Київській області перебуває кримінальна справа №05-8685 порушена за фактом невстановленими слідством особами фіктивного підприємництва, тобто створення ТОВ "Росаріо" (код ЄДРПОУ 37323055) з метою прикриття незаконної діяльності, за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.205 КК України.
При перевірці встановлено, що 12.11.2010 року в м. Бориспіль Київської області невстановлені особи, реалізуючи свій злочинний намір, направлений на створення суб'єкта підприємницької діяльності (юридичної особи), використовуючи реквізити громадянина ОСОБА_1, не маючи наміру на здійснення статутної діяльності, пов'язаної із виробництвом товарів, виконанням робіт або наданням послуг, всупереч вимогам ст.ст.1, 3, 6, 8 Закону України від 07.02.1991 року № 698-ХІІ «Про підприємництво в Україні», з метою прикриття незаконної діяльності створили ТОВ "Росаріо", яким здійснювалась діяльність по незаконному формуванню податкового кредиту іншим суб'єктам господарської діяльності, внаслідок чого державі заподіяна матеріальна шкода у великих розмірах.
Також встановлено, що директор ТОВ "Росаріо" ОСОБА_1 є громадянином Російської Федерації, який ніколи не перетинав державного кордону України та знаходиться в слідчому ізоляторі Пензенської області РФ.
Правоохоронний орган дійшов висновку, що усі операції купівлі-продажу за ТОВ "Росаріо" не спричиняють реального настання правових наслідків.
Відповідно отриманих СВ ПМ Бориспільської ОДПІ узагальнених матеріалів № 0182/2011/ДСК Державної служби фінансового моніторингу України ТОВ "Росаріо" здійснює перерахування отриманих коштів від групи компаній в адресу гр. ОСОБА_3, який в свою чергу є громадянином Російської Федерації, не є засновником, директором, бухгалтером інших підприємств, не є суб'єктом підприємницької діяльності, інформація про отримані доходи відсутня.
Зазначені операції пов'язані із «конвертацією» безготівкових коштів у готівку.
В ході розслідування кримінальної справи встановлено, що ТОВ "Росаріо", яке задіяне у схемі штучного формування податкового кредиту, створило видимість проведення фінансово-господарських взаємовідносин із ТОВ "ТДК "Трейд" (код ЄДРПОУ 37391130).
Згідно реєстраційних документів, засновником та директором ТОВ "ТДК "Трейд" є громадянин Російської Федерації ОСОБА_4, який, згідно інформації Окремого відділу обробки даних ЦП ІІТС "Гарт" Державної прикордонної служби України не перетинав державний кордон України.
Такожвстановлено, що ТОВ "Росаріо" та ТОВ "ТДК "Трейд" створили (видимість фінансово-господарських відносин із ТОВ "Світ сучасних технологій" - код ЄДРПОУ 33055245), що призвело до незаконного збільшення у останнього валовихвитрат та податкового кредиту з податку на додану вартість.
Згідно протоколу допиту свідка від 29.12.2011 р. гр. ОСОБА_1, останній є громадянином Російської Федерації, який ніколи не перетинав державного кордону України, не створював та не був ніколи директором підприємств на території України. В тому числі ТОВ "Росаріо".
Згідно реєстраційних документів, засновником та директором ТОВ "ТДК "Трейд" є громадянин Російської Федерації ОСОБА_4 Згідно протоколу допиту від 06.01.12р. гр. ОСОБА_4, є громадянином Російської Федерації, який ніколи не перетинав державного кордону України, не створював та не був ніколи директором підприємств на території України, в тому числі ТОВ "ТДК "Трейд" не створював та ніколи не був директором, щодо діяльності товариства ОСОБА_4 нічого не відомо.
Згідно інформації Окремого відділу обробки даних ЦП ІІТС "Гарт" Державної прикордонної служби України, ОСОБА_4 не перетинав державний кордон України.
Згідно з п. 1.32 ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою" та п. 5.1 ст. 5 "валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Згідно п. 1 ст. 142 Господарського кодексу України, прибуток (доход) суб'єкта господарювання є показником фінансових результатів його господарської діяльності, що визначається шляхом зменшення суми валового доходу суб'єкта господарювання за певний період на суму валових витрат та суму амортизаційних відрахувань.
Для підтвердження включення витрат по отриманим товарам (роботам, послугам) до складу валових витрат необхідні документи, оформлені відповідно до вимог, встановлених частинами 2 та 3 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні", зокрема: документи, що підтверджують факт отримання товару (робіт, послуг) від іншої особи та документи, що підтверджують зв'язок понесених витрат із господарською діяльністю платника податку. Отже, для включення отриманих товарів (робіт, послуг) до складу валових витрат необхідні документи, оформлені відповідно до вимог, встановлених статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», які, зокрема, підтверджують факт отримання товару (робіт, послуг) від іншої особи, а також підтвердження зв'язку понесених витрат із господарською діяльністю платника податку.
Згідно до пп. 5.4.2 п.5.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» обов'язки з доведення зв'язку витрат на цілі, обумовленні цим підпунктом, з основною діяльністю платника податку, покладається на такого платника податку.
Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 Кодексу та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Згідно п. 138.2 ст. 138 ПК України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону. (п. 201.8 статті 201 Податкового кодексу України).
Згідно з п.201.4 ст.201 ПК податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках, оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).
Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.
Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань.
Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, розрахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.
Згідно з пунктом 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Так, господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.
Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції передбачена нормами Податкового кодексу України.
З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість належить з'ясувати: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції; установити зв'язок між фактом придбання товарів (послуг) з господарською діяльністю платника податку.Також суд зазначає, що необхідною умовою для відображення операцій у складі валового доходу, валових витрат, податкових зобов'язань та податкового кредиту є факт реалізації/придбання товарів та послуг.
Таким чином, надання послуг для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток та податком на додану вартість має бути фактично здійснено і підтверджено належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.
Водночас за відсутності факту придбання/реалізації товарів (робіт, послуг) відповідні суми не можуть включатися до складу доходів/витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкових зобов'язань та податкового кредиту для цілей оподаткування податком на додану вартість навіть за наявності формально складених документів або сплати грошових коштів.
Отже, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.
Враховуючи вищевикладене, надані позивачем первинні документи не підтверджують реального здійснення господарських операцій.
Правові наслідки у вигляді права на податковий кредит з ПДВ можуть мати реально вчинені господарські операції з придбання товарів, послуг чи основних фондів з метою використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, а не лише оформлення відповідних документів чи рух коштів платника податків.
Таким чином, суд погоджується з висновком податкового органу, що ТОВ "Світ сучасних технологій" при веденні фінансово-господарської діяльності з ТОВ "Росаріо", ТОВ "ТДК "Трейд" порушило норми пп. 139.1.9 п. 139.1. ст.. 139 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року, п. 5.1 п.п. 5.3.9 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств, що призвело до заниження податку на прибуток у сумі 624 844 грн.; п. 198.3. п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, п.п. 7.2.1. 7.2.3, 7.2.4 п.7.2. пп..7.4.1 та пп..7.4.5 п. 7.4; , пп.7.5.1 п.7.5, пп..7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", що призвело до заниження податку на додану вартість всього на суму 511 628 грн.
Відповідно до п.п. 139.1.9 п. 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу валових витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
З врахуванням вищевикладеного суд вважає, оскільки позивачем не надані необхідні первинні документи під час перевірки підприємства, які б підтверджували реальність правочинів і досягнення позивачем законної мети, та будь-які заперечення на акт перевірки з первинними документами, висновки відповідача, що операції не спрямовані на їх реальне настання є обґрунтованими та такими, що відповідають матеріалам справи.
Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частин 1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
В даному випадку відповідачем доведено правомірність винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.
Відтак, збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на 624 844,00 грн. та нарахування штрафних санкції в сумі 53 939,00 грн. та визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 511 628,00 грн. та нарахування штрафних санкції в сумі 43 151,00 грн. здійснено відповідачем правомірно, що свідчить про те, що податкові повідомлення-рішення від 29.11.2012 року № 0002112220 та № 0002122220 винесені відповідачем правомірно, у межах повноважень, наданих відповідачу законодавством України.
Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
У позові Товариства з обмеженою відповідальністю "Світ сучасних технологій" відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.
Суддя Р.О. Арсірій