Справа №: 2/0109/1689/2012Головуючий суду першої інстанції:Тихопой О.О.
Головуючий суду апеляційної інстанції:Сіротюк В. Г.
"23" травня 2013 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого суддіСіротюка В.Г.
СуддівРошка М.В., Хмарук Н.С.,
При секретаріКутелія Я.Т.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про усунення перешкод і визначення порядку спілкування із дітьми та стягнення моральної шкоди, за апеляційною скаргою ОСОБА_7 на заочне рішення Київського районного суду міста Сімферополя Автономної Республіки Крим від 10 грудня 2012 року,
04 квітня 2012 року ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_7 про усунення перешкод і визначення порядку спілкування із дітьми та стягнення моральної шкоди в сумі 10 000 грн., посилаючись на те, що від зареєстрованого шлюбу з відповідачкою, який був розірваний у 2010 році, вони мають дітей, які постійно проживають з ОСОБА_7
Згідно рішення виконавчого комітету Київської районної ради міста Сімферополя № 185/3 від 26 жовтня 2010 року, для ОСОБА_6 визначений почерговий порядок зустрічей з дітьми, однак відповідачка ігнорує виконувати назване рішення органу місцевого самоврядування, відмовляється надавати право позивачу на зустрічі з дітьми.
Позивач ОСОБА_6 також зазначає, що відповідачка не надає йому можливості вирішувати питання щодо навчання та виховання дітей, не радиться з ним по цим питанням.
Заочним рішенням Київського районного суду міста Сімферополя Автономної Республіки Крим від 10 грудня 2012 року позовні вимоги ОСОБА_6 задоволені частково.
Зобов'язано ОСОБА_7 не чинити перешкоди ОСОБА_6 у його вихованні та спілкуванні із дітьми ОСОБА_9., ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2, встановивши порядок їх зустрічей, визначений в рішенні виконавчого комітету Київської районної ради міста Сімферополя № 185/3 від 26 жовтня 2010 року.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_7 подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_6, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає необхідним апеляційну скаргу задовольнити частково, а рішення суду змінити з наступних підстав.
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про наявність порушеного права позивача, яке підлягає захисту.
По суті рішення суду першої інстанції є правильним, відповідає закону, який регулює спірні правовідносини, однак підлягає зміні в частині встановлення порядку спілкування ОСОБА_6 зі своїми дітьми, а доводи апеляційної скарги ОСОБА_7 щодо скасування рішення суду та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_6 є необґрунтованими, виходячи з такого.
Відповідно до частин другої та третьої статті 157, частини першої статті 159 Сімейного кодексу України, той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею; той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини; якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод.
Як вбачається з матеріалів цивільної справи, з 30 серпня 2002 року по 16 листопада 2010 року позивач з відповідачкою перебували у зареєстрованому шлюбі, за час якого у них народилися діти: син ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 та донька ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2 (том № 1, арк. справи 10, 11, 12), які проживають разом з відповідачкою ОСОБА_7
Рішенням виконавчого комітету Київської районної ради міста Сімферополя № 185/3 від 26 жовтня 2010 року визначений час для зустрічей позивача ОСОБА_6 з його малолітніми дітьми: ОСОБА_9., ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2, починаючи з 13 вересня 2010 року (у п'ятницю батько забирає сина з місця проживання матері (АДРЕСА_1) о 19.00 та повертає в суботу о 19.00. Забираючи дитину, батько повідомляє матері місцезнаходження сина.
У зв'язку з малолітнім віком доньки, батько зустрічається з нею у вихідні дні за попередньою домовленістю з матір'ю) (том № 1, арк. справи 13).
Зміст матеріалів названої цивільної справи не містить даних про те, що відповідачкою ОСОБА_7 виконувалося рішення виконавчого комітету Київської районної ради міста Сімферополя № 185/3 від 26 жовтня 2010 року, як органу опіки і піклування; приймалися заходи щодо надання можливості спілкування та зустрічі дітей зі своїм батьком ОСОБА_6, що навпаки спростовується змістом судового рішення Сімферопольського районного суду Автономної Республіки Крим від 11 липня 2012 року у цивільній справі № 118/3304/12, про відмову у задоволенні позову ОСОБА_7 до ОСОБА_6, треті особи - Управління у справах дітей, сім'ї та молоді Київської районної ради міста Сімферополя, Управління у справах дітей Сімферопольської районної державної адміністрації про позбавлення батьківських прав, яке залишено без змін ухвалами Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 24 жовтня 2012 року та Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 13 грудня 2012 року (том № 1, арк. справи 78-80, 81-83; том № 2, арк. справи 23-25).
Зокрема, із вказаних судових рішень вбачається, що позивач ОСОБА_6 конкретними діями проявляв зацікавленість в зустрічах з дітьми, однак через конфліктний характер відносин з відповідачкою його право залишалося нереалізованим.
Відтак, право позивача ОСОБА_6 щодо спілкування та вихованні дітей є порушеним з боку ОСОБА_7 у зв'язку зі створенням йому у цьому перешкод.
Колегія суддів не може не зазначити і на наступне.
Приписами частини другої статті 159 Сімейного кодексу України встановлено, що суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування.
Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі стан психічного здоров'я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами.
Приймаючи до уваги конфліктні стосунки, які склалися між батьками (сторонами у названій цивільній справі) дітей, особисту прихильність дітей до позивача ОСОБА_6 та відповідачки ОСОБА_7, вік сина ОСОБА_6 та доньки ОСОБА_8, ставлення позивача до виконання своїх обов'язків щодо виховання дітей, з урахуванням рішення виконавчого комітету Київської районної ради міста Сімферополя № 185/3 від 26 жовтня 2010 року, колегія суддів також виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості дійшла висновку про встановлення наступного поряду спілкування ОСОБА_6, з його малолітніми дітьми:
сином ОСОБА_9., ІНФОРМАЦІЯ_1 та донькою ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2, відповідно до якого в суботу в період з 09:00 до 18:00, позивач ОСОБА_6 має право спілкування з сином ОСОБА_9 за відсутності матері ОСОБА_7;
у зв'язку з малолітнім віком доньки ОСОБА_8, батько зустрічається з нею у вихідні дні за попередньою домовленістю з матір'ю.
На зазначені обставини справи та вимоги закону, суд першої інстанції ухвалюючи своє рішення уваги не звернув, а відтак судове рішення підлягає зміні.
Інші доводи апеляційної скарги не містять правових підстав для скасування рішення суду.
Згідно пункту 3 частини першої статті 309 Цивільного процесуального кодексу України підставами для зміни рішення суду першої інстанції є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення, зокрема, норм матеріального права.
Виходячи з наведеного та керуючись статтями 303, 304, пунктом 3 частини першої статті 307, пунктами 3, 4 частини першої статті 309, статтями 314, 316 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим,
Апеляційну скаргу ОСОБА_7 задовольнити частково.
Заочне рішення Київського районного суду міста Сімферополя Автономної Республіки Крим від 10 грудня 2012 року змінити.
Позов ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про усунення перешкод і визначення порядку спілкування із дітьми та стягнення моральної шкоди задовольнити частково.
Встановити порядок спілкування ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, з його малолітніми дітьми: ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2, відповідно до якого в суботу в період з 09:00 до 18:00, ОСОБА_6 має право спілкування з сином ОСОБА_9 за відсутності матері ОСОБА_7.
У зв'язку з малолітнім віком доньки ОСОБА_8, батько зустрічається з нею у вихідні дні за попередньою домовленістю з матір'ю.
В іншій частині позову відмовити.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено протягом двадцяти днів до суду касаційної інстанції.
Судді:
М. Рошка В. Сіротюк Н. Хмарук