Васильківський міськрайонний суд Київської області
Справа № 362/2934/13-а
Провадження № 2-а/362/214/13
31.05.2013 Васильківський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого - судді Корнієнка С.В.,
при секретарі - Дрозденко К.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Василькові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора УДАІ УМВС України у Кіровоградській області молодшого лейтенанта міліції Ковальова Юрія Миколайовича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,-
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить скасувати постанову, винесену відповідачем, про накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу за ч.2 ст.122 КУпАП від 11 травня 2013 року. Свої позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що зміст протоколу про адміністративне правопорушення не відповідає дійсності і не підтверджується доказами по справі. Він правил ПДР України не порушував.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про день, час та місце слухання справи судом був повідомлений належним чином.
Суд, дослідивши наявні у справі письмові докази, вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Постановою серії АА2 № 083666 від 11 травня 2013 року в справі про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1, було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 122 КУпАП України та накладеного адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425 гривень (а.с.4)
Згідно до ч.1 ст.11, ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд розглядає справу на підставі доказів, наданих сторонами.
Відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України, у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
У відповідності ст. 7 КпАП України, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Статтями 23, 33 КУпАП визначено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, та накладається з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, ступені його вини, майнового стану, обставин, що пом'якшують та обтяжують відповідальності, у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.
Положеннями статей 278-279, 280, 283 КпАП України встановлено, що посадова особа при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення, її розгляді та винесенні постанови повинна дослідити докази і вирішити клопотання особи, щодо якої проводиться розгляд справи; з'ясувати чи було вчинено правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адмінвідповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність. Також, вирішує питання щодо правильності складення протоколу про адмінправопорушення.
Відповідно до п. 2.2 «Інструкції з організації провадження та діловодства у справах про адміністративне порушення правил, норм і стандартів, що стосується забезпечення дорожнього руху» затвердженої наказом МВС № 1217 від 22.10.2003 року з урахуванням потреби в більш повних доказах у справі про адміністративне правопорушення необхідно прагнути до залучення свідків будь-якого правопорушення.
Частина 2 статті 71 КАС України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
При цьому, при накладенні штрафу та винесенні оскаржуваної постанови не з'ясовано, чи підлягає дана особа відповідальності, чи є обставини що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, що є обов'язковими вимогами при винесенні постанови про адміністративне правопорушення передбачене ст.280 КпАП України.
Таким чином, суд вважає, що відповідачем не надано жодних доказів, що позивач ОСОБА_1, не виконав вимоги п.16.11 ПДР України, оскільки не було залучено свідків, які б могли це підтвердити факт правопорушення, та не надано доказів відео та фото фіксації даного правопорушення, а тому постанову в справі про адміністративне правопорушення потрібно скасувати, справу закрити у відповідності до вимог ст. 293 Кодексу України про адміністративні правопорушення, яка передбачає повноваження суду при вирішенні справи.
Враховуючи викладене, керуючись, п.2.2 «Інструкції з організації провадження та діловодства у справах про адміністративне порушення правил, норм і стандартів, що стосується забезпечення дорожнього руху» затвердженої наказом МВС № 1217 від 22.10.2003 року, ст. ст. 70-71,94, 158-164, 186, 254 КАС України, суд,-
Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.
Скасувати постанову серії АА2 № 083666 від 11 травня 2013 року в справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, а справу провадженням закрити.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя Корнієнко С.В.