28.11.06р.
Справа № 34/272-06
За позовом Відкритого акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів",м.Нікополь
до відповідача 1. Корпорації "Науково-виробнича інвестиційна група "Інтерпайп", м.Дніпропетровськ
відповідача 2. Відкритого акціонерного товариства "Дніпрококс", м. Дніпропетровськ
про стягнення 10 115, 25 грн.
Суддя Примак С.А.
Представники:
від позивача -не з'явився
від відповідача 1. - не з'явився
від відповідача 2. - Новицька В.Л., предст., дов. №730-20 від 06.06.06 р.
На підставі ст.69 ч.3 ГПК України термін розгляду справи був продовжений до 29.11.2006р.
Розглядається позовна заява Відкритого акціонерного товариства «Нікопольський завод феросплавів», Дніпропетровська область, м. Нікополь -далі по тексту-позивач до Корпорації «Науково-виробнича інвестиційна група «Інтерпайп», м.Дніпропетровськ -далі по тексту -Відповідач-1 та до Відкритого акціонерного товариства «Дніпрококс», м.Дніпропетровськ -далі по тексту -Відповідач-2 про стягнення з відповідачів на користь позивача вартості нестачі у 12 залізничних вагонах у кількості 19,22 тонни коксу доменного та коксового горішку-далі по тексту-продукції, з урахуванням норми природної втрати ваги, на загальну суму 10115,25 грн. у відповідності з актами приймання продукції по кількості № 3419/1 від 26.10.2003 року, № 3420/1 від 27.10.2003р., №3422/1 від 30.10.2003р., №3423/1 від 31.10.2003р. ,та підставі договору купівлі-продажу коксового горішку-далі по тексту-продукції № У 1631/2002/881 від 27.12.2002 року та Специфікацій до договору.
Додатково позивач просить суд стягнути з належного відповідача на його користь 102,00 грн. держмита і 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Відповідач-1 відзив на позов та витребувані судом документи надав, позовні вимоги позивача у відзиві на позов не визнає у повному обсязі, мотивуючи тим, що позивач порушив вимоги п.14 Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю, затвердженої постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15.06.1965 р. №П-6 ( далі по тексту-Інструкція №П-6) , а саме не перевісив в другий раз товар шляхом переваження тари вагону для визначення ваги нетто.
Також відповідач-1 зазначив, що позивач порушив вимоги договору, а також п.17а Інструкції П-6 , а саме не викликав представника продавця та вантажовідправника для прийняття вантажу належним чином.
Відповідач-2 відзив на позов, та витребувані судом документи надав, у судове засідання з'явився, позовні вимоги позивача у відзиві на позов та в судовому засіданні не визнає у повному обсязі і просить суд в позові до Відповідача-2 відмовити у повному обсязі, посилаючись на наступне:
- виявлена позивачем недостача зафіксована актами приймання продукції, які не можуть бути належними доказами, оскільки складені в порушення п.14 Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю, затвердженої постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15.06.1965 р. №П-6( далі по тексту-Інструкція №П-6)
- відсутній обґрунтований розрахунок стягуваної грошової суми у відношенні відповідача-2;
- у приведеному розрахунку суми нестачі к позову , позивач вказує у графі найменування постачальника ( відповідача-2)»КХЗ ім. Калініна», а позовні вимоги пред'явлені к ВАТ «Дніпрококс»;
- в порушення вимог п.21 Інструкції П-6 позивач в актах в прийманні продукції по кількості не вказував яку продукцію приймали , не вказано в посвідченнях на прийом продукції яка саме продукція повинна прийматись;
Також відповідач -2 зазначив, що позивач порушив вимоги п.п.25,27 Інструкції П-6.
На підставі ст.75 ГПК України справу було розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Відповідно до вимог ст.85 ГПК України у судовому засіданні 28.11.2006р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Вивчивши матеріали справи, господарський суд -
27.12.2002 року між позивачем та Відповідачем-1 було укладено договір № У 1631/2002/881 та Специфікацій до нього, у відповідності з п.1.1 якого Відповідач-1 зобов'язався продати продукцію (далі-товар), а позивач прийняти і оплатити товар який вказаний в специфікаціях до договору.
Пунктом 6.1 умов вищеназваного договору сторони передбачили здійснення приймання продукції по кількості у відповідності з Інструкцією про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання по кількості, затвердженою Держарбітражем при Раді Міністрів СРСР № П-6 від 15.06.1965р. із змінами та доповненнями від 14.11.1974 р.
Сторонами згідно п.6.1 договору узгоджено, що у випадку виявлення недостачі товару при прийманні його вантажоотримувачем (позивачем по справі) виклик представників продавця (Відповідача-1 по справі) та вантажовідправника (Відповідача-2 по справі ) є обов'язковим.
На виконання умов зазначеного договору на адресу позивача від вантажовідправника (Відповідача-2) в період часу з 26.10.2006р. по 30.10.2006р. надійшов вантаж -коксова продукція, що підтверджується залізничними накладними, долученими до матеріалів справи.
Із представлених суду документів вбачається, що вантаж у 12 залізничних вагонах прибув на станцію призначення в справному стані, без ознак втрати, розкрадання і виданий залізницею в порядку ст.52 Статуту залізниць України без перевірки, що підтверджується матеріалами справи.
При прийманні вантажу за кількістю позивачем виявлена нестача продукції у 12 залізничних вагонах у кількості 19,22 тонни коксу доменного та коксового горішку-далі по тексту-продукції, з урахуванням норми природної втрати ваги, на загальну суму 10115,25 грн. , що підтверджується матеріалами справи.
Під час приймання позивачем продукції по кількості, на його думку, у 12 залізничних вагонах була виявлена нестача у кількості 19,22 тонни продукції, з урахуванням норми природної втрати ваги, на загальну суму 10 115,25 грн. На підставі чого було складено акт № 3419/2 від 27.10.2003р. про нестачу товару у вагонах №№68716935, 65298341 , акт № 3423/2 від 01.11.2003р. про нестачу товару у вагонах №№ 68448265, 68453232 , акт №3422/2 від 31.10.2003р. про нестачу товару у вагонах №№ 68508209, 68823723, 68359611, 63715007, 67191049, акт № 3420/2 від 28.10.2003р. про нестачу товару у вагонах №№ 60305422, 65943847, 67158741. Причиною недостачі якої було зазначено в актах це неправильне визначення маси вантажу відправником.
За даних обставин вимоги позивача щодо стягнення вартості недостачі з відповідача-1 (по справі постачальник) задоволенню не підлягають, оскільки суд вважає, що документальні підстави для покладення на нього відповідальності за нестачу продукції відсутні.
Учасником у спірних взаємовідносинах, які випливають з нестачі продукції -невідповідності даних, зазначених в супроводжувальних даних і фактичних даних, вказаних позивачем, Відповідач-1 не є, оскільки вина Відповідача-1 в нестачі продукції відсутня, у зв'язку з чим, відповідно до ст.209 Цивільного кодексу Української РСР Відповідач-1 не може бути належним відповідачем по даному спору.
Позовні вимоги позивача про стягнення з Відповідача-2 вартості нестачі продукції у кількості 19,22 тонни, з урахуванням норми природної втрати ваги, на суму 10115,25 грн. також не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
При досліджені поданих позивачем доказів, судом встановлено, що позивачем порушені правила приймання продукції за кількістю, встановлені Інструкцією №П-6.
Так, в порушення п.14 Інструкції, позивачем не здійснено переваження тари вагону для визначення ваги нетто. Зазначений пункт Інструкції №П-6 встановлює порядок перевірки ваги нетто, згідно якому при неможливості переваження продукції без тари визначення ваги нетто здійснюється шляхом перевірки ваги брутто в момент отримання продукції і ваги тари після звільнення її з-під продукції. Результати перевірки оформляються актами.
Визначення ваги нетто шляхом відрахування ваги тари із ваги брутто за даними, зазначеними в транспортних документах, без перевірки фактичної ваги брутто і ваги тари не дозволяється.
Докази визначення позивачем ваги нетто вантажу у відповідності з вимогами Інструкції П-6 суду не надано. З акту приймання продукції не вбачається, що позивач визначив вагу нетто вантажу зазначеним в Інструкції способом.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позивачем документально не було доведено ті обставини, на які він посилається у своїх позовних вимогах на підставі чого суд вважає відмовити в позовних вимогах позивача у відношенні відповідача-1 та відповідача-2 у повному обсязі.
Витрати у справі слід покласти на позивача.
Керуючись Інструкцією про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю, затвердженої постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15.06.1965 р. №П-6, ст.ст.33,34,49,82-85,87 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
У позові до Відповідача-1 відмовити у повному обсязі.
У позові до Відповідача-2 відмовити у повному обсязі.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного терміну з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя
С.А. Примак
Рішення підписано 14.12.06 р.