Справа № 567/558/13-к
30 травня 2013 року м. Острог
Острозький районний суд Рівненської області у складі:
головуючий суддя - Василевич О.В.
секретар - Івчук Є.О.
з участю прокурора Гуца О.Л.
потерпілого ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №120131901700000092 по обвинуваченню
ОСОБА_2, який народився ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця та жителя АДРЕСА_2, громадянина України, освіта середньо-спеціальна, одруженого, працює водієм ПП «Острогавтосервіс», раніше несудимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.296 КК України,
ОСОБА_3, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, громадянина України, освіта середньо-спеціальна, одруженого, тимчасово непрацюючого, раніше несудимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.296 КК України, -
11 лютого 2013р. близько 17 години, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, діючи в групі, вчинили грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю при наступних обставинах.
ОСОБА_2 та ОСОБА_3, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, 11 лютого 2013 р. близько 17 год. прибули на територію «Міні-ринку», що розташований в м.Острог по вул.Лесі Українки, 2-е Рівненської області, де підійшли до приміщення торгівельного кіоску, в якому здійснював торгівлю ОСОБА_1
В подальшому ОСОБА_2 придбав в торгівельному кіоску цигарки, за які одразу сплачувати грошові кошти відмовився, при цьому, діючи з хуліганських спонукань, спільного із ОСОБА_3, словесно примусили ОСОБА_1 вийти з приміщення кіоску, одночасно ОСОБА_3 наніс удар ногою по вхідних дверях торгівельного кіоску, коли ОСОБА_1 намагався вийти з нього.
В послідуючому, коли потерпілий ОСОБА_1 вийшов з приміщення кіоску, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 здійснили фізичний напад на потерпілого, при цьому насильно його утримували за одяг, а також шляхом захвату рукою в області шиї, умисно наносили потерпілому удари кулаками рук в ділянку його голови, шарпали останнього за предмети одягу, своїми діями завдавши потерпілому фізичного болю, однак не спричинивши тілесних ушкоджень.
Вказані дії були вчинені в громадському місці та в присутності інших громадян, супроводжувались нецензурною лайкою в адресу потерпілого, а також застосуванням фізичного насильства.
Дії ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відзначаються за своїм змістом особливою зухвалістю, оскільки пов'язані з порушенням нормальних умов співіснування громадян у суспільстві, мають характер явної неповаги до загальноприйнятих норм поведінки в громадських місцях, пов'язані із вчиненням насильницьких дій, які завдали фізичного болю потерпілому.
Допитані в судовому засіданні обвинувачені ОСОБА_2 та ОСОБА_3 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, яке ставиться їм у провину, визнали повністю та надали суду повні та послідовні пояснення щодо обставин вчинення кримінального правопорушення так як вони встановлені судом та вказані в обвинувальному акті. Зібраних досудовим слідством доказів, в тому числі показів потерпілого та інших доказів по справі, не заперечують, зауважень щодо них не мають. У вчиненому розкаюються, просять суворо не карати.
Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_1 підтвердив факт вчинення обвинуваченими хуліганських дій щодо нього при обставинах, які вказані в обвинувальному акті. Претензій майнового та немайнового характеру до них немає, пояснив, що примирився з ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які повністю відшкодували завданому йому шкоду. При призначенні покарання просить суворо їх не карати та не позбавляти їх волі реально.
Суд, за відсутності заперечень учасників судового провадження, визнавши недоцільним дослідження доказів щодо фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, з'ясувавши правильне розуміння обвинуваченими та іншими учасниками судового провадження змісту цих обставин та за відсутності сумнівів у добровільності та істинності їх позицій, роз'яснивши їм, що в такому разі вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, вважає доведеним, що обвинувачені ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вчинили хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, вчинене групою осіб, а тому їх дії слід кваліфікувати за ч.2 ст.296 КК України.
При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, зокрема те, що відповідно до ст.12 КК України обвинуваченими вчинено злочин середньої тяжкості та при цьому враховує, що у відповідності до ст.67 КК України обтяжуючою їх покарання обставиною є вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння.
Одночасно, відповідно до статті 66 КК України обставинами, які пом'якшують покарання ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування завданої потерпілому шкоди.
При призначенні покарання ОСОБА_2 та ОСОБА_3 суд враховує, що кожен з них окремо, по місцю проживання характеризується позитивно, кожен має на утриманні малолітню дитину, вперше притягуються до кримінальної відповідальності, на диспансерному обліку в психіатричному чи наркологічному кабінетах не перебувають, до адміністративної відповідальності не притягувалися.
Враховуючи викладене, беручи до увагу особу обвинувачених, ступінь участі кожного з них у злочині, пом'якшуючі та обтяжуючі їх покарання обставини, відсутність тяжких наслідків від скоєного кримінального правопорушення та відшкодування завданої для потерпілого шкоди, суд, з урахуванням думки потерпілого, вважає, що виправлення обвинувачених можливе без реальної ізоляції від суспільства та вони можуть бути звільнені від відбування покарання з випробуванням у відповідності до статті 75 КК України. Крім того, суд вважає необхідним покласти на них обов'язки у відповідності до пунктів 3 та 4 частини 1 ст.76 КК України.
В кримінальному провадженні потерпілий цивільного позову не заявляв.
Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.
Питання щодо речових доказів слід вирішити відповідно до ст.100 КПК України
Запобіжні заходи в ході кримінального провадження відносно ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не застосовувались та з огляду на вид покарання, який підлягає призначенню для обвинувачених, суд не вбачає необхідності в обранні запобіжного заходу відносно них.
Керуючись ст.ст.369-371, 373-376 КПК України, суд -
ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.296 КК України та призначити йому покарання у виді обмеження волі строком 2 роки.
На підставі статті 75 КК України ОСОБА_2 звільнити від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 1 рік.
На підставі п.п.3, 4 ч.1 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_2 обов'язок повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання або роботи, та періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.296 КК України та призначити йому покарання у виді обмеження волі строком 2 роки.
На підставі статті 75 КК України ОСОБА_3 звільнити від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 1 рік.
На підставі п.п.3, 4 ч.1 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_3 обов'язок повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання або роботи, та періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.
Речовий доказ - диск для лазерних систем зчитування з відеозаписом з камери відеоспостереження, на якому зафіксовано факт вчинення кримінального правопорушення, залишити при матеріалах справи.
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Рівненської області через Острозький районний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.
Згідно ст.376 ч.6 КПК України копія вироку вручається негайно після його проголошення засудженому та прокурору.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Суддя Острозького районного судуВасилевич О.В.