79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"28" травня 2013 р. Справа № 7/26/5022-382/2012
Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Хабіб М.І.
суддів Зварич О.В.
Якімець Г.Г.
при секретарі судового засідання Бараняк Н.Я.,
розглянувши апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк", №203/1400-04-2 від 04.04.2013р.
на ухвалу господарського суду Тернопільської області від 22.03.2013р.
про призначення судової експертизи та зупинення провадження
у справі №7/26/5022-382/2012
за позовом: публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк", м .Київ в особі Відділення "Тернопільська регіональна дирекція" ПАТ "ВТБ Банк", м. Тернопіль
до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Диво", м. Тернопіль
про стягнення 18 999 277,56грн. за кредитним договором №16/10-К від 29.12.2010р.
За участю представників:
від позивача: Гончарова І.І. - представник (довіреність в матеріалах справи);
від відповідача: Кравчук І.А.- представник (довіреність в матеріалах справи);
В провадженні господарського суду Тернопільської області перебуває справа №7/26/5022-382/2012 за позовом ПАТ "ВТБ Банк" в особі Відділення "Тернопільська регіональна дирекція" ПАТ "ВТБ Банк", м. Тернопіль до ТзОВ "Диво" про стягнення 18 999 277,56грн. боргу за кредитним договором №16/10-К від 29.12.2010р.
Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 22.03.2013р. у справі №7/26/5022-382/2012 (суддя М.С.Стадник) призначено судову фінансово-кредитну експертизу, проведення якої доручено Тернопільському відділенню Київського науково - дослідного інституту судових експертиз, провадження у справі зупинено до проведення судової експертизи
Відповідач письмового відзиву на скаргу не подав, його представник в судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечив, просив ухвалу суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Представник позивача підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі та додаткових поясненнях (вх.05-04/2559/13 від 27.05.13р.) в повному обсязі.
Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представників сторін, Львівський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Згідно із ст. 41 ГПК України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.
В силу приписів пункту 1 частини другої статті 79 ГПК господарський суд має право зупинити провадження у справі у випадку призначення судової експертизи.
Як вбачається з матеріалів справи та з оскаржуваної ухвали, предметом спору у даній справі є стягнення 18 999 277,56грн. боргу за кредитним договором №16/10-К від 29.12.2010р.. Відповідач заперечує проти заявленої до стягнення суми боргу, подав клопотання про призначення судової експертизи, яке місцевим судом задоволене.
Згідно з пунктом.6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" від 23.03.2012р. №4, господарському суду слід мати на увазі, що чинне законодавство не надає йому права відмовити у призначенні судової експертизи, про яку клопочуться учасники судового процесу, за тим мотивом, що у складі суду є особи, які мають достатні для з'ясування відповідних питань спеціальні знання.
Стаття 106 ГПК України містить вичерпний перелік ухвал місцевого господарського суду, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення місцевого господарського суду, зокрема, окремо від рішення суду оскаржується ухвала про зупинення провадження у справі.
Оскаржуваною ухвалою призначено судову експертизу, у зв'язку з якою зупинено провадження у справі.
Відповідно до п.19 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012р. №4 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" ГПК не передбачено можливості оскарження ухвал про призначення судової експертизи. Водночас за приписами пункту 1 частини другої статті 79 названого Кодексу господарський суд має право зупинити провадження у справі у випадку призначення судової експертизи, а згідно з частиною п'ятою цієї ж статті ухвалу про зупинення провадження може бути оскаржено. Якщо ж в апеляційній чи касаційній скарзі йдеться про оскарження як призначення експертизи, так і зупинення у зв'язку з цим провадження у справі, то відповідна скарга може бути прийнята і розглянута в частині зупинення провадження.
Отже, ухвала господарського суду Тернопільської області від 22.03.2013р. може бути переглянута з точки зору наявності чи відсутності передбаченої законом підстави для зупинення провадження у справі.
Зі змісту апеляційної скарги вбачається, що фактично апелянтом оскаржується правомірність призначення судом фінансово-кредитної судової експертизи і, як наслідок зупинення провадження у даній справі.
Проте, право суду зупинити провадження у справі у зв'язку з призначенням судової експертизи встановлене ст.79 ГПК.
Слід також зазначити, що задовольняючи клопотання відповідача, місцевий господарський суд виходив з того, зокрема, що позивач не виконав вимог суду, зокрема, щодо надання детального розрахунку суми позову із зазначенням всієї інформації, що стосується проведених сторонами платежів на виконання Кредитного договору №16/10-К від 29.12.2010р. та Договорів про внесення змін до умов кредитного договору.
Таким чином, господарський суд Тернопільської області, призначивши у справі експертизу, правомірно зупинив провадження у справі.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції в частині правомірності зупинення провадження у справі у зв'язку з призначенням судової експертизи; в свою чергу, доводи скаржника щодо необґрунтованості призначення фінансово - кредитної експертизи не приймаються судовою колегією до уваги, оскільки ухвала про призначення експертизи не оскаржується.
Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
В силу вимог ст.ст. 33,34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Апелянтом не доведено наявності підстав для скасування ухвали місцевого господарського суду та для задоволення апеляційної скарги.
Судовий збір за подання апеляційної скарги покладається на скаржника.
Керуючись, ст.ст. 41,79, 99, 101, 103, 105, 106 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд,
1.Ухвалу господарського суду Тернопільської області від 22.03.2013р. у справі №7/26/5022-382/2012 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
2.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.
3.Справу повернути до місцевого господарського суду.
Постанова підписана 30.05.2013р.
Головуючий-суддя Хабіб М.І.
суддя Зварич О.В.
суддя Якімець Г.Г.