Справа № 647/590/13-ц
№ провадження 2/647/275/2013
30.05.2013 року Бериславський районний суд Херсонської області в складі: головуючого: Захарчук В.В.
при секретарі: Соболь Г.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Бериславі Херсонської області справу за позовом представника ОСОБА_1 діючої в інтересах позивача ОСОБА_2 до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю " Таврійська перспектива " про визнання недійсним договору оренди землі, суд -
ОСОБА_1 діючи в інтересах позивача ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ТОВ " Таврійська перспектива " про визнання недійсним договору оренди землі, посилаючись на те, що 25.01.2008р. Бериславським районним відділом Херосонської регіональної філії центру ДЗК за № 4АА002119-040871500003 зареєстрований договір земельної ділянки укладений між ОСОБА_2 і СТОВ " Таврійська перспектива " строком на 10 років. Представник вважає, що даний договір укладений з порушенням вимог чинного законодавства в частості ст.. 19 Закону України « Про оренду землі», якою визначено, що при передачі в оренду сільськогосподарських угідь для ведення товарного сільськогосподарського виробництва строк дії договору оренди земельних ділянок визначається з урахуванням періоду ротації основної сівозміни з проектами землеустрою. Дане визначено і в ст..22 ЗК України та якою передбачено використання земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва відповідно до розроблених та затверджених в установленому порядку проектів землеустрою. Крім того ст.. 52 ЗУ « Про землеустрій» визначено, що проекти землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь, розробляються з метою організації сільськогосподарського виробництва і впорядкування сільськогосподарських угідь у межах землеволодінь та землекористувань для ефектного ведення сільськогосподарського виробництва, раціонального використання та охорони земель, створення сприятного екологічного середовища і покращення природних ландшафтів. А ст.. 20 зазначеного Закону встановлено обов,язковість проведення землеустрою на землях усіх категорій незалежно від форми власності. Проте оспорюваному договорі оренди землі строк дії договору визначився без урахування періоду ротації основної сівозміни згідно з проектами землеустрою та який не розроблявся, а замість нього як додаток до Договору долучена схема ротації сільськогосподарських культур, яка не передбачена чинним законодавством. Відсутність такого проекту землеустрою унеможливлює виконання ряду умов оспорюваного договору, які згідно ст.. 15 ЗУ « Про оренду землі» визнані його істотними умовами - це передача земельної ділянки з метою ведення товарного сільськогосподарського виробництва для вирощування сільськогосподарських культур; збереження стану об,єкта оренди , передбачені п.17 Договору; умови повернення земельної ділянки відповідно до п.п. 21-25 Договору. А таким чином представник позивача вважає, що відсутність проекту землеустрою, що забезпечує еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь не лише впливає на визначення строку дії договору, а й впливає на виконання договору в цілому, тобто не уможливлює його виконання.
Представник позивача в судове засідання не з,явився, надавши суду заяву з проханням розглянути справу у її відсутність.
Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнала та просив суд відмовити позивачу в задоволенні його вимог з тих підстав, що останні не ґрунтуються на вимозі закону та є не обґрунтованими, надавши суду заперечення щодо позову.
Вислухавши сторони, ознайомившись з матеріалами справи, наданими доказами, оцінивши їх в сукупності суд прийшов до висновку, що позов є необґрунтованим та не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 25.01.2008р. Бериславським районним відділом Херосонської регіональної філії центру ДЗК за № 4АА002119-040871500003 зареєстрований договір земельної ділянки укладений між ОСОБА_2 і СТОВ " Таврійська перспектива " строком на 10 років.
Статтею 13 ЗУ « Про оренду землі», передбачено, що договір оренди землі це договір за яким орендодавець зобов,язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов,язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Відповідно до ст. 93 ЗК України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності
Відповідно до ст. 124 ЗК України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.
Статтею 15 Закону України « Про оренду землі» визначено вичерпний перелік істотних умов договору оренди землі, та вичерпний перелік документів, які є невід,ємними частинами логовору оренди землі.
Пунктом 5 ст. 126 ЗК України зазначено, що право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.
Згідно даної норми закону оспорюваний Договір був зареєстрований, 25.01.2008р. Бериславським районним відділом Херосонської регіональної філії центру ДЗК за № 4АА002119-040871500003.
Реєстрація зазначеного договору проводилась відповідно до Порядку державної реєстрації договорів оренди землі, затвердженого Постановою КМУ від 25.12.1998р. № 2073.
Підставами для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону є відсутність у договорі оренди землі однієї із істотних умов, передбачених ст.. 15, а також порушення вимог ст..ст. 4-6, 11,17, 19 цього Закону.
Частиною 1 ст. 215 ЦК України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог, які встановлені ч. 1-3,5,6 ст. 203 цього Кодексу.
У ч.1 ст. 203 ЦК України встановлено,, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Відповідно до ч.1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
В пункті 8 оспорюваного Договору зазначено, що договір укладено на 10 років з урахуванням ротації сільськогосподарських культур. Також до Договору долучено Схему ротації сільськогосподарських культур.
Крім того Бериславським відділом ДЗК при реєстрації оспорюваного договору надано висновок від 10.01.2008р. № 02-61/2-21 в якому вказано, що дані документи відповідають чинному законодавству і підлягають державній реєстрації.
Таким чином суд прийшов до висновку, що оспорюваний договір відповідає в повному обсязі встановленій законодавством Типовій формі договору оренди та не суперечить чинному законодавству.
Що стосується необхідності використання земельних ділянок сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва відповідно до розроблених та затверджених в установленому порядку проектів землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь, що є необхідними умовами для забезпечення виконання умов укладеного договору та відсутність даного є підставами визнання недійсним укладеного договору суд з такою думкою позивача не погоджується.
Відповідно до ч.4 ст. 22 ЗК України, земельні ділянки сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва використовуються відповідно до розроблених та затверджених в установленому порядку проектів землеустрою, що забезпечують
еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь і передбачають заходи з охорони земель.
Пунктом 18 Перехідних положень ЗК України встановлено, що на період до 1,01.2015р. вимоги ч.4 ст. 22 цього Кодексу поширюються лише на тих власників та користувачів, які використовують земельні ділянки сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею більш як 100 гектарів.
Пунктом 2 оспорюваного договору зазначено, що в оренду передається земельна ділянка загальною площею 64,69га..
Тобто загальна площа земельної ділянки, яка передана в оренду є значно меншою від площі визначеної в законодавстві, використання якої потребує розроблених та затверджених в установленому порядку проектів землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь.
А таким чином суд вважає, що в даному випадку вимоги ст.. 22 ЗК України не можуть застосовуватись відносно земельної ділянки переданої на підставі оспорюваного Договору.
Крім того суд звертає увагу на ту обставину, що на періо укладення договору оренди не був розроблений та затверджений Кабінетом Міністрів України « Порядок розроблення проектів землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь», як того вимагає ст.. 52 ЗУ « Про землеустрій». Даний « Порядок ….» був затверджений Постановою КМУ 02.11.2011р. № 1134, тобто після проходження всіх процедур з підготовки реєстрації оспорюваного Договору, а таким чином на момент вчинення правочину неможливо було виготовлення проекту землеустрою.
Після затвердження « Порядку..» / п.п.4 п.8/ для виготовлення проекту землеустрою необхідно надати вихідні документи в перелік яких входить інформація про зареєстровані договори оренди землі.
Виходячи із зазначеного на момент укладення та реєстрації договору неможливо замовити проект землеустрою без зареєстрованого договору оренди, крім того в редакції узгодженого та підписаного договору немає зобов,язання сторін про виготовлення проекту землеустрою.
Згідно ст. ст. 526, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до договору.
Відповідно до ст. 651 ЦК України, договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Згідно ст. 32 Закону України "Про оренду землі", на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених умовами договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Тому, на думку суду відповідач як орендар , в повній мірі виконує свої обов,язки, щодо укладеного договору оренди землі, а тому вимоги позивача щодо визнання його недійсним є безпідставними так як при укладені договору не були порушені вимоги чинного законодавства, що регулює дані правовідносини.
Керуючись ст. 13, 15, 32 Законом України „Про оренду землі", ст. 2, 93, 124,126 ЗК України, ст.ст. 203, 215, 526, 530,638, 651 ЦК України, ст.. ст.. 212-215, 213-218 ЦПК України, суд -
Відмовити в позові Представнику ОСОБА_1, діючої в інтересах позивача ОСОБА_2 до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю " Таврійська перспектива " щодо визнання недійсним договору оренди земельної ділянки укладеного між ОСОБА_2 та сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю " Таврійська перспектива " від 25.01.2008р., зареєстрованого 25.01.2008р. Бериславським районним відділом Херосонської регіональної філії центру ДЗК за № 4АА002119-040871500003 із скасуванням його державної реєстрації.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку через Бериславський районний суд протягом 10 днів з дня його проголошення.
Суддя В. В. Захарчук