Справа № 2/534/303/13
534/269/13-ц
15 травня 2013 року Комсомольський міський суд
Полтавської області
в складі: головуючого судді Окунь Т.В.
при секретарі Гончар С.Т.
з учасю сторін:
позивача ОСОБА_1
представника позивача ОСОБА_2
відповідача ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Комсомольську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя,
В січні 2013 року позивач звернулась до суду з позовом, в якому, посилаючись на ст.ст. 68-71 СК України просить стягнути з відповідача частину коштів, сплачених під час шлюбу з відповідачем в рахунок погашення кредитних зобов'язань за кредитним договором №014/0054/74/29260 від 26 серпня 2005 року в сумі 39 085 грн. В судовому засіданні позивач, посилаючись на відсутність згоди відповідача, наполягала на задоволенні вимог з підстав, викладених у позові.
Відповідач позов не визнав. Заперечив наявність у позивача права на кошти, внесені в рахунок погашення кредитних зобов'язань в період шлюбу, зазначивши про те, що внески по кредиту вносились за рахунок його особистих доходів, і не можуть бути предметом розподілу.
Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши інші, представлені по справі докази, вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав:
Судом встановлено, що сторони перебували в зареєстрованому шлюбі з 15.03.2003 р. по 02.10.2012 р. (а.с.4). Під час шлюбу на умовах іпотечного кредитування подружжям ОСОБА_3 була придбана у спільну власність квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 17-19, 23-25). В період шлюбу сторонами за спільні кошти на виконання зобов'язань за кредитним договором було сплачено 103 186 грн. 20 коп., що підтверджено в матеріалах справи відповідними банківськими розрахунками (а.с.16,18,20), і не заперечується по суті стороною відповідача.
Не погоджуючись з позовом, відповідач заперечує правову природу спільності коштів подружжя, посилаючись на ту обставину, що кредит в період шлюбу погашався виключно з його коштів, і не може бути визнаний спільним обов'язком подружжя.
Визначаючи характер спірних правовідносин та правову норму, яку належить до них застосувати, суд наголошує про наступне:
У відповідності до положень ч.1 ст.60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба, тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута під час шлюбу є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя. Отже, посилання відповідача стосовно погашення кредитних зобов'язань виключно із його особистих джерел, зокрема отриманої ним заробітної плати, що за його переконанням виключає правову природу спільності коштів подружжя не ґрунтуються на правовій нормі - законодавчо закріпленому принципу рівності прав подружжя, в т.ч. на об'єкти права спільної сумісної власності подружжя, до яких ч.2 ст.61 СК України відносить також заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи, отримані одним із подружжя, що відповідно дає суду підставу наголосити на тому, що спірна квартира є безпосереднім об'єктом права спільної сумісної власності сторін, оскільки придбана за спільні кошти подружжя, а позиція позивача в цьому сенсі є вірною.
Стаття 65 СК України закріплює право подружжя на розпорядження майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя. Зокрема ч.4 згаданої норми передбачає, що договір, укладений одним з подружжя в інтересах сім'ї, створює обов'язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використовується в інтересах сім'ї. Отже укладений відповідачем іпотечний договір на придбання спірної квартири за презумпцією сімейного права був укладений ним в інтересах сім'ї і створив для дружини та чоловіка рівні права та обов'язки в т.ч. і обов'язки по погашенню кредиту.
У відповідності до ч.1 ст.68 СК України розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно, набуте під час шлюбу, рівно як і не припиняє обов'язки подружжя за договорами, укладеними в інтересах сім'ї. Розпорядження майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності у відповідності до ч.2 ст.68 СК України здійснюється співвласниками виключно за взаємною згодою. Об'єктами цивільних справ у відповідності до ст..177 ЦК України є речі, у т.ч. гроші, а в даній спірній ситуації і гроші, сплачені подружжям ОСОБА_3 в рахунок виконання зобов'язань за кредитним договором, сума яких становить 103 186, 20 грн. і відповідачем не заперечується.
Враховуючи, що сторони не досягли згоди щодо поділу спільного майна подружжя, і позивач згідна на отримання відповідної грошової компенсації, суд, керуючись ч.4 ст.71 СК України та розглядаючи позов в межах заявлених ОСОБА_1 вимог, вважає за можливе, в рахунок належної їй частки у праві спільної сумісної власності на квартиру стягнути з відповідача на користь позивача грошові кошти /як об'єкт права спільної сумісної власності подружжя/ в сумі, що є частиною від виконаного сторонами під час шлюбу зобов'язання за кредитним договором.
Питання про судові витрати вирішене судом у відповідності до положень ст..88 ЦПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 68-71 СК України, ст.ст.213,215 ЦПК України, суд,
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 частину коштів, сплачених в рахунок погашення кредитних зобов'язань за кредитним договором №014/0054/74/29260 від 26 серпня 2005 року в сумі 39 085 грн.
На користь ОСОБА_1 стягнути з ОСОБА_3 судові витрати, пов'язані з оплатою судового збору в сумі 350 грн.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Полтавської області через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя підпис Т.В. Окунь
З оригіналом вірно:
Суддя Т.В. Окунь