Справа № 1615/2644/2012
Номер провадження 22-ц/786/2026/2013
Головуючий у 1-й інстанції Якимець Т.Є.
Доповідач Хіль Л. М.
30 травня 2013 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Полтавської області у складі:
головуючого судді: Хіль Л.М.,
суддів: Мартєва С.Ю., Чічіля В.А.,
за участю секретаря: Колодюк О.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про встановлення порядку користування земельною ділянкою та усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою,
зустрічною позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про встановлення порядку користування земельною ділянкою,
за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 02 квітня 2013 року ,-
ОСОБА_1 та ОСОБА_3 звернулися у суд з позовами, де вказуючи що вони та ОСОБА_2 є співвласниками житлового будинку з господарськими спорудами по АДРЕСА_1 та кожному з них належить по 1/3 частини вказаного будинку, посилаючись на виникнення непорозумінь щодо порядку користування земельною ділянкою, прохали встановити порядок користування земельною ділянкою та усунути перешкоди в користуванні нею.
Рішенням Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 02 квітня 2013 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про встановлення порядку користування земельною ділянкою та усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою - відмовлено.
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про встановлення порядку користування земельною ділянкою - відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції ОСОБА_1 оскаржила його в апеляційному порядку. Посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи та неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, прохає рішення Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 02.04.2013 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.
Заслухавши доповідь судді доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що скарга задоволенню не підлягає за наступних підстав.
Судом першої інстанції вірно встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є співвласниками житлового будинку з господарськими будівлями по АДРЕСА_1 та їм на праві власності належить: 1/3 частина ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу частки житлового будинку з господарськими будівлями від 27.09.2011 року, посвідченого приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу ОСОБА_4, р,№ 2166; 1/3 частина ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу частки житлового будинку з господарськими будівлями від 15.09.2011 року, посвідченого приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу ОСОБА_4, р,№ 2072 та 1/3 частина ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 12.12.1997 року, посвідченого державним нотаріусом Першої Кременчуцької державної нотаріальної контори, р. № 4-3143.
Статтею 88 ч. 1 - 4 Земельного кодексу Країни визначено, що володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою, що перебуває у спільній частковій власності, здійснюються за згодою всіх співвласників згідно з договором, а у разі недосягнення згоди - у судовому порядку.
Договір про спільну часткову власність на земельну ділянку укладається в письмовій формі і посвідчується нотаріально.
Учасник спільної часткової власності має право вимагати виділення належної йому частки із складу земельної ділянки як окремо, так і разом з іншими учасниками, які вимагають виділення, а у разі неможливості виділення частки - вимагати відповідної компенсації.
Учасник спільної часткової власності на земельну ділянку має право на отримання в його володіння, користування частини спільної земельної ділянки, що відповідає розміру належної йому частки.
Згідно ст. 152 ч. 1, 2 Земельного кодексу України визначено, що держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю.
Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
Частина 2 ст. 158 Земельного кодексу України визначає, що виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та областей.
Згідно п. 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» від 16.04.2004 року № 7 роз'яснено, що виходячи з того, що порядок користування спільною земельною ділянкою, у тому числі тією, на якій розташовані належні співвласникам жилий будинок, господарські будівлі та споруди, визначається насамперед їхньою угодою залежно від розміру їхніх часток у спільній власності на будинок, суд відповідно до статті 88 ЗК бере до уваги цю угоду при вирішенні спорів як між ними самими, так і за участю осіб, котрі пізніше придбали відповідну частку в спільній власності на землю або на жилий будинок і для яких зазначена угода також є обов'язковою. Це правило стосується тих випадків, коли жилий будинок було поділено в натурі.
Таким чином, з аналізу вказаних норм закону вбачається, що поділ житлового будинку в натурі між його співвласниками є обов'язковою умовою під час вирішення спорів про встановлення порядку користування земельною ділянкою, на якій розташований житловий будинок з господарськими будівлями.
Під час розгляду справи в суді першої інстанції встановлено, що відповідно до документів, які посвідчують право власності кожного зі співвласників на частку в домоволодінні, частки кожного із співвласників в домоволодінні за адресою: АДРЕСА_1, в натурі не виділялися.
Місцевий суд прийшов до вірного висновку вказавши, що неможливо встановити порядок користування земельною ділянкою, у зв'язку з тим, що частки співвласників в житловому будинку та господарських будівлях, що розташовані на земельній ділянці по АДРЕСА_1 в натурі не виділені.
Позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_3 про встановлення порядку користування земельною ділянкою та усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою є передчасними, а відтак задоволенню не підлягають.
Таким чином, фактичні обставини місцевим судом встановлені повно та об'єктивно, які підтверджуються матеріалами справи. Вказаним обставинам та наданим сторонами доказам судом першої інстанції надано належний правовий аналіз, що обґрунтовано відображено у мотивувальній частині судового рішення, яке відповідає вимогам ст. ст. 213 - 215 ЦПК України та є законним і обґрунтованим.
Доводи апеляційної скарги висновків місцевого суду не спростовують, а матеріали справи не дають підстав вважати, що суд при розгляді даної справи допустив порушення норм матеріального чи процесуального права, які у відповідності до вимог ст. 309 ч.1 п. 1, 3, 4 ЦПК України є підставами для скасування рішення.
За наведених обставин апеляційну скаргу необхідно відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Керуючись ст. 303, ст. 307 ч. 1 п. 1, ст. 308 ч. 1, ст. 314 ч. 1 п. 1, ст. 315 ЦПК України, колегія суддів ,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.
Рішення Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 02 квітня 2013 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий суддя : /підпис/ Л.М. Хіль
Судді: /підпис/ В.А. Чічіль
/підпис/ С.Ю. Мартєв
Копія
Згідно: суддя апеляційного суду
Полтавської області Л.М. Хіль