Справа № 815/584/13-а
м. Одеса
18 травня 2013 року
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді: Білостоцького О.В.
При секретарі: Солдатової О.С.
За участю сторін:
Представника позивача: Селіванова С.А.
Представників відповідача: Приліпченка Г.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом публічного акціонерного товариства «Дунайсудноремонт» до Ізмаїльської об'єднаної державної податкової інспекції Одеської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень,-
Публічне акціонерне товариство (далі ПАТ) «Дунайсудноремонт» звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Ізмаїльської об'єднаної державної податкової інспекції Одеської області Державної податкової служби (далі Ізмаїльська ОДПІ) про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень від 15.08.2012 року № 000060/2280, № 000061/2280 та № 000062/2280.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення були винесені на підставі необґрунтованих висновків акту перевірки № 991/2280/35855645 від 24.07.2012 року «Про результати планової виїзної перевірки ПАТ «Дунайсудноремонт» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2010 року по 31.03.2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2010 року по 31.03.2012 року», а тому є протиправними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки при формуванні ПАТ «Дунайсудноремонт» валових витрат та податкового кредиту за перевіряємий період не було допущено порушень вимог податкового законодавства України, зазначених в акті перевірки, а податковим органом під час перевірки не було встановлено протиправних дій або бездіяльності ПАТ «Дунайсудноремонт» щодо невиконання або неналежного виконання вимог податкового законодавства під час здійснення господарської діяльності у зазначеному періоді.
Представник позивача у судовому засіданні, посилаючись на обґрунтування, викладені у позовній заяві, підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив їх задовольнити.
Представник відповідача позовні вимоги не визнав, з підстав викладених у запереченнях на адміністративний позов (т.3 а.с. 108-113), наполягав, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 15.08.2012 року № 000060/2280, № 000061/2280 та №000062/2280 є законними та обґрунтованими, винесеними у відповідності до вимог чинного законодавства. Зазначив, що при проведенні відповідачем планової виїзної перевірки ПАТ «Дунайсудноремонт» з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2010 року по 31.03.2012 року встановлено порушення позивачем: пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4, п. 5.1, п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3, п. 5.9 ст. 5, п. 8.3 ст. 8, п. 11.2, пп.11.3.1 п. 11.3 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємства» та п. 135.4, п. 135.5 ст. 135, пп. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.2 ст. 138, п. 144.1 ст. 144, п.1, п. 6 п/р 4 розділу ХХ Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено податок на прибуток у загальній сумі 1 704 418,00 грн., у тому числі: 1 півріччя 2010 року - 769 568,00 грн., за 9 місяців 2010 року - 533 874,00 грн., за 2010 рік - 825 107,00 грн., за 1 квартал 2011 року - 664 492,00 грн., 2 квартал 2011 року - 680 295,00 грн., за 2-3 квартали 2011 року - 210 542,00 грн., за 2-4 квартали 2011 року - 250 668,00 грн., за 1 квартал 2012 року завищено на 35 849,00 грн.; пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» у вигляді заниження податку на додану вартість за вересень 2011 року у сумі 151 078,00 грн.; зменшення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24 декларації з ПДВ) на суму 1 387 679,00 грн.
Судом під час офіційного з'ясування обставин у справі встановлено наступне:
ВАТ «Дунайсудноремонт» було зареєстровано 14.07.2008 року виконавчим комітетом Ізмаїльської міської ради Одеської області, перереєстровано 26.10.2011 року в ПАТ «Дунайсудноремонт», код ЄДРПОУ 35855645. Підприємство знаходиться на обліку платників податків в Ізмаїльській ОДПІ.
В період з 05.06.2012 року по 17.07.2012 року відповідно до плану-графіка проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання Ізмаїльської ОДПІ, на підставі наказу Ізмаїльської ОДПІ від 04.07.2012 року № 459 та направлень від 05.06.2012 року №№ 318-328, від 05.07.2012 року № 397 посадовими особами Ізмаїльської ОДПІ ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 було проведено планову виїзну перевірку ПАТ «Дунайсудноремонт» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2010 року по 31.03.2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2010 року по 31.03.2012 року.
За результатами перевірки було складено акт № 991/2280/35855645 від 24.07.2012 року, у висновках якого відображено порушення позивачем вимог, зокрема, пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4, п. 5.1, п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3, п. 5.9 ст. 5, п. 8.3 ст. 8, п. 11.2, пп. 11.3.1 п. 11.3 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємства» та п. 135.4, п. 135.5 ст. 135, пп. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.2 ст. 138, п. 144.1 ст. 144, п.1, п. 6 п/р 4 розділу ХХ Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено податок на прибуток у загальній сумі 1 704 418,00 грн., у тому числі: 1 півріччя 2010 року - 769 568,00 грн., за 9 місяців 2010 року - 533 874,00 грн., за 2010 рік - 825 107,00 грн., за 1 квартал 2011 року - 664 492,00 грн., 2 квартал 2011 року - 680 295,00 грн., за 2-3 квартали 2011 року - 210 542,00 грн., за 2-4 квартали 2011 року - 250 668,00 грн., за 1 квартал 2012 року завищено на 35 849,00 грн.; пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» у вигляді заниження податку на додану вартість за вересень 2011 року у сумі 151 078,00 грн.; зменшення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24 декларації з ПДВ) на суму 1 387 679,00 грн. (т. 1 а.с. 14-72).
На підставі висновків зазначеного акту перевірки Ізмаїльською ОДПІ винесено податкові повідомлення-рішення: № 000060/2280 від 15.08.2012 року про збільшення ПАТ «Дунайсудноремонт» суми грошового зобов'язання з податку на прибуток у сумі: 1 704 418,00 грн. - основний платіж та 206 278,00 грн. - штрафні санкції; № 000061/2280 від 15.08.2012 року про збільшення ПАТ «Дунайсудноремонт» суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі: 151 078,00 грн. - основний платіж та 37 770,00 грн. - штрафні санкції; №000062/2280 від 15.08.2012 року про зменшення ПАТ «Дунайсудноремонт» розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість за березень 2012 року у розмірі 1 387 679,00 грн. (т.1 а.с. 76, 77, 78).
Не погодившись із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду.
Заслухавши представника позивача та представника відповідача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги ПАТ «Дунайсудноремонт» підлягають задоволенню з наступних підстав.
Податковим органом в акті перевірки № 991/2280/35855645 від 24.07.2012 року зазначено, що перевіркою повноти визначення податку на прибуток за період з 01.04.2010 року по 31.03.2012 року встановлено його заниження ПАТ «Дунайсудноремонт» у загальній сумі 1 704 418,00 грн., у тому числі: 1 півріччя 2010 року - 769 568,00 грн., за 9 місяців 2010 року - 533 874,00 грн., за 2010 рік - 825 107,00 грн., за 1 квартал 2011 року - 664 492,00 грн., 2 квартал 2011 року - 680 295,00 грн., за 2-3 квартали 2011 року - 210 542,00 грн., за 2-4 квартали 2011 року - 250 668,00 грн., за 1 квартал 2012 року завищено на 35 849,00 грн.
Також в акті перевірки № 991/2280/35855645 від 24.07.2012 року зазначено, що перевіркою повноти нарахування податку на додану вартість за період з 01.04.2010 року по 31.03.2012 року встановлено його заниження за вересень 2011 року в сумі 151 078,00 грн. та встановлено зменшення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24 декларації з ПДВ) на суму 1 387 679,00 грн.
Представник Ізмаїльської об'єднаної державної податкової інспекції в судовому засіданні - завідувач сектору спеціальних перевірок управління податкового контролю Ізмаїльської ОДПІ ОСОБА_3, яка безпосередньо приймала участь у проведенні перевірки ПАТ «Дунайсудноремонт», під час судового розгляду справи пояснила, що факт заниження позивачем сум грошових зобов'язань по податку на прибуток в розмірі 1 704 418,00 грн. був встановлений податковим органом, у зв'язку з виявленням в ході перевірки порушення позивачем п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємства» та п.138.2 ст. 138 Податкового кодексу України у вигляді неправомірного включення до складу валових витрат підприємства витрат по операціям з придбання товарно-матеріальних цінностей у контрагентів ПП «Селлінг-2008», ТОВ «Транс Агенство Метал», ТОВ «Транс Агенство Сервіс» та ПП «Бі Ем Транзит» та амортизаційні відрахування на вартість товарно-матеріальних цінностей, отриманих від контрагентів ПП «Селлінг-2008» та ПП «Бі Ем Транзит», по яким не доведено факт придбання, та які не підтверджені відповідним чином оформленими первинними документами, а саме: вартість ТМЦ , отриманих від ПП «Селлінг-2008» на суму 3 711 984,00 грн., у тому числі: у 2 кварталі 2010 року - 1 382 168,00 грн., у 3 кварталі 3 кварталі 2010 року - 573 875,00 грн., у 4 кварталі 2010 року - 973 813,00 грн., у 1 кварталі 2011 року - 565 267,00 грн., у 2 кварталі 2011 року - 252 861,00 грн. та суму амортизації у періоди: 9 місяців 2010 року - 145,00 грн., 2010 рік - 957,00 грн., 1 квартал 2011 року - 1 567,00 грн., 2, 3, 4 квартали 2011 року та 1 квартал 2012 року - 1 949,00 грн.; вартість ТМЦ, отриманих від ТОВ «Транс Агенство Метал» у 2 кварталі 2010 року на суму 273 638,00 грн.; вартість ТМЦ, отриманих від ТОВ «Транс Агенство Сервіс» на суму 2 645 251,00 грн., в тому числі: у 4 кварталі 2010 року - 288 402,00 грн., у 1 кварталі 2011 року - 2 356 850,00 грн.; вартість ТМЦ, отриманих від ПП «Бі Ем Транзит» на суму 1 624 360,00 грн., у тому числі у 2 кварталі 2011 року - 615 028,00 грн., у 3 кварталі 2011 року - 1 009 332,00 грн. та суму амортизації у періоди 2 квартал 2011 року, 3 квартал 2011 року, 4 квартал 2011 року, 1 квартал 2012 року всього на суму 7 656,00 грн. (1 914,00 грн. щоквартально). Інші виявлені під час проведення перевірки підприємства та відображені в акті перевірки № 991/2280/35855645 від 24.07.2012 року порушення Закону України «Про оподаткування прибутку підприємства» та ПК України щодо завищенням та заниженням валових доходів та витрат не потягнули за собою збільшення об'єкту оподаткування податком на прибуток та відповідно донарахування податку на прибуток.
З аналогічних підстав було встановлено, що ПАТ «Дунайсудноремонт» неправомірно було віднесено до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість по господарським операціям з придбання у контрагентів ПП «Селлінг-2008», ТОВ «Транс Агенство Метал» та ТОВ «Транс Агенство Сервіс» товарно-матеріальних цінностей, що призвело до завищення податкового кредиту: по господарським операціям з ПП «Селлінг-2008» на суму 292 738,00 грн., в тому числі: у квітні 2010 року - 104 614,60 грн., у травні 2010 року - 99 183,03 грн., у липні 2010 року - 35 178,00 грн., у серпні 2010 року - 53 762,22 грн.; по господарським операціям з ТОВ «Транс Агенство Метал» на суму 54 727, 54 грн., у тому числі: у квітні 2010 року - 42 759,53 грн., у травні 2010 року - 11 968,01 грн. по господарським операціям з ТОВ «Транс Агенство Сервіс» у серпні 2011 року на суму 9 537, 21 грн. При цьому, представник відповідача зазначила, що господарські взаємовідносини позивача з контрагентами ПП «Селлінг-2008» та ТОВ «Транс Агенство Сервіс», на підставі яких позивачем було включено у перевіряємому періоді до складу податкового кредиту за інші звітні періоди суми податку на додану вартість, а саме: по господарським операціям з ПП «Селлінг-2008» у період вересень-грудень 2010 року, січень-травень 2011 року у сумі 464 830,07 грн.; по господарським операціям з ТОВ «Транс Агенство Сервіс» у період червень 2010 року, жовтень-грудень 2010 року, січень-липень 2011 року у сумі 1 104 921,36 грн. вже досліджувались Ізмаїльською ОДПІ в межах проведення перевірок, за результатами якої складено акти № 2644/2301/35855645 від 30.09.2011 року та № 190/2301/35855645 від 02.02.2012 року та зазначені суми податкового кредиту були зменшені податковими повідомленнями-рішеннями, що приймались податковим органом на підставі висновків зазначених актів, а тому під час перевірки у липні 2012 року по зазначеним періодам не визначались порушення податкового законодавства. Крім того, позивачем також неправомірно було віднесено до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість по господарським операціям з придбання у контрагентів ОСОБА_15, ТОВ «КОРД», ОСОБА_16 та БК «ГЕРМЕС» товарно-матеріальних цінностей, що не підтверджені податковими накладними, а саме: по господарській операції з ОСОБА_15 у квітні 2010 року - 110,67 грн.; по господарській операції з ТОВ «КОРД» у жовтні 2010 року - 160,80 грн.; по господарській операції з ОСОБА_16 у вересні 2011 року - 41,83 грн.; по господарській операції з БК «ГЕРМЕС» у вересні 2011 року - 291,87 грн. Згідно автоматизованої системи співставлення показників податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України встановлено, що зазначеними контрагентами у податковій звітності за вказані періоди були задекларовані податкові зобов'язання у меншому розмірі, ніж відображена позивачем в податкових деклараціях з ПДВ сума податкового кредиту.
Станом на початок перевіряємого періоду - 01.04.2010 року згідно податкової декларації з ПДВ за квітень 2010 року залишок від'ємного значення попереднього звітного періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного періоду (рядок 23 декларації) складав 632 126,00 грн. За період з квітня 2012 року по березень 2012 року ПАТ «Дунайсудноремонт» було задекларовано від'ємне значення між сумами податкових зобов'язань та податкового кредиту у розмірі 4 463 823,00 грн., однак під час перевірки встановлено, що ця сума має складати 4 106 215,00 грн., тобто завищена на 357 608,00 грн. Суми заявленого бюджетного відшкодування у загальному розмірі 72 600,00 грн., які були зменшені підприємству за результатами попередніх перевірок, ним не оскаржувались та враховувались у збільшення суми по рядку 24 декларації залишок від'ємного значення попереднього звітного періоду, що включається до складу податкового кредиту наступного звітного періоду або взагалі не відображались. З урахуванням сум, які підприємством заявлялись до бюджетного відшкодування, а також результатів актів попередніх перевірок, на кінець перевіряє мого періоду - березень 2012 року по рядку 24 декларації з ПДВ задекларована сума 1 554 033,00 грн. Крім встановлених під час перевірки порушень щодо завищення позивачем податкового кредиту, податковим органом при визначенні суми податкових зобов'язань поточного періоду було враховано, що за результатами позапланових перевірок ПАТ «Дунайсудноремонт» достовірності заявленого бюджетного відшкодування за липень 2010 року та липень 2011 року (акти перевірки № 2644/2301/35855645 від 30.09.2011 року та № НОМЕР_1 від 14.02.2012 року) була зменшена сума від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду на 1 266 430,00 грн. та зменшено бюджетне відшкодування на 12 681,00 грн. Станом на кінець перевірки ПАТ «Дунайсудноремонт» правомірність рішень податкового органу, за результатами проведення зазначеної перевірки оскаржувались позивачем в судовому порядку в межах адміністративних справ № 2а/1570/8733/2011 та № 1570/2947/2012, та у зв'язку з тим, що остаточне рішення прийняте не було, податковим органом враховувались результати попередніх перевірок. Таким чином загальна сума завищення склала 1 538 757,00 грн. (1 266 430 + 357 608 - 12 681 - 72 600). У зв'язку з тим, що сума ПДВ по рядку 24 декларації з ПДВ «залишок від'ємного значення попереднього звітного періоду, що включається до складу податкового кредиту наступного звітного періоду» заповнюється наростаючим підсумком, податковим органом також було встановлено завищення наростаючим підсумком, а тому саме у вересні 2011 року встановлено перевищення загальної суми порушень за результатами перевірки над сумою, задекларованою підприємством на 1 323 720,00 грн. та додатково нараховано ПДВ до сплати у сумі 151 078,00 грн.
Відповідно до п. 3.1 ст. 3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» № 283/97-ВР від 22.05.97 року (далі Закон України № 283/97-ВР) об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.
Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України № 283/97-ВР валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Згідно п.п. 5.2.1 п. 5.2 цієї ж статті Закону України № 283/97-ВР до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.
Згідно п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Законом України «Про податок на додану вартість» регулюється порядок обчислення та сплати цього податку, у тому числі питання формування податкового кредиту, дати його виникнення та умов нарахування.
Згідно з п. 1.7 ст. 1 Закону України № 168/97-ВР податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.
Згідно п. 1.7 ст. 1 Закону України № 168/97-ВР податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.
Відповідно до п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 цього Закону податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8 цього Закону, протягом такого звітного періоду, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Згідно пп. 7.4.4 ст.7 Закону України № 168-97/ВР, якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.
Відповідно до пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення однієї з подій:
- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;
- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Згідно з пп. 7.2.6 п. 7.2. ст. 7 Закону України № 168/97-ВР податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.
Відповідно до пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: порядковий номер податкової накладної; дату виписування податкової накладної; повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ціну поставки без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.
Відповідно до п. 2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації від 30.05.1997 року № 165 «Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення» податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.
Згідно пункту 5 зазначеного порядку податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказаною у пункті 2 даного Порядку.
Згідно з пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 цього Закону податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг).
Відповідно до пп. 7.4.5 п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).
Згідно п. 1.8 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість», бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.
Пунктом 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків.
У відповідності до пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України № 168/97-ВР, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди, а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Згідно пп. 7.7.2. п. 7.7 ст. 7 Закону України № 168/97-ВР, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
З 01.01.2011 року набрав чинності Податковий кодекс України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI, у зв'язку з чим з цього часу Закони України «Про оподаткування прибутку підприємств» та «Про податок на додану вартість» втратили чинність.
Згідно п. 1.1 ст. 1 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (далі ПК України) він регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Відповідно до пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.
Згідно пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 ПК України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).
Пунктом 138.1 ст. 138 ПК України визначено, що витрати, які враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті; інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.
Відповідно до п. 138.4 ст. 138 ПК України витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.
Згідно п. 138.2 ст.138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
Підпунктом 139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України встановлено, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі у разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Згідно п. 198.2 ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Пунктом 198.3 ст. 198 ПК України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Згідно п. 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог, чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).
Відповідно до п. 200.1 ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Згідно п. 200.3 ст. 200 ПК України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Пунктом 200.4 ст. ПК України передбачено, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.
Відповідно до п. 200.6 ст. 200 ПК України платник податку може прийняти самостійно рішення про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов'язань з цього податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів, за наявності умов, передбачених пунктом 200.4 цієї статті. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за результатами звітного (податкового) періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. У разі прийняття такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних звітних (податкових) періодів.
Пунктами 201.1, 201.4 ст. 201 ПК України визначено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну. Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товару (послуг).
Згідно п. 201.10 ст. 201 Кодексу податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Пунктом 201.6 ст. 201 Кодексу встановлено, що податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.
Виходячи із вищезазначеної норми, податкова накладна є документом, що підтверджує факт сплати покупцем ПДВ у ціні товару.
Для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення, а тому для підтвердження даних податкового обліку повинні братись ті первинні документи, що складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Податковий кредит, для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість, має бути підтверджений первинними документами, що відображають зміст господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. Згідно п. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та звітність в Україні» від 16.07.1999 року № 996-XIV бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємствами. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, які використовують грошовий вимірювач, базуються на даних бухгалтерського обліку.
Відповідно до ст. 9 цього ж Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документу, дату і місце складання, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійснені господарської операції.
Відповідно до п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.
Судом встановлено, що між ПП «Бі Ем Транзит» (продавець) та ПАТ «Дунайсудноремонт» (покупець) були укладені договори купівлі-продажу товарів від 29.04.2011 року та від 25.07.2011 року, за яким продавець зобов'язувався передати у власність покупця, а покупець прийняти та оплатити непродовольчі товари широкого асортименту, кількість та ціна товару визначається у рахунках-фактурах на кожну партію товару (т. 1 а.с. 167-170, 171 -174).
Факт отримання ПАТ «Дунайсудноремонт» товарів за зазначеними договорами та сплати відповідних грошових коштів за отримані товари, у т.ч. і сум ПДВ, підтверджуються належними чином оформленими та підписаними сторонами: податковими накладними, відображеними в реєстрах отриманих податкових накладних за відповідні періоди, відповідними видатковими накладними, товарно-транспортними накладними, даними бухгалтерського обліку підприємства (т. 1 а.с. 175-250, т. 2 а.с. 1-33, т. 3 а.с. 131-137, т. 4 а.с.202-251, т. 5 а.с. 1-173).
10.02.2010 року між ПП «Селлінг 2008» (продавець) та ПАТ «Дунайсудноремонт» (покупець) укладено договір купівлі продажу, за яким продавець зобов'язувався передати у власність покупця, а покупець прийняти та оплатити непродовольчі товари широкого асортименту (т. 3 а.с. 5-9).
Виконання зобов'язань сторонами за зазначеним договором підтверджується належними чином оформленими та підписаними сторонами первинними документами щодо поставки ПП «Селлінг 2008» товару та сплати позивачем на адресу контрагента коштів за отриманий товар: податковими накладними, відображеними в реєстрах отриманих податкових накладних за відповідні періоди, видатковими накладними, товарно-транспортними накладними, даними бухгалтерського обліку підприємства платіжними дорученнями, відомостями щодо наявних у підприємства транспортних засобів (т. 2 а.с. 184-250; т. 3 а.с. 1-4, 12-107, 138-145, 235-250; т.4 а.с. 175-250, т. 5 а.с. 1-173; т. 6 а.с. 126-188).
01.03.2010 року між ТОВ «Транс Агенство Метал» (продавець) та ПАТ «Дунайсудноремонт» (покупець) укладено договір купівлі-продажу, за яким продавець зобов'язувався передати у власність покупця, а покупець прийняти та оплатити металопродукцію (т. 2 а.с. 35-38).
Виконання зобов'язань сторонами за зазначеним договором підтверджується належними чином оформленими та підписаними сторонами первинними документами щодо поставки ТОВ «Транс Агенство Метал» товару та сплати позивачем на адресу контрагента коштів за отриманий товар: податковими накладними, відображеними в реєстрах отриманих податкових накладних за відповідні періоди, видатковими накладними, товарно-транспортними накладними, даними бухгалтерського обліку підприємства платіжними дорученнями, відомостями щодо наявних у підприємства транспортних засобів (т. 2 а.с. 43-51; т. 3 а.с. 146-150; т.4 а.с. 175-250, т. 5 а.с. 1-173; т. 6 а.с. 122-125).
01.10.2010 року між ТОВ «Транс Агенство Сервіс» (постачальник) та ПАТ «Дунайсудноремонт» (покупець) був укладений договір постачання № ОД/10/2, за яким постачальник зобов'язується передати у власність замовника, а покупець прийняти та оплатити товар - металопрокат (т.2 а.с. 53-57).
Факт отримання ПАТ «Дунайсудноремонт» товару за зазначеним договором та сплати відповідних грошових коштів за отримані товари, у т.ч. і сум ПДВ, підтверджуються належними чином оформленими та підписаними сторонами: податковими накладними, відображеними в реєстрах отриманих податкових накладних за відповідні періоди, відповідними видатковими накладними, товарно-транспортними накладними, даними бухгалтерського обліку підприємства (т.2 а.с. 64-182; т. 3 а.с. 151-172; т.4 а.с. 175-250, т. 5 а.с. 1-173, т.6 а.с. 120-121).
Як вбачається з акту перевірки № 991/2280/35855645 від 24.07.2012 року висновок про наявність порушення податкового законодавства з боку позивача у вигляді заниження позивачем податку на прибуток та завищення податкового кредиту у вищезазначеному розмірі по взаємовідносинам з контрагентами: ПП «Селлінг-2008», ТОВ «Транс Агенство Метал», ТОВ «Транс Агенство Сервіс» та ПП «Бі Ем Транзит», було зроблено податковим органом з огляду на наступне:
- за даними Електронної бази ДПА України ПП «Селлінг-2008» має стан - «припинено», 16.11.2011 року підприємство знято з обліку в ДПІ у м. Іллічівську та 29.11.2011 року ліквідовано; згідно договору купівлі-продажу від 10.02.2010 року місцезнаходження ПП «Селлінг 2008»: Одеська область, м. Іллічівськ, вул. Леніна, 5-Р, однак згідно листа від 15.02.2010 року № 1/02-10 (т. 3 а.с. 10), наданого на адресу ПАТ «Дунайсудноремонт» контрагент повідомляє, що відвантаження товару буде здійснюватися за адресою: м. Одеса, вул.Михайлівська, 8 та зазначена адреса буде вказуватися у відповідних товарно-супровідних документах, але у листі відсутні відмітки щодо отримання ПАТ «Дунайсудноремонт» зазначеного листа; накладні, складені з порушенням вимог п.1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а саме: наявні лише підписи та печатки контрагентів без зазначення прізвищ та посад осіб, які відвантажували та одержували товар, відсутнє посилання на реквізити довіреності, на підставі яких постачальник відпустив товарно-матеріальні цінності покупцю; згідно пояснень водіїв, що були відібрані працівниками відділу податкової міліції Ізмаїльської ОДПІ, вони вантажоперевезення від ПП «Селлінг-2008» на адресу ПАТ «Дунайсудноремонт» не здійснювали;
- згідно аналізу комп'ютерних баз даних ДПС та акту Алчевської ОДПІ Луганської області № 2642/231/35785206 від 29.10.2010 року у ТОВ «Транс Агенство Метал» відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності: відсутні основні фонди, технічний персонал, складські приміщення та транспортні засоби; накладні, складені з порушенням вимог п.1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а саме: наявні лише підписи та печатки контрагентів без зазначення прізвищ та посад осіб, які відвантажували та одержували товар, відсутнє посилання на реквізити довіреності, на підставі яких постачальник відпустив товарно-матеріальні цінності покупцю; у товарно-транспортних накладних від 07.04.2010 року та від 19.05.2010 не вказаний номер подорожнього листа, пункт навантаження: м.Одеса, вул. Новомосковська, 23/1 не співпадає з юридичною та фактичною адресою ТОВ «Транс Агенство Метал» та відсутня інформація щодо наявності за вказаною адресою власних чи орендованих складських приміщень;
- згідно аналізу комп'ютерних баз даних ДПС та акту Алчевської ОДПІ Луганської області № 310/236-36713483 від 10.02.2012 року у ТОВ «Транс Агенство Сервіс» відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності: відсутні основні фонди, технічний персонал, складські приміщення та транспортні засоби; згідно договору постачання № ОД/10/2 від 01.10.2010 року юридична адреса постачальника: м. Алчевськ, вул. Волгоградська, , 132, блок В, офіс 422, однак згідно листа від 02.10.2010 року, наданого на адресу ПАТ «Дунайсудноремонт» контрагент повідомляє, що відвантаження товару буде здійснюватися за адресою: м. Одеса, вул. Новомосковська дорога, 23/1, але у листі відсутні відмітки щодо отримання ПАТ «Дунайсудноремонт» зазначеного листа; накладні, складені з порушенням вимог п.1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а саме: наявні лише підписи та печатки контрагентів без зазначення прізвищ та посад осіб, які відвантажували та одержували товар, відсутнє посилання на реквізити довіреності, на підставі яких постачальник відпустив товарно-матеріальні цінності покупцю; у товарно-транспортних накладних не вказаний номер подорожнього листа;
- згідно довідок Роздільнянської ОДПІ № 92-96/23-00/34978322 від 31.10.2011 року «Про результати зустрічної перевірки ПП «Бі Ем Транзит» щодо документального підтвердження господарських відносин з платником податків ВАТ «Дунайсудноремонт», їх реальності та повноти відображення в обліку за період 04.05.2011 року, 11.05.2011 року, 20.05.2011 року, 26.05.2011 року, 15.07.2011 року, 26.07.2011 року, 04.07.2011 року» та № 90-94/23-00/34978322 від 28.10.2011 року «Про результати зустрічної перевірки ПП «Бі Ем Транзит» щодо документального підтвердження господарських відносин з платником податків ВАТ «Дунайсудноремонт», їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.08.2011 року по 31.08.2011 року» не підтверджено здійснення господарських відносин з перевіряємим підприємством у травні-серпні 2011 року; накладні, складені з порушенням вимог п.1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а саме: наявні лише підписи та печатки контрагентів без зазначення прізвищ та посад осіб, які відвантажували та одержували товар, відсутнє посилання на реквізити довіреності, на підставі яких постачальник відпустив товарно-матеріальні цінності покупцю; у товарно-транспортних накладних не вказаний номер подорожнього листа; згідно пояснень водіїв ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19 зазначених у товарно-транспортних накладних, що були відібрані працівниками відділу податкової міліції Ізмаїльської ОДПІ, вони вантажоперевезення від ПП «Бі Ем Транзит» на адресу ПАТ «Дунайсудноремонт» не здійснювали.
Зазначене, на думку перевіряючого органу, свідчить про те, що наданими ПАТ «Дунайсудноремонт» первинними документами не підтверджено фактичність поставки товарно-матеріальних цінностей від контрагентів ПП «Селлінг-2008», ТОВ «Транс Агенство Метал», ТОВ «Транс Агенство Сервіс» та ПП «Бі Ем Транзит».
Представник позивача проти зазначених висновків відповідача заперечував та зазначив, що при укладанні договорів із вказаними контрагентами, позивач діяв з належною обачністю та обережністю щодо обрання контрагентів та здійснення господарської діяльності. Ним було перевірено відомості щодо реєстрації їх в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, знаходження на податковому обліку в податкових органах, та свідоцтв про реєстрацію платниками податку на додану вартість. Іншої інформації, зазначеної, зокрема, в актах перевірок контрагентів податковими органами, де ці підприємства перебувають на обліку, у ПАТ «Дунайсудноремонт» на момент укладання господарських угод та виконання їх умов у позивача бути не могло, з огляду на обмеженість доступу до неї. Крім того представник ПАТ «Дунайсудноремонт» зазначив, що договори купівлі-продажу товарів контрагентами позивача фактично виконувались, про що складались відповідні первинні документи та результати цих робіт відображались у бухгалтерському та податковому обліку підприємства. Податкові накладні та видаткові накладні, на підставі яких позивачем сформовано валові витрати та податковий кредит по взаємовідносинам із контрагентами, були відповідно до вимог податкового законодавства складені підприємствами - платниками податків, які були зареєстровані платниками ПДВ із зазначенням індивідуального податкового номеру, за яким їх можливо ідентифікувати. А деякі помилки в оформленні первинних документів не є підставою для висновків податкового органу про відсутність господарських операцій.
Судом при офіційному з'ясуванні зазначених обставин було встановлено наступне.
Згідно довідок з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців ПП «Селлінг-2008», ТОВ «Транс Агенство Метал», ТОВ «Транс Агенство Сервіс» та ПП «Бі Ем Транзит» на момент здійснення господарських правовідносин з ПАТ «Дунайсудноремонт» були зареєстровані в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців як юридичні особи та відносно зазначених контрагентів позивача жодних записів до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців щодо відсутності юридичної особи за її місцезнаходженням не вносилось (т.3 а.с. 179-186).
Крім того, на момент взаємовідносин з ПАТ «Дунайсудноремонт» усі зазначені підприємства були платниками ПДВ на підставі свідоцтв про реєстрацію їх платниками податку на додану вартість. Інформація, що міститься у податкових та видаткових накладних, виданих зазначеними контрагентами, на підставі яких позивач сформував податковий кредит за перевіряємі податкові періоди, дає повну можливість ідентифікувати позивача та його контрагента за індивідуальними податковими номерами платників податку на додану вартість, а отже податкові та видаткові накладні на виконання господарських договорів були видані належними особами та відповідали вимогам податкового законодавства України. Контрагентами позивача вартість придбаних товарів та податкового кредиту, сплаченого ПАТ «Дунайсудноремонт» в ціні придбаних товарів, були відображені в якості своїх податкових зобов'язань з податку на прибуток та податку на додану вартість в податкових деклараціях відповідних податкових періодів. Види діяльності з поставки товарів підприємств - контрагентів ПАТ «Дунайсудноремонт», були передбачені в якості видів господарської діяльності за КВЕД цих підприємств у статутах та реєстраційних документах.
Представниками відповідача, у тому числі завідувачем сектору спеціальних перевірок управління податкового контролю Ізмаїльської ОДПІ ОСОБА_3, яка безпосередньо приймала участь у проведенні перевірки позивача, під час судового розгляду справи зазначених обставин спростовано не було. Ними також не було наведено та судом не встановлено жодних фактичних обставин, що свідчили б про факт невиконання підприємствами - контрагентами позивача своїх зобов'язань за вищезазначеними договорами, факту відсутності поставки товарів, робіт та послуг за дослідженими договорами на адресу ПАТ «Дунайсудноремонт».
Посилання податкового органу в акті перевірки на пояснення водіїв ТОВ СП «Дунайсудносервіс» (яке було контрагентом-перевізником позивача та відповідно до наданих до суду товарно-транспортних накладних здійснювало вантажоперевезення товарів на адресу ПАТ «Дунайсудноремонт» від його контрагентів), щодо того, що ці особи нібито не здійснювали перевезення вантажів від ПП «Селлінг-2008» та ПП «Бі Ем Транзит» на адресу позивача, суд до уваги в якості належного доказу обґрунтованості висновків акту перевірки та правомірності винесених податкових повідомлень рішень не приймає, оскільки представниками податкового органу не було взагалі зазначено в межах якого процесуального провадження зазначену інформацію було отримано працівниками податкової міліції, як і не було надано суду жодних доказів порушення кримінальної справи відносно посадових осіб позивача чи іншого платника податків за викладеними в акті перевірки фактами діяльності підприємств. Крім того, в наданому до суду представником позивача листі водія ОСОБА_19 на ім'я керівника ТОВ СП «Дунайсудносервіс» зазначається про спотворення співробітниками відділу податкової міліції наданих зазначеною особою пояснень, та він у листі підтверджує факт здійснення перевезення товарів на адресу позивача від вказаних контрагентів (а.с. 164-165).
Статтею 83 Податкового кодексу України визначено, що для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби.
При цьому судом під час судового розгляду справи було встановлено, що податковим органом в ході проведення планової виїзної перевірки позивача фактичність поставки товару контрагентами: ПП «Селлінг-2008», ТОВ «Транс Агенство Метал», ТОВ «Транс Агенство Сервіс» та ПП «Бі Ем Транзит» не перевірялась, реальність змін майнового стану ПАТ «Дунайсудноремонт» за наслідками взаємовідносин із зазначеними контрагентами не встановлювалось та будь-яких заходів для цього не вживалось.
Крім того, Ізмаїльською ОДПІ не було враховано те, що постановою Луганського окружного адміністративного суду від 09.04.2012 року в адміністративній справі №2а/1270/1874/2012 року, яка була залишена без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 30.05.2012 року, було, зокрема, визнано протиправними дії Алчевської ОДПІ Луганської області щодо проведення позапланових невиїзних документальних перевірок ТОВ «Транс Агенство Сервіс» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період за період з 01.01.2011 року по 31.08.2011 року, за результатами якої складено акт № 310/236-36713483 від 10.02.2012 року та зобов'язано податковий орган утриматися від використання зазначеного акту (т.1 а.с. 154-155).
Частиною 1 ст. 72 КАС України визначено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
При цьому суд зазначає, що обставини щодо фактичності здійснення господарських операцій ПАТ «Дунайсудноремонт» з контрагентами: ПП «Селлінг-2008», ТОВ «Транс Агенство Сервіс» та ПП «Бі Ем Транзит» були встановлені постановами Одеського окружного адміністративного суду від 23.03.2012 року в адміністративній справі № 2а/1570/8733/2011 року, яка набрала законної сили 07.11.2012 року, та від 26.06.2012 року в адміністративній справі № 1570/2947/2012 (т.6 а.с.59 -64, 92-103).
Крім того, при вирішенні справи суд враховує висновок судово-економічної експертизи від 17.02.2012 року, проведеної в межах розгляду адміністративної справи №2а/1570/8733/2011, в якому зазначено про документальне підтвердження фактів здійснення господарських операцій з придбання товарів ПАТ «Дунайсудноремонт» у його контрагентів: ПП «Селлінг-2008», ТОВ «Транс Агенство Сервіс» та ПП «Бі Ем Транзит» (т.1 а.с. 92-131).
Зазначені обставини представниками відповідача у судовому засіданні спростовані не були. Ними також не були спростовані дані щодо фактичного отримання ПАТ «Дунайсудноремонт» товарів від своїх контрагентів відповідно до наданих позивачем та досліджених в судовому засіданні первинних документів на обґрунтування виконання господарських операцій. Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що зазначені первинні документи були предметом дослідження і податковим органом під час проведення перевірки.
Певні зауваження з боку відповідача до окремих реквізитів наданих позивачем до суду первинних документів, як то відсутність прізвищ посадових осіб підприємств, що їх підписували, реквізитів довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей тощо, судом в якості обґрунтування правомірності спірних податкових повідомлень-рішень не приймаються, оскільки сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.
Така думка суду узгоджується з позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною у листі № 742/11/13-11 від 02.06.2011 та від 01.11.2011р. № 1936/11/13-11, згідно яких судам належить звертати особливу увагу на дослідження обставин реальності здійснення господарських операцій платника податку, на підставі яких таким платником були сформовані дані податкового обліку. При цьому приймати на підтвердження даних податкового обліку можна лише достовірні первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.
Документи та інші дані, що свідчать про реальність здійснення господарських операцій, що були відображена позивачем в податковому та бухгалтерському обліку підприємства, повинні, на думку суду, оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції.
Сукупність досліджених під час розгляду справи документів, які зазвичай супроводжують виконання операцій такого роду, не дають підстав для висновку про нездійснення спірних операцій, а відповідачем в порядку виконання обов'язку, визначеного ч. 2 ст. 71 КАС України, не надано належних та допустимих доказів, які б спростовували їх виконання, а тому суд вважає, що Ізмаїльською ОДПІ не доведено фактів нездійснення спірних операцій, а відтак і не доведено відсутності у позивача підстав для формування спірної суми витрат та податкового кредиту. Надана позивачем сукупність первинних документів щодо здійснення спірних операцій, на думку суду, є достатньою кількістю належних доказів на підтвердження фактичності поставок товарів.
Крім того, зазначення в акті перевірки № 991/2280/35855645 від 24.07.2012 року податковим органом, що позивачем без підтвердження відповідними податковими накладними було включено до складу податкового кредиту у податкових деклараціях з ПДВ суми податку на додану вартість по господарським операціям з контрагентами: ОСОБА_15 у квітні 2010 року - 110,67 грн.; ТОВ «КОРД» у жовтні 2010 року - 160,80 грн.; ОСОБА_16 у вересні 2011 року - 41,83 грн.; БК «ГЕРМЕС» у вересні 2011 року - 291,87 грн., , спростовується дослідженими у судовому засіданні податковими накладними, отриманими ПАТ «Дунайсудноремонт» від зазначених контрагентів у відповідних звітних періодах (т. 6 а.с. 189-201).
При цьому, з приводу посилання Ізмаїльської об'єднаної державної податкової інспекції в акті перевірки на те, що контрагентами позивача податкові зобов'язання по господарським взаємовідносинам з ПАТ «Дунайсудноремонт» не були у повному обсязі відображені у податковій звітності (загальна сума розбіжності за даними співставлення електронних баз складає 605,00 грн.) суд також вважає за необхідне зазначити наступне.
Статтею 15 ПК України платниками податків визначені фізичні та юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
Кожен платник податків зобов'язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (ст. 16 ПК).
Податковим законодавством не встановлено обов'язку платнику податку на додану вартість (покупця) під час придбання товарів, робіт та послуг здійснювати контроль за дотриманням продавцем (підприємством або фізичною особою-підприємцем, що зареєстровані платниками податку на додану вартість) вимог податкового та господарського законодавства під час здійснення підприємницької діяльності, а тому він не може зазнавати негативних наслідків за порушення, допущені своїм контрагентом. Ухилення стороною угоди - продавцем товарів, робіт та послуг - після виконання її умов від сплати податків у вигляді податкових зобов'язань з ПДВ, може тягнути за собою відповідальність лише для цієї особи, та не може бути підставою для позбавлення сторони угоди - покупця права на віднесення сплачених ним сум у ціні товарів, робіт та послуг до податкового кредиту з податку на додану вартість, за умов виконання ним передбачених законом умов та наявності документальних підтверджень такого кредиту та його розміру.
Зазначена думка суду узгоджується з правовою позицією з цього приводу Верховного Суду України, Вищого адміністративного суду України та практикою Європейського Суду з прав людини, який з цього приводу зазначив про необхідність дотримання справедливого балансу між вимогами суспільного інтересу та необхідністю захисту права власності.
Таким чином, висновки Ізмаїльської ОДПІ в акті перевірки № 991/2280/35855645 від 24.07.2012 року про порушення позивачем вимог пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4, п. 5.1, п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3, п. 5.9 ст. 5, п. 8.3 ст. 8, п. 11.2, пп. 11.3.1 п. 11.3 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємства» та п. 135.4, п. 135.5 ст. 135, пп. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.2 ст. 138, п. 144.1 ст. 144, п.1, п. 6 п/р 4 розділу ХХ Податкового кодексу України у вигляді заниження податку на прибуток у загальній сумі 1 704 418,00 грн.; пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» у вигляді заниження податку на додану вартість за вересень 2011 року у сумі 151 078,00 грн., не ґрунтуються на законі та фактичних обставинах, що мають суттєве значення, оскільки наявними в матеріалах справи доказами підтверджується правомірність валових витрат позивача та сум податку на додану вартість у складі податкового кредиту.
Також, з огляду на встановлені у судовому засіданні обставини щодо правомірності формування позивачем податкового кредиту за перевіряємий період та з урахуванням неузгодженості на час здійснення перевірки у липні 2012 року рішень податкового органу щодо зменшення позивачу залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду у загальному розмірі 1 266 430,00 грн., суд вважає необґрунтованим висновок Ізмаїльської ОДПІ щодо зменшення ПАТ «Дунайсудноремонт» залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24 декларації з ПДВ) на суму 1 387 679,00 грн.
Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, зокрема, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо.
Згідно з ч. 1 ст. 69 та ч. 1 ст. 70 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Відповідно до ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Статтею 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.
З огляду на викладене суд вважає, що відповідач у судовому засіданні не довів правомірності та обґрунтованості спірних податкових повідомлень-рішень від 15.08.2012 року № 000060/2280, № 000061/2280 та № 000062/2280, у зв'язку з чим позовні вимоги публічного акціонерного товариства «Дунайсудноремонт» підлягають задоволенню у повному обсязі шляхом визнання протиправним та скасування зазначених податкових повідомлень-рішень.
Керуючись ст.ст. 2, 7-14, 69-71, 86, 122, 158-163, 186, 254 КАС України, суд, -
Адміністративний позов публічного акціонерного товариства «Дунайсудноремонт» до Ізмаїльської об'єднаної державної податкової інспекції Одеської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити у повному обсязі.
Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення Ізмаїльської об'єднаної державної податкової інспекції Одеської області Державної податкової служби від 15.08.2012 року № 000060/2280, № 000061/2280 та № 000062/2280.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі в Одеський окружний адміністративний суд апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України - з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги на постанову, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.
Повний текст постанови виготовлений та підписаний суддею 23 травня 2013 року.
Суддядпис/ Білостоцький О.В.
Постанова н
.