Справа № 700/413/13-ц
Провадження № 2/700/221/13
15 травня 2013 року Лисянський районний суд в складі:
головуючого - судді Борисенко П.І.
при секретарі Сіденко Н.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Лисянка справу за позовом ОСОБА_1 до Лисянського об'єднання підприємств громадського харчування про визнання права власності,
У вітні 2013 року позивач звернулась в суд з позовом до Лисянського об'єднання підприємств громадського харчування про визнання права власності.
В позовній заяві зазначила, що 28.09.2010 року за 26400 грн. вона придбала у відповідача нежиле приміщення загально площею 188,6 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Проте оформити у власність вказане куплене майно вона не змогла, оскільки у відповідача відсутні належні правовстановлюючі документи, які підлягають державній реєстрації права власності. Крім того, оформлення юридичних документів для укладення нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу між нею та відповідачем, з вини останнього розпочалось лише у березні 2013 року. Постановою нотаріуса від 29.03.2013 року відмовлено у посвідченні договору купівлі-продажу нежитлової будівлі по АДРЕСА_1.
Фактично з 28.09.2010 року вона використовуючи на праві власника куплену за особисті кошти приміщення, не має правовстановлюючого документу про право власності на нього.
28.09.2010 року відбувся аукціон щодо продажу нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1. За результатами аукціону вона стала переможцем торгів, що стверджується протоколом, який додається. За користування даним приміщенням та в зв'язку з його незадовільним станом вона за власні кошти здійснила переобладнання та провела ремонт.
В судовому засіданні позивач позов підтримала, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві. Просила задоволити позовні вимоги в повному обсязі та визнати за нею право власності на нежитлове приміщення площею 188,6 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.
Представник відповідач в судовому засіданні пояснив, що позивач на законних підставах придбав нежитлове приміщення та погодився з тим, що відсутність правовстановлюючих документів на приміщення обмежує право власності позивача.
Суд, вислухавши пояснення позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, прийшов до висновку, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню з наступних підстав.
Так, судом встановлено, що позивач 28.09.2010 року придбала у відповідача нежиле приміщення загально площею 188,6 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Проте оформити у власність вказане куплене майно вона не змогла, оскільки у відповідача відсутні належні правовстановлюючі документи, які підлягають державній реєстрації права власності. Крім того, оформлення юридичних документів для укладення нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу між позивачем та відповідачем, з вини останнього розпочалось лише у березні 2013 року. Постановою нотаріуса від 29.03.2013 року відмовлено у посвідченні договору купівлі-продажу нежитлової будівлі по АДРЕСА_1. Фактично з 28.09.2010 року позивач використовуючи на праві власника куплене за особисті кошти приміщення, не має правовстановлюючого документу про право власності на нього.
28.09.2010 року відбувся аукціон щодо продажу нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1. За результатами аукціону позивач стала переможцем торгів, що стверджується протоколом, який додається. За користування даним приміщенням та в зв'язку з його незадовільним станом позивач за власні кошти здійснила переобладнання та провела ремонт.
Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Згідно ч. 2 ст. 325 ЦК України фізичні та юридичні особи можуть бути власниками будь-якого майна, за винятком окремих видів майна, які відповідно до закону не можуть їм належати.
Згідно ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.
За змістом ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.
Враховуючи те, що позивачем прийнято дане майно і оплачено повну вартість нежитлового приміщення, а відповідачем отримано плату в повному обсязі, про що свідчить протокол проведення аукціону від 28 вересня 2010 року, тому, суд вважає за можливе визнати за позивачем право власності на вказане приміщення.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 317, 319, 325, 328, 376, 392 ЦК України, ст.ст. 5, 10, 11, 57, 58, 60, 107, 179, 212-215, 218 ЦПК України, суд-
Позов, ОСОБА_1 до Лисянського об'єднання підприємств громадського харчування про визнання права власності - задоволити повністю.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на нежитлове приміщення загально площею 188,6 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.
еРішення може бути оскаржене до апеляційного суду Черкаської області протягом десяти днів з дня його проголошення.
Головуючий суддя - П. І. Борисенко