29.05.2013 справа № 6-а/489/13/13
Ухвала
29 травня 2013 року м. Миколаїв
Ленінський районний суд міста Миколаєва у складі:
головуючого суддіКоваленка І.В.
при секретаріКоденко К.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Миколаєві подання державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Миколаївській області про зміну способу і порядку виконання судового рішення
встановив:
У травні 2013 року головний державний виконавець Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Миколаївській області Куліченко Д.О. (далі - державний виконавець) звернувся до суду із поданням про зміну способу і порядку виконання постанови Ленінського районного суду м.Миколаєва від 24.07.2009.
Відповідно до постанови суду, з урахуванням ухвали Ленінського районного суду м.Миколаєва від 29.03.2011, зобов'язано Департамент праці та соціального захисту населення м.Миколаєва здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_4 державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення трирічного віку з 09.07.2007 по 31.12.2007, з 22.05.2008 по 31.12.2008 згідно з вимогами статті 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», виходячи з розміру прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць, встановленому статтею 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007» та статтею 58 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» з урахуванням проведених виплат.
Постанова суду виконана боржником в частині нарахування державної допомоги в розмірі 1708,67 грн. У іншій частині, а саме проведенні виплати, постанова не виконана через з посиланням на відсутність бюджетного фінансування, про що повідомлено державного виконавця листом від 05.04.2013 № 12.06.198.
У зв'язку із цим, державний виконавець просить змінити спосіб і порядок виконання судового рішення у не виконаній частині шляхом стягнення з боржника на користь стягувача 1708,67 грн. державної допомоги.
У судове засідання сторони не з'явилися, про час та місце розгляду подання повідомлені належним чином, що відповідно до частини другої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) не перешкоджає розгляду заяви.
Ознайомившись із поданням та дослідивши додані до нього письмові докази, суд вважає, що подання підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до частини першої статті 263 КАС України за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.
Частиною другою наведеної норми передбачено, що зміна способу і порядку виконання судового рішення допускається лише у виняткових випадках.
З системного аналізу зазначеної норми слідує, що право звернутись з відповідною заявою до суду виникає лише за наявності обставин, що зумовлюють ускладнення виконання судового рішення.
Із матеріалів справи вбачається, що боржником судове рішення виконано частково у частині нарахування суми боргу, виплата якої за повідомленням боржника неможлива через відсутність бюджетного фінансування.
Відповідно до статті 124 Конституції України рішення суду ухвалюється іменем України та є обов'язковим до виконання на всій території України. Згідно статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної,
часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіттям з незалежних від них обставин, а також у старості та в, інших випадках, передбачених законом. Статтею 22 Конституції України визначено, що конституційні права і свободи гарантуються. Таким чином, держава взяла на себе зобов'язання забезпечити реалізацію громадянами своїх конституційних прав.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до частини другої статті 8 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Враховуючи вищенаведене та те, що реалізація особою права пов'язаного з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актів національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, на що вказує практика Європейського Суду з прав людини (рішення по справам «Батрак проти України», «Кечко проти України», «Бурдов проти Росії»), суд вважає за можливе змінити спосіб і порядок постанови суду у вказаній у поданні частині, шляхом стягнення з боржника на користь ОСОБА_4 державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення трирічного віку за період з 09.07.2007 по 31.12.2007, з 22.05.2008 по 31.12.2008 в загальній сумі 1708,67 грн.
Керуючись статтею 263 КАС України, суд -
ухвалив:
Подання державного виконавця - задовольнити.
Змінити спосіб і порядок виконання постанови Ленінського районного суду м. Миколаєва від 24.07.2009 в частині стягнення з Департаменту праці та соціального захисту населення на користь ОСОБА_4 допомоги по догляду за дитиною до досягнення трирічного віку за період з 09.07.2007 по 31.12.2007, з 22.05.2008 по 31.12.2008 у загальній сумі 1708,67 грн.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через Ленінський районний суд м.Миколаєва протягом п'яти днів з дня отримання її копії.
Суддя