Справа № 123/2414/13-а
Номер провадження 2-а/123/145/2013
20.05.2013 року Київський районний суд м. Сімферополя в складі :
головуючого - судді Тонкоголосюка О.В.,
при секретарі - Селезньовій О.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Управління пенсійного фонду України в Київському районі м.Сімферополя про визнання дій неправомірними, спонуки до вчинення певних дій,
ОСОБА_3, Звернулася до суду із зазначеним позовом. В обґрунтування якого зазначає, що 04.07.2012 року вона звернулася до Управління ПФУ в Київському районі м. Сімферополь АРК із заявою про призначення їй пенсії за віком. Проте, рішенням відповідача від 12.10.2012 року їй було в цьому відмовлено. Після її звернення до відповідача із вимогою роз'яснити таке рішення, вона отримала листа від 27.11.2012 № 527/Л-08, в якому їй повідомили про те, що 6 років і 4 місяці її стажу Управлінням не врахована, а саме: періоди її роботи: з 17.08.1978 по 05.11.1979 (1 рік 2 міс і 19 днів.) - у Кустовому інформаційно-обчислювальному центрі Кримського обласного управління вантажного автотранспорту, тому що є виправлення в даті прийому та даті наказу про прийом на роботу, а також з 17.08.1981 по 29.09.1986 (5 років 1 міс і 12 днів.) - оскільки в довідці № 56з-10 від
15.06.2012 року прізвище не відповідає даним свідоцтва про народження: за довідкою -
«ОСОБА_3», а за свідченням - «ОСОБА_3». Тобто Управління ПФУ в Київському районі м. Сімферополь АРК відмовило в призначення пенсії, у зв'язку з відсутністю необхідного трудового стажу 15 років, оскільки було враховано лише 14 років 2 місяці і 2 дні.
Позивач стверджує, що ним було направлено на адресу відповідача рішення Київського «районного суду м. Сімферополя від 13.12.2012 року про встановлення факті приналежності правовстановлюючих документів, а саме: трудової книжки виданої 06.09.1972 року на ім'я «ОСОБА_3» і архівної довідки, виданої 15.06.2012 року № 56з-10 на ім'я «ОСОБА_3» ОСОБА_3. Дане рішення було додано до матеріалів справи.
05.02.2013 року вона, ОСОБА_3, написала заяву про призначення їй пенсії з урахуванням вказаного рішення, але відповіді з Управління ПФУ в Київському районі м.Сімферополь АРК досі не отримала.
Позивач просить визнати дії Управління ПФУ в Київському районі м. Сімферополь АРК з відмови у призначенні їй пенсії неправомірними, скасувати рішення Управління ПФУ в Київському районі м. Сімферополь АРК про відмову в призначення пенсії за віком від 12.10.2012 № 11/571, зобов'язати відповідача призначити пенсію розрахувавши її з урахуванням загального трудового стажу згідно трудової книжки та виплатити ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, пенсію за віком відповідно до ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 058-1V з дня звернення за пенсією з 04,07.2012року на підставі довідки про заробітну плату № 56з-10 від 15.06.2012 року, виданої Федерацією незалежних профспілок Криму за період 1981-1986 роки.
В судовому засіданні позивач заявлені вимоги підтримав в повному об'ємі, з підстав викладених в позовній заяві.
Представник відповідача проти позову заперечував посилаючись на його необґрунтованість та безпідставність, з приводу чого надав письмові заперечення, які були додані до матеріалів справи.
Вислухав сторони, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до частини третьої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішення, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано.
Згідно частини першої статті 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до частини першої та четвертої статті 70 КАС України, належним є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
У відповідності до ст. 71 КАС України Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу (ч.1). В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч.2).
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2, звернулася до відповідача із завою від 04.07.2012 року про призначення їй пенсії за віком.
Згідно ст.26 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи »від 08.07.2011 р. № 3668, який набрав законної сили 01.10.2011 року особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення 60 років і за наявності страхового стажу не менше 15 років.
Згідно з пунктом 5.7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою Правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25.11.2005року та зареєстрованого у Міністерстві юстиції України № 1566 11846 від
27.12.2005 року і відповідно до Порядку підтвердження наявності трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній, затвердженого постановою КМУ № від 12.08.1993 № 637 із змінами внесеними Постановою КМУ № 497/497-2002-п від 11.02.2002 року, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або маються неправильні або неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки з наказів, особові рахунки та відомості на отримання заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори та угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Згідно п. 26 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою КМУ № 637 від 12.08.1993г. якщо ім'я, по батькові та прізвище, які зазначені в документі, який підтверджує трудовий стаж, не збігаються з ім'ям, по батькові або прізвищем особи за паспортом або свідоцтвом про народження, факт приналежності цього документа даній особі може бути встановлено в судовому порядку.
Відповідно до пункту 5 Порядку № 22-1 у разі, якщо до заяви про призначення
пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково.
Згідно матеріалів пенсійної справи заявник був повідомлений про те, що всі відсутні документи для призначення пенсії необхідно надати до 04.10.2012 р., про що в розписці є підпис ОСОБА_3
Крім того, позивачу неодноразово направлялися виклику про надання та дооформлення документів (вих. 3/989 від 10.07.2012; 3/1208 від 14.08.2012;. 3/1349 від 18.09.2012).
За наданими позивачем документами до заяви від 04.07.2012 року про призначення пенсії, можливо було врахувати в стаж 14 років 2 місяці 2 дні.
На підставі цього позивачу рішенням відповідача від 12.10.2012 року було відмовлено в призначені пенсії за віком та роз'яснено, що періоди її роботи: з 17.08.1978 по 05.11.1979 (1 рік 2 міс і 19 днів.) - у Кустовому інформаційно-обчислювальному центрі Кримського обласного управління вантажного автотранспорту не булі враховані в стаж, тому що є виправлення в даті прийому та даті наказу про прийом на роботу, а також з 17.08.1981 по 29.09.1986 (5 років 1 міс і 12 днів.) - оскільки в довідці № 56з-10 від 15.06.2012 прізвище не відповідає даним свідоцтва про народження: за довідкою -«ОСОБА_3», а за свідченням - «ОСОБА_3».
17.01.2013 року позивачем на адресу відповідача було направлене рішення Київського районного суду м. Сімферополь про встановлення факту належності ОСОБА_3 книжки, а також архівної довідки. Тобто, вказане рішення на підтвердження трудового стажу надійшло в Управління після закінчення трьох місячного терміну наданого позивачу для надання документів.
04.02.2013 року позивач знов звернулася до відповідача із заявою про призначення їй пенсії за віком, що й було зроблено саме, тому суд не вбачає в діях відповідача порушень прав позивача, а отже не вбачає підстав для задоволення позову.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 8, 10, 11, 69, 88, 94, 99, 100, 159-163 КАС України, суд
В позові ОСОБА_3 до Управління пенсійного фонду України в Київському районі м.Сімферополя про визнання дій неправомірними, спонуки до вчинення певних дій відмовити в повному обсязі.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Севастопольського апеляційного адміністративного суду шляхом подання через Київський районний суд м.Сімферополя АР Крим протягом десяти днів з дня її проголошення апеляційної скарги.
Суддя Тонкоголосюк О. В.