Справа: № 823/286/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Гаврилюк В.О. Суддя-доповідач: Желтобрюх І.Л.
Іменем України
23 травня 2013 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючої-судді: Желтобрюх І.Л.,
суддів: Мамчура Я.С.,
Шостака О.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Уманської об'єднаної Державної податкової інспекції Черкаської області Державної податкової служби на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2013 року у справі за адміністративним позовом Уманської об'єднаної Державної податкової інспекції Черкаської області Державної податкової служби до Державного підприємства «Підприємство Старобабанівської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Черкаській області №92» про стягнення коштів, -
Уманська об'єднана Державна податкова інспекція Черкаської області Державної податкової служби звернулася до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Державного підприємства «Підприємство Старобабанівської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Черкаській області №92» та просила стягнути кошти з рахунків відповідача на користь бюджету через Уманську об'єднану державну податкову інспекцію Черкаської області Державної податкової служби для погашення заборгованості зі сплати податку на додану вартість у сумі 364 227 грн.
Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2013 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати як таку, що ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на те, що чинне податкове законодавство не містить посилань на скасування податкових вимог, сформованих до 01.01.2011 року, у зв'язку з прийняттям ПК України та не передбачає повноважень податкового органу повторно надсилати платнику податку податкову вимогу у разі збільшення податкового боргу.
Перевіривши доводи апеляційної скарги за наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Як встановлено судом першої інстанції, Державне підприємство "Підприємство Старобабанівської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Черкаській області №92" зареєстроване Уманською районною державною адміністрацією Черкаської області 16.04.2000 року, 25.12.1991 року взяте на облік в Уманській ОДПІ як платник податків.
Станом на 18.01.2013 року відповідач має податковий борг з податку на додану вартість на загальну суму 837797,89 гривень, в тому числі новостворений, не заявлений до стягнення раніше, податковий борг з податку на додану вартість на суму 364 227 грн.
Відповідачем до Уманської об'єднаної державної податкової інспекції Черкаської області Державної податкової служби подані податкові декларації з податку на додану вартість за період з липня по листопад 2012 року із самостійно визначеною сумою податку на додану вартість, яка підлягає сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного періоду, в загальному розмірі 364 227 грн.
З моменту погашення податкового боргу до підприємства застосовувались заходи зі скорочення боргу відповідно до Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та Податкового кодексу України.
В зв'язку з виникненням податкового боргу підприємству сформовано І податкову вимогу №1/120 від 08.10.2001 р., II податкову вимогу № 2/413 від 12.11.2001 року. Вказані податкові вимоги вручені посадовим особам підприємства. Винесено та вручено керівнику підприємства рішення №247/24 від 3 січня 2002 року про погашення податкового боргу платників податків за рахунок стягнення його активів.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що в матеріалах справи містяться перша та друга податкові вимоги за 2001 рік, які були надіслані податковим органом відповідачу на підставі норм Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами". Цей закон втратив чинність з 1 січня 2011 року, а, отже не регулює питання погашення податкового боргу платника податку, який виник після вказаної дати.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з такого:
Відповідно до п. п. 95.1, 95.2. ст. 95 Податкового кодексу України (який вступив в силу з 01.01.2011 року), орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі; стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.
Якщо платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Згідно з положеннями п.59.3 ст.59 ПК України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання. Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.
Податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Як вбачається з матеріалів справи, податкові вимоги були надіслані Державному підприємству "Підприємство Старобабанівської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Черкаській області №92" в 2001 році, рішення про погашення податкової заборгованості винесене 03.01.2002 року, в той час як позовні вимоги заявлені щодо податкового боргу з податку на додану вартість на суму 364 227 грн., сформованого за період з липня по листопад 2012 року, тобто майже через 13 років після надіслання вимоги. Крім того, сума, зазначена в податкових вимогах від № 1/120 від 08.10.2001 р. та № 2/413 від 12.11.2001 р., не відповідає сумі заявленої позивачем до стягнення.
Таким чином, податковим органом не було доведено факт винесення та направлення ним позивачу податкових вимог про погашення самостійно визначеної суми податку на додану вартість за період з липня по листопад 2012 року в розмірі 364 227 грн., в порядку, встановленому Податковим кодексом України. Крім того, ані до суду першої інстанції, ані в ході апеляційного перегляду апелянтом не було доведено факту невиконання податкових вимог 2001 року, доказів безперервності такої заборгованості та/або розрахунків погашення вказаного боргу.
У зв'язку з цим, колегія суддів вважає, що за відсутності податкових вимог з визначенням конкретної суми податкового боргу та відомостями про підстави виникнення такого зобов'язання, вимоги податкового органу про стягнення податкового боргу є безпідставними. Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 26.11.2012 р. по справі № К/9991/56792/12.
Отже, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх обґрунтованими та такими, що не спростовуються доводами апелянта.
Допущення судом першої інстанції порушень норм матеріального та процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи, колегією суддів не виявлено, суд повно і правильно встановив фактичні обставини справи, правильно визначив правовідносини, що склалися між сторонами, і дав їм належну правову оцінку, - з огляду на що підстави до скасування судового рішення відсутні.
Керуючись ст.ст.160, 167, п.2 ч.1 ст.197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд -
Апеляційну скаргу Уманської об'єднаної Державної податкової інспекції Черкаської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2013 року, - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України
Головуюча:
Судді:
.
Головуючий суддя Желтобрюх І.Л.
Судді: Мамчур Я.С
Шостак О.О.