Справа № 1718/2-1445/11
24 травня 2013 року Сарненський районний суд Рівненської області
в складі:
головуючого судді - Ведяніної Т.О.
при секретарі - Остапчуку С.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сарни справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 до САРНЕНСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ, САРНЕНСЬКОГО КП «ЖИТЛОСЕРВІС» про усунення перешкод в користуванні гуртожитком, приведення житла в попередній стан, відшкодування моральної та матеріальної шкоди та за зустрічним позовом САРНЕНСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_12 ПАТ «ПОЛЮС - СЕРВІС» про визнання недійсними ордерів та договорів найму, -
ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_8, звернулись до суду з позовом до Сарненської міської ради, КП «Житлосервіс», в якому просять усунути перешкоди в користуванні ними належним їм житловими приміщеннями, розташованими на другому поверсі гуртожитку по АДРЕСА_1, зобов'язавши відповідачів привести приміщення гуртожитку у попередній стан та демонтувати грати, які унеможливлюють доступ позивачів до кімнат гуртожитку, крім цього, стягнути з відповідачів на користь позивачів 80 000 грн. у відшкодування завданої матеріальної шкоди та 80 000 грн. у відшкодування оральної шкоди.
Сарненською міською радою подано зустрічний позов до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_12, ПАТ «Полюс-Сервіс», в якому міська рада просить визнати недійсними договори найму, укладені між відповідачами по зустрічному позову та ордери, видані ОСОБА_2, ОСОБА_3 на кімнату № 8, ОСОБА_5 на кімнату № 17, ОСОБА_6 на кімнату № 15, ОСОБА_12 на кімнату № 4 гуртожитку по АДРЕСА_1.
В судовому засіданні представник позивачів ОСОБА_4 та представник ПАТ «Полюс-Сервіс» заявлений первісний позов підтримали в повному обсязі. По суті пояснили, що позивачам по первісному позову чиняться перешкоди з боку Сарненської міської ради та КП «Житлосервіс» у зайнятті житлових приміщень - кімнат у гуртожитку по АДРЕСА_1, оскільки відповідачами без відповідної правової підстави (а саме - без проведення виселення мешканців гуртожитку) заблоковано вхід у приміщення гуртожитку шляхом встановлення грат. Представники вважають, що відповідачами позивачам завдано матеріальну та моральну шкоду, оскільки під час встановлення грат було пошкоджено майно мешканців гуртожитку, яке оцінено позивачами по первісному позову у 80 000 грн., яку просять стягнути солідарно з відповідачів - позивачів. У таку ж суму - 80 000 грн. оцінюють завдану їм моральну шкоду.
Представник відповідача - позивача, Сарненської міської ради - Назарець І.П., у судовому засіданні заявлені вимоги не визнав повністю, підтримавши зустрічний позов. Представник пояснив, що вважає вимоги позивачів по первісному позову безпідставними, оскільки на даний час на другому поверсі приміщення по АДРЕСА_1 кімнат, на які видані ордери не існує, крім цього, ордери видано без спільного рішення адміністрації підприємства та профспілкової організації. Зі слів представника - вказані у позовах особи протягом тривалого часу не проживали у спірних приміщеннях, через що власником, Сарненською міською радою, було прийнято рішення щодо проведення ремонтних робіт у гуртожитку та встановлено грати.
Представник відповідача по первісному позову, КП «Житлосервіс» - Прозапас О.І. в судовому засіданні заявлений первісний позов не визнав в повному обсязі, проти задоволення зустрічного позову не заперечує. По суті пояснив, що, дійсно, на підставі рішення Сарненської міської ради було виставлено охорону на вході у приміщення гуртожитку по АДРЕСА_1 та встановлено грати на вході у вказане приміщення - з метою запобігання проникнення до вказаного приміщення сторонніх осіб. Зі слів представника - йому не відомо, чи проводилось виселення мешканців гуртожитка із спірних житлових приміщень.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши надані докази, суд дійшов до наступного.
Відповідно до ч.4 ст.9 ЖК України - ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом.
Позивачами за первісним позовом зазначено, що вони позбавлені права користуватись житловими приміщеннями - кімнатами у гуртожитку, оскільки власником приміщення їм чиняться перешкоди шляхом встановлення грат на вході.
Копії витягу із права власності на нерухоме майно від 18 березня 2011 року та із витягу про державну реєстрацію прав від 21 березня 2011 року доводять, що власником гуртожитку по АДРЕСА_1 є територіальна громада міста Сарни в особі Сарненської міської ради.
Факт встановлення власником перешкоди на вході у вказане приміщення у вигляді грат не заперечується сторонами, крім цього, доводиться копіями заяв позивачів по первісному позову : ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_8, ОСОБА_6, від 16 вересня 2011 року щодо підстав для встановлення перешкоди на вході у приміщення гуртожитку та відповідями за підписом міського голови від 27 вересня 2011 року, які доводять, що перешкоду у виді дверей та встановлення охорони - з метою припинення самочинної реконструкції, встановлено працівниками КП «Житлосервіс» (в судовому засіданні представник КП зазначив, що дії працівників підприємства були спрямовані на виконання рішення Сарненської міської ради).
Суд вважає, що вимоги первісного позову в частині усунення перешкод в користуванні гуртожитком є правомірними і такими, що підлягають до часткового задоволення з таких підстав.
На доведення заперечень щодо первісного позову представником Сарненської міської ради не надано рішення відповідача - позивача, яке б обґрунтовувало законність встановлення гратів на вході у приміщення гуртожитку. Відсутнє посилання на норми закону та будь-яке рішення Сарненської міської ради, яке було б ухвалено з цього питання і у вищевказаних відповідях за підписом міського голови від 27 вересня 2011 року.
Зустрічний позов про визнання недійсними ордерів, виданих ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_12 свідчить про те, що дії відповідача-позивача по перешкоджанню мешканцям до доступу до житла не мали під собою правової підстави, оскільки на той момент вказані вище особи та ОСОБА_1, ОСОБА_7, ОСОБА_9 та ОСОБА_8 мали відповідні ордери на вселення у кімнати спірного гуртожитку, які скасовані не були.
Правомірність позовних вимог позивачів по первісному позову доводяться копіями ордерів (оригінали яких оглянуті в ході судового розгляду), виданих ОСОБА_2, ОСОБА_3 6 квітня 2010 року на право вселення у кімнату № 11; ОСОБА_1, виданий 1 квітня 2010 року на право вселення у кімнату № 3; ОСОБА_9, виданий 15 лютого 2011 року на кімнату № 6; ОСОБА_7, виданий 27 вересня 2010 року на право вселення у кімнату № 5; ОСОБА_8 від 10 вересня 2010 року на кімнату № 5; ОСОБА_6 від 5 березня 2007 року на кімнату № 15; ОСОБА_4 від 3 лютого 2007 року на кімнату № 8; ОСОБА_5 від 19 лютого 2007 року на кімнату № 17.
На думку суду, не заслуговує на увагу пояснення представника Сарненської міської ради щодо встановлення грат на вході у гуртожиток з метою перешкоджання проведенню самочинної реконструкції, оскільки згідно із п.п. 24 розділу 3 Примірного положення про гуртожиток - поточний ремонт приміщень, які перебувають у відособленому користуванні громадян провадиться за рахунок мешканців.
Проведення ремонтних робіт мешканцями - позивачами за первісним позовом, доводиться копіями відповідних заяв на ім'я голови правління ВАТ про надання дозволу на проведення ремонту.
Крім цього, представником відповідача зазначалось про відсутність на 2 поверсі гуртожитку по АДРЕСА_2 окремих приміщень - кімнат, що доводиться копіями технічних паспортів.
В ході пояснень, які давались представником позивачів - відповідачів, останній не заперечував, що під час капітального ремонту було здійснено заміну міжкімнатних перегородок, на більш нові, в зв'язку з чим їх було демонтовано. Пояснення представника позивачів - відповідачів доводяться копією наказу № 14 від 15 червня 2000 року про переселення мешканців гуртожитку, належного ВАТ «Сарнивантажавтотранс» в зв'язку із проведенням капітального ремонту та копією технічного паспорту на приміщення спірного гуртожитку станом на 30 квітня 2003 року, відповідно до якого 2 поверх приміщення гуртожитку дійсно не має окремих кімнат. Необхідність проведення такого ремонту доводиться копією технічного звіту, складеного інститутом Рівне-проект при обстеженні конструкції гуртожитку по АДРЕСА_1. Однак, суд вважає, що рішення про капітальний ремонт гуртожитку (що доводиться, також, наданими копіями протоколу № 8 від 21 травня 2010 року засідання правління ВАТ «Сарнивантажавтотранс» та копією розпорядження № 2 про прийняття рішення щодо початку проведення капітального ремонту у приміщенні гуртожитку) прийнято у межах повноважень керівника ВАТ «Сарнивантажавтотранс», у віданні якого на той час перебувало приміщення вказаного гуртожитку і обов'язком якого, відповідно до п.п. 23 розділу 4 Примірного положення про гуртожитки, було проведення капітального ремонту.
Із копії технічного паспорту на приміщення спірного гуртожитку станом на 17 березня 2011 року встановлено, що на другому поверсі гуртожитку по АДРЕСА_1 наявні 8 житлових кімнат.
Відповідно до копій журналів реєстрації заяв на поселення гуртожиток по АДРЕСА_1 та виписки ордерів на житлову площу цього ж гуртожитку, оригінали яких оглянуті в ході судового слідства, ОСОБА_4, ОСОБА_12, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_9, ОСОБА_8, ОСОБА_7 на підставі поданих письмових заяв отримали ордери на вселення у житлові приміщення - кімнати № № 8, 11, 17, 18, 3, 11, 11, 5, 5, 6 - відповідно.
Судом не приймається до уваги заперечення представника Сарненської міської ради щодо достовірності цих доказів, оскільки в свою чергу доказів на підтвердження цього, представником відповідача - позивача суду надано не було.
З огляду на наведене, позовні вимоги ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням підлягають до задоволення. Позовні вимоги ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_1 в цій частині не підлягають до задоволення, оскільки рішеннями Сарненського районного суду, які на даний час набрали чинності ордери на право проживання останніх у житлових приміщеннях - кімнатах гуртожитку та договори найму житлових приміщень скасовані.
Сарненською міською радою у зустрічній позовній заяві ставиться питання про скасування договорів найму житла та ордерів на ім'я ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_12, посилаючись на те, що рішеннями Сарненського районного суду Рівненської області визнано недійсними ордери частини мешканців вказаного гуртожитка, крім цього, відповідно до чинного законодавства заборонено вселення у гуртожитки, які є непридатними для проживання.
Відповідно до ст.59 ЖК України - ордер на жиле приміщення може бути визнано недійсним у судовому порядку у випадках подання громадянами не відповідаючих дійсності відомостей про потребу в поліпшенні житлових умов, порушення прав інших громадян або організацій на зазначене в ордері жиле приміщення, неправомірних дій службових осіб при вирішенні питання про надання житлового приміщення, а також в інших випадках порушення порядку і умов надання жилих приміщень.
Відповідно до ч.3 ст.61 ЦПК України - обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
На доведення правомірності заявлених позовних вимог про визнання недійсними ордерів та договорів найму житлових приміщень, укладених ПАТ «Полюс-Сервіс» із ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_12, - Сарненською міською радою надані копії рішень Сарненського районного суду Рівненської області від 25 січня 2012 року, яким визнано недійсним та скасовано ордер № 8, виданий 10 вересня 2010 року на право вселення ОСОБА_8 у кімнату № 5 гуртожитку по АДРЕСА_1 та визнано договір найму цього житлового приміщення № 12.10.10 недійсним; від 27 квітня 2012 року про визнання недійсним договору найму житла та ордер, виданий на ім'я ОСОБА_1 від 1 квітня 2010 року на право проживання у кімнаті № 3 спірного гуртожитку; від 28 квітня 2012 року про визнання недійсним договору найму житла та ордер, виданий на ім'я ОСОБА_7 від 27 вересня 2010 року на право проживання у кімнаті № 5 спірного гуртожитку, від 28 квітня 2012 року про визнання недійсним договору найму житла та ордер, виданий на ім'я ОСОБА_9 від 15 лютого 2011 року на право проживання у кімнаті № 6 цього гуртожитку.
Судом не приймаються вказані рішення суду як підстава для визнання недійсними ордерів інших мешканців гуртожитку, оскільки підстави для вселення осіб у кімнати гуртожитку та час вселення - різні, а тому слід встановлювати підстави для визнання ордеру недійсним у кожному випадку, стосовно кожної особи окремо, на підставі наданих доказів.
Судом не приймається до уваги пояснення представника Сарненської міської ради стосовно порушення порядку видачі ордерів, як одну із підстав для їх скасування - відсутність спільного рішення адміністрації ВАТ «Сарнивантажавтотранс» та профспілкової організації, оскільки, відповідно до виписки із протоколу загальних зборів акціонерів ВАТ від 18 березня 2000 року та повідомлення директору ПрАТ «Полюс-Сервіс» - профспілковий комітет у ТОВ з 2000 року не створювався.
Відповідно до наданих відповідачем - позивачем повідомлень від 2 вересня 2011 року та від 4 жовтня 2011 року : після 9 листопада 2009 року ВАТ «Сарнивантажавтотранс» дозволу санітарно-епідеміологічної станції на заселення гуртожитку по АДРЕСА_1 не отримувало, згідно із висновками ДЗ «Сарненська районна санітарно-епідеміологічна станція» - вказане приміщення є непридатним для проживання.
Наявні в матеріалах справи акти обстеження приміщення гуртожитку по АДРЕСА_1 від 21 вересня 2011 року, від 17 березня 2011 року та від 9 листопада 2009 року свідчать про знаходження приміщення на момент обстеження у неналежному технічному стані. Таким чином, представником відповідача - позивача надано докази непридатності для проживання приміщення гуртожитку з 2009 року.
З огляду на наведене, договори найму кімнати № 14.04.10.1 та № 14.04.10.2, укладені між ВАТ «Сарнивантажавтотранс» та ОСОБА_3, ОСОБА_2 на проживання у кімнаті № 11 гуртожитку по АДРЕСА_1 та ордери від 6 квітня 2010 року на право проживання у кімнаті № 11 видано із порушенням порядку їх видачі - на приміщення, яке не придатне для проживання. Крім цього, вказані особи не є працівниками ТОВ, що доводиться копіями договорів про надання консультативних медичних послуг від 22 березня 2010 року, а тому вимога Сарненської міської ради про визнання ордерів, виданих ОСОБА_2 та ОСОБА_3 недійсними, підлягає до задоволення.
Суду не надано доказів знаходження спірного приміщення у непридатному для проживання стані станом до 2009 року.Крім цього, допитаний у суді свідок ОСОБА_16 підтвердив факт проживання у 2006 році у спірному гуртожитку ОСОБА_4 (що, також, доводиться наданими квитанціями про оплату останньою комунальних послуг). Ці ж обставини підтвердила в суді свідок ОСОБА_15 Свідок ОСОБА_17 показала, що виселилась із кімнати спірного гуртожитка у 2002 році. Як свідок ОСОБА_17, так і свідок ОСОБА_18, яка проживала у гуртожитку до 2000 року, підтвердили, що під час їх проживання вказане приміщення перебувало у належному стані. Пізніше, зі слів свідків, представник позивачів - відповідачів умисно створив умови проживання, які змусили свідків залишити їх займані ними житлові приміщення. Суд, враховуючи неприязні стосунки цих свідків із ОСОБА_4 критично сприймає покази останніх в цій частині.
Свідок ОСОБА_19 в ході судового розгляду підтвердив факт його проживання у кімнаті гуртожитку на момент його працевлаштування у ТОВ.
З огляду на вказане вище, суд не вбачає підстав для визнання недійсними ордерів та договорів найму, укладених із ТОВ та ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_12
Крім цього, відповідно до ч.2 ст.59 ЖК України - вимогу про визнання ордера недійсним може бути заявлено протягом трьох років з дня його видачі.
Оскаржувані договори найму житлового приміщення та ордери видані працівникам ТОВ : ОСОБА_4 - 3 лютого 2007 року, ОСОБА_5 - 19 лютого 2007 року, ОСОБА_6 - 5 березня 2007 року, ОСОБА_12 - 14 лютого 2007 року.
Відповідно до ст.ст. 256, 257 ЦК України - позовна давність, тобто строк, в межах якого особа може звернутися до суду із вимогою про захист свого цивільного права або інтересу, встановлюється тривалістю у три роки. Перебіг позовної давності, відповідно до ст.261 ЦК України, починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Оскільки перебіг позовної давності розпочався з моменту прийняття Сарненською міською радою спірного приміщення відповідно до акту приймання-передачі, а позов було подано лише 13 червня 2012 року - у задоволенні цих вимог слід відмовити за спливом позовної давності.
Однією із вимог по первісному позову є відшкодування позивачам - відповідачам 80 000 грн. завданої матеріальної шкоди, яку, як зазначено у позовній заяві завдано діями працівників КП «Житлосервіс» в зв'язку із пошкодженням речей, а саме : 8 дверей, будівельних матеріалів, покриття підлоги, електрообладнання, особистих речей, і т.і.
Відповідно до ч.1 ст.1166 ЦК України - майнова шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
На доведення вказаних обставин позивачами надано оригінали оглянутих в суді квитанцій на придбання будівельних матеріалів ОСОБА_4 на суму 41 929 грн. 25 коп., ОСОБА_1 на суму 5 493 грн. 40 коп., ОСОБА_2 на суму 4 071 грн. 94 коп. Крім цього, в матеріалах справи міститься копія повідомлення ОСОБА_4 до Сарненського РВ УМВС України щодо пошкодження вхідних дверей гуртожитку та копія постанови ДІМ Сарненського РВ УМВС України в Рівненській області про відмову в порушенні кримінальної справи від 22 вересня 2011 року, прийнятої за результатами перевірки вказаного вище повідомлення.
Дослідивши зазначені докази, суд вважає, що підстав для задоволення первісного позову в частині відшкодування матеріальної шкоди немає, оскільки позивачами по первісному позову не доведено використання вказаних будівельних матеріалів саме на проведення ремонтних робіт у спірному приміщенні та не надано доказів заподіяння шкоди в зв'язку із пошкодженням майна та будівельних матеріалів конкретним особам на певну суму. Крім цього, як вбачається із постанови про відмову в порушенні кримінальної справи від 22 вересня 2011 року - пошкоджень демонтованих дверей в ході розгляду заяви не встановлено.
Також, позивачами по первісному позову заявлено вимогу про відшкодування їм моральної шкоди, завданої неправомірними діями відповідачів, яку вони оцінюють у 80 000 грн.
Відповідно до ст.23 ЦК України - особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав і полягає, окрім іншого, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з знищенням або пошкодженням її майна.
Оскільки в ході судового розгляду даного спору не доведено фактів пошкодження майна позивачів - відповідачів та не обгрунтовано суму, такої шкоди, у задоволенні вимоги щодо відшкодування моральної шкоди слід також відмовити.
З огляду на наведене, суд вважає що позовні вимоги як по первісному, так і по зустрічному позову підлягають до часткового задоволення.
На підставі наведеного, ст.ст.261, 267 ЦК України, ст.ст.128, 129, 131 ЖК України, керуючись ст.ст. 60, 212-215 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 до САРНЕНСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ, САРНЕНСЬКОГО КП «ЖИТЛОСЕРВІС» задовольнити частково.
Зобов'язати САРНЕНСЬКУ МІСЬКУ РАДУ, САРНЕНСЬКЕ КП «ЖИТЛОСЕРВІС» усунути перешкоди у користуванні ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 житловим приміщенням - кімнатами гуртожитку по АДРЕСА_1, шляхом демонтажу встановлених металевих грат.
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні житловими приміщеннями - кімнатами гуртожитку по АДРЕСА_1 та вимог ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 щодо зобов'язання приведення гуртожитка по АДРЕСА_1 у попередній стан та стягнути з відповідачів на користь позивачів солідарно 80 000 грн. матеріальної та 80 000 грн. моральної шкоди - відмовити повністю, за безпідставністю позовних вимог.
Зустрічний позов САРНЕНСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_12 ПАТ «ПОЛЮС - СЕРВІС» - задовольнити частково.
Визнати недійсними та скасувати ордери від 6 квітня 2010 року, видані ОСОБА_2, ОСОБА_3 на кімнату № 11 гуртожитку по АДРЕСА_1 та визнати недійсними договори найму житлового приміщення - кімнати № 11 гуртожитку по АДРЕСА_1, укладені 14 квітня 2010 року між ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ВАТ «Сарнивантажавтотранс».
У задоволенні зустрічного позову САРНЕНСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_12 ПАТ «ПОЛЮС - СЕРВІС» про визнання недійсними ордерів та договорів найму - відмовити, за спливом строків позовної давності.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Рівненської області протягом десяти днів з моменту проголошення.
СУДДЯ підпис
Копія вірно
Суддя Сарненського районного суду
Рівненської області Т.О.Ведяніна