Головуючий суду 1 інстанції - Посохов І.С.
Доповідач - Фарятьєв С.О.
Справа № 2-1783/11
Провадження № 22ц/782/1213/13
29 травня 2013 року колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Луганської області в складі:
головуючого - Фарятьєва С.О.
суддів - Іванової І.П., Назарової М.В.
при секретарі - Вербицькому І.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Луганську цивільну справу по апеляційній скарзі представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 11 січня 2013 року за позовом Лисичансько-Рубіжанської міжрайонної природоохранної прокуратури в інтересах держави в особі Державного агентства земельних ресурсів України в особі Держкомзему в м.Сєвєродонецьку до Сєвєродонецької міської ради і ОСОБА_2 про визнання недійсним та скасування рішення міської ради та державного акту про право приватної власності на земельну ділянку,-
В травні 2011 року Лисичансько-Рубіжанська міжрайонна природоохранна прокуратура звернулась до суду з позовом в інтересах держави в особі Державного агентства земельних ресурсів України в особі Держкомзему в м.Сєвєродонецьку до Сєвєродонецької міської ради і ОСОБА_2, в якому просила визнати незаконним та скасувати рішення Сєвєродонецької міської ради №2793 від 26.12.2008 року «Про передачу у власність земельної ділянки гр. ОСОБА_2», визнати незаконним та скасувати державний акт серія ЯЕ №885310, виданий 27.03.2009 року ОСОБА_2, на право приватної власності на земельну ділянку в районі АДРЕСА_1, площею 0,10 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, зобов'язати ОСОБА_2, звільнити незаконно зайняту ним вказану земельну ділянку та повернути її до земель Сєвєродонецької міської ради, посилаючись на те, що вказану земельну ділянку ОСОБА_2, отримав з порушенням вимог Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» та Земельного Кодексу України.
Рішенням Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 11 січня 2013 року позовні вимоги Лисичансько-Рубіжанської міжрайонної природоохранної прокуратури було задоволено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_2 просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про відмову позивачу у задоволенні позовних вимог, оскільки вважає, що суд порушив норми матеріального та процесуального права.
Заперечень на апеляційну скаргу до матеріалів справи не надійшло.
Про місце, день та час слухання справи в суді апеляційної інстанції відповідач - Сєвєродонецька міська рада був повідомлений своєчасно та належним чином, але до суду його представник не з'явився і про своєї причини неявки суд не повідомив.
Вислухавши доповідача, пояснення прокурора та представника ОСОБА_2, які з'явились до суду апеляційної інстанції, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія приходить до наступного.
Згідно з вимогами ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку, апеляційний суд перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.
Відповідно до ст.10 ЦПК України обставини цивільних справ встановлюються судом за принципом змагальності. Суд же, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, лише створює необхідні умови для всебічного і повного дослідження обставин справи. Згідно ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів. Крім того, згідно ст.60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
З матеріалів справи вбачається, що судом першої інстанції під час розгляду цієї справи були створені саме такі умови. Всі докази надані сторонами були досліджені і оцінені в їх сукупності відповідно до вимог ст.212 ЦПК України. Суд правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює та дійшов вірного висновку про задоволення позовних вимог Лисичансько-Рубіжанської міжрайонної природоохоронної прокуратури в інтересах держави в особі Державного агентства земельних ресурсів України в особі Управління Держкомзему в м.Сєвєродонецьк.
Судом встановлено, що рішенням Сєвєродонецької міської ради №2793 від 26.12.2008 року був затверджений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_2 для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою:АДРЕСА_1 Пунктом 2 вказаного рішення було вирішено передати у власність ОСОБА_2 земельну ділянку площею 0,1000 га (1000 кв.м.) за цією адресою за рахунок земель міської ради, категорія земель - землі житлової та громадської забудови; функціональне використання - землі житлової забудови. Пунктом 3 цього ж рішення на Управління Держкомзему м.Сєвєродонецька покладено в обов'язок організувати роботу по реєстрації та видачі державного акту на право приватної власності на вказану земельну ділянку ОСОБА_2
На підставі вищезазначеного рішення №2793 від 26.12.2008 року ОСОБА_2 було видано державний акт серія ЯЕ №885310 на право приватної власності на земельну ділянку площею 0,1000 га за адресою АДРЕСА_1 (приміська зона) з цільовим призначенням - землі житлової забудови.
З комісійного висновку спеціалістів ТОВ «Землевпорядна фірма Лан» від 01.04.2011 року вбачається, що на час відведення спірної земельної ділянки ОСОБА_2 для будівництва індивідуального житлового будинку спірна земельна ділянка відносилась до земель рекреаційного призначення, що унеможливлює виділення спірної земельної ділянки для житлової забудови.
При виділенні спірної земельної ділянки були допущені порушення: невірно визначено цільове призначення земельної ділянки, за рахунок якого здійснено відведення землі «землі житлової та громадської забудови» замість «землі рекреаційного призначення», внаслідок чого проектною документацією та рішенням Сєвєродонецької міської ради не передбачалась зміна категорії земель; неправильно визначено вид угіддя - «піски» замість «деревно-чагарникові насадження»; відсутні каталоги координат поворотних точок меж земельних ділянок; на завдання здійснити геодезичні та інші види обстежень було виконано наземну геодезичну зйомку, в результаті якої було встановлено чіткі визначення межі парку культури та відпочинку ім. Горького та проведена співставлення виконаної геодезичної зйомки та наданих файлів обміну з даними результатів землевпорядних робіт в електронному вигляді (офіційно зареєстрована інформація про земельну ділянку, відведену у власність ОСОБА_2)
Також встановлено, що спірна земельна ділянка ОСОБА_2 виділена із земель лісопаркової зони - парку культури та відпочинку ім. Горького. Крім того, встановлено, що інформація Управління Держкомзему у м. Сєвєродонецьку в листі за №3045 від 15.03.2011 року стосовно того, що площа парку культури та відпочинку ім. Горького станом на 15.03.2011 р. становить 25га є недостовірною, оскільки внаслідок відведення земельних ділянок громадянам площа парку була зменшена на 0,6950га і складає 24,3050га.
За результатами наземної геодезичної зйомки земельна ділянка, загальною площею 25,0га, під парком культури та відпочинку ім. Горького має чітко визначені межі у вигляді паркану окрім частини за озером, де межа проходить по просіці. Зазначені на плані межі земельних ділянок, відведених у власність фізичним особам, серед яких і ОСОБА_2, знаходяться на території парку культури та відпочинку ім. Горького.
Відповідно до ситуаційного плану земельної ділянки від 1999 року, замовником якого є ТОВ фірма «ВІСЛА», межі земельної ділянки парку культури та відпочинку ім. Горького, вказані на ситуаційному плані земельної ділянки, не відповідають плану меж земельної ділянки парку культури та відпочинку ім. Горького, які виконано за результатами наземної геодезичної зйомки, виконаної геодезичною групою ТОВ «Землевпорядна фірма «Лан», а саме в ситуаційному плані межа земельної ділянки парку культури та відпочинку ім. Горького зазначена за мінусом земельних ділянок, відведених у власність фізичним особам.
В рішенні Сєвєродонецької міської ради №2258 від 07 грудня 1999 року, копія якого знаходиться в матеріалах справи і яке у свою чергу було використане при підготовці комісійного висновку ТОВ «Землевпорядна фірма «Лан», зазначено, що згідно відповідного проекту надання у тимчасове довгострокове користування ТОВ фірма «ВІСЛА» земельної ділянки площею 25 га під парк культури та відпочинку ім. Горького, категорія зазначеної земельної ділянки - «землі рекреаційного призначення». Цільове призначення даної земельної ділянки було визначено Сєвєродонецькою міською радою - уповноваженим органом місцевого самоврядування, відповідно до ст. 20 Земельного кодексу України (в ред. 1991 року), чинного на момент прийняття- рішення.
Рішенням виконавчого комітету Сєвєродонецької міської ради № 76 від 16.01.2001року парку культури та відпочинку ім. Горького надано статус лісопаркової зони. Вказане рішення прийнято у рамках повноважень відповідно до ст. 29 Закону України «Про місцеве самоврядування України» та п.2 ст. 20 ЗК України (в ред. 2001 року).
Зазначені обставини матеріалам справи відповідають повністю.
Тому суд 1-ої інстанції, приймаючи до уваги вищевказане, а також те, що відповідно до комісійного висновку та плану меж земельної ділянки парку культури та відпочинку ім. Горького, за результатами наземної геодезичної зйомки, площа парку зменшена на 0,6950га і складає 24,3050га внаслідок відведених земельних ділянок громадянам, а також те, що відповідно довідки відділу містобудування та архітектури Сєвєродонецької міської ради № 180 від 15.03.2011 року земельні ділянки, які відведені у власність громадянам в АДРЕСА_1 під будівництво індивідуальних житлових будинків, згідно ген. плану м.Сєвєродонецька розташовані на території парку культури та відпочинку ім. Горького, дійшов правильного висновку про те, що спірна земельна ділянка, на час відведення ОСОБА_2 відносилась до земель рекреаційного призначення і знаходиться на території парку культури та відпочинку імені Горького, який є лісопарковою зоною м.Сєвєродонецька.
За таких обставин та керуючись ч.1 ст.21 ЦК України, ст.52 ЗК України і ст. 60 Закону України «Про охорону навколишнього середовища», суд обгрунтовано визнав незаконним та таким, що підлягає скасуванню правовий акт індивідуальної дії, виданий органом місцевого самоврядування - рішення Сєвєродонецької міської ради №2793 від 26.12.2008 р., як такий, що суперечить ст.ст.25,27 Закону України «Про рослинний світ», ст.ст. 39, 51, 52 Земельного кодексу України і ст. 60 Закону України «Про охорону навколишнього середовища».
Крім того, враховуючи те, що право власності на спірну земельну ділянку було отримано ОСОБА_2 на підставі незаконного рішення сесії, на яку ним було одержано Державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯЕ №885310 від 27.03.2009 року, який зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010941900077, кадастровий номер земельної ділянки 4412900000:02:003:0041, суд 1-ої інстанції також правильно дійшов висновку про визнання незаконним та скасування цього державного акту.
Доводи апелянта про те, що спір про цивільне право між позивачем та відповідачем відсутній є хибними, оскільки спір, який виник між ними не є публічно-правовим, пов'язаним з реалізацією повноважень органу місцевого самоврядування і не обмежується лише оскарженням рішення Сєвєродонецької міської ради. Крім того, що зазначене питання вже було предметом розгляду апеляційного суду Луганської області, ухвалою якого рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 16.01.2012 року щодо закриття провадження за зазначеним позовом було скасовано (а.с.145-146).
Також судова колегія не бере до уваги доводи апеляційної скарги щодо різного правового режиму, кваліфікації спірної земельної ділянки та земельної ділянки парку культури та відпочинку ім. Горького.
У відповідності із вимогами ч.2 ст.59 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Колегія суддів вважає, що апелянтом не надано доказів стосовно того, що спірна земельна ділянка та земельна ділянка парку культури та відпочинку ім. Горького розташовані поруч та мають різні категорії та призначення.
Доводи апеляційної скарги у цій частині суперечать Комісійному висновку спеціалістів ТОВ «Землевпорядна фірма Лан» від 01.04.2011року (а.а.с.15-20), плану меж земельної ділянки парку культури та відпочинку ім..Горького, площа якого зменшена на 0,6950 га внаслідок відведення земельних ділянок громадянам (а.с.19), довідці відділу містобудування та архітектури Сєвєродонецької міської ради від 15.03.2011року № 180 (а.с.9) та іншим доказам, які було досліджено судом.
Та обставина, що земельна ділянка, відведена ОСОБА_2 розташована саме на території парку культури та відпочинку ім. Горького (землі рекреаційного призначення) підтверджена як листом відділу містобудування та архітектури Сєвєродонецької міської ради від 15.03.2011 року № 180 так і планом меж земельної ділянки парку культури та відпочинку ім..Горького за результати наземної геодезичної зйомки з зазначення ділянок, відведених у власність фізичним особам, ситуаційним планом земельної ділянки, схемою дислокації парків та скверів.
Звертає судова колегія увагу і на те, що рішенням Сєвєродонецької міської ради № 2258 від 07 грудня 1999 року (а.с.200), згідно відповідного проекту відведення в оренду ТОВ фірма «ВІСЛА» земельної ділянки площею 25 га під парк культури та відпочинку ім.Горького, розташованого за адресою м.Сєвєродонецьк, вул.Сметаніна, було встановлено категорію даної земельної ділянки - «землі рекреаційного призначення». Цільове призначення даної земельної ділянки було визначено Сєвєродонецькою міською радою - уповноваженим органом місцевого самоврядування відповідно до ст. 20 Земельного кодексу України (в ред. 1991року чинною на момент прийняття рішення), а рішення стосовно зміни цільового призначення земель з категорії рекреаційного призначення Сєвєродонецькою міською радою не приймалось.
Відповідно до довідки Управління Держкомзему м.Сєвєродонецька Луганської області, згідно даних Державного земельного кадастру станом на 15.03.2011р. площа земельної ділянки під парком культури та відпочинку ім. Горького, розташованого у м.Сєвєродонецьку по вул.Сметаніна, складає 25,0 га., а відповідно плану меж земельної ділянки парку культури та відпочинку ім.Горького за результатами наземної геодезичної зйомки площа парку зменшена на 0,6950га і складає 24,3050га внаслідок відведення земельних ділянок громадянам, це підтверджується і самим планом і комісійним висновком, адже сама по собі земельна ділянка під парком мала чітко визначені межі на місцевості окрім частини за озером, де вона проходила по просіці - що наочно вбачається на плані меж. Наявність чи відсутність паркану на місцевості безпосередньо меж території парку не змінює.
Крім того, відповідних доказів спростування Комісійному висновку спеціалістів ТОВ «Землевпорядна фірма Лан» від 01.04.2011року та відповідно наявності зацікавленості спеціалістів ТОВ «Землевпорядна фірма Лан» щодо предмету спору, апелянтом не надано.
Комісійний висновок спеціалістів ТОВ «Лан» був прийнятий судом як письмовий доказ, наявна у ньому інформація та висновки не суперечать наявним у справі матеріалам та дослідженим доказам. Докази, що були покладені судом першої інстанції у основу рішення є взаємоузгодженими, належними та допустимими.
Рішення суду відповідає вимогам ст.ст. 213, 214 ЦПК України.
З огляду на вищенаведене доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи, будь-яких належних доказів на підтвердження своїх доводів апелянт суду не надав, останнім заявлено доводи, які були предметом дослідження суду та додаткового правового аналізу не потребують.
Підстав для скасування або зміни рішення суду 1-ої інстанції судова колегія не вбачає.
Керуючись п.1ч.1ст.307,ст.ст.308,313,п.1ч.1ст.314,ст.ст.315,319 ЦПК України, судова колегія, -
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 відхилити, а рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 11 січня 2013 року залишити без зміни.
Ухвала набирає чинності негайно але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20-ти днів після її проголошення.
Головуючий:
Судді: