Справа № 323/1412/13-а
2-а/323/20/13
іменем України
27.05.2013
27 травня 2013 року м. Оріхів
Оріхівський районний суд Запорізької області у складі:
головуючого судді Галчанського С.В.,
при секретарі Піхулі Ю.М.,
за участю
представника позивача ОСОБА_1,
представника відповідача Дем'янова В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до заступника начальника інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Запорізької області Оверчука Олександра Володимировича про оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення,
встановив:
08 квітня 2013 року позивач звернувся до суду з цим позовом в якому зазначав наступне.
Позивач ніколи не експлуатував збудовану ще у 2011 році сауну за адресою: АДРЕСА_1
Проте, 26 березня 2013 року, відповідач виніс у відношенні позивача постанову про накладення на позивача адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 8500 грн., зазначивши як опис обставин, установлених при розгляді справи такі відомості:
«ОСОБА_3 експлуатація об'єкта будівництва ІІ категорії складності, не прийнятого в експлуатацію - сауни за адресою: АДРЕСА_1, чим порушив п.8 ст.39 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності». Відповідальність за встановлені правопорушення передбачена ч.12 ст.96 Кодексу України про адміністративні правопорушення».
Про зазначену постанову про накладення на позивача адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 8500 грн. позивач вперше дізнався з листа, який йому надійшов 28 березня 2013 року і позивачу невідомо на підставі яких доказів відповідач виніс оскаржувану постанову і чому не повідомив позивача про наявність таких доказів, час і місце розгляду справи про адміністративне правопорушення та провів розгляд справи про адміністративне правопорушення без участі позивача.
Посилаючись на таку розбіжність між фактичними обставинами, які існували реально і дійсно та обставинами, зазначеними відповідачем у постанові про накладення адміністративного стягнення, позивач просив суд визнати протиправною та скасувати постанову відповідача про накладення на позивача адміністративного стягнення та закрити справу за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позов з підстав, зазначених у позові.
В судовому засіданні представник відповідача заперечив проти позову, посилаючись на необґрунтованість позову.
Суд, дослідивши письмові докази, приходить до наступних висновків.
У судовому засіданні, відповідно до: пояснень, відомостей позову; постанови про накладення адміністративного стягнення (по справі про адміністративне правопорушення), протоколу про адміністративне правопорушення, листів, поштових повідомлень, акту перевірки, припису, ксерокопій фотографій, встановлено, що 08 квітня 2013 року позивач звернувся до суду з цим позовом.
Позивач ніколи не експлуатував збудовану ще у 2011 році сауну за адресою: АДРЕСА_1
Проте, 15 березня 2013 року, головний державний інспектор Пологівського інспекційного відділу інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Запорізькій області ОСОБА_5 склав у відношенні позивача протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.96 Кодексу України про адміністративні правопорушення, зазначивши як місце, час і суть адміністративного правопорушення такі відомості: «за результатами позапланової перевірки, проведеної на сауні за адресою:АДРЕСА_1 виявлено експлуатацію об'єкта будівництва ІІ категорії складності, не прийнятого в експлуатацію, що є порушенням п.8 ст.39 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності». Відповідальність за встановлені правопорушення передбачена ч.12 ст.96 Кодексу України про адміністративні правопорушення».
26 березня 2013 року, відповідач виніс у відношенні позивача постанову про накладення на позивача адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 8500 грн., зазначивши як опис обставин, установлених при розгляді справи такі відомості:
«ОСОБА_3 експлуатація об'єкта будівництва ІІ категорії складності, не прийнятого в експлуатацію - сауни за адресою: АДРЕСА_1, чим порушив п.8 ст.39 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності». Відповідальність за встановлені правопорушення передбачена ч.12 ст.96 Кодексу України про адміністративні правопорушення».
Про зазначену постанову про накладення на позивача адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 8500 грн. позивач вперше дізнався з листа, який йому надійшов 28 березня 2013 року. Разом з цим відповідач не повідомив відповідача про докази, час і місце розгляду справи про адміністративне правопорушення та провів розгляд справи про адміністративне правопорушення без участі позивача.
Таким чином, судом встановлена розбіжність між фактичними обставинами, які існували реально і дійсно та обставинами, зазначеними відповідачем у постанові про накладення адміністративного стягнення.
Ця розбіжність полягає у неправильному зазначенні відповідачем у вказаній постанові суті адміністративного порушення «за результатами позапланової перевірки, проведеної на сауні за адресою:АДРЕСА_1 виявлено експлуатацію об'єкта будівництва ІІ категорії складності, не прийнятого в експлуатацію» замість «Позивач ніколи не експлуатував збудовану ще у 2011 році сауну за адресою: АДРЕСА_1» та вказує на відсутність дії вчиненого адміністративного правопорушення, зазначеного у постанові про накладення адміністративного стягнення.
Відповідно до ч.11 ст.96 КУпАП:
Експлуатація об'єктів будівництва, які завершені будівництвом з 19 січня 2012 року та не прийняті в експлуатацію, а також наведення недостовірних даних у декларації про готовність об'єкта до експлуатації, вчинені щодо об'єктів I категорії складності, -
тягнуть за собою накладення штрафу від трьохсот п'ятдесяти до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ч.12 ст.96 КУпАП:
Діяння, передбачені частиною одинадцятою цієї статті, вчинені щодо об'єктів II категорії складності, -
тягнуть за собою накладення штрафу від чотирьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Оскільки у постанові суть адміністративного порушення є обов'язковою ознакою складу порушення, передбаченого ч.12 ст.96 КУпАП, її відсутність тягне відсутність події і складу цього адміністративного правопорушення. Тобто тягне те, що не було вчинено адміністративне правопорушення вказаного у постанові про накладення на позивача адміністративного стягнення (в тому числі і не було вчинено саме позивачем).
Таким чином, суд, виходячи з встановлених обставин, що підлягають з'ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення, відповідно до положень ст.280 та п.3 ч.1 ст.288 КУпАП, вважає, що неправильне зазначення відповідачем у постанові про накладення адміністративного стягнення суті адміністративного правопорушення «за результатами позапланової перевірки, проведеної на сауні за адресою:АДРЕСА_1 виявлено експлуатацію об'єкта будівництва ІІ категорії складності, не прийнятого в експлуатацію» замість «Позивач ніколи не експлуатував збудовану ще у 2011 році сауну за адресою: АДРЕСА_1», робить протиправною та підлягаючою скасуванню постанову про накладення адміністративного стягнення.
Судом встановлено, що позивач ніколи не експлуатував збудовану ще у 2011 році сауну за адресою: АДРЕСА_1
І саме те, що позивача ніколи не експлуатував збудовану ще у 2011 році сауну, виключає можливість вчинення позивачем зазначеного в постанові про накладення адміністративного стягнення (по справі про адміністративне правопорушення) адміністративного правопорушення.
З досліджених постанови про накладення адміністративного стягнення (по справі про адміністративне правопорушення), протоколу про адміністративне правопорушення, а також акту перевірки, припису, ксерокопій фотографій видно, що головний державний інспектор Пологівського інспекційного відділу інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Запорізькій області ОСОБА_5 не проводив ніякої перевірки, ніколи не був у приміщенні сауни, яку він вказав у цих документах та приховав ці документи від позивача, оскільки:
- ці документи не містять відомостей про особу позивача: день, місяць, рік народження, реєстрацію місця проживання тощо ;
- акт перевірки складався у кабінеті за допомогою комп'ютеру, тобто не на місці перевірки;
- надані знімки на копіях фотографій були сфотографовані не з подвір'я будівлі, а з вулиці та ще й з певної відстані;
- в цих документах (окрім постанови) не міститься відомостей, що позивач приймав участь під час перевірки та позивачу відомо про ці документи.
З наведених підстав суд вважає за необхідне прийняти постанову, яка гарантуватиме дотримання і захист прав позивача від порушень з боку суб'єкта владних повноважень.
На підставі викладеного, ст.ст.160, 161-163 КАС України, Суд,
Постановив:
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправною і скасувати постанову №197 від 26 березня 2013 року заступника начальника інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Запорізької області Оверчука Олександра Володимировича по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.12 ст.96 Кодексу України про адміністративні правопорушення про накладення на ОСОБА_3 адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 8500 (вісім тисяч п'ятсот) грн.
Справу про адміністративне правопорушення, передбачене ч.12 ст.96 Кодексу України про адміністративні правопорушення у відношенні ОСОБА_3 закрити за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Складення постанови у повному обсязі відкладено до 16 год. 00 хв. 28 травня 2013 року.
Постанова суду є остаточною і скарженню не підлягає.
Суддя Оріхівського районного суду
Запорізької області С.В.Галчанський