Справа № 206/1597/13-к
Провадження № 1-кп/206/82/13
30 травня 2013 року Самарський районний суд
м. Дніпропетровська
у складі:
головуючий суддя: Маштак К.С.
при секретарі: Таран А.О.
за участю прокурора: Очеретяного В.А.
за участю захисника-адвоката: ОСОБА_1
за участю потерпілого: ОСОБА_2
за участю представників потерпілого: ОСОБА_3, ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпропетровську кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12012040700000058 від 28.11.2012 року по обвинуваченню:
ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, не працюючого, студента ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше не судимого, проживаючого та зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4,
у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, -
11.08.2012 року близько 00 годин 30 хвилин ОСОБА_2, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 (дівчина ОСОБА_2В.) йшли до парку, що розташований по вул. Станіславського в м. Дніпропетровську. Між ОСОБА_6 та ОСОБА_7 по шляху проходження виникла сварка. Наблизившись до парку ОСОБА_7, побачивши поблизу будинку № 5, по вул. Станіславського в м. Дніпропетровську, раніше знайомих ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_5 підійшла до останніх та почала з ними спілкуватися. ОСОБА_6 побачивши, що ОСОБА_7 спілкується з ОСОБА_8, на ґрунті ревнощів, наблизився до останнього, проявив надмірну агресивність і першим розпочав з ним бійку. Під час обопільної бійки ОСОБА_6 та ОСОБА_8 своїми руками обхватилися за тіло та одяг, один одного та не утримавшись на ногах, упали на землю де продовжили бійку. ОСОБА_2, який знаходився неподалік, побачивши бійку, наблизився до ОСОБА_6 та ОСОБА_8 та почав рознімати їх, а в цей час ОСОБА_5 наблизився та відштовхнув ОСОБА_2 від ОСОБА_8 Після чого між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних відносин виникла бійка. Під час обопільної бійки при нанесенні один одному серії ударів кулаками рук по різним частинам тіла ОСОБА_2 та ОСОБА_5 своїми руками обхватилися за тіло один одного. У ОСОБА_5, який усвідомлював, що ОСОБА_2 має перевагу над ним фізично, раптово виник умисел спрямований на спричинення тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_2, та реалізуючи вищевказаний умисел, він обхопивши своїми руками голову та тулуб ОСОБА_2 умисно, вкусив останнього за ніс, після чого не утримавшись на ногах, упали на землю де ОСОБА_5, продовжуючи свої злочинні дії, повторно, умисно, вкусив ОСОБА_2 за ніс, та став утримувати щелепами ніс останнього, поступово сильніше стискаючи щелепи і майже відкусивши ніс, який тримався лише на хрящі. ОСОБА_2 з метою припинити дії ОСОБА_5, відтягнув за щоку останнього, таким чином звільнившись від ОСОБА_5 В результаті вищевказаних дій ОСОБА_5 умисно, заподіяв тяжке тілесне ушкодження ОСОБА_2 Згідно висновку судово-медичної експертизи № 353е від 28.01.2013 року у ОСОБА_10 виявлені тілесні ушкодження у вигляді: інфікованої вкушеної рани зовнішнього носу з порушенням хрящу, садин крила носу ліворуч, синця нижньої повіки лівого ока, які згідно з висновком судово-медичного експерта № 353е від 28.01.2013 року відносяться до легких тілесних ушкоджень, що зумовили короткочасний розлад здоров'я тривалістю понад 6 діб, але не більше, як три тижні (21 день). Судово-медичний експерт, враховуючи данні довідки лікаря - пластичного хірурга ТОВ «Шеррі» від 09.01.2013 р. № 48, у висновку судово-медичного експерта № 353е від 28.01.2013 року не кваліфікує ушкодження обличчя як знівечення, оскільки це поняття не є медичним, але зазначає, що рубці в області носу у ОСОБА_2 без хірургічного втручання є невиправними. Таким чином тілесні ушкодження ОСОБА_2 не можуть бути відновлені за допомогою звичайних методів лікування, а усунуті тільки шляхом оперативного втручання косметичної операція і за цією ознакою кваліфікуються, як невиправне знівечення обличчя.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 вину у скоєнні інкримінованого йому кримінального правопорушення при вищезазначених обставинах не визнав при цьому суду пояснив, що він 10.08.2012 року зустрівся зі старими друзями щоб погуляти в парку. Вони зустрілись біля центрального входу до парку по вулиці Станіславського десь приблизно об 23:00 цього ж дня. Потім почали спускатися по алеї та зупинились біля сходів та там спілкувались. Марині постійно хтось телефонував. Вона сказала, що відійде ненадовго та пішла. Десь приблизно через 30 хвилин, ОСОБА_10 повернулась та була у поганому настрої, чимось засмучена. Десь приблизно через 2-3 хвилини до них підійшло 2 молодих людей, один з них почав лаятись на ОСОБА_8. ОСОБА_6 почав висловлювати в адресу ОСОБА_8 лайкою та наполегливо попросив відійти поговорити з ним. Вони відійшли в сторону на декілька кроків. Марина просила всіх заспокоїтись. Вони на неї не реагували оскільки у них була домовленість, що якщо хтось конфліктує, він сам розбирається з проблемою, йому ніхто не допомагає. Після образливих слів ОСОБА_6 одразу наніс удар в голову від чого ОСОБА_8 різко ухилився, але перечепившись впав на землю. ОСОБА_6 скориставшись ситуацією пригнув на нього і в ході боротьби ОСОБА_6 був зверху, а ОСОБА_8 знизу. Марина продовжувала бігати та кричати щоб зупинились. В ході боротьби ОСОБА_8 зіштовхнув ОСОБА_6 з себе та сів на нього зверху та намагався зупинити його. Боковим зором ОСОБА_5 побачив, що ОСОБА_2 почав йти до ОСОБА_8 і в цей момент він намагався його зупинити. Але потерпілий відкинув його руку від себе та підійшов до ОСОБА_8 та схопив його за плечі. Потерпілий не наніс ОСОБА_8 жодного удару. Потерпілий був в стані алкогольного сп'яніння. На той момент ОСОБА_5 розцінював це як реальну загрозу, підбіг до потерпілого та штовхнув його. ОСОБА_2 наніс йому сильний удар у щелепу, від чого він впав на землю та у нього запаморочилось в голові. ОСОБА_2 почав наносити удари кулаками, але він захищався руками. Зробивши декілька кроків назад, відчуваючи загрозу, він намагався йому відповісти та попав кулаком декілька разів по обличчю, але це потерпілого не зупиняло. ОСОБА_2 схопив його руками (захватом) за горло та почав душити, йому стало тяжко дихати та він намагався вирватися та рефлекторно потягнувся до нього та вкусив за ніс. Наміру кусати в нього не було. Потім вони впали на землю та ОСОБА_5 відпустив щелепу тільки коли відчув, що хватка потерпілого слабішає і він може вирватись. Потім вони встали та потерпілий з братом пішли. На наступний день він поїхав робити акт СМЕ, але був вихідний день. Через день в нього на шиї були красні сліди, як наче подразнення після гоління, ніяких синців на шиї не було. По часу його душили приблизно 5-10 секунд. Наміру спричинення тяжких тілесних ушкоджень потерпілому не було. В судових дебатах ОСОБА_5 зазначив, що вину визнає повністю згідно обвинувального акту, просить суд суворо не карати та розкаюється.
Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_2 показав суду, що 10.08.12 року десь о 23:00 год. вони гуляли з братом. Коли вони гуляли брат неодноразово дзвонив своїй дівчині ОСОБА_7 та нарешті додзвонившись, вони домовились про зустріч біля парку. Він відійшов щоб вони разом попілкувалися, а потім помітив, що ОСОБА_7 різко розвернулась та пішла, а брат пішов за нею. Марина наблизилась до компанії молодиків, а вони йшли слідом. Два хлопця з компанії стали брату на шляху. Одного з тих хто перегородив шлях звали ОСОБА_8. ОСОБА_6 відійшов з ОСОБА_8 побалакати. Вони розмовляли на голосних тонах, почали штовхатися та впали на землю. Він підійшов та хотів розтягнути їх, і коли підійшов до ОСОБА_8 та намагався стягнути його з брата в цей момент відчув як ОСОБА_5 почав наносити йому удари в область голови. Раніше він потрапляв у ДТП і у нього була зламана ключиця. У нього після аварії 100% діюча рука тільки ліва, більше 20 кілограмів підіймати правою він не може, але писати та робити легку роботу може. Він не наносив удари ОСОБА_5, а тільки відмахувався. Потім ОСОБА_5 схопив його щелепами за ніс та перечепившись вони впали. І вже на землі ОСОБА_5 сильно стиснув зубами його ніс. Коли ОСОБА_5 відпустив ніс, вони піднялися та розійшлися. Біля парку було багато таксистів, але вони не хотіли брати його оскільки дуже сильно йшла кров з носу. Він разом з братом поїхали у лікарню, там все зашивали та він залишився там на 2 тижні, ніс почав гноїтись. Після двох тижнів він ще 3-4 рази відвідував лікарню. Йому тяжко дихати і на носі залишились шрами. Увесь одяг був повністю в крові. Обвинувачений навіть не попросив у нього вибачення та не відшкодував жодної копійки спричиненої шкоди. Якщо б обвинувачений відшкодував йому шкоду, він би вже планував операції по відновленню носу, а так він продовжує морально страждати через свою зовнішність. Позов підтримує та просить задовольнити в повному обсязі, за виключенням суми 6000 грн. відшкодованої перед судовими дебатами.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_11 показав суду, що 10.08.2012 року він зателефонував обвинуваченому та запропонував йому зустрітися з ним. Коли вони зустрілись, з компанією пішли до парку. До них приєдналась ОСОБА_7. Під час прогулянки їй постійно хтось телефонував. Потім вона відійшла та її не було десь приблизно 30 хвилин, а коли вона повернулась, була засмучена. Після цього хвилини через 2-3 до них підійшли потерпілий з братом. Спочатку до них підійшов брат потерпілого, а позаду стояв сам потерпілий. Брат потерпілого почав висловлюватись в нецензурній формі. Потім ОСОБА_8 та брат потерпілого відійшли та ОСОБА_6, навіть не слухаючи ОСОБА_8 почав наносити удари в обличчя. Потім вони впали на землю. Коли вони лежали на землі ОСОБА_4 опинився зверху. В цей момент підбіг потерпілий та вхопив ОСОБА_8 за руку та потім підбіг ОСОБА_5 та штовхнув потерпілого. Марина намагалась зупинити бійку та постійно кричала. Між потерпілим та ОСОБА_5 почалась бійка. Потім потерпілий зробив захват рукою обвинуваченого за шию, ОСОБА_5 намагався звільнитися, удушення було макcимум 15 секунд. На той момент було дуже темно, було видно лише силуети. Потім потерпілий сказав, що у нього щось з носом, та вони пішли в сторону виходу з парку.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 показав суду, що 10.08.2012 року вони зустрілись з друзями біля школи № 11 в м. Дніпропетровську та направились до парку. До них приєдналась ОСОБА_7. Їй постійно хтось телефонував. Потім вона відійшла та не було десь приблизно 30 хвилин, коли повернулася, була засмучена. Через деякий час підійшли два хлопці. Брат потерпілого почав ображати його. ОСОБА_9, впізнав його, вони колись грали в футбол, та намагався залагодити конфлікт. Марина одразу підбігла та просила зупинитись, брат потерпілого потягнув його в сторону, щоб поговорити та раптово він отримав від ОСОБА_6 удар по обличчю. Вони обхватили один одного та впали на землю, від чого він вдарився головою об землю. Видно було, що брат потерпілого був розлючений та на підпитку. На землі вони деякий час боролись, та потім він відчув, що його хтось за плечі відтягує. В один момент він підняв голову та побачив ОСОБА_5 та потерпілого, які стоячи схопились. Потерпілий стискав ОСОБА_5 захватом за шию. Було дуже погано видно, лише силуети. Вони стояли десь на відстані 1,5-2 метри. Марина в цей час кричала, намагалась криком все зупинити, але все було марно її ніхто не слухав. Потім всі розійшлись.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 показала суду, що 10.08.2012 року ввечері їй зателефонував ОСОБА_8 та запропонував погуляти. Вони зустрілись біля парку. Під час прогулянки їй почав дзвонити колишній хлопець та просив зустрітися. Вона відійшла від компанії та пішла до ОСОБА_6 на зустріч. При розмові ОСОБА_6 В'ячеславович просив вибачення та хотів помиритись, але вона розвернулась та пішла до друзів. Коли повернулась до них, через 2-3 хвилини побачила, що підходе ОСОБА_6 з потерпілим. Сергій почав висловлюватись нецензурною лайкою. Сергій попросив ОСОБА_8 відійти поговорити. Вони відійшли та ОСОБА_6 почав бити ОСОБА_8 по голові. Потім вони впали на землю. Вона в той час бігала та намагалась зупинити бійку криком. Вона підбігла до ОСОБА_5 та ОСОБА_9 та попросила їх зупинити це, але вони мовчки стояли і нічого не робили. Потім підійшов потерпілий схопив ОСОБА_8 за плечі. В цей момент підбіг ОСОБА_5 та почалася друга бійка потерпілого з ОСОБА_5 Вона бачила, що ОСОБА_6 тримає руками в області горла ОСОБА_5. Після бійки вона бачила як потерпілий встає з братом та йде у напрямку виходу з парку. Конфлікт відбувався десь приблизно 2 хвилини. Вона відходила, щоб покликати когось на допомогу, але нікого не було.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 показав суду, що 10.08.2012 року, приблизно о 23-00 годині вони з братом пішли на дискотеку. Він зайшов до своєї дівчини до дому, але її не було та він почав дзвонити їй. Вони зустрілись та посварилися. Вона пішла в сторону парку, а він попрямував за нею вибачитись. Коли підійшов, побачив, що ОСОБА_7 підійшла до компанії хлопців. Він підійшов до компанії та йому перегородили шлях до ОСОБА_7. Він попросив ОСОБА_8 відійти з ним поговорити. Відійшовши вони почали штовхатись та обмінюватись ударами та впали на землю. Потім він помітив, що його брат намагається відтягнути ОСОБА_8, та в цей час на нього накинувся ОСОБА_5. Згодом він почув, що його брат кричить, що йому відкусили ніс. Одразу після цього вони побігли до таксі та поїхали до лікарні. Коли він підійшов до компанії, то нікого не ображав та вів себе ввічливо.
Допитана в судовому засіданні експерт ОСОБА_12 показала суду, що вона повністю підтримує свій висновки експертизи. Згідно проведеної експертизи було встановлено, що кількість ушкоджень, які були виявлені в області носу, спричинено не менше як від двох механічних дій. Вона повністю згодна з висновком пластичного хірургу про те, що рубці на носі невиправні без хірургічного втручання.
Допитана в судовому засіданні експерт ОСОБА_13 показала суду, що 13.08.2012 було підготовлено судово-медичний висновок обстеження обвинуваченого ОСОБА_5 на наявність у нього тілесних ушкоджень. Ніяких тілесних ушкоджень на шиї обвинуваченого не було виявлено. При фізичних діях залишаються синці та крововиливи, але на момент проведення обстеження нічого на шиї обвинуваченого ОСОБА_5О не було виявлено. Від душіння мали залишитись сліди, синці та крововиливи за дві доби не могли зникнути.
Не дивлячись на не визнання своєї вини обвинуваченим ОСОБА_5 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України під час судового розгляду та визнання вини в судових дебатах, винуватість обвинуваченого ОСОБА_5 в скоєнні інкримінованого йому кримінального правопорушення, крім вищезазначених показів потерпілого, свідків та експертів повністю підтверджується дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами, які містяться в матеріалах кримінального провадження, а саме.
Згідно висновку експерта № 353е у ОСОБА_2 від 28.01.2013 року виявлено тілесні ушкодження, які відносяться до легких, що зумовило короткочасний розлад здоров'я тривалістю понад 6 діб, але не більше, як три тижні (21 день). Судово-медичний експерт, враховуючи данні довідки лікаря - пластичного хірурга ТОВ «Шеррі» від 09.01.2013 р. № 48, у висновку судово-медичного експерта № 353е від 28.01.2013 року не кваліфікує ушкодження обличчя як знівечення, оскільки це поняття не є медичним, але зазначає, що рубці в області носу у ОСОБА_2 без хірургічного втручання є невиправними. Таким чином тілесні ушкодження ОСОБА_2 не можуть бути відновлені за допомогою звичайних методів лікування, а усунуті тільки шляхом оперативного втручання косметичної операція і за цією ознакою кваліфікуються, як невиправне знівечення обличчя (а.п. 85-86).
Як вбачається з протоколу проведення слідчого експерименту з фототаблицею від 05.02.2013 року, було проведено слідчий експеримент за участю потерпілого ОСОБА_2, під час якого останній вказав місце, обставини, кількість, механізм йому спричинення тілесних ушкоджень (а.с. 89-106).
Відповідно до висновку експерта № 515е від 05.02.2013 року, у ОСОБА_2 виявлено тілесні ушкодження у вигляді інфікованих вкушених ран зовнішнього носу з порушенням хрящу, саднин крила носу ліворуч, синця нижньої повіки лівого ока. Враховуючи характер та локалізацію виявлених тілесних ушкоджень можливо вказати, що вони не суперечать механізму їх утворення на які вказує потерпілий ОСОБА_2 в ході проведення слідчого експерименту від 05.02.2013 року. (а.с. 119-120).
Відповідно до висновку фахівця судово-медичного експерта № 2950 від 13.08.2012 року, у ОСОБА_5 виявлено тілесні ушкодження у вигляді саден та крововиливу на слизовій оболонці нижньої губи ліворуч з переходом на щоку, синця та саден на тулубі та кінцівках, що спричинені від дії тупого твердого предмету, можливо в термін, вчинення злочину. Тілесні ушкодження відносяться до легких, що мають незначні скороминущі наслідки (а.с. 135-136).
Всі вищенаведені докази свідчать про доведеність вини ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення.
Судом встановлено, що всі докази, досліджені в судовому засіданні і покладені в основу вироку, є достовірними, допустимими і достатніми, які повною мірою підтверджують встановлені в суді фактичні обставини по справі. Досліджені судом і покладені в основу вироку докази не суперечать один одному і узгоджуються між собою.
При цьому, суд не може прийняти як дійсне визнання провини обвинуваченим ОСОБА_5 в судовому засіданні, в стадії судових дебатів, оскільки з його ж показів, даних суду, вбачається, що укус потерпілому було завдано ненавмисно, рефлекторно, в ході самооборони, в той час, коли свідки заявили суду про те, що потерпілий своїми діями нікому не погрожував.
Аналізуючи дані в судовому засіданні показання обвинуваченого ОСОБА_5, суд критично ставиться до показань обвинуваченого в тій частині, що він відчував реальну загрозу своєму життю, коли потерпілий його душив, так як дані доводи не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду та спростовуються показаннями потерпілого ОСОБА_2, експерта ОСОБА_13, висновком фахівця судово-медичного експерта № 2950 від 13.08.2012 року та іншими доказами в їх сукупності, що об'єктивно узгоджуються між собою.
Твердження обвинуваченого ОСОБА_5, про те, що потерпілий його душив ні чим не підтверджуються та спростовуються висновком експерта № 2950, відповідно до якого ніяких тілесних ушкоджень в області шиї у ОСОБА_5 не виявлено. Суд вважає, що такі твердження обвинуваченого спрямовані на пом'якшення його відповідальності.
Суд розцінює поведінку обвинуваченого в судовому засіданні та визнання вини в судових дебатах, як захисно-установчу в суб'єктивно складній, несприятливої для нього судово-слідчій ситуації.
Суд, також критично ставиться до показів свідків ОСОБА_9, ОСОБА_8, ОСОБА_7 в частині того, що вони бачили, як потерпілий захватом душив обвинуваченого за горло, ці покази спрямовані на штучну зміну обставин події з метою пом'якшення відповідальності їхнього друга обвинуваченого ОСОБА_5 та не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду, суперечать встановленим судом обставинам та спростовані показами потерпілого, свідка ОСОБА_6, експерта ОСОБА_13, висновком фахівця судово-медичного експерта № 2950 від 13.08.2012 року.
Оцінюючи в сукупності зібрані та безпосередньо дослідженні під час судового розгляду докази, суд приходить до висновку про те, що винність обвинуваченого у скоєнні інкримінованого йому кримінального правопорушення знайшла своє підтвердження та доведена в повному обсязі.
Умисні дії ОСОБА_5, що виразилися в умисному заподіянні тяжких тілесних ушкоджень, що спричинили невиправне знівечення обличчя, кваліфікуються за ч. 1 ст. 121 КК України.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_5, згідно з вимогами ст.ст. 65-67 КК України та роз'яснень постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який є тяжким злочином, особу обвинуваченого ОСОБА_5, який раніше не судимий, за місцем мешкання характеризується посередньо, офіційно не працює, є студентом 5 курсу Придніпровської державної академії будівництва та архітектури, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, а також обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.
Обставин, які відповідно до ст. 66 КК України пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 не встановлено.
Обставин, які відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання, обвинуваченого ОСОБА_5 не встановлено.
Суд не може прийняти як обставини, що пом'якшують покарання ОСОБА_5, його заяву в дебатах про визнання вини каяття у скоєному та часткове відшкодування шкоди потерпілому в розмірі 6000 грн., оскільки такі дії за своєю суттю щиросердими не є, обвинувачений протягом 9 місяців з моменту заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_2 не прийняв будь-яких дієвих заходів до зміни ситуації, що склалася, до добровільного відшкодування заподіяної шкоди, даючи зрозуміти потерпілому про повну байдужість до його болів, переживань та моральних страждань в результаті перенесеної травми та інших наслідків, до яких привели незаконні дії ОСОБА_5
З урахуванням вищевикладеного, суд вважає, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_5 не можливо без ізоляції від суспільства, в зв'язку з чим, вважає за необхідне призначити покарання у виді позбавлення волі з його реальним відбуттям, проте в межах мінімальної санкції цього покарання, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
Дане покарання, виходячи з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_5 і попередження вчинення нових злочинів.
Враховуючи, що обвинуваченому ОСОБА_5 призначається міра покарання у вигляді позбавлення волі, з метою недопущення перешкоджання кримінальному провадженню та виконанню вироку суду іншим чином, суд на підставі ст.ст. 131, 132, 176, 177, 178, 183, 194, 196, 197, 331 КПК України вважає за необхідне обрати обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжний захід до набрання вироком законної сили у вигляді тримання під вартою.
Вирішуючи позовні вимоги потерпілого, щодо стягнення з обвинуваченого на його користь матеріальної шкоди в розмірі 45327,1 грн., суд вважає, що позовні вимоги потерпілого є обґрунтованими та на підставі ст.ст. 16, 1166 ЦК України підлягають частковому задоволенню, за виключенням вже відшкодованої потерпілому суми в розмірі 6000 грн.
Що стосується позовних вимог, щодо стягнення з обвинуваченого моральної шкоди, то суд вважає їх також обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню виходячи з наступного.
Згідно ч. 1 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Така шкода, виходячи з п. 1 та п. 2 ч. 2 ст. 23 ЦК України може проявлятися у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я та у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї та чи близьких родичів. Згідно ч. 4 ст. 23 ЦК України моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.
Фізична особа, дією або бездіяльністю якої порушено особисте немайнове право фізичної особи, зобов'язана вчинити необхідні дії для його негайного поновлення (ч. 1 ст. 276 ЦК України). Якщо дії, необхідні для негайного відновлення порушеного особистого немайнового права фізичної особи, не вчиняються, суд може постановити рішення про відновлення порушеного права, а також про відшкодування моральної шкоди, завданої його порушенням (ч. 2 ст. 276, ст. 280 ЦК України).
Частиною 1 ст. 1167 ЦК України встановлено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, що заподіяла, за наявності її вини.
Суд обґрунтовано приходить до висновку про наявність у потерпілого ОСОБА_2 моральних переживань, нервових потрясінь і почуття страху і болю у зв'язку з отриманими тілесними ушкодженнями. Наслідки отриманих травм негативно позначилися на моральному стані потерпілого, а також на загальному стані його здоров'я, оскільки безпосередньо після отримання травми він проходив стаціонарне лікування.
У зв'язку з характером і глибиною душевних, емоційних, моральних страждань, які переніс потерпілий, їх тривалістю в результаті отриманої травми об'єктивно і вимушено відбулися негативні зміни в його життєвих стосунках,тому ґрунтуючись на принципах розумності і справедливості, суд вважає, що заявлена сума 35000 гривень, як компенсація моральної шкоди явно завищена та з обвинуваченого ОСОБА_5 на користь потерпілого ОСОБА_2 підлягає стягненню сума в розмірі 10000 гривень.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, -
ОСОБА_5 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України та призначити йому покарання у вигляді 5 років позбавлення волі.
Обрати обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжний захід до набрання вироком законної сили у вигляді тримання під вартою взявши ОСОБА_5 під варту в залі судового засідання.
Термін відбуття покарання обчислювати з 30.05.2013 року.
Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої злочином задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, паспорт серії АН № 306512 виданий Самарським РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області, 27.01.2005 р. на користь потерпілого ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_6, в рахунок відшкодування матеріальної шкоди суму 39327,1 грн. та моральної шкоду в розмірі 10000 грн.
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Дніпропетровської області через Самарський районний суд м. Дніпропетровська протягом 30 днів з дня його проголошення.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя К.С. Маштак