23.05.2013
Апеляційний суд міста Севастополя
Справа № 22ц-797/1061/2013р. Головуючий у першій
інстанції Семенуха Т.Б.
Категорія 5 Доповідач у апеляційній
інстанції Єфімова В.О.
23 травня 2013 року колегія судової палати з цивільних справ Апеляційного суду міста Севастополя в складі:
головуючого: Єфімової В.О.,
суддів: Клочка В.П., Сундукова В.М.,
при секретарі: Пасічник Г.В.,
за участю: відповідача ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Севастополі апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Нахімовського районного суду м.Севастополя від 21 лютого 2013 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 до ОСОБА_9, ОСОБА_3 про виділ в натурі частки із спільної часткової власності та визначення порядку користування земельною ділянкою,
У червні 2012 року ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_9, ОСОБА_3, у якому просили виділити у якості окремого об'єкту нерухомості належні ним 5/8 часток будинку АДРЕСА_1, а відповідачам виділити 3/8 частки цього домоволодіння, визнавши за сторонами право власності на названі окремі об'єкти нерухомості. Крім того, позивачі просять визначити порядок користування земельною ділянкою, на якій розташований спірний будинок, згідно з їх частками у відповідності до варіанту, що визначений висновком спеціалісту.
Вимоги позову мотивовані тим, що між сторонами по справі склався порядок користування спірним домоволодінням, у зв'язку з чим є необхідність та технічна можливість розділу та визначення порядку користування ним.
Рішенням Нахімовського районного суду м.Севастополя від 21 лютого 2013 року відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 відмовлено у повному обсязі.
ОСОБА_3 з рішенням суду не погодилась, подала апеляційну скаргу, у якій ставить питання про його скасування з підстав порушення норм матеріального і процесуального права та ухвалення нового про задоволення позовних вимог позивачів.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення відповідача ОСОБА_3, дослідивши матеріали справи, та перевіривши доводи апеляційної скарги вважає, що остання підлягає відхиленню з таких підстав.
Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що запропонований позивачами порядок розділу домоволодіння та визначення порядку користування земельною ділянкою не відповідає часткам сторін у праві спільної часткової власності.
З такими висновками суду погоджується колегія суддів.
З матеріалів справи видно, що сторонам по справі на праві спільної часткової власності належить домоволодіння АДРЕСА_1, яке розташовано на земельній ділянці площею 0,0079 га за цією ж адресою. Розмір часток позивачів та відповідача ОСОБА_3 складає по 1/8 частці за кожним, решта домоволодіння, яка дорівнюється ? частці, належить відповідачу ОСОБА_9
Згідно Технічного паспорту на житловий будинок індивідуального житлового фонду від 25 жовтня 1994 року, спірне домоволодіння складається з житлового будинку літ.А, літньої кухні літ.Б, сараю літ.В, Г, гаражу літ.Д, Ж, уборна літ.З, огородження № 1-6, мощення І. У житловому будинку літ.А розташована одна квартира, до складу якої входять три житлових кімнати площею 12,7 кв.м., 7,4 кв.м. та 7,4 кв.м.
Згідно ч.1 ст.364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.
Ставлячи питання про виділ у натурі частки із спірного домоволодіння, позивачі просять виділити у власність відповідачів на належні їм 3/8 частки наступні приміщення: літ.Б, літ.Г, літ.З, огородження № 5, частину огороджень № 3 та № 6, тобто приміщення, які за своїм цільовим призначенням, згідно Технічного паспорту на житловий будинок індивідуального житлового фонду від 25 жовтня 1994 року, житловими не являються, правовий статус літ.Б визначений як літня кухня, а не житловий будинок з мансардою.
Разом з тим, учасники спільної часткової власності мають рівні права стосовно спільного майна пропорційно своїй частці в ньому, суд, здійснюючи поділ майна в натурі (виділ частки), повинен передати співвласнику частки жилого будинку та нежилих будівель, яка відповідає розміру й вартості його частки.
Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що проводити розділ будинку з виділенням відповідачам частки, яка не має статусу жилого приміщення, можливим не представляється, отже запропонований позивачами порядок розділу домоволодіння не відповідає часткам сторін у праві спільної часткової власності.
Доводи апеляційної скарги про те, що згідно Звіту ДО Архітектурно-будівельного та технічного нагляду СМДА № 93 від 20 лютого 2012 року літня кухня літ.Б відповідає технічним вимогам та є пригідною для проживання, колегією суддів до уваги прийняти бути не можуть з таких підстав.
Згідно до ст.152 ЖК України переобладнання і перепланування жилого будинку (квартири), що належить громадянинові на праві приватної власності, провадяться з дозволу виконавчого комітету місцевої Ради народних депутатів.
Як вбачається з матеріалів справи, до складу спірного домоволодіння входить одна квартира. Належні докази, які б свідчили про те, що переобладнання літньої кухні літ.Б у житлове приміщення (окрему квартиру)було проведено з дозволу органів місцевої влади, яке прийнято в експлуатацію як житлове приміщення у встановленому законом порядку, суду представлені не були.
Ухвалюючи рішення у частині залишення без задоволення позовних вимог позивачів про встановлення порядку користування спірною земельною ділянкою, суд першої інстанції правильно виходив з того, що запропонований позивачами порядок користування не відповідає часткам сторін у праві спільної часткової власності. Так позивачам на 5/8 часток пропонується виділити земельну ділянку меншої площі, чим припадає на їх частку, а відповідачам відповідно - більшу.
Крім того, колегія суддів зазначає, що сторонами по справі не доведений належними доказами той факт, що спірна земельна ділянка, на якій знаходиться житловий будинок, виділялась їм у власність або у користування (ст.125 ЗК України).
Інші доводи апеляційної скарги суттєвими не являються, висновки суду не спростовують.
Рішення відповідає вимогам закону, підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, колегія не знаходить, а тому воно відповідно до ч.1 ст.308 ЦПК України підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст.ст.303, 305, 307, 308, 313, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Нахімовського районного суду м.Севастополя від 21 лютого 2013 року залишити без змін.
Ухвала суду набирає законну силу з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів із дня оголошення.
Головуючий: /підпис/ В.О.Єфімова
Судді: /підпис/ В.П.Клочко
/підпис/ В.М.Сундуков
З оригіналом згідно:
Суддя Апеляційного
суду м.Севастополя В.О.Єфімова