23.05.2013
Апеляційний суд міста Севастополя
Справа № 22ц-797/1056/2013р. Головуючий у першій
інстанції Лемешко А.С.
Категорія 46 Доповідач у апеляційної
інстанції Єфімова В.О.
23 травня 2013 року колегія судової палати з цивільних справ Апеляційного суду міста Севастополя в складі:
головуючого: Єфімової В.О.,
суддів: Клочка В.П., Сундукова В.М.,
при секретарі: Пасічник Г.В.,
за участю: позивача ОСОБА_3, його представника ОСОБА_4, представника відповідача ОСОБА_5 - ОСОБА_6,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Севастополі апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 на рішення Нахімовського районного суду м.Севастополя від 25 лютого 2013 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_5, третя особа Орган опіки та піклування Нахімовської районної державної адміністрації м.Севастополя, про усунення перешкод в спілкуванні з дитиною, визначення способу участі у вихованні та спілкуванні з дитиною,
У грудні 2012 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_5, третя особа Орган опіки та піклування Нахімовської районної державної адміністрації м.Севастополя, у якому просить зобов'язати відповідача усунути перешкоди у його спілкуванні з сином ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1; встановити час та спосіб його участі у вихованні сина та спілкуванні з ним, надавши йому можливість зустрічі з дитиною: кожний вівторок з 16-00 години до 08-00 години наступного дня середи; у вихідні дні: суботу (щонедільно) з 15-00 години до 08-00 години понеділка; а також додатково проводити відпустку разом із дитиною не менше ніж чотири тижня на рік; узгоджувати питання щодо навчання та виховання дитини та інші питання сумісно із позивачем.
Вимоги позову мотивовані тим, що з сторони по справі є батьками малолітньої дитини ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає з матір'ю, яка чинить позивачу перешкоди у вихованні сина та спілкуванні з дитиною.
Рішенням Нахімовського районного суду м.Севастополя від 25 лютого 2013 року позов ОСОБА_3 задоволений частково. Визначено наступний спосіб участі позивача у спілкуванні та вихованні сина, шляхом надання батькові можливості спілкування з дитиною у періоди з 16-00 до 19-00 години вівторка, з 9-00 години неділі до 9-00 години понеділка, а також з можливістю щорічного спільного відпочинку з дитиною не менше двох тижнів на рік. Зобов'язано відповідача не перешкоджати визначеному способу участі батька у вихованні дитини та надавати дитину у вказані дні та години. В решті позовних вимог відмовлено. Вирішено питання про судові витрати.
Представник ОСОБА_3 - ОСОБА_4 з рішенням суду не погодилась, подала апеляційну скаргу, у якій ставить питання про його скасування у частині надання її довірителю періоду спілкування з сином з 16-00 години до 19-години вівторка, а також надання можливості щорічного спільного відпочинку з дитиною не менше двох тижнів на рік. Посилаючись на те, що при ухваленні рішення суду у названій частині, судом не були враховані інтереси дитини та висновок відділу опіки та піклування, просить рішення суду у цій частині змінити, надавши батькові можливість спілкування з сином у період з 16-00 години вівторка до 09-00 години середи щонеділі, а також можливість щорічного спільного відпочинку з дитиною не менше чотирьох тижнів на рік.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення позивача, представників сторін, дослідивши матеріали справи, та перевіривши доводи апеляційної скарги вважає, що остання підлягає відхиленню з таких підстав.
Ухвалюючи рішення у частині визначення часів для побачення батька з дитиною зокрема кожного вівторка з 16-00 години до 19-00 години та можливості щорічного спільного відпочинку з дитиною не менше двох тижнів на рік, суд першої інстанції виходив з наявності підстав для зміни участі батька у вихованні дитини та спілкуванні з дитиною, оскільки це буде сприяти як найкращому забезпеченню прав кожного з батьків та не призведе до порушення інтересів малолітнього.
З такими висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів, як з такими, що відповідають нормам матеріального права та обставинам, які мають значення по справі.
Відповідно до ст.153 СК України мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування.
Згідно з вимогами ч.2 ст.159 СК України суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування, з урахуванням віку, стану здоров'я дитини, поведінки батьків, а також інших обставин, що мають істотне значення.
Як встановлено судом першої інстанції, сторони по справі перебувають у зареєстрованому шлюбі з 07 вересня 2007 року, від якого мають сина ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1. Дитина проживає окремо від батька разом із матір'ю.
Викладені обставини апелянтом не заперечуються.
Висновком органу опіки та піклування Нахімовської районної державної адміністрації м.Севастополя від 14 лютого 2013 року визначений спосіб участі батька вихованні малолітнього сина, надавши зустрічі: у період з 16-00 години вівторка до 09-00 години середи, з 09-00 години неділі до 09-00 години понеділка щонеділі за домовленістю з матір'ю. Зобов'язано матір не чинити перешкоди зустрічам батька з дитиною.
Колегія суддів вважає, що визначаючи часи спілкування ОСОБА_3 із сином у вівторок, а саме з 16-00 години до 19-00 години, суд першої інстанції відступив від висновку органу опіки та піклування, однак, всупереч доводів апеляційної скарги таке відступлення не суперечить вимогам ст.ст.153, 157 СК України. Так, вирішуючи спір у названій частині, суд першої інстанції правильно виходив з віку дитини, режиму та розпорядку дня дитини, сімейного стану, складу сім'ї, житлово-побутових умов позивача, та того, що місце проживання дитини за згодою батьків визначено саме з матір'ю.
Доводи апеляційної скарги про те, що у разі визначення часу спілкування у вівторок з 16-00 години до 09-00 години середи, позивач мав би можливість один раз у неділю спілкуватися з викладачами школи розвитку, яку дитина відвідує після дошкільного закладу, колегією суддів до уваги прийняти бути не можуть як необґрунтовані, оскільки визначений судом період спілкування дитини та батька не перешкоджає останньому здійснювати контроль за навчальним процесом дитини у цьому закладі незалежно від розкладу навчання.
Також колегія суддів погоджується з висновком суду про достатність проведення часу батька з дитиною у період відпустки не менше ніж два тижня, правильно зазначаючи те, що такий порядок проведення відпустки, не буде порушувати навчальний процес дитини та розпорядок його життя. Крім того, такий висновок суду не суперечить вимогам ст.141 СК України, згідно якої мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, та мати, відповідач по справі, не заперечує щоб дитина в період відпустки позивача проводила з ним два тижні.
Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
Рішення суду у оскарженій частині відповідає вимогам закону, підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, колегія не знаходить, а тому воно відповідно до ч.1 ст.308 ЦПК України підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст.ст.303, 305, 307, 308, 313, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 відхилити.
Рішення Нахімовського районного суду м.Севастополя від 25 лютого 2013 року залишити без змін.
Ухвала суду набирає законну силу з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів із дня оголошення.
Головуючий: /підпис/ В.О.Єфімова
Судді: /підпис/ В.П.Клочко
/підпис/ В.М.Сундуков
З оригіналом згідно:
Суддя Апеляційного
суду м.Севастополя В.О.Єфімова