Справа № 22-ц/793/344/13Головуючий по 1 інстанції
Категорія : Компанієць О.В.
Доповідач в апеляційній інстанції
Подорога В. М.
22 травня 2013 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючогоПодороги В.М.,
суддівВасиленко Л.І., Демченка В.А.,
при секретаріПосипайко А.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на ухвалу Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 28 листопада 2012 року по справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7, Смілянського міського відділу ДВС Смілянського міськрайонного управління юстиції про визнання спільної власності на квартиру та зняття арешту з квартири,-
В листопаді 2012 року позивачка звернулася до суду з позовом до ОСОБА_7, Смілянського міського відділу ДВС Смілянського міськрайонного управління юстиції про визнання спільної власності на квартиру та зняття арешту з квартири.
Просила визнати квартиру АДРЕСА_1 спільною сумісною власністю ОСОБА_6 та ОСОБА_7, визнати за ОСОБА_6 право власності на ? вказаної квартири та ? частину квартири за ОСОБА_7
Ухвалою судді від 5 листопада 2012 року Смілянського міськрайонного суду Черкаської області з метою забезпечення позову зупинено продаж квартири АДРЕСА_1, арештованої на підставі акту опису і арешту майна від 21 березня 2012 року.
Ухвалою судді від 28 листопада 2012 року Смілянського міськрайонного суду Черкаської області змінено заходи забезпечення позову.
З метою забезпечення позову зупинено продаж належної ОСОБА_6 ? частини квартири АДРЕСА_1.
Дозволено продаж належної ОСОБА_7 ? частини квартири АДРЕСА_1, арештованої на підставі акту опису і арешту майна від 21 березня 2012 року.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду, ОСОБА_6 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, та порушення норм матеріального і процесуального права, просить її скасувати.
Заслухавши доповідача, вивчивши та обговоривши матеріали справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, 1 листопада 2012 року ОСОБА_6 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_7, Смілянського міського відділу ДВС Смілянського міськрайонного управління юстиції про визнання спільної власності на квартиру та зняття арешту з квартири, 21 березня 2012 року державним виконавцем накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1, оскільки внаслідок подальшого здійснення виконавчого провадження може ускладнитись або стати неможливим визнання права власності на ? вказаної квартири.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Види забезпечення позову визначені ст. 152 ЦПК України, зокрема, одним з них є накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.
Згідно ч.3 ст.152 ЦПК види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
У відповідності з роз'ясненнями Пленуму Верховного Суду України, викладеними в п.6 постанови від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Проте суд залишив поза увагою зазначені вимоги закону та роз'яснення Пленуму Верховного Суду України і без будь-яких обґрунтувань необхідності та доцільності застосування саме таких заходів забезпечення позову дозволив продаж належної ОСОБА_7 ? частини квартири, хоча ОСОБА_6 просила визнати за нею ? частини квартири.
Таким чином, застосовані судом заходи забезпечення позову у даній справі не є співмірними із заявленими позивачем вимогами, може ускладнитись або стати неможливим визнання права власності на ? вказаної квартири, а тому оскаржувана ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню, як постановлена з порушенням норм процесуального права, зокрема вимог статей 151, 152 ЦПК України, з постановленням у справі нової ухвали про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_7 про зняття арешту з квартири.
Керуючись ст. ст. 307, 312, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 - задовольнити.
Ухвалу Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 28 листопада 2012 року про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7, Смілянського міського відділу ДВС Смілянського міськрайонного управління юстиції про визнання спільної власності на квартиру та зняття арешту з квартири - скасувати.
Постановити у справі нову ухвалу.
В задоволенні заяви ОСОБА_7 про зняття арешту з квартири, відмовити.
Ухвала касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий :
Судді :