Справа № 22-ц/793/331/13Головуючий по 1 інстанції
Категорія : Олійник М.Ф.
Доповідач в апеляційній інстанції
Подорога В. М.
22 травня 2013 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючогоПодороги В.М.,
суддівВасиленко Л.І., Бородійчука В.Г. ,
при секретаріПосипайко А.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_6 на рішення Христинівського районного суду Черкаської області від 28 листопада 2012 року в справі за позовом ОСОБА_6 до ПАТ «Зернопродукт МХП» про визнання недійсним договору оренди землі,-
В вересні 2012 року ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом до ПАТ «Зернопродукт МХП» про визнання недійсним договору оренди землі, посилаючись на те, що він є власником земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 2,88 га, що розташована в адмінмежах Сичівської сільської ради Христинівського району.
1 червня 2005 року між сторонами по справі був укладений договір оренди землі №320/2005-С-Х-Ч щодо вказаної вище земельної ділянки.
Вказаний договір зареєстрований у Христинівському РВ ЧРФ ДП «Центр ДЗК», однак в порушення вимог ст.15 Закону України «Про оренду землі» до підписаного сторонами договору не долучено плану або схеми земельної ділянки, яка передається в оренду, її кадастрового плану та акта визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), що унеможливлює її ідентифікацію, не зазначена також така істотна умова договору оренди землі як умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.
Зазначив, що строк позовної давності ним пропущений з поважних причин, оскільки він є юридично необізнаною людиною і вважав, що укладений договір відповідає вимогам закону, а на початку 2012 року йому стало відомо про те, що договір оренди не відповідає вимогам закону.
Рішенням Христинівського районного суду Черкаської області від 28 листопада 2012 року позов ОСОБА_6 до ПАТ «Зернопродукт МХП» в частині вимоги про поновлення строку позовної давності залишено без розгляду.
У задоволенні позову ОСОБА_6 до ПАТ «Зернопродукт МХП» в частині вимоги про визнання недійсним договору оренди землі відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_6, посилаючись на неправильне дослідження та надання оцінки доказам, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.
Судова колегія заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених в суді першої інстанції приходить до висновку про те, що апеляційна скарга повинна бути відхилена виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Так, за змістом ст. 1 Закону України "Про оренду землі" оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
За змістом ч. 2 ст. 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.
Згідно із ст. ст. 16, 18, 19 Закону України "Про оренду землі" договір оренди земельної ділянки набирає чинності після досягнення домовленості з усіх істотних умов, підписання його сторонами і державної реєстрації в порядку, встановленому законом. Строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років.
Відповідно до ст. 15 Закону України "Про оренду землі" істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.
Частиною 2 ст. 15 Закону України "Про оренду землі" установлено, що відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, є підставою для визнання договору недійсним відповідно до закону.
Згідно із ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. ч. 1 - 3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу.
У ч. 1 ст. 203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
Невід'ємною частиною договору оренди землі на підставі ч. 4 ст. 15 Закону України "Про оренду землі" є план або схема земельної ділянки, яка передається в оренду; кадастровий план земельної ділянки з відображенням обмежень (обтяжень) у її використанні та встановлених земельних сервітутів; акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості); акт приймання-передачі об'єкта оренди; проект відведення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 210 ЦК України та ч. 1 ст. 20 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі підлягає державній реєстрації й на підставі ч. 1 ст. 210, ч. 3 ст. 640 ЦК України та ст. 18 Закону України "Про оренду землі" є укладеним із моменту його державної реєстрації.
Порядок державної реєстрації договорів оренди землі, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 1998 року N 2073, а відповідно до Указу Президента України від 17 лютого 2003 року "Про заходи щодо створення єдиної системи державної реєстрації земельних ділянок, нерухомого майна та прав на них у складі державного земельного кадастру", на Державний комітет України по земельних ресурсах покладено обов'язок щодо здійснення у складі державного земельного кадастру державної реєстрації земельних ділянок, нерухомого майна та прав на них, а також договорів оренди земельних ділянок.
Відповідно до п. 2 Порядку державної реєстрації договорів оренди землі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 1998 року N 2073, державна реєстрація договорів оренди є офіційним визнанням і підтвердженням державою факту виникнення або припинення права оренди земельних ділянок.
Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що відсутні підстави для визнання договору оренди недійсним, оскільки він зареєстрований у ДК "Центр державного земельного кадастру" Черкаської регіональної філії Христинівського відділу і містить всі передбачені законодавством істотні умови.
Під час розгляду справи судом першої інстанції встановлено, що позивач є власником земельної ділянки площею 2,88 га, розташованої на території Сичівської сільської ради Христинівського району Черкаської області, що підтверджується копією державного акту серії ЧР №093766, виданого 26 лютого 2004 року Христинівською райдержадміністрацією та зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за №575 (а.с. 10).
1 червня 2005 року сторонами підписано договір оренди зазначеної вище земельної ділянки №320/2005-С-Х-Ч терміном на 15 років (а.с. 8-9), який 15.07.2005 року був зареєстрований у Христинівському рай відділі Черкаської регіональної філії Центру ДЗК за N 040579500307 ( а.с. 8-9).
Також судом було встановлено, що оспорюваний договір оренди земельної ділянки, укладений у письмовій формі, пройшов відповідну державну реєстрацію, позивач мав необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення позивача було спрямоване на укладання договору оренди.
Крім того, судом встановлено, що межі земельної ділянки визначено у державному акті позивача, до договору оренди земельної ділянки додано копію державного акта, при виготовленні, видачі та реєстрації якого було складено відповідні план та схему земельної ділянки, кадастровий план з відображенням обмежень (обтяжень) у її використанні та встановлених земельних сервітутів, а сам договір містить всі передбачені законодавством (чинним на момент укладення), істотні умови,.
До того ж, відповідач протягом 2005 - 2011 років сплачував за вказаним договором орендну плату, а ОСОБА_6, її приймав, що свідчить про обізнаність позивача щодо існування орендних правовідносин між сторонами.
Наведене свідчить про те, що між позивачем та відповідачем при укладенні договору оренди землі погоджено усі істотні умови, у тому числі об'єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки), що підтверджується пунктами 1, 2 договору оренди землі від 01 червня 2006 року.
Відповідно до вимог ст. 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності, кожна сторона у справі повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Колегія суддів також погоджується із висновком суду першої інстанції, що відсутність у договорі зокрема умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки на чинність договору не впливає оскільки договір було укладено в 2006 році, а зміни до ч.1 ст. 15 Закону України "Про оренду землі" стосовно даної умови як істотної було внесено 16.09.2008 року.
Відсутність дати в акті приймання - передачі об'єкта оренди (а.с. 21) також не може свідчити про недійсність договору оренди ураховуючи, що в п. 20 договору зазначено умову передачі земельної ділянки орендарю в 5 (п'яти) денний термін після реєстрації договору.
Відмовляючи в задоволенні позову про визнання спірного договору недійсним, суд виходив із того, що він підписаний сторонами, зазначено термін його дії в межах діючого законодавства, державна реєстрація договору проведена відповідно до Тимчасового порядку ведення державного реєстру земель, затвердженого наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 2 липня 2003 р. N 174, за яким така реєстрація здійснюється структурними підрозділами Центру державного земельного кадастру при Держкомземі України.
Отже, повно та всебічно з'ясувавши обставини справи, дослідивши надані сторонами докази, вислухавши пояснення сторін у справі, суд першої інстанції дійшов по суті правильного висновку про відсутність підстав для визнання договору оренди недійсним на підставі ч. 2 ст. 15 Закону України "Про оренду землі",.
Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 відхилити.
Рішення Христинівського районного суду Черкаської області від 28 листопада 2012 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ з моменту набрання нею законної сили.
Головуючий :
Судді :