Справа № 22-ц/793/24/13Головуючий по 1 інстанції
Категорія : Кузьменко В.А.
Доповідач в апеляційній інстанції
Подорога В. М.
24 травня 2013 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючого Подорога В. М.
суддів Демченко В. А. , Василенко Л. І.
при секретарі Котолуп А.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси цивільну справу за апеляційною скаргою ВАТ НАСК «Оранта» на заочне рішення Соснівського районного суду м.Черкаси від 23 березня 2012 року в справі за позовом ОСОБА_6 до ВАТ НАСК «Оранта» про стягнення страхового відшкодування
У квітні 2012 року ОСОБА_6 звернувся до суду з позовною заявою, в якій просив стягнути з відповідача страхове відшкодування в сумі 81 320 грн. та судові витрати.
У своєму позові посилався на те, що між ним та ВАТ НАСК «Оранта», було укладено договір добровільного страхування транспортного засобу Citroen C3, д.н.з. НОМЕР_1, який належить позивачу на праві власності. Догові добровільного страхування транспортного засобу серія УБ №623504 укладений строком до 20 липня 2010 року, умовами якого передбачено обов'язок страховика здійснити виплату страхового відшкодування, у разі настання страхового випадку. 12 липня 2010 року трапилося ДТП, в якій застрахований транспортний засіб зазнав механічних пошкоджень.
Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 23 березня 2012 року позов задоволено.
Стягнуто з ВАТ НАСК «Оранта» на користь ОСОБА_6 страхове відшкодування в сумі 81 320 грн..
Вирішено питання щодо судових витрат.
В апеляційній скарзі ВАТ НАСК «Оранта» просить призначити автотоварознавчу експертизу, скасувати зазначене рішення, та ухвалити нове яким позовні вимоги задовольнити частково з врахуванням авто товарознавчої експертизи, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невірне застосування судом норм матеріального та процесуального права.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що 21 листопада 2009 року між сторонами укладено договір добровільного страхування наземного транспорту УБ №623504 належного позивачу автомобіля НОМЕР_2, відповідно до умов якого страхова компанія зобов'язалась відшкодувати позивачу в межах страхової суми збитки унаслідок настання страхового випадку. Одним із страхових випадків за умовами договору страхування є дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого транспортного засобу.
12 липня 2010 року близько за участю застрахованого транспортного засобу сталась дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої автомобіль Citroen C3 отримав механічні пошкодження. Того ж дня позивач повідомив страховика про ДТП з вимогою виплати йому суми страхового відшкодування.
Задовольняючи позовні вимоги позивача, суд першої інстанції, виходив з того, що відповідно до вимог ст. 988 ЦК України, ст.. 20 ЗУ «Про страхування» за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання страхового випадку виплатити другій стороні страхову виплату протягом двох робочих днів, як тільки стане відомо про настання страхового випадку.
Оскільки дорожньо-транспортна пригода, що сталась із застрахованим автомобілем позивача підпадає під страховий випадок та позивач виконав усі умови договору страхування, зокрема, у строки, визначені договором звернувся до відповідача із заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування, надавши усі необхідні документи, а тому на його користь з відповідача підлягає стягненню 81320 грн.
Проте, повністю погодитися з такими висновками суду не можна.
Відповідно до ст. ст. 10, 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 ЦПК України.
Статтею 212 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Згідно зі ст. ст. 213, 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про страхування», страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування.
Згідно зі ст. 979 ЦК України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Отже, при настанні страхового випадку правовідносини між сторонами регулюються виключно умовами укладеного між ними договору страхування.
Крім того, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 988 ЦК України страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором.
Страхова виплата за договором майнового страхування здійснюється страховиком у межах страхової суми, яка встановлена у межах вартості на момент укладення договору.
Проте, суд вирішуючи питання про відшкодування на користь позивача суми страхового відшкодування, у порушення вимог ст. ст. 212, 213, 214 ЦПК України вищенаведених вимог закону та умов укладеного між сторонами договору не врахував та стягуючи на користь позивача суму страхового відшкодування в розмірі 81320 грн., не встановив та не зазначив у рішенні, на підставі якого пункту договору розраховував розмір страхового відшкодування, а також не звернув уваги на пояснення представника відповідача про те, що згідно зі звітом дослідження спеціаліста-автотоварознавця спірного автомобіля від 22 червня 2011 року №440 вартість матеріальної шкоди у зв'язку з аварійним пошкодженням автомобіля складає 88036,27 грн. при його ринковій вартості 84800 грн., а сума страхового відшкодування - 81320 грн., що свідчить про те, що сума завданої шкоди становить 109 % від страхової суми.
Крім того, при визначенні розміру суми страхового відшкодування суд не звернув уваги, що умовами укладеного між сторонами договору передбачено, що сума страхового відшкодування визначається за рішенням страховика у разі, якщо вартість відновлювального ремонту перевищує 75 % його дійсної вартості, та умовами самого договору страхування визначено порядок здійснення страховиком виплати страхового відшкодування та визначення його розмірів при повній загибелі транспортного засобу.
Задовольняючи позов, суд залишив без уваги те, що самою страховою компанією відповідного рішення про виплату відшкодування з урахуванням положень розділу 12 договору страхування не приймалось.
Не надано судом й належної та достатньої оцінки доводам відповідача про те, що, оскільки вартість відновлювального ремонту відповідно до п. 12.11.2 Договору страхування перевищує 75 % страхової суми, то страховик має право провести розрахунок та виплату страхового відшкодування в межах страхової суми за одним із визначених страховиком варіантів (пп. 12.11.1 - 12.11.2) й відповідно до цього належним чином не вирішено питання щодо розміру збитків, які підлягають відшкодуванню позивачу,
Згідно висновку судової автотоварознавчої експертизи ,призначеної ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Черкаської області від 1 березня 2013 року - дійсна вартість автомобіля «CITROEN С-3» 2006 року випуску, на момент ДТП, що відбулася 12 липня 2010 року становить: 73057,22 грн.
Враховуючи зазначене, судова колегія вважає, що саме ця сума і повинна бути стягнута зі страхової компанії на користь позивача ОСОБА_7, у відповідності з умовами договору страхування транспортного засобу. Колегія суддів також враховує, що ухвалою від 1 березня 2013 року на відповідача - ВАТ НАСК « Оранта» було покладено обов'язок надати автомобіль CITROEN C-3 в розпорядження експертів та покладено витрати на проведення експертизи. З вини ВАТ НАСК «Оранта» автомобіль не був доставлений на експертизу, в результаті чого експертами не була встановлена його залишкова вартість, тому
пошкоджений автомобіль, що належить ОСОБА_6 слід передати у власність ВАТ НАСК «Оранта, враховуючи те, що дане майно не може використовуватись за призначенням, але має певну матеріальну цінність.
Відповідно до вимог ст.309 ЦПК України, підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є:
1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими;
3) невідповідність висновків суду обставинам справи;
4) порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права, а також розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні рішення судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, що викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглядав справу.
Враховуючи, що судом першої інстанції неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, що він ухвалив рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає, що рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення, частково задовольнивши апеляційну скаргу ВАТ НАСК «Оранта».
Керуючись ст. ст. 303, 307, 309,316 ЦПК України колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ВАТ НАСК «Оранта» - задовольнити частково.
Заочне рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 23 березня 2012 року скасувати та ухвалити нове, яким стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія Оранта» на користь ОСОБА_6 страхове відшкодування в сумі 73057,22 грн. Зобов'язати ОСОБА_6 технічну документацію на автомобіль та легковий автомобіль НОМЕР_3 2006 року випуску, який зареєстрований на ім'я ОСОБА_6 передати у власність Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія Оранта». В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскарженим у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з моменту набрання ним законної сили.
Головуючий :
Судді :