Справа № 22-ц/793/1408/13Головуючий по 1 інстанції
Категорія : Клочко О.В.
Доповідач в апеляційній інстанції
Подорога В. М.
24 травня 2013 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючогоПодороги В.М.,
суддівБородійчука В.Г, Демченка В.А. ,
при секретаріКотолуп А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_6 на рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 28 березня 2013 року в справі за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_6 про стягнення боргу за договором позики,-
У грудні 2012 року ОСОБА_7 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_6 про стягнення боргу за договором позики обґрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що 04.12.2011 року він передав відповідачу під розписку грошові кошти в сумі 20 000 грн, що підтверджується розпискою від 04.12.2011 року, які до цього часу ОСОБА_6 не повернув і на вимогу про повернення коштів від 01.12.2012 року не реагує.
Збільшивши свої позовні вимоги просив стягнути з ОСОБА_6 суму боргу 20080 грн., проценти за договором станом на 04.02.2013 року - 1754 грн. та 3% річних в сумі 100 грн. станом на 22.02.2013 року.
Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 28 березня 2013 року позов задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_7 проіндексовану суму боргу за договором позики від 04 грудня 2012 року, яка становить 20 080 гривень, проценти станом на 04.02.2013 року в сумі 1754 гривень, 3% річних станом на 22.02.2013 року в сумі 100 гривень та понесені судові витрати по оплаті судового збору в загальній сумі 322,90 гривень.
В апеляційній скарзі ОСОБА_6, посилаючись на неправильне дослідження та надання оцінки доказам, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.
Судова колегія заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених в суді першої інстанції приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив із того, що 04.12.2011 року відповідач ОСОБА_8 отримав від позивача ОСОБА_7 20000 грн., що підтверджується розпискою від 04.12.2011 року.
Окрім суми позики до стягнення з відповідача підлягають передбачені ст. 1048 ЦК України проценти за користування грошима. Оскільки договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України щомісяця до дня повернення позики.
Оскільки на день розгляду справи борг не повернуто, тому стягненню з ОСОБА_6 підлягають відсотки в межах заявленого позову в розмірі 1754 грн., а саме: 390 грн. за період з 14.12.2011 по 23.03.2012 ; та 1364 грн за період з 23.03.2012 року по 04.02.2013 року.
Ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом
Так як боржник допустив прострочку виконання зобов'язання, сума боргу відповідно до ст. 625 ЦК України та відповідно до індексів інфляції становить 20080 грн. Крім того, 3% річних розраховані з суми 20000 грн. за два місяці прострочки становлять 100 грн.
Таким чином з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_7 підлягають до стягнення: заборгованість в сумі 20 080 гривень, проценти за користування коштами в сумі 1754 гривень та 3% річних станом на 22.02.2013 року в сумі 100 гривень.
З такими висновками суду першої інстанції погоджується і судова колегія.
Відповідно до ст. ст. 10, 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 ЦПК України.
Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором.
За умови невиконання позичальником свого зобов'язання із повернення отриманих коштів та сплати процентів за користування грошима, позичальник несе тягар наслідків, передбачених ст. 1050 ЦК України, у якій зазначено, що у випадку своєчасного не повернення суми позики, позичальник зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 ЦК України.
Тобто, стягнення процентів за користування чужими грошима, як гарантія прав позикодавця, у розмірі 3 % річних відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, має застосовуватися із дня, наступного за днем, який визначено сторонами, як строк виконання зобов'язання, в даному випадку з моменту надіслання ОСОБА_6 вимоги про повернення грошей.
За вказаним договором позики, наслідки, передбачені ч. 2 ст. 625 ЦК України, застосовуються з 11 грудня 2012 року по день ухвалення рішення про стягнення заборгованості, якщо позивач не зазначить іншого строку, за який стягуються вказані виплати. Статтею 212 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Згідно зі ст. ст. 213, 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.
Тому зазначені висновки відповідають установленим обставинам справи та вимогам норм матеріального права, які регулюють спірні правовідносини.
Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 315 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 відхилити.
Рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 28 березня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_6 про стягнення боргу за договором позики -залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з моменту набрання нею законної сили.
Головуючий :
Судді :