Ухвала від 30.05.2013 по справі 2-28/11

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/1472/13Головуючий по 1 інстанції

Категорія : 45 Журба С.О.

Доповідач в апеляційній інстанції

Бондаренко С. І.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 травня 2013 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючогоБондаренка С.І.

суддівВініченка Б.Б., Дмитренка М.І.,

при секретаріКуцопатра Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційні скарги ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 12 квітня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, знесення забудови, стягнення моральної шкоди, встановлення межі та за зустрічним позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_6, третя особа: ОСОБА_8 про усунення самовільного захвату чужої земельної ділянки, відновлення межі та усунення перешкод в землекористуванні, відшкодування моральної шкоди, -

ВСТАНОВИЛА:

В січні 2006 року ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_9, ОСОБА_7 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, знесення забудови, стягнення моральної шкоди та встановлення межі, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що позивач є власником 59/100 частин домоволодіння АДРЕСА_1. У користування йому була надана земельна ділянка площею 660 кв.м. Власником сусідньої земельної ділянки є відповідач ОСОБА_9, яка разом зі своїм сином ОСОБА_7 заважають позивачу користуватися його земельною ділянкою. Так відповідачі засипали хвіртку позивача землею, чим створили перешкоду для проходу позивача та його сім'ї до їхнього будинку, посадили дерева, побудували сарай на межі земельних ділянок та зробили стік в сторону позивача, а для кріплення свого сараю поставили на земельній ділянці позивача залізні швелера. Крім того для встановлення нової межі земельної ділянки, відповідачі посеред двору позивача викопали траншею та натягнули сітчану огорожу.

На припис райвиконкому про усунення перешкод у користуванні земельної ділянки відповідачі не реагували, і в результаті таких неправомірних дій позивачу було завдано моральну шкоду в розмірі 3000 гривень. А тому позивач просив суд з урахуванням уточнених та збільшених позовних вимог знести неправомірно розміщений сарай, стягнути з відповідачів спричинену їх діями моральну шкоду у розмірі 3000 гривень, зобов'язати відповідачів звільнити самовільно захоплену ними частину належної позивачу земельної ділянки, виходячи з її розміру у 724 м2, оскільки при подачі позову розмір ділянки ним було вказано невірно та встановити межу між домоволодіннями.

Відповідачі за первісним позовом звернулися до суду із зустрічною позовною заявою до ОСОБА_6 про усунення самовільного захвату чужої земельної ділянки, відновлення межі та усунення перешкод в землекористуванні, відшкодування моральної шкоди, обґрунтовуючи вимоги тим, що межа між домоволодіннями сторін проходить по природному схилу. Позивач за первісним позовом, підкопуючи схил та обрубуючи корені захисних рослин почав переносити межовий знак по якому проходить межа, і як наслідок стали рушитися їхні подвірні споруди. На прохання позивачів за зустрічним позовом про укріплення обрізу підпорною стінкою, відповідач не реагував, і як наслідок було знищено культурний археологічний масив, що призвело до неможливості для використання частини земельної ділянки позивачів за зустрічним позовом. А тому з урахуванням заяв про зміну, доповнення, збільшення та уточнення зустрічних позовних вимог, позивачі за зустрічним позовом просили суд зобов'язати ОСОБА_6 відновити зруйновані ним на спірній межі протиерозійні відкоси, зобов'язати ОСОБА_6 сплатити половину вартості огорожі між домоволодіннями, відновити стан земельної ділянки на її межі до його порушення та стягнути з ОСОБА_6 завдану моральну шкоду в розмірі 31690 гривень.

Ухвалою Соснівського районного суду від 23 січня 2013 року до участі в справі на заміну померлого позивача за зустрічним позовом ОСОБА_9 залучено її правонаступника в даних правовідносинах ОСОБА_7.

Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 12 квітня 2013 року в задоволенні позову ОСОБА_6 та в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_7 - відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду ОСОБА_6 та ОСОБА_7 звернулись з апеляційними скаргами.

В своїй апеляційній скарзі ОСОБА_7, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи та невідповідність висновків суду обставинам справи просив суд скасувати рішення районного суду і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.

В апеляційній скарзі ОСОБА_6, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи просив змінити рішення суду, а саме: в частині його позовних вимог до ОСОБА_7 позов задовольнити, а в іншій частині рішення залишити без змін.

Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів, приходить до висновку, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, виходив з того, що сторонами не доведено обставини які підлягають доказуванню, а тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.

В судовому засіданні встановлено та підтверджується матеріалами справи, що будинковолодіння за адресою АДРЕСА_1 зареєстровано на праві приватної власності за ОСОБА_6 в частці 59/100 та ОСОБА_10 в частці 41/100. Рішенням виконавчого комітету Черкаської міської ради №341 від 26.06.85 року за домоволодінням АДРЕСА_1 закріплено земельну ділянку площею 724 кв.м в межах:3.75;11.00;0.80;35.80;8.00;5.90;11.90;13.12;35.41;11.50.

Вказане рішення виконавчого комітету не скасоване та не визнано недійсним.

Будинковолодіння за адресою АДРЕСА_2 зареєстровано на праві власності за ОСОБА_7

Рішенням виконавчого комітету Черкаської міської ради №191 від 28.12.1988 року за домоволодінням АДРЕСА_2 були закріплені лишки площею 38 кв.м. і загальний розмір вказаної земельної ділянки склав 754 кв.м.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції, правильно виходив з того, що основним спором є те, де має проходити межа між земельними ділянками, інші вимоги сторін є похідними від вирішення спору щодо межі.

Відповідно до п.в частини 1 статті 183 ЗК України основними завданнями землеустрою є встановлення на місцевості меж земельних ділянок власників і землекористувачів.

Згідно п.п.а,е частини 1 статті 184 ЗК України землеустрій передбачає встановлення (відновлення) на місцевості меж землеволодінь і землекористувань, встановлення в натурі (на місцевості) меж земельних ділянок.

Частиною 1 статті 185 ЗК України встановлено, що землеустрій здійснюється державними та іншими землевпорядними організаціями.

Організація землеустрою на території міст належить до повноважень міських рад (п.д ч.1 ст.12 ЗК України).

Таким чином як встановлення так і відновлення на місцевості меж землеволодінь та землекористувань відноситься до повноважень визначеного законом органу.

Судом першої інстанції дана належна оцінка висновкам експертиз, а доводи апеляційних скарг не спростовують таку оцінку .

Крім того будинковолодіння за адресою АДРЕСА_1 зареєстрований на праві приватної власності за ОСОБА_6 в частці 59/100, таким чином земельна ділянка закріплена за вказаним домоволодінням знаходиться в спільному користування як позивача так і співвласника , але вказана особа не була залучена до участі у справі, хоч розгляд спору який вирішується в даній справі впливає на права та обов'язки вказаної особи.

Посилання ОСОБА_7 в апеляційній скарзі на те, що судом неправильно був зазначений розмір його вимог щодо завданої моральної шкоди не впливає на суть ухваленого судом рішення, та може бути вирішено в порядку статті 219 ЦПК України.

За таких обставин колегія суддів не вбачає підстав для зміни чи скасування оскаржуваного рішення.

Керуючись ст..ст.303,304,307,308,313,314,315 ЦПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційні скарги ОСОБА_6 та ОСОБА_7 - відхилити.

Рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 12 квітня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з часу проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом 20 днів.

Головуючий :

Судді :