Справа № 22-ц/793/1552/13Головуючий по 1 інстанції
Категорія : 27 Журба С.О.
Доповідач в апеляційній інстанції
Демченко В. А.
29 травня 2013 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючого Демченко В. А.
суддів Подорога В. М. , Бородійчук В. Г.
при секретарі Бражнюк О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу Кредитної спілки "Копійка до копійки" на заочне рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 20 лютого 2013 року по справі за позовом ОСОБА_6 до Кредитної спілки "Копійка до копійки" про стягнення коштів, -
Позивач ОСОБА_6 звернулася до суду із позовом до Кредитної спілки "Копійка до копійки" про стягнення коштів.
Свої вимоги мотивувала тим, що 15 квітня 2010 року між нею та відповідачем було укладено договір № Д-9, за умовами якого позивачка внесла на депозитний рахунок відповідача грошову суму у розмірі 4000 грн. на строк до 15.04.2012 року з відсотковою ставкою 45 % річних. На вказану дату позивачу суму вкладу повернуто не було, тому вона була змушена звернутися до суду з вимогою стягнення на її користь суми вкладу, суми нарахованих, як за час терміну вкладу, так і за час прострочення зобов'язання, відсотків.
В ході розгляду справи представник позивача від вимоги про стягнення інфляційних відмовився, а в іншій частині позовні вимоги підтримав та просив стягнути з відповідача на користь позивачки суму вкладу в розмірі 4000 грн. та невиплачені відсотки в сумі 4 055 грн.
Заочним рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 20 лютого 2013 року позов задоволено частково та стягнуто з Кредитної спілки "Копійка до копійки" на користь ОСОБА_6 суму внеску по договору № Д- 9 від 15 квітня 2010 року в розмірі 4 000 грн., відсотки по договору в сумі 1533,70 грн., а всього 5533,70 грн.
Стягнуто з Кредитної спілки "Копійка до копійки" на користь спеціального фонду державного бюджету судовий збір в сумі 229,40 грн.
В іншій частині позову відмовлено.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, Кредитна спілка "Копійка до копійки" подала апеляційну скаргу на рішення, в якій просить рішення суду скасувати в частині задоволення вимог про стягнення відсотків з Кредитної спілки "Копійка до копійки" в сумі 1533,70 грн., так як вважає його ухваленим із порушенням норм матеріального права та невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи, а в іншій частині - залишити без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, сторони по справі, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених в суді першої інстанції, судова колегія приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги по наступних підставах.
Так, за матеріалами справи встановлено, що 15 квітня 2010 року між позивачем і відповідачем було укладено договір № Д-9 за умовами якого позивач вніс на депозитний рахунок відповідача грошову суму у розмірі 4000 грн. на строк до 15.04.2012 року ( а. с. 11).
Згідно умов 2.1 зазначеного договору в наступний після настання наведеного терміну день спілка зобов'язувалась повернути позивачу суму вкладу, чого зроблено не було, а тому за таких умов вимога про стягнення вказаної суми з відповідача є обґрунтованою.
Відповідно до умов п. 1.4. депозитного договору процентна ставка по внеску складає 45% річних. Відповідно до п. 2.3 договору базою нарахування процентів є сума грошових коштів, фактично внесена вкладником за цим договором. В той же час з наданих до суду документів, зокрема членської книжки позивача, за період з 15 квітня 2010 року по 15 квітня 2012 року відповідачем відсотки позивачу були виплачені, про що у вказаній книжці містяться відповідні відмітки( а. с. 9 на звороті).
Тому судом першої інстанції вірно зазначено, що за таких умов вимога про стягнення відсотків за наведений період задоволенню не підлягає.
Також, у своєму позові позивачка просила суд стягнути з відповідача відсотки за депозитом за період з 15 квітня 2012 року по день ухвалення судового рішення з розрахунку 45 % річних від суми вкладу.
Згідно положень п. 2.3 укладеного між сторонами договору, нарахування відсотків на вклад здійснюється за фактичну кількість днів користування кредитною спілкою сумою вкладу, починається з наступного дня після отримання кредитною спілкою суми вкладу, а припиняється в день закінчення строку вкладу, визначений в п. 1.3. договору чи день дострокового його розірвання.
Пунктом 1.3 договору встановлено термін внеску, який складає 24 місяці з дня внесення коштів, тобто з 15.04.2010 року по 15.04.2012 року включно. При цьому даний термін не може бути меншим, ніж строк виконання сторонами своїх зобов'язань за договором. В даному випадку зобов'язання відповідача перед позивачем виконані не були, сума внеску у термін, встановлений договором, не повернута. Не повернено суму вкладу і до цього часу.
При цьому, суд першої інстанції прийшов до висновку, що оскільки відповідач належним чином до цього часу не виконав умови договору, то термін внеску на даний час не сплив, у зв'язку з чим на суму вкладу мають нараховуватися встановлені договором відсотки.
Проте, колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду першої інстанції щодо стягнення відсотків у розмірі 45% після закінчення терміну дії договору.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України "Про кредитні спілки" кредитна спілка може укладати від свого імені договори та інші угоди, які не суперечать цьому Закону, іншим нормативно-правовим актам та статуту кредитної спілки, набувати майнові та немайнові права, мати обов'язки, що випливають із законодавства України та укладених кредитною спілкою угод, бути позивачем і відповідачем у судах.
Пунктом 3 ч. 1 ст. 21 Закону України "Про кредитні спілки" передбачено, що кредитна спілка відповідно до свого статуту в процесі господарської діяльності вправі залучати на договірних умовах внески (вклади) своїх членів на депозитні рахунки як у готівковій, так і в безготівковій формі.
Внески (вклади) членів кредитної спілки на депозитні рахунки, а також нарахована на такі кошти та пайові внески плата (проценти) належать членам кредитної спілки на праві приватної власності (ч. 1 ст. 23 Закону).
Відповідно до ч. 2 ст. 23 зазначеного Закону кожний член кредитної спілки має право одержати належні йому кошти, зазначені в ч. 1 цієї статті, у порядку і строки, які визначені відповідно до ч. 7 ст. 10 цього Закону, статуту кредитної спілки або укладеними з членом кредитної спілки договорами.
Частина 7 ст. 10 Закону передбачає, що повернення обов'язкового пайового та інших внесків, крім вступного внеску, провадиться в порядку, передбаченому статутом кредитної спілки, але не пізніше ніж через один місяць після прийняття загальними зборами або спостережною радою кредитної спілки відповідного рішення. Повернення вкладів провадиться за взаємною згодою сторін або не пізніше строку, передбаченого відповідним договором.
Виходячи з положень ст. ст. 626 - 629, 631 ЦК України укладений сторонами 15 квітня 2010 року договір є цивільно-правовою угодою, в якій сторони на власний розсуд визначили зміст їх прав і обов'язків, які є обов'язковими до виконання сторонами протягом строку, визначеного договором.
Зокрема, п.п. 5.1 договору від 15 квітня 2010 року передбачено, що за невиконання зобов'язання Спілкою щодо своєчасного повернення вкладу, до Спілки застосовується пеня в розмірі 0,005% неповерненої суми, строк якої настав,за кожен день такого прострочення (а.с.11).
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 610 ЦК визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частиною другою статті 625 ЦК передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Зважаючи на викладені норми законодавства, колегія суддів приходить до висновку, що приписи статті 625 ЦК не заперечують можливості звернення кредитора з вимогою про стягнення з боржника, який прострочив виконання грошового зобов'язання, суми, на яку заборгованість за грошовим зобов'язанням підвищено в порядку індексації та процентів річних від простроченої суми після закінчення терміну дії договору, оскільки право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.
Проте, позивачкою такі вимоги не заявлялись, а вимога позивачки про стягнення 45% річних за фактичну кількість днів користування внеском до задоволення не підлягає, оскільки не передбачена договором та положеннями чинного законодавства.
При цьому, колегія суддів враховує і те, що відповідно до ст. ст. 611, 549 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки; неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання, а пунктом 5.2 Договору, сторони визначили, що у разі порушення спілкою строку повернення вкладу, до спілки застосовується пеня в розмірі 0,005% неповерненої суми, строк якої настав за кожен день прострочення.
А тому, зважаючи на викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції не вірно застосовано норми матеріального права в частині стягнення відсотків у сумі 1533,70 грн. після закінчення терміну дії договору, у зв'язку з чим доводи апеляційної скарги в цій частині є обґрунтованими і вона підлягає до задоволення, а рішення суду першої інстанції в цій частині до скасування з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог про стягнення відсотків у розмірі 45 % з 15 квітня 2012 року і за час фактичного користування внеском, в іншій частині рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.
Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 313, 314, 316, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Кредитної спілки "Копійка до копійки" задовольнити.
Заочне рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 20 лютого 2013 року по справі за позовом ОСОБА_6 до Кредитної спілки "Копійка до копійки" про стягнення коштів в частині стягнення відсотків у сумі 1533,70 грн. після закінчення терміну дії договору скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення, яким відмовити ОСОБА_6 в задоволенні позовних вимог про стягнення відсотків у розмірі 45 % з 15 квітня 2012 року і за час фактичного користування внеском, в іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня проголошення .
Головуючий :
Судді :