Ухвала від 27.05.2013 по справі 2114/1355/12

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №22ц/791/1131/13 Головуючий в суді 1 інстанції: Мусулевський Я.А.

Категорія: 25 Доповідач: Склярська І.В.

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2013 року травня місяця 27 дня колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі :

головуючого: Склярської І.В.

суддів: Цуканової І.В.

Вейтас І.В.

при секретарі: Герасименко І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою Відкритого акціонерного товариства «СТ» Гарантія» на рішення Комсомольського районного суду міста Херсона від 05 лютого 2013 року у справі за позовом Відкритого акціонерного товариства «СТ» Гарантія» до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про відшкодування майнової шкоди, -

ВСТАНОВИЛА:

У лютому 2012 року Відкрите акціонерне товариство «СТ» Гарантія» звернулось до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, що в лютому 2009 року між ВАТ «СТ» Гарантія» та ОСОБА_5 укладено договір добровільного страхування наземного транспорту, а саме автомобіля «Субару Форестер», державний номер НОМЕР_1. В січні 2010 року сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Субару Форестер», під керуванням ОСОБА_6 та автомобіля БАЗ, державний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_4, який належить ОСОБА_3, винним в якій постановою суду визнано ОСОБА_4 Внаслідок ДТП автомобіль «Субару Форестер» отримав механічні ушкодження, а власник автомобіля зазнав матеріальної шкоди на суму 62870 грн. 10 коп. На підставі договору страхування позивач сплатив ОСОБА_5 страхове відшкодування в розмірі 55773,11 грн. (розмір витрат на ремонт автомобіля). Так як ліміт відповідальності СТ «Універсальна», де була застрахована цивільно-правова відповідальність водія автомобіля БАЗ (поліс № ВА/4083112), склав 24990 грн., просив стягнути з відповідачів різницю між розміром витрат на ремонт автомобіля (55773,11 грн.) та страховим відшкодуванням СК «Універсальна» (24990 грн.), яка становить 30783,11 грн.

Рішенням Комсомольського районного суду міста Херсона від 05 лютого 2013 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь Відкритого акціонерного товариства «СТ» Гарантія» 30783 грн. 11 коп. - в рахунок відшкодування майнової шкоди та 308 грн. - судових витрат. В іншій частині позовні вимоги залишити без задоволення.

В апеляційній скарзі Відкрите акціонерне товариство «СТ» Гарантія», посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просило рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В письмових запереченнях на апеляційну скаргу представник ОСОБА_3 доводи скарги не визнає, просить залишити рішення суду першої інстанції в силі.

ОСОБА_4 в судове засідання не з'явився,належним чином був повідомлений про розгляд справи, що в силу вимог ч.2 ст.305 ЦПК України не перешкоджає розглядові справи.

Заслухавши доповідача, осіб, які з'явилися в судове засідання, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах, визначених ст.303 ЦПК України, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.

Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до норм ст.ст. 1166, 1167, 1187, 1190 ЦК України підстави для цивільної відповідальності власника автомобіля - ОСОБА_3 відсутні.

Як вбачається з матеріалів справи, і це встановлено судом, в лютому 2009 року між ВАТ «СТ» Гарантія» та ОСОБА_5 укладено договір добровільного страхування наземного транспорту, а саме автомобіля «Субару Форестер», державний номер НОМЕР_1 (а.с. 140-142) .

Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів застрахована цивільно-правова відповідальність страхувальника ОСОБА_3, власника автомобіля БАЗ, державний номер НОМЕР_2 (а.с.134).

В січні 2010 року сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Субару Форестер», під керуванням ОСОБА_6 та автомобіля БАЗ, державний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_4, який належить ОСОБА_3, винним в якій постановою Дніпровського районного суду м. Херсона від 03 лютого 2010 року визнано ОСОБА_4 (а.с. 5).

Внаслідок ДТП автомобіль «Субару Форестер» отримав механічні ушкодження, а власник автомобіля зазнав матеріальної шкоди на суму 62870 грн. 10 коп., що підтверджено висновком № 5 експертного автотоварознавчого дослідження по призначенню матеріального збитку завданого власнику автомобіля «Subaru-Forester 2.0i XR» державний номер НОМЕР_1 в результаті його пошкодження при ДТП від 13.02.2010 року (а.с. 8-12)

На підставі договору страхування позивач сплатив ОСОБА_5 страхове відшкодування в розмірі 55773,11 грн. (розмір витрат на ремонт автомобіля), що підтверджено платіжними дорученнями № 64 від 10.02.2010 року та № 99 від 10.03.2010 року (а.с. 13-14)

Відповідно до п.8 Угоди про проведення заліку взаємних однорідних вимог до договорів (полісів) ПАТ «СК «Універсальна» № ВА/4083112 та до договору (полісу) ВАТ «СТ «Гарантія» № ВС/0995786 від 08.11.2010 року, ПАТ СК «Гарантія» та ВАТ СТ «Універсальна» дійшли згоди, що з дати підписання Угоди, заборгованість Сторін у розмір 24 990,00 грн. (двадцять чотири тисячі дев'ятсот дев'яносто грн. 00коп.) по відношенню одна до одної вважається зарахованою та припиненою (а.с. 15).

Відповідно до положень ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка неправомірно заволоділа транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, завдала шкоди діяльністю щодо його використання, зберігання або утримання, зобов'язана відшкодувати її на загальних підставах. Якщо неправомірному заволодінню іншою особою транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом сприяла недбалість її власника (володільця), шкода , завдана діяльністю щодо його використання, зберігання або утримання, відшкодовується ними спільно, у частці, яка визначається за рішенням суду з урахуванням обставин, що мають істотне значення.

Разом з тим, відповідно до положення п.6 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» № 4 від 01.03.2013 року, особою, яка зобов'язана відшкодувати шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, є фізична або юридична особа, що на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, позички тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Якщо особа під час керування транспортним засобом має посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії і реєстраційний документ на транспортний засіб, переданий їй власником або іншою особою, яка на законній підставі використовує такий транспортний засіб, то саме ця особа буде нести відповідальність за завдання шкоди (пункт 2.2 Правил дорожнього руху України).

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 від 14.06.2006 року, власником автомобіля БАЗ, державний номер НОМЕР_2 є ОСОБА_3 (а.с. 6).

Дорожній лист № 003165 за період з 01.01.2010 року по 31.01.2010 року свідчить, що транспортний засіб БАЗ ВТ 1119 АА використовувався підприємством КП ХКТА як маршрутне таксі, водіями якого були ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 (а.с.132).

Звіти фізичної особи підприємця ОСОБА_3 свідчать про відсутність у нього найманих працівників при здійснені підприємницької діяльності по пасажирським перевозкам ( а.с. 156-163 ).

З урахуванням вищевикладеного, а також недоведеності неправомірності керування транспортним засобом ОСОБА_4, колегія суддів, не погоджується з доводами апеляційної скарги щодо наявності підстав для стягнення коштів в рахунок відшкодування і з ОСОБА_3

Колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги про наявність трудових відносин між відповідачами спростовуються дорожнім листом та звітами до державної податкової інспекції, а також їх наявність не була доведена в суді першої інстанції.

Таким чином, доводи апеляційної скарги до уваги колегією суддів не приймаються, як такі, що не ґрунтуються на вимогах закону, що регулює спірні правовідносини, не підтверджені належними доказами та не спростовують мотивованих висновків суду.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для цивільної відповідальності ОСОБА_3 перед СК «Гарантія».

Керуючись ст.ст. 303,ч.1 п.1 ст. 307, ст..ст.308,315 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА :

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «СТ» Гарантія» відхилити.

Рішення Комсомольського районного суду міста Херсона від 05 лютого 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і з цього ж часу може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді:

Попередній документ
31499452
Наступний документ
31499454
Інформація про рішення:
№ рішення: 31499453
№ справи: 2114/1355/12
Дата рішення: 27.05.2013
Дата публікації: 31.05.2013
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Апеляційний суд Херсонської області
Категорія справи: Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори про недоговірні зобов`язання; Спори про відшкодування шкоди