Справа № 523/5104/13-ц
"29" травня 2013 р. Суворовський районний суд м. Одеси в складі:
головуючого - судді Бузовського В. В.,
при секретарі - Петровської О.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в місті Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа ОСОБА_3 про витребування майна із чужого незаконного володіння, стягнення боргу за договором оренди, -
встановив:
ОСОБА_1, звернувся до суду із зазначеним позовом та просив витребувати із чужого незаконного володіння ОСОБА_2, транспортний засіб марки MERCEDES-BENZ SPRINTER, р/н НОМЕР_1, номер кузова НОМЕР_2, номер двигуна НОМЕР_3, що зареєстрований на праві власності за ОСОБА_3, шляхом вилучення транспортного засобу у відповідача та стягнути борг за договором оренди в розмірі 10 000 грн.
В обґрунтування вимог посилається на те, що він та ОСОБА_3, перебувають в зареєстрованому шлюбі. Під час шлюбу ними було придбано транспортний засіб марки MERCEDES-BENZ SPRINTER, р/н НОМЕР_1, який було зареєстровано в органах ДАІ на ім'я ОСОБА_3 Враховуючи те, що автомобіль був набутий в шлюбі він є спільною сумісною власністю подружжя. Зі згоди дружини, він 17.09.2012 року уклав договір оренди транспортного засобу передавши його відповідачеві ОСОБА_2 Строк дії договору встановлений на шість місяців із встановленням оплати за користування в розмірі 6 000 грн на місяць. Але відповідач своєчасно не здійснював оплату, а після закінчення строку дії договору, який закінчився 17.03.2013 року, ОСОБА_2, взагалі зник разом із транспортним засобом, що стало підставою для звернення до суду, оскільки попередити ОСОБА_2, про те, що договір оренди продовжений не буде, позивач не може.
Відповідач про місце та час судового розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується поверненням судової повістки без вручення.
Від третьої особи до суду надійшло клопотання про розгляд страви за її відсутності (а.с. 14).
Суд ухвалює заочне рішення відповідно до вимог ст. 224 ЦПК України, про що не заперечував позивач.
Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.
Так встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 перебувають в зареєстрованому шлюбі. Під час шлюбу ними було придбано транспортний засіб марки MERCEDES-BENZ SPRINTER, р/н НОМЕР_1, номер кузова НОМЕР_2, номер двигуна НОМЕР_3 який було зареєстровано в органах ДАІ на ім'я ОСОБА_3, (а.с. 10) Враховуючи те, що автомобіль був набутий в шлюбі він є спільною сумісною власністю подружжя, ОСОБА_1,, зі згоди дружини ОСОБА_3, 17.09.2012 року уклав договір оренди транспортного засобу передавши його відповідачеві ОСОБА_2, (а.с. 4). Строк дії договору встановлений на шість місяців із встановленням оплати за користування в розмірі 6 000 грн на місяць (п.п. 4.1, 5.1 Договору оренди). Відповідач ОСОБА_2, своєчасно не здійснював оплату, а після закінчення строку дії договору, який закінчився 17.03.2013 року, ОСОБА_2, зник разом із транспортним засобом, не здійснивши орендну плату та не повернувши транспортний засіб. Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 08.04.2013 року транспортний засіб марки MERCEDES-BENZ SPRINTER, р/н НОМЕР_1 оголошено в розшук.
Відповідно до ст. 60 СК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).
Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Статтею 63 СК України визначено, що дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.
Згідно до ч.ч. 1-2, ст. 65 СК України, дружина, чоловік розпоряджаються майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою.
При укладенні договорів одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя
В силу ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Статтею 387 ЦК України визначено, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
Частиною 1 ст. 620 ЦК України встановлено, що разі невиконання боржником обов'язку повернути кредиторові у власність або у користування річ, визначену індивідуальними ознаками, кредитор має право витребувати цю річ у боржника та вимагати її передання відповідно до умов зобов'язання.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно без достатньої правової підстави, зобов'язана повернути це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Положення цієї глави (Глава 83) застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття було результатом поведінки набувача, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Положення цієї глави (Глава 83) застосовуються також до вимог про витребування майна із чужого незаконного володіння.
В силу ст. 1213 ЦК України, набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.
Таким чином, суд приходить до висновку про те, що вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про витребування майна із чужого незаконного володіння, обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 11 ЦК України, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори.
В силу ст. 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Таким чином, суд вважає, що вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу по орендній платі підлягають задоволенню.
В силу ст. 88 ЦПК України, стороні на користь якої ухвалено рішення, з іншої сторони присуджуються всі документально підтверджені судові витрати.
На підставі ст. ст. 11, 317, 321, 391, 387, 525, 620, 1212, 1213 ЦК України, керуючись ст. ст. 10, 11, 58, 60, 61, 212-215, 224-227 ЦПК України суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа ОСОБА_3 про витребування майна із чужого незаконного володіння, стягнення боргу за договором оренди - задовольнити.
Витребувати із чужого незаконного володіння транспортний засіб марки MERCEDES-BENZ SPRINTER, р/н НОМЕР_1, номер кузова НОМЕР_2, номер двигуна НОМЕР_3 шляхом його вилучення у ОСОБА_2 та передачею транспортного засобу ОСОБА_1.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму боргу за договором оренди транспортного засобу в розмірі 10 000 (десять тисяч) гривень.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в розмірі 229 грн 40 коп.
Копію рішення надіслати ОСОБА_2.
Заочне рішення може бути переглянуто судом. що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача поданою протягом 10-ти днів з дня отримання копії рішення.
Заочне рішення може бути оскаржене позивачем до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10-ти днів з дня отримання копії рішення.
Суддя: