Провадження № 2/537/184/2013
Справа № 1615/5777/2012
30.05.2013 року
Крюківський районний суд м. Кременчука Полтавської області, в складі:
головуючого судді - Маханькова О.В.,
за участю секретаря судового засідання Скічко Н.В.,
за участю представника позивача - Публічного акціонерного товариства «Автокразбанк» - Назаренка В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Кременчуці справу за позовом юридичної особи - Публічного акціонерного товариства «Автокразбанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитними договорами та зустрічну позовну заяву ОСОБА_3 до ПАТ «Автокразбанк», ОСОБА_2 про визнання договору поруки недійсним,
Позивач ПАТ «Автокразбанк» звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути на користь банку з ОСОБА_2, ОСОБА_3 в солідарному порядку заборгованість за кредитним договором в сумі 54362,62 грн. та судові витрати.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримав та пояснив, що 28 квітня 2006 року між позивачем, який є правонаступником ВАТ «АКБ «Автокразбанк» та ОСОБА_2 було укладено договір про кредитну лінію № 34/К5. Відповідно до договору відповідачу було надано кредит у вигляді револьверної «відкличної» кредитної лінії з лімітом заборгованості 50 000 грн.. Кредит надавався на строк до 29 квітня 2009 року, та за заявою відповідача від 24.04.2009 року був подовжений до 28 жовтня 2009 року. В забезпечення своєчасного та належного виконання зобов'язань за договором про кредитну лінію, 28.04.2006 року між банком та ОСОБА_3 було укладено договір поруки, відповідно до якого поручитель зобов'язувався нести солідарну відповідальність з позичальником в повному обсязі, включаючи сплату основного боргу, процентів, комісій, неустойки та відшкодування збитків, заподіяних кредитору. На виконання вимог договорів, позивачем 30.10.2009 року було направлено відповідачам вимоги про погашення заборгованості, а 05.01.2010 року ОСОБА_2 повторно направлено вимогу про погашення заборгованості, однак борг до цього часу не сплачено. На виконання своїх зобов'язань ОСОБА_2 сплатила лише 2 558,85 грн.. Загальна сума боргу по кредиту станом на 15.07.2009 року складає 54 362,62 грн., з яких:
- 47441,15 грн. сума несплаченого кредиту,
- 6921,47 грн. нарахована та несплачена пеня за порушення умов договору.
Виходячи з викладеного та враховуючи те, що в добровільному порядку погашати заборгованість за договором відповідачі не бажають, просить стягнути з них в солідарному порядку на користь банку 54362,62 грн. боргу по договору та судові витрати в сумі 663,63 грн.
Відповідач ОСОБА_3 звернулась до Крюківського районного суду м.Кременчука з зустрічною позовною заявою до ПАТ «Автокразбанк» про визнання договору поруки недійсним та стягнення судових витрат.
На обґрунтування заявлених вимог повідомила, що 10.10.2010року їй стало відомо що у Крюківському відділі ДВС Кременчуцького МУЮ знаходиться виконавчий лист виданий Крюківським районним судом м.Кременчука 06.07.2011року про стягнення з неї на користь ПАТ «Автокразбанк» грошових коштів у сумі 54362.62грн.
16 жовтня 2012року вона отримала заочне рішення Крюківського районного суду від 16.05.2011року про стягнення з неї та ОСОБА_2 в солідарному порядку на користь ПАТ «Автокразбанк» 54362.62грн.
З матеріалів справи дізналась, що ОСОБА_2 отримала кредит за договором про кредитну лінію №34/К5 від 28.04.2006, який укладений між ВАТ «АКБ Автокразбанк» та нею. Також в матеріалах справи мається договір поруки №34/К5-П від 28.04.2006року, який укладений на виконання зобов*язання за вищевказаним договором про кредитну лінію нібито між нею Та ВАТ «АКб Автокразбанк».
Ухвалою Крюківського районного суду м.Кременчука Потавської області від 18.02.2013року по справі призначена почеркознавча експертиза проведення якої доручено Харківському Науково - дослідному інституту судових експертиз ім.Засл.проф.М.С.Бокаріуса про проведення почеркознавчого дослідження. У відповідності до висновку спеціаліста від 31 жовтня 2011року №536 зображення підписів в графах «Поручитель» договору поруки №11122848000/П5 від 27.02.2007року не відповідають зразкам її підпису. А тому вона вимушена звернутися до суду. Вважає договір поруки №11122848000/П5 від 27 лютого 2007року нею ніколи не підписувався, поставлений підпис їй не належить.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_3 зустрічну позовну заяву підтримала в повному обсязі, прохала суд визнати договір поруки №34/К5-П від 28.04.2006року укладений між ПАТ «Автокразбанк» та ОСОБА_3 недійсним та стягнути з ПАТ «Автокразбанк» судові витрати в сумі 4636.88грн. які вона витратила на проведення почеркознавчої експертизи.
Представник відповідача ПАТ «Автокразбанк» в судовому засіданні з зустрічною позовною заявою не погодився, прохали суд відмовити в задоволенні зустрічної позовної заяви.
Суд, вислухавши пояснення позивача, відповідача, вивчивши матеріали справи, оцінивши надані суду докази, приходить до висновку, що позов ПАТ «Автокразбанк» підлягає частковому задоволенню, а зустрічна позовна заява ОСОБА_3 в повному обсязі з наступних підстав:
Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Обґрунтованим є рішення ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі мають рівні права щодо надання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.
Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи.
Відповідно до частини 1 ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином і відповідно до умов договору. Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Згідно ст. 610 ЦК України порушення зобов'язань є його невиконання або неналежне виконання. Відповідно до ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки , встановлені договором або законом.
Статтею 1050 ЦК України встановлено, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 ЦК України. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК України.
В судовому засіданні встановлено, що 28 квітня 2006року між ПАТ «Автокразбанк» та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір №34/К5. Відповідно до договору відповідачу надано кредит у вигляді револьверної «відкличної» кредитної лінії з лімітом заборгованості 50000грн. на строк до 28.04.2009 року, зі сплатою 20% річних, а з 25.09.2008 року, згідно додаткової угоди № 1 - 22 % річних. Додатковою угодою № 2 від 05.05.2009 року, строк дії кредиту подовжено до 28.10.2009 року.
Згідно статуту ПАТ «Автокразбанк», затвердженого загальними зборами акціонерів ВАТ «АКБ «Автокразбанк» від 31.03.2010 року, ВАТ «АКБ «Автокразбанк» змінив своє найменування на ПАТ «Автокразбанк», яке виступає правонаступником всіх прав та зобов'язань ВАТ АКБ «Автокразбанк».
Так відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти(кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановленим договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до п.п.1.1, 3.1. банк надав позичальнику кредит, у вигляді револьверної «відкличної» кредитної лінії з лімітом заборгованості 50 000 грн. та відкрив позичальнику позичковий рахунок № 22039000018533 для видачу кредиту.
Відповідач, в свою чергу відповідно до п.4.1 договору зобов'язувався повернути наданий кредит, сплатити відсотки, а також виконати усі інші зобов'язання позичальника перед банком в строки та у розмірах, які передбачені цим договором.
Згідно ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, якщо він не приступив до виконання зобов'язання, або не виконав його у строк, встановлений договором.
Згідно п. 1.2 додаткової угоди № 2 від 05.05.2009 року до договору про кредитну лінію, позичальник зобов'язувався повністю повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитними коштами до 28 жовтня 2009 року.
У зазначений в договорі строк відповідач борг не повернула.
Так, станом на 15.07.2010 року заборгованість ОСОБА_2 перед банком по кредиту становить 47441,15 грн.
Згідно ст.ст. 624,549 ЦК України якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків. Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Відповідно до п. 4.4 договору про кредитну лінію, за прострочення повернення кредитних ресурсів позичальник сплачує банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу від несплаченої суми.
Отже, станом на 15.07.2009 року ОСОБА_2 має борг перед позивачем за кредитом з урахуванням пені в сумі 54362,62 грн..
Про вказану заборгованість ОСОБА_2 повідомлялася листами № 09050-30/13 від 30.10.2009 року та № 09050/63 від 05.01.2010 року з вимогою про погашення заборгованості за договором про кредитну лінію. Однак вказані вимоги залишилися без задоволення.
Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу.
Виходячи з викладеного, суд приходить до висновку, що позов ПАТ «Автокразбанк» слід задовольнити частково та стягнути з ОСОБА_2 на користь банку 54362,62 грн. заборгованості за договором про кредитну лінію.
Щодо відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення з ОСОБА_3 заборгованості за кредитним договором та задоволення зустрічної позовної заяви ОСОБА_3 про визнання договору поруки недійсним суд виходив з наступного.
За клопотанням позивача ОСОБА_3 , з метою з*ясування всіх обставин по справи проведена почеркознавча експертиза. Відповідно до висновку судово-почеркознавчої експертизи №1785 від 26.04.2013року Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл.проф.М.С.Бокаріуса
- підпис від імені ОСОБА_3 у договорі поруки №34/К5-П від 28.04.2006року розташований у графі «Адреси та реквізити сторін Поручитель»,- виконаний не ОСОБА_3, а іншою особою;
- рукописний запис : «ОСОБА_3» у договорі поруки №34/К5-П від 28.04.2006 року, розташований у графі «Адреси та реквізити сторін Поручитель», - виконаний не ОСОБА_3 а іншою особою.
Даний факт також підтверджується показами самого позивача, який пояснив, що про даний договір йому стало відомо в жовтні 2012року.
Відповідно до ч.1 ст.202 ЦК України правочином є дія особи,спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов*язків. Частиною першою ст.205 ЦК України встановлено,що правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Враховуючи вимоги ч.2 ст.208 ЦК України правочини між фізичною та юридичною особою повинні бути вчинені в письмовій формі. Згідно із частиною другою ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний стороною /сторонами/.
Відповідно до ч.1 ст.638 ЦК України договір вважається укладеним,якщо його сторони у відповідній формі дійшли згоди у відношенні всіх істотних умов договору. Договір набирає законної сили і стає обов*язковим до виконання для сторін з моменту його підписання. Обов*язковою ознакою письмової форми є те, що сторони власноруч вчиняють підпис на відповідному документі при укладенні правочину. Підпис повинен виконуватися тією особою, яку він означає, тільки тоді він буде відповідати своєму призначенню. Підпис відповідних осіб при наявності всіх інших необхідних реквізитів надає юридичну силу документам.
Згідно ч.3 ст.203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
П.1 ст.215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною /сторонами/ вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п*ятою та шостою ст.203 ЦК України, що має місце в даному випадку.
На підставі вищевикладеного, суд вважає що договір поруки, укладений 28.04.2006 року між Публічним акціонерним товариством «Автокразбанк» та ОСОБА_3 №34/К5-П щодо забезпечення зобов*язань за договором про надання споживчого кредиту №34/К5 від 28.04.2006 року необхідно визнати недійсним.
Згідно ст. 88 ЦПК України, оскільки позов задоволений , тому з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача необхідно стягнути судовій збір.
Згідно ст. 88 ЦПК України, оскільки зустрічна позовна заява ОСОБА_3 задоволена в повному обсязі, тому з ПАТ «Автокразбанк» на користь ОСОБА_3 необхідно стягнути витрати понесені ОСОБА_3 на проведення почеркознавчої експертизи в сумі 4636 грн. 80коп. та 107 грн.30 коп. судового збору.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 202,203, 205,215,216,526, 530, 572, 610-611,625,636,1050 ЦК України, ст.ст. 4,10,11,60,88,213-216 ЦПК України, суд -
Позов Публічного акціонерного товариства «Автокразбанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитними договорами задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Автокразбанк» 54362,62 грн. заборгованості за кредитним договором №34/К5 від 28 квітня 2006року, з яких: 47441,15 грн. - заборгованість за кредитом та 6 921,47 грн. заборгованість по пені.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Автокразбанк» 663/шістсот шістдесят три/грн. 63коп. судових витрат.
В задоволенні інших позовних вимог відмовити.
Зустрічну позовну заяву ОСОБА_3 до ПАТ «Автокразбанк», ОСОБА_2 про визнання договору поруки недійсним - задовольнити.
Договір поруки №34/К5-П від 28.04.2006 року укладений між ОСОБА_3 та Публічним акціонерним товариством «Автокразбанк» щодо забезпечення зобов*язань за договором про надання споживчого кредиту №34/К5 від 28 квітня 2006року визнати недійсним з моменту його укладення.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Автокразбанк» на користь ОСОБА_3 4636/чотири тисячі шістьсот тридцять шість/грн. 80коп. судових витрат та 107 грн. 30 коп. судового збору.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Апеляційного суду Полтавської області через Крюківський районний суд м. Кременчука Полтавської області протягом десяти днів з дня складання рішення в повному обсязі. Особи , які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
СУДДЯ Маханьков О.В.
Повний текст рішення виготовлений та підписаний 30.05.2013року.