Вирок від 30.05.2013 по справі 490/5387/13-к

490/5387/13-к

Справа № 490/5387/13-к

ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 травня 2013 року м. Миколаїв

Центральний районний суд міста Миколаєва у складі:

головуючої-судді Шеремети Ю.С.

при секретарі Куземі А.С.

за участю прокурора Куріциної К.О.

обвинуваченого ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві в залі суду кримінальне провадження № 12013160020003405 про обвинувачення:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Миколаєва, громадянина України, росіянина, освіта середня, не одруженого, непрацюючого, відповідно до ст. 89 КК України раніше не судимим, проживає: АДРЕСА_1,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України,

ВСТАНОВИВ:

14.05.2013 року приблизно о 14 год. 30 хв., ОСОБА_2 знаходячись на території ринку «Юліана», що розташований по вул. Дзержинського в м. Миколаєві, незаконно придбав у невстановленої в ході досудового розлідування особи медичний шприц об'ємом 5 мл., в якому знаходився особливо небезпечний наркотичний засіб опій ацетильований. Придбаний шприц з опійом ацетильованим зберігав за поясом спортивних штанів. В цей же день, ОСОБА_2 близько 14 год. 50 хв., перебуваючи біля будинку № 110 по вул. Чкалова м. Миколаєва, був затриманий працівниками міліції для складання адміністративного протоколу за ч. 1 ст. 178 КУпАП України, де в нього був вилучений зазначений шприц з речовиною темно - коричневого кольору, яка відповідно до висновку експерта № 529 від 16.05.2013р. є особливо - небезпечним наркотичним засобом - опієм ацетильованим, масою з перерахунку на суху речовину становить 0,1600 гр.

ОСОБА_2 своїми діями, які виразились у незаконному придбанні та зберіганні наркотичних засобів без мети збуту, вчинив кримінальне правопорушення передбачене, ч. 1 ст. 309 КК України.

Під час досудового розслідування між старшим прокурором прокуратури Центрального району м. Миколаєва юристу 3 класу Куріциною К.О., якій на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у даному кримінальному провадженні, та підозрюваним у цьому провадженні ОСОБА_2 24 травня 2013 року укладено угоду про визнання винуватості.

За умовами угоди про визнання винуватості, укладеної між прокурором та підозрюваним ОСОБА_2 зобов'язується беззастережно визнати себе винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, а також зобов'язався сприяти розслідуванню кримінального правопорушення у з'ясуванні всіх обставин, виявленні та припиненні інших відомих йому подібних кримінальних правопорушень. Обставини, які пом'якшують покарання відсутні, обставини, які обтяжують покарання - вчинення кримінального правопорушення у стані

викликаному вживанням наркотичних засобів. Крім того, сторони узгодили, що при затвердженні угоди ОСОБА_2 буде призначене покарання у виді одного року обмеження волі із звільненням

від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України з іспитовим строком - один рік, та з покладенням на нього на підставі ст. 76 КК України обов'язків: повідомляти кримінально - виконавчу інспекцію про зміну місця проживання; періодично з'являтись для реєстрації в кримінально - виконавчій інспекції.

Угода підписана сторонами та разом із обвинувальним актом, надійшла до суду.

Розглядаючи питання про затвердження вказаної угоди про визнання винуватості, суд приходить до такого висновку.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.

Відповідно до ст. 468, ч. 4 ст. 469 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості, яка може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

Судом встановлено в підготовчому судовому засіданні, що ОСОБА_2 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, який відповідно до ст. 12 КК України, є злочином невеликої тяжкості.

При цьому судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_2 розуміє права визначені ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом, які у підготовчому судовому засіданні йому додатково роз'яснені, визнав свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, підтвердив обставини, викладені у пред'явленому йому обвинуваченні та надав згоду на призначення узгодженого сторонами угоди про визнання винуватості покарання.

Прокурор вважає за доцільне затвердити угоду про визнання винуватості, укладену між ним та ОСОБА_2, як таку, що відповідає вимогам закону.

Відповідно до вимог ст. 475 КПК України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду та призначає узгоджену сторонами міру покарання.

На підставі наведеного, суд приходить до переконання, що умови угоди про визнання винуватості, укладеної між старшим прокурором прокуратури Центрального району м. Миколаєва юристом третього класу Куріциною К.О. та ОСОБА_2 від 24.05.2013 р. про визнання винуватості, відповідають вимогам КПК України, міра покарання, узгоджена сторонами угоди, відповідає санкції ч. 1 ст. 309 КК України, також укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь - яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про можливість затвердження вказаної угоди про визнання винуватості із призначенням обвинуваченому узгодженої в угоді міри покарання.

Керуючись ст. ст. 314, 373, 374, 475 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Угоду про визнання винуватості, укладену 24.05.2013 р. між старшим прокурором прокуратури Центрального району м. Миколаєва юристом третього класу Куріциною К.О. та підозрюваним ОСОБА_2 затвердити.

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України та призначити йому узгоджене сторонами покарання у вигляді одного року обмеження волі.

На підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк тривалістю один рік.

На підставі ст. 76 КК України, зобов'язати ОСОБА_2 повідомляти кримінально - виконавчу інспекцію про зміну місця проживання; періодично з'являтись для реєстрації в кримінально - виконавчій інспекції.

Речовий доказ особливо - небезпечний наркотичний засіб опій ацетильований, що зберігається в камері зберігання речових доказів Центрального РВ ММУ УМВС України в Миколаївській області - знищити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь науково - дослідницького експертно - криміналістичного центру при УМВС України в Миколаївській області вартість дослідження (висновок експерта № 529 від 16.05.2013р.) 489 грн. 44 коп. (чотириста вісімдесят дев'ять грн. 44 коп.)

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до апеляційного суду Миколаївської області через Центральний районний суд м. Миколаєва шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копію вироку вручити негайно після його проголошення засудженому та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Головуюча Ю.С. Шеремета

Попередній документ
31499212
Наступний документ
31499214
Інформація про рішення:
№ рішення: 31499213
№ справи: 490/5387/13-к
Дата рішення: 30.05.2013
Дата публікації: 30.10.2013
Форма документу: Вирок
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Центральний районний суд м. Миколаєва
Категорія справи: Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та інші злочини проти здоров'я населення; Злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів (усього), з них; Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів без мети збуту