Справа № 495/3597/13-к
27.05.2013 рока м. Білгород-Дністровський
Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області у складі:
головуючого - одноособово судді Савицького С.І.
при секретарі - Чумаченко О.О.
за участю прокурора - Кононенко Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Білгород-Дністровський кримінальне провадження у відношенні:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, уродженця с. Шабо Білгород-Дністровського району Одеської області, освіта середня спеціальна, холостого, працюючого за наймом, в силу ст. 89 КК України судимості не маючого, проживаючого у АДРЕСА_1,
обвинуваченого у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України,
Рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 15.04.2002 року по справі № 2-386/2002 стягнуто з обвинуваченого ОСОБА_1 аліменти на користь потерпілої ОСОБА_2 на утримання ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_5, в розмірі не менше ? частини з усіх видів його заробітку, починаючи з 04.04.2002 року та до його повноліття.
Однак, обвинувачений ОСОБА_1, після набрання зазначеною постановою суду чинності, в період часу з жовтня 2010 року по теперішній час злісно ухиляється від сплати встановлених постановою суду коштів на утримання дитини (аліментів).
З 30.10.2010 року обвинувачений ОСОБА_1 жодного разу не здійснив платежів на користь дитини, реальних заходів по працевлаштуванню та виплаті аліментів не робив, на обліку в Білгород-Дністровському міськрайонному центрі зайнятості не перебуває, на виклики до відділу державної виконавчої служби Білгород-Дністровського міськрайонного управління юстиції Одеської області не з'являвся.
Тим самим, загальна сума заборгованості станом на 31.12.2012 року, згідно розрахунку, виданого відділом державної виконавчої служби Білгород-Дністровського міськрайонного управління юстиції Одеської області, складає 23 167,55грн.
Обвинувачений ОСОБА_1 на досудовому слідстві, так і при судовому розгляді кримінального провадження, свою вину у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КК України визнав повністю.
Судом обвинуваченому ОСОБА_1 було роз'яснено зміст ст. 349 ч. 3 КПК України про визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню, та порядку їх дослідження.
Обвинувачений ОСОБА_1 та інші учасники процесу не заперечували проти визнання недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
Суд з'ясував чи правильно розуміє обвинувачений ОСОБА_1 зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності його позиції. Судом було роз'яснено, що у даному випадку, обвинувачений буде позбавлений права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Обвинувачений ОСОБА_1 у судовому засіданні пояснив, що дійсно він не сплачував аліменти на утримання своєї дитини. Не сплачував з тих підстав, що у нього були відсутні документи та він міг влаштуватися на роботу, а коли він працював за наймом, то йому виплачували дуже малі гроші, і він не міг з них виплачувати аліменти. Свою вину визнав повністю, просив строго не карати його.
З урахуванням викладеного, суд визнає винним обвинуваченого ОСОБА_1 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України, тобто злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів).
У відповідності до ст. 66 КК України, до обставин, які пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 суд відносить щире каяття, сприяння розкриттю злочину.
У відповідності до ст. 67 КК України, обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_1, судом не встановлено.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд враховує громадську безпеку та характер скоєного ним кримінального правопорушення; особу обвинуваченого, у тому числі негативну характеристику по місцю проживання; сімейне та матеріальне становище; ту обставину, що раніше він притягувався до кримінальної відповідальності, але у відповідності до ст. 89 КК України вважається особою, яка не має судимості.
Враховуючи всі обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_1, а також те, що він скоїв кримінальне правопорушення, яке у відповідності до ст. 12 КК України відноситься до категорії невеликої тяжкості, у відповідності до ст. 89 КК України вважається особою, яка не має судимості, суд вважає за можливим обрати у відношенні обвинуваченого покарання не пов'язане з позбавленням волі, із застосуванням до нього покарання з випробуванням.
На підставі викладеного, та керуючись ст.ст. 370, 374 КПК України, суд -
ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 164 ч. 1 КК України, та на підставі санкції цієї статті призначити йому покарання у вигляді 2 років обмеження волі.
У відповідності до ст. 75 КК Україні звільнити засудженого ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий термін у 1 рік 6 місяців.
У відповідності до ст. 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_1 наступні обов'язки:
- періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію;
- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;
- повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Строк відбування покарання засудженому ОСОБА_1 відраховувати з моменту звернення вироку до виконання.
Вирок може бути оскаржений у апеляційний суд Одеської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Суддя :